Арабська магічна чаша з городища Великі Кучугури
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглядається культурно-хронологічна належність арабської магічної чаші, виявленої 1966 р. на зруйнованих Каховським водосховищем ділянках городища Великі Кучугури часів Золотої Орди. Бронзовий, з інкрустацією сріблом виріб має арабські написи, зображення людей і тварин. Знаків Зодіаку немає. Захисні магічні формули, що посилювалися віршами сур Корану, активізувалися за допомогою речовини (води, олії, молока), яку наливали в посуд. Вважалося, що чаші допомагали лікувати певні хвороби та укуси отруйних тварин. Саме за цією особливістю деякі дослідники назвали їх “чашами отрути”. Астральні зображення знаків Зодіаку мали інший вплив, ніж фігури людей і тварин.
“Поглинання” за допомогою рідини магічних формул і зображень застосовувалося в релігійній практиці ще з часів Давнього Єгипту, у дохристиянських і доісламських традиціях єврейсько-арамейського населення Близького Сходу. У VII–X ст. цей метод зцілення набуває поширення серед мусульман регіону, що врешті втілилося у виробництві металевих магічних чаш у Сирії та Єгипті з XII ст. Припускають, що їх створювали для паломників, а лікувально-терапевтичні якості могли передаватися через посередника.
Наприкінці XIV – на початку XV ст. зображення людей і тварин було заборонене і поновлене лише на початку XVII ст., переважно в Ірані та Індії. Це дає підстави розглядати ранні магічні чаші як суто арабські. Більшість відомих арабських магічних чаш, зокрема й “чаш отрути”, не виходять за межі XII–XIV ст. Датування цих типів речей у музеях Європи, Єгипту і Канади доводить правоту цих висновків. При близькості аналогій чашу з городища Великі Кучугури можна датувати серединою – другою половиною XIV ст., що відповідає часу існування золотоординського міста. Це єдина знахідка, відома нам за археологічною пам’яткою. Публікація чаші з фондів Національного заповідника “Хортиця” доводить, що місцем її виробництва, можливо, є Сирія чи Єгипет.
Як цитувати
Єльников, М. В. (2025). Арабська магічна чаша з городища Великі Кучугури. Східний світ, (2 (127), 81-98. https://doi.org/10.15407/orientw2025.02.081
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
арабська магічна чаша; городище Великі Кучугури; “чаші отрути”; зображення людей і тварин; арабський напис; Близький Схід; Сирія; Єгипет
Посилання
Біляєва С. О. (2012), Слов’янські та тюркські світи в Україні (з історії взаємин у XIII–ХVIII ст.), Моця О. П. (ред.), Університет “Україна”, Київ.
Господаренко О. (2016), “Торгово-економічні відносини Золотої Орди та італійських морських республік (спроба системного аналізу)”, Наш Крим, вип. 2, с. 179–187.
Довженок В. Й. (1961), “Татарське місто на Нижньому Дніпрі часів пізнього середньовіччя”, Археологічні пам’ятки УРСР, т. Х, с. 175–193.
Ельников М. В. (2021), “Изделия из металла городища Большие Кучугуры (подъемный материал 1950–1970-х гг.)”, Stratum Plus, № 5, с. 379–396. DOI: https://doi.org/10.55086/sp215379396
Єльников М. В. (2011), “Трансцивілізаційні зв’язки Нижнього Подніпров’я і Північного Приазов’я за часів Золотої Орди”, Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, вип. XXXI, с. 58–62.
Єльников М. В. (2014), “Золотоординські міста Нижнього Подніпров’я і Північно-Західного Приазов’я”, Наукові записки. Серія: Історичні науки, вип. 20: Синьоводська битва 1362 року в контексті історії Східної Європи, РВВ КДПУ ім. В. Виниченка, Кіровоград, с. 89–97.
Коран. Переклад смислів українською мовою (2016), переклад Михайла Якубовича, Середняк Т. К., Дніпро.
Лаумулин М. Т. (2015), История Казахстана и Центральной Азии в мировой ориенталистике (к 550-летию Казахского ханства). Ч. I. Становление и развитие востоковедных школ в контексте изучения Центральной Азии и Внутренней Евразии, КИСИ, Астана.
Медные и бронзовые (латунные) изделия Ирана второй половины XIV – середины XVIII века: каталог коллекции (2014), автор коллекции А. А. Иванов, Издательство Государственного Эрмитажа, Санкт-Петербург.
Моця О. П. (2017), “Золотоординські “темні” віки на землях Південної Русі: історично-археологічний контекст”, Археологія, № 2, с. 24–37. DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2017.02.024
Старокодомская М. К. (1974), “Солхат и Кафа в XIII–XIV вв.”, в Феодальная Таврика. Материалы по истории и археологии Крыма, Наукова думка, Киев, с. 162–173.
“У “Софії Київській” презентували виставку, присвячену морським портам Східної Європи: є експонати з Італії” (2021), Київ24News, 9 липня, режим доступу: https://kyiv24.news/news/u-sofiyi-kyyivskij-prezentuvaly-vystavku-prysvyachenu-morskym-portam-shidnoyi-yevropy-ye-eksponaty-z-italiyi (дата звернення: 09.12.2024).
Шаповалов Г. (1979), “Днепровская Атлантида”, Спортсмен-подводник, № 56, с. 40–44.
Al-Sheikhly O. F. and Aidek A. E. (2023), “Queens of the Night, the Owls of Iraq and Syria – Species, Current Distribution, and Conservation Status”, in Mikkola H. (ed.), Owls – Clever Survivors, IntechOpen, pp. 1–35. DOI: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.109571
Canaan T. (1923), “Ṭȃsit er-Radjfeh (fear-cup)”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. III, pp. 122–131.
Canaan T. (1936), “Arabic Magic Bowls”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. XVI, pp. 79–127.
“Coupelle magique de pharmacie aux signes du zodiaque” (2024), in Louvre Collection, 25.01, available at: https://collections.louvre.fr/en/ark:/53355/cl010320115 (accessed December 12, 2024).
Flood F. B. (2014), “Bodies and Becoming: Mimesis, Mediation and the Ingestion of the Sacred in Christianity and Islam”, in S. M. Promey (ed.), Sensational Religion: Sensory Cultures in Material Practice, Yale University Press, New Haven, pp. 459–493. DOI: https://doi.org/10.12987/9780300190366-035
Ittig A. (1982), “A Talismanic Bowl”, Annales islamologiques, No. 18, pp. 79–94.
La Chaire du Louvre avec Finbarr Barry Flood. Technologies de dévotion dans les Arts de l’Islam: pélerins, reliques, copies. Cycle de conférences du 26 septembre au 14 octobre 2019 (2019), Coédition Hazan, Musée du Louvre (eds), in Musée du Louvre, available at: https://api-www.louvre.fr/sites/default/files/2021-12/Brochure_Chaire_BarryFlood_bd.pdf (accessed December 16, 2024).
Misgav H. (2018), “Jewish-Aramaic Incantation Bowls”, in D. Regev and H. Hizmi (eds), ADCA Reports (1), Finds Gone Astray. ADCA Confiscated Items, The Antiquities Department of the Civil Administration, Jerusalem, pp. 53–72.
Savage-Smith E. (1997), “Magic-Medicinal Bowls”, in J. Raby (ed.), Science, Tools & Magic (The Nasser D. Khalili Collection of Islamic Art), Vol. XII, Pt. 1, pp. 72–100.
Spoer H. (1935), “Arabic Magic Medicinal Bowls”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 55, No. 3, pp. 237–256. DOI: https://doi.org/10.2307/594826
Wiet M. G. (1932), Catalogue Général du Musée Arabe du Caire: Objets en Cuivre, Musée National de l’Art Arabe (ed.), Imprimerie de l’institut Francais d’Archéologie Orientale, Le Caire.
“Zauberschale” (2025), in Staatliche Museen zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz. Sammlungen Online, available at: https://recherche.smb.museum/detail/185071 (accessed January 3, 2025).
REFERENCES
Biliaieva S. O. (2012), Slovianski ta tiurkski svity v Ukraini (z istorii vzaiemyn u XIII–XVIII st.), O. P. Motsia (ed.), Universytet “Ukraina”, Kyiv. (In Ukrainian).
Hospodarenko O. (2016), “Torhovo-ekonomichni vidnosyny Zolotoi Ordy ta italiiskykh morskykh respublik (sproba systemnoho analizu)”, Nash Krym, Iss. 2, pp. 179–187. (In Ukrainian).
Dovzhenok V. Y. (1961), “Tatarske misto na Nyzhnomu Dnipri chasiv piznoho serednovichchia”, Arkheolohichni pamiatky URSR, Vol. X, pp. 175–193. (In Ukrainian).
Elnikov M. V. (2021), “Izdeliya iz metalla gorodishcha Bol’shiye Kuchugury (pod”yemnyy material 1950–1970-kh gg.)”, Stratum Plus, No. 5, pp. 379–396. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.55086/sp215379396
Yelnykov M. V. (2011), “Transtsyvilizatsiini zviazky Nyzhnoho Podniprovia i Pivnichnoho Pryazovia za chasiv Zolotoi Ordy”, Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, Iss. XXXI, pp. 58–62. (In Ukrainian).
Yelnykov M. V. (2014), “Zolotoordynski mista Nyzhnoho Podniprovia i Pivnichno-Zakhidnoho Pryazovia”, Naukovi zapysky. Seriia: Istorychni nauky, Iss. 20: Synovodska bytva 1362 roku v konteksti istorii Skhidnoi Yevropy, RVV KDPU im. V. Vynychenka, Kirovohrad, pp. 89–97. (In Ukrainian).
Koran. Pereklad smysliv ukrainskoiu movoiu (2016), Transl. by M. Yakubovych, Seredniak T. K., Dnipro. (In Ukrainian).
Laumulin M. T. (2015), Istoriya Kazakhstana i Tsentral’noy Azii v mirovoy oriyentalistike (k 550-letiyu Kazakhskogo khanstva), Pt. I: Stanovleniye i razvitiye vostokovednykh shkol v kontekste izucheniya Tsentral’noy Azii i Vnutrenney Evrazii, KISI, Astana. (In Russian).
Mednyye i bronzovyye (latunnyye) izdeliya Irana vtoroy poloviny XIV – serediny XVIII veka: katalog kollektsii (2014), Author of the collection by A. A. Ivanov, Izdatel’stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, Saint Petersburg. (In Russian).
Motsia O. P. (2017), “Zolotoordynski “temni” viky na zemliakh Pivdennoi Rusi: istorychno-arkheolohichnyi kontekst”, Arheologia, No. 2, pp. 24–37. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2017.02.024
Starokodomskaya M. K. (1974), “Solhat i Kafa v XIII–XIV vv.”, in Feodalnaya Tavrika. Materialy po istorii i arheologii Kryma, Naukova dumka, Kiev, pp. 162–173. (In Russian).
“U “Sofii Kyivskii” prezentuvaly vystavku, prysviachenu morskym portam Skhidnoi Yevropy: ye eksponaty z Italii” (2021), Kyiv24News, July 9, available at: https://kyiv24.news/news/u-sofiyi-kyyivskij-prezentuvaly-vystavku-prysvyachenu-morskym-portam-shidnoyi-yevropy-ye-eksponaty-z-italiyi (accessed December 9, 2024). (In Ukrainian).
Shapovalov G. (1979), “Dneprovskaya Atlantida”, Sportsmen-podvodnik, No. 56, pp. 40–44. (In Russian).
Al-Sheikhly O. F. and Aidek A. E. (2023), “Queens of the Night, the Owls of Iraq and Syria – Species, Current Distribution, and Conservation Status”, in Mikkola H. (ed.), Owls – Clever Survivors, IntechOpen, pp. 1–35. DOI: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.109571
Canaan T. (1923), “Ṭȃsit er-Radjfeh (fear-cup)”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. III, pp. 122–131.
Canaan T. (1936), “Arabic Magic Bowls”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. XVI, pp. 79–127.
“Coupelle magique de pharmacie aux signes du zodiaque” (2024), in Louvre Collection, 25.01, available at: https://collections.louvre.fr/en/ark:/53355/cl010320115 (accessed December 12, 2024).
Flood F. B. (2014), “Bodies and Becoming: Mimesis, Mediation and the Ingestion of the Sacred in Christianity and Islam”, in S. M. Promey (ed.), Sensational Religion: Sensory Cultures in Material Practice, Yale University Press, New Haven, pp. 459–493. DOI: https://doi.org/10.12987/9780300190366-035
Ittig A. (1982), “A Talismanic Bowl”, Annales islamologiques, No. 18, pp. 79–94.
La Chaire du Louvre avec Finbarr Barry Flood. Technologies de dévotion dans les Arts de l’Islam: pélerins, reliques, copies. Cycle de conférences du 26 septembre au 14 octobre 2019 (2019), Coédition Hazan, Musée du Louvre (eds), in Musée du Louvre, available at: https://api-www.louvre.fr/sites/default/files/2021-12/Brochure_Chaire_BarryFlood_bd.pdf (accessed December 16, 2024).
Misgav H. (2018), “Jewish-Aramaic Incantation Bowls”, in D. Regev and H. Hizmi (eds), ADCA Reports (1), Finds Gone Astray. ADCA Confiscated Items, The Antiquities Department of the Civil Administration, Jerusalem, pp. 53–72.
Savage-Smith E. (1997), “Magic-Medicinal Bowls”, in J. Raby (ed.), Science, Tools & Magic (The Nasser D. Khalili Collection of Islamic Art), Vol. XII, Pt. 1, pp. 72–100.
Spoer H. (1935), “Arabic Magic Medicinal Bowls”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 55, No. 3, pp. 237–256. DOI: https://doi.org/10.2307/594826
Wiet M. G. (1932), Catalogue Général du Musée Arabe du Caire : Objets en Cuivre, Musée National de l’Art Arabe (ed.), Imprimerie de l’institut Francais d’Archéologie Orientale, Le Caire.
“Zauberschale” (2025), in Staatliche Museen zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz. Sammlungen Online, available at: https://recherche.smb.museum/detail/185071 (accessed January 3, 2025).
Господаренко О. (2016), “Торгово-економічні відносини Золотої Орди та італійських морських республік (спроба системного аналізу)”, Наш Крим, вип. 2, с. 179–187.
Довженок В. Й. (1961), “Татарське місто на Нижньому Дніпрі часів пізнього середньовіччя”, Археологічні пам’ятки УРСР, т. Х, с. 175–193.
Ельников М. В. (2021), “Изделия из металла городища Большие Кучугуры (подъемный материал 1950–1970-х гг.)”, Stratum Plus, № 5, с. 379–396. DOI: https://doi.org/10.55086/sp215379396
Єльников М. В. (2011), “Трансцивілізаційні зв’язки Нижнього Подніпров’я і Північного Приазов’я за часів Золотої Орди”, Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, вип. XXXI, с. 58–62.
Єльников М. В. (2014), “Золотоординські міста Нижнього Подніпров’я і Північно-Західного Приазов’я”, Наукові записки. Серія: Історичні науки, вип. 20: Синьоводська битва 1362 року в контексті історії Східної Європи, РВВ КДПУ ім. В. Виниченка, Кіровоград, с. 89–97.
Коран. Переклад смислів українською мовою (2016), переклад Михайла Якубовича, Середняк Т. К., Дніпро.
Лаумулин М. Т. (2015), История Казахстана и Центральной Азии в мировой ориенталистике (к 550-летию Казахского ханства). Ч. I. Становление и развитие востоковедных школ в контексте изучения Центральной Азии и Внутренней Евразии, КИСИ, Астана.
Медные и бронзовые (латунные) изделия Ирана второй половины XIV – середины XVIII века: каталог коллекции (2014), автор коллекции А. А. Иванов, Издательство Государственного Эрмитажа, Санкт-Петербург.
Моця О. П. (2017), “Золотоординські “темні” віки на землях Південної Русі: історично-археологічний контекст”, Археологія, № 2, с. 24–37. DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2017.02.024
Старокодомская М. К. (1974), “Солхат и Кафа в XIII–XIV вв.”, в Феодальная Таврика. Материалы по истории и археологии Крыма, Наукова думка, Киев, с. 162–173.
“У “Софії Київській” презентували виставку, присвячену морським портам Східної Європи: є експонати з Італії” (2021), Київ24News, 9 липня, режим доступу: https://kyiv24.news/news/u-sofiyi-kyyivskij-prezentuvaly-vystavku-prysvyachenu-morskym-portam-shidnoyi-yevropy-ye-eksponaty-z-italiyi (дата звернення: 09.12.2024).
Шаповалов Г. (1979), “Днепровская Атлантида”, Спортсмен-подводник, № 56, с. 40–44.
Al-Sheikhly O. F. and Aidek A. E. (2023), “Queens of the Night, the Owls of Iraq and Syria – Species, Current Distribution, and Conservation Status”, in Mikkola H. (ed.), Owls – Clever Survivors, IntechOpen, pp. 1–35. DOI: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.109571
Canaan T. (1923), “Ṭȃsit er-Radjfeh (fear-cup)”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. III, pp. 122–131.
Canaan T. (1936), “Arabic Magic Bowls”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. XVI, pp. 79–127.
“Coupelle magique de pharmacie aux signes du zodiaque” (2024), in Louvre Collection, 25.01, available at: https://collections.louvre.fr/en/ark:/53355/cl010320115 (accessed December 12, 2024).
Flood F. B. (2014), “Bodies and Becoming: Mimesis, Mediation and the Ingestion of the Sacred in Christianity and Islam”, in S. M. Promey (ed.), Sensational Religion: Sensory Cultures in Material Practice, Yale University Press, New Haven, pp. 459–493. DOI: https://doi.org/10.12987/9780300190366-035
Ittig A. (1982), “A Talismanic Bowl”, Annales islamologiques, No. 18, pp. 79–94.
La Chaire du Louvre avec Finbarr Barry Flood. Technologies de dévotion dans les Arts de l’Islam: pélerins, reliques, copies. Cycle de conférences du 26 septembre au 14 octobre 2019 (2019), Coédition Hazan, Musée du Louvre (eds), in Musée du Louvre, available at: https://api-www.louvre.fr/sites/default/files/2021-12/Brochure_Chaire_BarryFlood_bd.pdf (accessed December 16, 2024).
Misgav H. (2018), “Jewish-Aramaic Incantation Bowls”, in D. Regev and H. Hizmi (eds), ADCA Reports (1), Finds Gone Astray. ADCA Confiscated Items, The Antiquities Department of the Civil Administration, Jerusalem, pp. 53–72.
Savage-Smith E. (1997), “Magic-Medicinal Bowls”, in J. Raby (ed.), Science, Tools & Magic (The Nasser D. Khalili Collection of Islamic Art), Vol. XII, Pt. 1, pp. 72–100.
Spoer H. (1935), “Arabic Magic Medicinal Bowls”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 55, No. 3, pp. 237–256. DOI: https://doi.org/10.2307/594826
Wiet M. G. (1932), Catalogue Général du Musée Arabe du Caire: Objets en Cuivre, Musée National de l’Art Arabe (ed.), Imprimerie de l’institut Francais d’Archéologie Orientale, Le Caire.
“Zauberschale” (2025), in Staatliche Museen zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz. Sammlungen Online, available at: https://recherche.smb.museum/detail/185071 (accessed January 3, 2025).
REFERENCES
Biliaieva S. O. (2012), Slovianski ta tiurkski svity v Ukraini (z istorii vzaiemyn u XIII–XVIII st.), O. P. Motsia (ed.), Universytet “Ukraina”, Kyiv. (In Ukrainian).
Hospodarenko O. (2016), “Torhovo-ekonomichni vidnosyny Zolotoi Ordy ta italiiskykh morskykh respublik (sproba systemnoho analizu)”, Nash Krym, Iss. 2, pp. 179–187. (In Ukrainian).
Dovzhenok V. Y. (1961), “Tatarske misto na Nyzhnomu Dnipri chasiv piznoho serednovichchia”, Arkheolohichni pamiatky URSR, Vol. X, pp. 175–193. (In Ukrainian).
Elnikov M. V. (2021), “Izdeliya iz metalla gorodishcha Bol’shiye Kuchugury (pod”yemnyy material 1950–1970-kh gg.)”, Stratum Plus, No. 5, pp. 379–396. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.55086/sp215379396
Yelnykov M. V. (2011), “Transtsyvilizatsiini zviazky Nyzhnoho Podniprovia i Pivnichnoho Pryazovia za chasiv Zolotoi Ordy”, Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, Iss. XXXI, pp. 58–62. (In Ukrainian).
Yelnykov M. V. (2014), “Zolotoordynski mista Nyzhnoho Podniprovia i Pivnichno-Zakhidnoho Pryazovia”, Naukovi zapysky. Seriia: Istorychni nauky, Iss. 20: Synovodska bytva 1362 roku v konteksti istorii Skhidnoi Yevropy, RVV KDPU im. V. Vynychenka, Kirovohrad, pp. 89–97. (In Ukrainian).
Koran. Pereklad smysliv ukrainskoiu movoiu (2016), Transl. by M. Yakubovych, Seredniak T. K., Dnipro. (In Ukrainian).
Laumulin M. T. (2015), Istoriya Kazakhstana i Tsentral’noy Azii v mirovoy oriyentalistike (k 550-letiyu Kazakhskogo khanstva), Pt. I: Stanovleniye i razvitiye vostokovednykh shkol v kontekste izucheniya Tsentral’noy Azii i Vnutrenney Evrazii, KISI, Astana. (In Russian).
Mednyye i bronzovyye (latunnyye) izdeliya Irana vtoroy poloviny XIV – serediny XVIII veka: katalog kollektsii (2014), Author of the collection by A. A. Ivanov, Izdatel’stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, Saint Petersburg. (In Russian).
Motsia O. P. (2017), “Zolotoordynski “temni” viky na zemliakh Pivdennoi Rusi: istorychno-arkheolohichnyi kontekst”, Arheologia, No. 2, pp. 24–37. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2017.02.024
Starokodomskaya M. K. (1974), “Solhat i Kafa v XIII–XIV vv.”, in Feodalnaya Tavrika. Materialy po istorii i arheologii Kryma, Naukova dumka, Kiev, pp. 162–173. (In Russian).
“U “Sofii Kyivskii” prezentuvaly vystavku, prysviachenu morskym portam Skhidnoi Yevropy: ye eksponaty z Italii” (2021), Kyiv24News, July 9, available at: https://kyiv24.news/news/u-sofiyi-kyyivskij-prezentuvaly-vystavku-prysvyachenu-morskym-portam-shidnoyi-yevropy-ye-eksponaty-z-italiyi (accessed December 9, 2024). (In Ukrainian).
Shapovalov G. (1979), “Dneprovskaya Atlantida”, Sportsmen-podvodnik, No. 56, pp. 40–44. (In Russian).
Al-Sheikhly O. F. and Aidek A. E. (2023), “Queens of the Night, the Owls of Iraq and Syria – Species, Current Distribution, and Conservation Status”, in Mikkola H. (ed.), Owls – Clever Survivors, IntechOpen, pp. 1–35. DOI: http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.109571
Canaan T. (1923), “Ṭȃsit er-Radjfeh (fear-cup)”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. III, pp. 122–131.
Canaan T. (1936), “Arabic Magic Bowls”, The Journal of the Palestine Oriental Society, Vol. XVI, pp. 79–127.
“Coupelle magique de pharmacie aux signes du zodiaque” (2024), in Louvre Collection, 25.01, available at: https://collections.louvre.fr/en/ark:/53355/cl010320115 (accessed December 12, 2024).
Flood F. B. (2014), “Bodies and Becoming: Mimesis, Mediation and the Ingestion of the Sacred in Christianity and Islam”, in S. M. Promey (ed.), Sensational Religion: Sensory Cultures in Material Practice, Yale University Press, New Haven, pp. 459–493. DOI: https://doi.org/10.12987/9780300190366-035
Ittig A. (1982), “A Talismanic Bowl”, Annales islamologiques, No. 18, pp. 79–94.
La Chaire du Louvre avec Finbarr Barry Flood. Technologies de dévotion dans les Arts de l’Islam: pélerins, reliques, copies. Cycle de conférences du 26 septembre au 14 octobre 2019 (2019), Coédition Hazan, Musée du Louvre (eds), in Musée du Louvre, available at: https://api-www.louvre.fr/sites/default/files/2021-12/Brochure_Chaire_BarryFlood_bd.pdf (accessed December 16, 2024).
Misgav H. (2018), “Jewish-Aramaic Incantation Bowls”, in D. Regev and H. Hizmi (eds), ADCA Reports (1), Finds Gone Astray. ADCA Confiscated Items, The Antiquities Department of the Civil Administration, Jerusalem, pp. 53–72.
Savage-Smith E. (1997), “Magic-Medicinal Bowls”, in J. Raby (ed.), Science, Tools & Magic (The Nasser D. Khalili Collection of Islamic Art), Vol. XII, Pt. 1, pp. 72–100.
Spoer H. (1935), “Arabic Magic Medicinal Bowls”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 55, No. 3, pp. 237–256. DOI: https://doi.org/10.2307/594826
Wiet M. G. (1932), Catalogue Général du Musée Arabe du Caire : Objets en Cuivre, Musée National de l’Art Arabe (ed.), Imprimerie de l’institut Francais d’Archéologie Orientale, Le Caire.
“Zauberschale” (2025), in Staatliche Museen zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz. Sammlungen Online, available at: https://recherche.smb.museum/detail/185071 (accessed January 3, 2025).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.