БЛИЗЬКИЙ СХІД ЯК ПРОСТІР ГЛОБАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Регіон Близького Сходу і Північної Африки (БСПА) протягом тривалого часу зали-шається одним з найбільш вибухонебезпечних у світі. За останні роки кризові явища в регіоні, що складається з територіально та культурно пов’язаної сукупності країн від Магрибу до Пакистану і Південної Азії, постійно наростають. Великого поширення набувають методи “гібридних” та проксі-війн, збільшується кількість учасників локальних конфліктів, розширюються та переформатовуються зони воєнних дій, які включають збройні зіткнення на суші, у повітрі, на морі, а також в інформаційному та кібернетичному просторах. Пандемія ковід-19 стала новим чинником підсилення наявних і створення нових загроз.
Особливістю сучасних конфліктів є перехід з регіонального і локального рівнів на глобальний. До застарілих міжетнічних і релігійних конфліктів додаються нові, пов’язані з боротьбою за регіональне лідерство та з радикалізацією ісламських течій фундаменталістського напрямку. Для розглядуваного регіону ця тенденція є особливо небезпечною, а ризики її реалізації дедалі зростають.
Активне втручання світових гравців (США, країни ЄС, Китай, РФ та ін.), попри декларовані стабілізаційні наміри, на практиці призводить до подальшого загострення ситуації в регіоні. Неприховане нарощування російської військової активності в акваторії Чорного моря сформувало плацдарм для поширення активних дій Росії в напрямку Південного Середземномор’я і Близького Сходу, а також на Балканах.
Україна розташована в зоні географічної та політичної досяжності викликів і ризиків, що походять із Близького Сходу. В умовах російської окупації Криму та російсько-українсь-кого конфлікту, що триває на Сході України, цей чинник стає особливо небезпечним. Виникає потреба окреслити ключові регіональні та глобальні тенденції, що діють на просторі БСПА і, зрештою, спроможні впливати на формування нових викликів для України.
У статті зроблено спробу схарактеризувати специфіку Близького Сходу як джерела нових загроз, розглянуто внутрішні процеси, а також динамічні впливи і наслідки дій зовнішніх гравців у регіоні. Окрему увагу приділено онтології регіональних суперечностей, проблемі зіткнення систем цінностей як наслідку втягнення регіону в глобалізаційні процеси. Конфлікти у смисловій сфері потрактовано як чинники соціально-політичної нестабільності, дія яких дорівнює дії політичних, військових та економічних факторів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Близький Схід, БСПА, гібридна війна, глобальні ризики, регіональна нестабільність, російська агресія
Біла А. Сім фактів, які пов’язують Україну та Ліван // Радіо Свобода. 2020 (2 вересня). URL: https://www.radiosvoboda.org/a/sim-faktiv-yaki-povyazuyut-ukrayina-ta-livan/30817068.html (дата звернення: 2.09.2020).
Богомолов О. В. Імена революції: дискурс Арабської весни. Київ, 2018.
Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Системна криза міжнародної безпеки: Близькосхідно-Чорноморський простір. Аналітична доповідь. Київ, 2016. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2016-10/Parah_Yavorska_an_dop-c128e.pdf (дата звернення: 15.05.2020).
Яворська Г. М., Їжак О. І. Феномен гібридної війни // Світова гібридна війна: Український фронт / За заг. ред. В. П. Горбуліна. Фоліо, 2017.
Amnesty International. “Nowhere is safe for us”. Unlawful Attacks and Mass Displacement in North-West Syria. 2020. URL: https://www.amnesty.org/download/Documents/MDE2420892020ENGLISH.PDF (дата звернення: 15.05.2020).
Eaton T. et al. The Development of Libyan Armed Groups Since 2014 Community Dynamics and Economic Interests. Research Paper // Chatham House. March 2020. URL: https://www.chathamhouse.org/publication/development-libyan-armed-groups. (дата звернення: 28.05.2020).
Hollis R. Two stories but no happy ending // Chatham House. April & May. URL: https://www.chathamhouse.org/publications/twt/two-stories-no-happy-ending (дата звернення: 15.05.2020).
Jones Seth G. (ed.) Moscow’s War in Syria. A Report of the CSIS Transnational Threats Project. May, 2020. Lanham – Boulder – New York – London, 2020.
REFERENCES
Bila A. (2020), “Sim faktiv, yaki pov”yazuyut’ Ukrayinu ta Livan”, Radio Svoboda, September 2, available at: https://www.radiosvoboda.org/a/sim-faktiv-yaki-povyazuyut-ukrayina-ta-livan/30817068.html (accessed September 2, 2020). (In Ukrainian).
Bohomolov O. V. (2018), Imena revolyutsiyi: dyskurs Arabs’koyi vesny, Vydavnychyy dim Dmytra Buraho, Kyiv, 380 p. (In Ukrainian).
Parakhons’kyy B. O. and Yavors’ka H. M. (2016), Systemna kryza mizhnarodnoyi bezpeky: Blyz’koskhidno-Chornomors’kyy prostir. Analitychna dopovid’, NISD, Kyiv, available at: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2016-10/Parah_Yavorska_an_dop-c128e.pdf (accessed May 15, 2020). (In Ukrainian).
Yavors’ka H. M. and Yizhak O. I. (2017), “Fenomen hibrydnoyi viyny”, in V. P. Horbulin (ed.), Svitova hibrydna viyna: Ukrayins’kyy front, Folio, pp. 15–54. (In Ukrainian).
Amnesty International, “Nowhere is safe for us”. Unlawful Attacks and Mass Displacement in North-West Syria (2020), available at: https://www.amnesty.org/download/Documents/MDE2420892020ENGLISH.PDF (accessed May 15, 2020).
Eaton T. et al. (2020), “The Development of Libyan Armed Groups Since 2014 Community Dynamics and Economic Interests. Research Paper”, Chatham House, March, available at: https://www.chathamhouse.org/publication/development-libyan-armed-groups. (accessed May 28, 2020).
Hollis R. (2020), “Two stories but no happy ending”, Chatham House, April & May, available at: https://www.chathamhouse.org/publications/twt/two-stories-no-happy-ending (accessed May 15, 2020).
Jones Seth G. (ed.) (2020), Moscow’s War in Syria. A Report of the CSIS Transnational Threats Project, May, 2020, Rowman & Littlefield, Lanham, Boulder, New York and London.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.