Нові свідоцтва існування іудейської громади в пізньовізантійському Херсонесі (Крим)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У 2010 р. під час розкопок кварталу XLV середньовічного Херсонеса (Крим) було виявлено фрагмент черепиці з графіті менори. Датується артефакт 2-ю половиною XIII – 1-ю половиною XIV ст. Ця знахідка дає підстави розпочати нову дискусію про присутність єврейської громади в Херсонесі у візантійський час. Метою нашої статті стало дослідження зв’язку між виробництвом черепиці з юдейською символікою та єврейською громадою Херсонеса. Для виконання цієї цілі було розроблено спеціальну методику дослідження, здійснено семантико-іконографічний аналіз графіті, локалізовано гончарний центр, де була виготовлена черепиця, та ідентифіковано на іншій херсонеській будівельній кераміці інші юдейські символи. Керамологічний аналіз встановив, що черепиця з графіті з менорою виготовлялися в майстернях, що належали до міського херсонеського виробництва будівельної кераміки. Йому був притаманний континуїтет технологій роботи з глиною протягом всього середньовіччя. Разом з тим, деякі нестійкі зміни і варіації в рецептурі глини спостерігалися в той час, коли була виготовлена черепиця з менорою. Дослідження піздньовізантійських гончарних центрів Гірського Криму показало, що нестабільність і нововведення в рецептурі глиняної сировини херсонеських черепичників не могли бути пов’язані з переміщенням майстрів з Гірського Криму в Херсонес.
Аналіз іконографії графіті та організації процесу виготовлення черепиці довели, що зображення менори мало апотропічне значення. Інші ремісничі мітки, які було знайдено на хронологічно синхронних черепицях того ж гончарного центру, також мали юдейські символи, що ще раз підтвердило вірність нашого висновку про залучення до виготовлення черепиці представників єврейської громади.
Як цитувати
Моісєєв, Д. А., & Яшна, О. С. (2025). Нові свідоцтва існування іудейської громади в пізньовізантійському Херсонесі (Крим). Східний світ, (2 (127), 26-45. https://doi.org/10.15407/orientw2025.02.026
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
графіті; єврейська громада; Крим; менора; ремесло; черепиця; Херсонес
Посилання
Абдураманова С. Н. & Акчурина-Муфтиева Н. М. (2015), Крымскотатарское женское головное покрывало в коллекции Бахчисарайского музея-заповедника, Доля, Симферополь.
Айбабин А. И. & Хайреднова Э. А. (2011), “Позднесредневековая часовня на плато Эски-Кермен”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 17, c. 422–457.
Бобринский А. А. (1978), Гончарство Восточной Европы, Наука, Москва.
Герцен А. Г. & Манаев А. Ю. (2005), “Демир-Капу в системе оборонительных сооружений Мангупа”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 11, c. 314–345.
Завадская И. А. (1996), «Проблемы стратиграфии и хронологии архитектурного комплекса “Базилика 1935 г.” в Херсонесе», Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 5, c. 94–105.
Завадская И. А. (2015), “Проблемы интерпретации рельефных меток на средневековой черепице Крыма”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 20, c. 213–232.
Завадская И. А. (2017), “О торговых связях города на плато Эски-Кермен с Херсонесом (по материалам строительной керамики)”, Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма, вып. 9, c. 145–164.
Золотарев М. И. &, Коробков Д. Ю. (1998), “Новое о епископе Капитоне и крещении жителей Херсонеса в IV веке по Р.Х.”, Церковная археология, вып. 4, c. 111–115.
Кизилов М. Б. (2011), Крымская Иудея. Очерки истории евреев, хазар, караимов и крымчаков в Крыму с античных времен до наших дней, Доля, Симферополь.
Моисеев Д. А. (2014), «Керамиды “хазарского” и “фемного” времени из раскопок Илькинского производственного центра», Степи Европы в эпоху средневековья, т. 12, c. 277–318.
Моисеев Д. А. (2016), “Сюжетные граффити из Зынджирлы-Медресе: происхождение и связь со средневековым Горно-крымским эпосом XIII–XIV вв.”, Восток (Oriens), № 5, c. 120–136.
Моисеев Д. А. (2018), «Строительная керамика из раскопок “пещерного города” Эски-Кермен в 1936–1937 гг.: каталог предметов из фондов Бахчисарайского музея-заповедника», Археологія і давня історія України, т. 29, № 4, c. 165–225. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2018.04.09
Моисеев Д. А. (2019), «Граффити “Корабль” из Ханского дворца в г. Бахчисарай», Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, вип. 28, c. 482–494.
Моісєєв Д. А. (2020), “Графіті з воїном-вершником зі Зинджирли-медресе”, Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, вип. 29, c. 444–453.
Мыц В. Л. (2009), Каффа и Феодоро в XV в. Контакты и конфликты, Универсум, Симферополь.
Паршина Е. А., Тесленко И. Б., Зеленко С. М. (2001), “Гончарные центры Таврики VIII–X вв.”, в О. О. Паршина (ред.), Морська торгівля в Північному Причорномор’ї, Стилос, Київ, с. 52–81.
Романчук А. И. (2004), Строительные материалы византийского Херсона, Изд-во Уральского университета, Екатеринбург.
Романчук А. И. (2008), Исследования Херсонеса-Херсона. Раскопки. Гипотезы. Проблемы, т. 2: Византийский город, Издательство Tюменского государственного университета, Тюмень.
Романчук А. И., Сазанов А. В. и Седикова Л. В. (1995), Амфоры из комплексов византийского Херсона, Изд-во Уральского университета, Екатеринбург.
Рыжов С. Г. (2001), “Средневековые жилые кварталы X–XIII вв. в северном районе Херсонеса”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 8, c. 290–311.
Рыжова Л. А. (1982), “Гончарная печь VIII–IX вв. вблизи Херсона (в районе Радиогорки)”, Античная древность и средние века, вып. 19, c. 149–156.
Сидоренко В. А. (1985), “Метки – аббревиатуры и монограммы на черепице памятников средневекового Херсона”, Античная древность и средние века, вып. 22, c. 93–101.
Симонова Т. И. (1980), “Метки на черепице кровли дома XIII–XIV вв.”, Античная древность и средние века, вып. 17, c. 104–120.
Соломоник Э. И. (1979), “К вопросу о населении Херсонеса Таврического”, Античная древность и средние века, вып. 15, c. 119–125.
Соломоник Э. И. (1995), “Новая находка в Крыму плиты с изображением семисвечника”, Крымский музей, № 1, с. 13–15.
Сорочан С. Б. (2013), Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина X вв.), т. 2, ч. 1, Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, Москва, Харьков.
Терещенко Е. Ю., Завадская И. А., Антипин А. М., Кварталов В. Б., Мандрыкина А. В., Лобода А. Ю., Хмеленин Д. Н., Васильев А. Л., Яцишина Е. Б. & Алексеева О. А. (2020), “Естественно-научные исследования керамики из Эски-Кермена”, Кристаллография, т. 65, № 2, c. 314–324. DOI: 10.31857/S0023476120020277
Ушаков С. В. (2022), «О хронологии построек комплекса “Базилики 1935 г.”», в Материалы X международной научной конференции по церковной археологии, посвященной 160-летию Д. В. Айналова, Ариал, Симферополь, с. 227–234.
Флерова В. Е. (1997), Граффити Хазарии, Эдиториал УРСС, Москва.
Якобсон А. Л. (1950), Средневековый Херсонес (XII–XIV вв.), Наука, Москва, Ленинград. (Материалы и исследования по археологии СССР, вып. 17).
Якобсон А. Л. (1970), Раннесредневековые сельские поселения юго-западной Таврики, Наука, Ленинград. (Материалы и исследования по археологии СССР, вып. 168).
Якобсон А. Л. (1979), Керамика и керамическое производство средневековой Таврики, Наука, Москва.
Duch M. (2021), “Handwritten Inscriptions on Building Ceramics from Sector XII at Nowae (Moesia Inferior)”, in Nunc decet c impedire mytro. Studies Dedicated to Professor Piotr Dyczek on the Occasion of His 65th Birthday, Center for Research on the Antiquity of Southeastern Europe, University of Warsaw, Warsaw.
Fine S. (2005), Art and Judaism in the Greco-Roman World: Toward a New Jewish Archaeology, Cambridge University Press, New-York.
Fine S. (2016), The Menorah: From the Bible to Modern Israel, Harvard University Press, Cambridge.
Gocheva Z. and Namoylik A. S. (2016), “Lapidary Epigraphy”, in A. B. Biernacki and E. Yu. Klenina (eds), The Quarter 55 with a Five-Apse Church (4th/3rd Century BC – 14th Century AD) in Tauric Chersonesos, Vol. III: Everyday Life, Instytut historii UAM, Poznań, pp. 99–124.
Hachlili R. (2001), The Menorah, the Ancient Seven-Armed Candelabrum: Origin, Form and Significance, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.2307/1357769
Hachlili R. (2018), The Menorah: Evolving into the Most Important Jewish Symbol, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.1017/S104775941900103X
Hamari P. (2017), “The Roofscapes of Petra: The Use of Ceramic Roof Tiles”, in U. Rajala and Ph. Mills (eds), Forms of Dwelling: 20 Years of Taskscapes in Archaeology, Oxbow Books, Oxford, pp. 85–113.
Ilan T. (2002), Lexicon of Jewish Names in Late Antiquity, Pt. 1: Palestine 330 BCE – 200 CE, Mohr Siebeck, Tübingen. DOI: 10.1628/978-3-16-158793-1
Israeli Y. (1999), In the Light of the Menorah: Story of a Symbol, The Israel Museum, Jerusalem.
Josephus F. (1737), “War of the Jews. Book V. From the Coming of Titus to Besiege Jerusalem to the Great Extremity to Which the Jews Were Reduced”, in The Genuine Works of Flavius Josephus the Jewish Historian, available at: https://penelope.uchicago.edu/josephus/war-5.html (accessed April 16, 2025).
Klenina E. Ju., Moisieiev D. A. and Biernacki A. B. (2018), “The Building Ceramics of the Byzantine Chersonesus Taurica: Form and Chronology”, Novae. Studies and Materials, Vol. 6, pp. 147–188.
Moisieiev D. A. (2021), “Medieval Flanged Tiles from the South-Western Crimea: Problems of Production Localization, Typology and Chronology”, Archaeology and Early History of Ukraine, Vol. 40, No. 3, pp. 57–88. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.03
Moisieiev D. (2022), “Archaeological Experiment of the Reconstruction of Tile (Tegula) Production Technology of the South-Western Crimea on the Edge of the 700’s–800’s”, Novae. Studies and Materials, Vol. 8, p. 169–195.
Moster D. Z. (2018), Etrog: How the Chinese Fruit Became a Jewish Symbol, Palgrave Pivot, London.
Ovadiah A. and Mucznik S. (2014), “The Symbolic Significance of the Menorah”, Liber Annuus, Vol. 64, pp. 603–614. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.105512
Philo, “On the life of Moses. Book II”, in Early Jewish Writings, available at: http://www.earlyjewishwritings.com/text/philo/book25.html (accessed April 16, 2025).
Sarnowski T. (1983), “Die ziegelsstempel aus Novae”, Archeologia, No. 34, pp. 17–61.
Sussman V. (2019), “The Palm Branch and Lulav Motifs on Oil Lamps from Antiquity”, Liber Annuus, Vol. 69, pp. 395–440. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.120510
Ušakov S. and Žubarev D. (2014), “Juden im antiken nördlichen Schwarzmeerraum”, Das Altertum, Vol. 59, p. 279–302.
REFERENCES
Abduramanova S. N. and Akchurina-Muftieva N. M. (2015), Kryimskotatarskoe zhenskoe golovnoe pokryivalo v kollektsii Bahchisarayskogo muzeya-zapovednika. Dolya, Simferopol. (In Russian).
Aybabin A. I. and Khayrednova E. A. “Pozdnesrednevekovaya chasovnya na plato Eski-Kermen”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 17, pp. 422–457. (In Russian).
Bobrinskiy A. A. (1978), Goncharstvo Vostochnoy Evropy, Nauka, Moscow. (In Russian).
Gertsen A. G. and Manayev A. Yu. (2005), “Demir-Kapu v sisteme oboronitel’nykh sooruzheniy Mangupa”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 11, pp. 314–345.
Zavadskaya I. A. (1996), “Problemy stratigrafii i khronologii arkhitekturnogo kompleksa ‘Bazilika 1935 g.’ v Khersonese”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 5, pp. 94–105. (In Russian).
Zavadskaya I. A. (2015), “Problemy interpretatsii rel’yefnykh metok na srednevekovoy cherepitse Kryma”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 20, pp. 213–232. (In Russian).
Zavadskaya I. A. (2017), “O torgovykh svyazyakh goroda na plato Eski-Kermen s Khersonesom (po materialam stroitel’noy keramiki)”, Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma, Vol. 9, pp. 145–164. (In Russian).
Zolotarev M. I. and Korobkov D. Yu. (1998), “Novoye o episkope Kapitone i kreshchenii zhiteley Khersonesa v IV veke po R.Kh.”, Tserkovnaya arkheologiya, Vol. 4, pp. 111–115. (In Russian).
Kizilov M. B. (2011), Krymskaya Iudeya. Ocherki istorii evreyev, khazar, karaimov i krymchakov v Krymu s antichnykh vremen do nashikh dney, Dolya, Simferopol. (In Russian).
Moiseyev D. A. (2014), “Keramidy ‘khazarskogo’ i ‘femnogo’ vremeni iz raskopok Il’kinskogo proizvodstvennogo tsentra”, Stepi Evropy v epokhu srednevekov’ya, Vol. 12, pp. 277–318. (In Russian).
Moiseyev D. A. (2016), “Syuzhetnyye graffiti iz Zyndzhirly-Medrese: proiskhozhdeniye i svyaz’ so srednevekovym Gorno-krymskim eposom XIII–XIV vv.”, Vostok (Oriens), No. 5, pp. 120–136. (In Russian).
Moiseyev D. A. (2018), “Stroitel’naya keramika iz raskopok ‘peshchernogo goroda’ Eski-Kermen v 1936–1937 gg.: katalog predmetov iz fondov Bakhchisarayskogo muzeya-zapovednika”, Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, Vol. 29, No. 4, pp. 165–225. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2018.04.09
Moiseyev D. A. (2019), “Graffiti ‘Korabl’ ’ iz Khanskogo dvortsa v g. Bakhchisaray”, Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini, Vol. 28, pp. 482–494. (In Russian).
Moisieiev D. A. (2020), “Hrafiti z voinom-vershnykom zi Zyndzhyrly-medrese”, Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini, Vol. 29, pp. 444–453. (In Ukrainian).
Myc V. L. (2009), Kaffa i Feodoro v XV v. Kontakty i konflikty, Universum, Simferopol. (In Russian).
Parshina E. A., Teslenko I. B. and Zelenko S. M. (2001), “Goncharnyye tsentry Tavriki VIII–X vv.”, in O. O. Parshina (ed.), Morska torhivlia v Pivnichnomu Prychornomori, Stylos, Kyiv, pp. 52–81. (In Russian).
Romanchuk A. I. (2004), Stroitel’nyye materialy vizantiyskogo Khersona, Izdatel’stvo Ural’skogo universiteta, Yekaterinburg. (In Russian).
Romanchuk A. I. (2008), Issledovaniya Khersonesa-Khersona. Raskopki. Gipotezy. Problemy, Vol. 2: Vizantiyskiy gorod, Izdatel’stvo Tyumenskogo gosudarstvennogo universiteta, Tyumen. (In Russian).
Romanchuk A. I., Sazanov A. V. and Sedikova L. V. (1995), Amfory iz kompleksov vizantiyskogo Khersona, Izdatel’stvo Ural’skogo universiteta, Yekaterinburg. (In Russian).
Ryzhov S. G. (2001), “Srednevekovyye zhilyye kvartaly X–XIII vv. v severnom rayone Khersonesa”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 8, pp. 290–311. (In Russian).
Ryzhova L. A. (1982), “Goncharnaya pech’ VIII–IX vv. vblizi Khersona (v rayone Radiogorki)”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 19, pp. 149–156. (In Russian).
Sidorenko V. A. (1985), “Metki – abbreviatury i monogrammy na cherepitse pamyatnikov srednevekovogo Khersona”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 22, pp. 93–101. (In Russian).
Simonova T. I. (1980), “Metki na cherepitse krovli doma XIII–XIV vv.”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 17, pp. 104–120. (In Russian).
Solomonik E. I. (1979), “K voprosu o naselenii Khersonesa”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 15, pp. 119–125. (In Russian).
Solomonik E. I. (1995), “Novaya nakhodka v Krymu plity s izobrazheniyem semisvechnika”, Krymskiy muzey, No. 1, pp. 13–15. (In Russian).
Sorochan S. B. (2013), Vizantiyskiy Kherson (vtoraya polovina VI – pervaya polovina X vv.), Vol. 2, Pt. 1, Russkiy Fond Sodeystviya Obrazovaniyu i Nauke, Moscow and Kharkiv. (In Russian).
Tereshchenko E. Yu., Zavadskaya I. A., Antipin A. M., Kvartalov V. B., Mandrykina A. V., Loboda A. Yu., Khmelenin D. N., Vasil’yev A. L., Yatsishina E. B. and Alekseyeva O. A. (2020), “Estestvenno-nauchnyye issledovaniya keramiki iz Eski-Kermena”, Kristallografiya, Vol. 65, No. 2, pp. 314–324. (In Russian). DOI: 10.31857/S0023476120020277
Ushakov S. V. (2022), “O khronologii postroyek kompleksa ‘Baziliki 1935 g.’ ”, in Materialy X mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii po tserkovnoy arkheologii, posvyashchennoy 160-letiyu D. V. Aynalova, Arial, Simferopol, pp. 227–234. (In Russian).
Flerova V. E. (1997), Graffiti Hazarii, Editorial URSS, Moscow. (In Russian).
Yakobson A. L. (1950), Srednevekovyy Khersones (XII–XIV vv.), (Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, Vol. 17), Nauka, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Yakobson A. L. (1970), Rannesrednevekovyye sel’skiye poseleniya yugo-zapadnoy Tavriki, (Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, Vol. 168), Nauka, Leningrad. (In Russian).
Yakobson A. L. (1979), Keramika i keramicheskoye proizvodstvo srednevekovoy Tavriki, Nauka, Moscow. (In Russian).
Duch M. (2021), “Handwritten Inscriptions on Building Ceramics from Sector XII at Nowae (Moesia Inferior)”, in Nunc decet c impedire mytro. Studies Dedicated to Professor Piotr Dyczek on the Occasion of His 65th Birthday, Center for Research on the Antiquity of Southeastern Europe, University of Warsaw, Warsaw.
Fine S. (2005), Art and Judaism in the Greco-Roman World: Toward a New Jewish Archaeology, Cambridge University Press, New-York.
Fine S. (2016), The Menorah: From the Bible to Modern Israel, Harvard University Press, Cambridge.
Gocheva Z. and Namoylik A. S. (2016), “Lapidary Epigraphy”, in A. B. Biernacki and E. Yu. Klenina (eds), The Quarter 55 with a Five-Apse Church (4th/3rd Century BC – 14th Century AD) in Tauric Chersonesos, Vol. III: Everyday Life, Instytut historii UAM, Poznań, pp. 99–124.
Hachlili R. (2001), The Menorah, the Ancient Seven-Armed Candelabrum: Origin, Form and Significance, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.2307/1357769
Hachlili R. (2018), The Menorah: Evolving into the Most Important Jewish Symbol, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.1017/S104775941900103X
Hamari P. (2017), “The Roofscapes of Petra: The Use of Ceramic Roof Tiles”, in U. Rajala and Ph. Mills (eds), Forms of Dwelling: 20 Years of Taskscapes in Archaeology, Oxbow Books, Oxford, pp. 85–113.
Ilan T. (2002), Lexicon of Jewish Names in Late Antiquity, Pt. 1: Palestine 330 BCE – 200 CE, Mohr Siebeck, Tübingen. DOI: 10.1628/978-3-16-158793-1
Israeli Y. (1999), In the Light of the Menorah: Story of a Symbol, The Israel Museum, Jerusalem.
Josephus F. (1737), “War of the Jews. Book V. From the Coming of Titus to Besiege Jerusalem to the Great Extremity to Which the Jews Were Reduced”, in The Genuine Works of Flavius Josephus the Jewish Historian, available at: https://penelope.uchicago.edu/josephus/war-5.html (accessed April 16, 2025).
Klenina E. Ju., Moisieiev D. A. and Biernacki A. B. (2018), “The Building Ceramics of the Byzantine Chersonesus Taurica: Form and Chronology”, Novae. Studies and Materials, Vol. 6, pp. 147–188.
Moisieiev D. A. (2021), “Medieval Flanged Tiles from the South-Western Crimea: Problems of Production Localization, Typology and Chronology”, Archaeology and Early History of Ukraine, Vol. 40, No. 3, pp. 57–88. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.03
Moisieiev D. (2022), “Archaeological Experiment of the Reconstruction of Tile (Tegula) Production Technology of the South-Western Crimea on the Edge of the 700’s–800’s”, Novae. Studies and Materials, Vol. 8, p. 169–195.
Moster D. Z. (2018), Etrog: How the Chinese Fruit Became a Jewish Symbol, Palgrave Pivot, London.
Ovadiah A. and Mucznik S. (2014), “The Symbolic Significance of the Menorah”, Liber Annuus, Vol. 64, pp. 603–614. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.105512
Philo, “On the life of Moses. Book II”, in Early Jewish Writings, available at: http://www.earlyjewishwritings.com/text/philo/book25.html (accessed April 16, 2025).
Sarnowski T. (1983), “Die ziegelsstempel aus Novae”, Archeologia, No. 34, pp. 17–61.
Sussman V. (2019), “The Palm Branch and Lulav Motifs on Oil Lamps from Antiquity”, Liber Annuus, Vol. 69, pp. 395–440. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.120510
Ušakov S. and Žubarev D. (2014), “Juden im antiken nördlichen Schwarzmeerraum”, Das Altertum, Vol. 59, p. 279–302.
Айбабин А. И. & Хайреднова Э. А. (2011), “Позднесредневековая часовня на плато Эски-Кермен”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 17, c. 422–457.
Бобринский А. А. (1978), Гончарство Восточной Европы, Наука, Москва.
Герцен А. Г. & Манаев А. Ю. (2005), “Демир-Капу в системе оборонительных сооружений Мангупа”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 11, c. 314–345.
Завадская И. А. (1996), «Проблемы стратиграфии и хронологии архитектурного комплекса “Базилика 1935 г.” в Херсонесе», Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 5, c. 94–105.
Завадская И. А. (2015), “Проблемы интерпретации рельефных меток на средневековой черепице Крыма”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 20, c. 213–232.
Завадская И. А. (2017), “О торговых связях города на плато Эски-Кермен с Херсонесом (по материалам строительной керамики)”, Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма, вып. 9, c. 145–164.
Золотарев М. И. &, Коробков Д. Ю. (1998), “Новое о епископе Капитоне и крещении жителей Херсонеса в IV веке по Р.Х.”, Церковная археология, вып. 4, c. 111–115.
Кизилов М. Б. (2011), Крымская Иудея. Очерки истории евреев, хазар, караимов и крымчаков в Крыму с античных времен до наших дней, Доля, Симферополь.
Моисеев Д. А. (2014), «Керамиды “хазарского” и “фемного” времени из раскопок Илькинского производственного центра», Степи Европы в эпоху средневековья, т. 12, c. 277–318.
Моисеев Д. А. (2016), “Сюжетные граффити из Зынджирлы-Медресе: происхождение и связь со средневековым Горно-крымским эпосом XIII–XIV вв.”, Восток (Oriens), № 5, c. 120–136.
Моисеев Д. А. (2018), «Строительная керамика из раскопок “пещерного города” Эски-Кермен в 1936–1937 гг.: каталог предметов из фондов Бахчисарайского музея-заповедника», Археологія і давня історія України, т. 29, № 4, c. 165–225. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2018.04.09
Моисеев Д. А. (2019), «Граффити “Корабль” из Ханского дворца в г. Бахчисарай», Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, вип. 28, c. 482–494.
Моісєєв Д. А. (2020), “Графіті з воїном-вершником зі Зинджирли-медресе”, Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, вип. 29, c. 444–453.
Мыц В. Л. (2009), Каффа и Феодоро в XV в. Контакты и конфликты, Универсум, Симферополь.
Паршина Е. А., Тесленко И. Б., Зеленко С. М. (2001), “Гончарные центры Таврики VIII–X вв.”, в О. О. Паршина (ред.), Морська торгівля в Північному Причорномор’ї, Стилос, Київ, с. 52–81.
Романчук А. И. (2004), Строительные материалы византийского Херсона, Изд-во Уральского университета, Екатеринбург.
Романчук А. И. (2008), Исследования Херсонеса-Херсона. Раскопки. Гипотезы. Проблемы, т. 2: Византийский город, Издательство Tюменского государственного университета, Тюмень.
Романчук А. И., Сазанов А. В. и Седикова Л. В. (1995), Амфоры из комплексов византийского Херсона, Изд-во Уральского университета, Екатеринбург.
Рыжов С. Г. (2001), “Средневековые жилые кварталы X–XIII вв. в северном районе Херсонеса”, Материалы археологии, истории, этнографии Таврии, вып. 8, c. 290–311.
Рыжова Л. А. (1982), “Гончарная печь VIII–IX вв. вблизи Херсона (в районе Радиогорки)”, Античная древность и средние века, вып. 19, c. 149–156.
Сидоренко В. А. (1985), “Метки – аббревиатуры и монограммы на черепице памятников средневекового Херсона”, Античная древность и средние века, вып. 22, c. 93–101.
Симонова Т. И. (1980), “Метки на черепице кровли дома XIII–XIV вв.”, Античная древность и средние века, вып. 17, c. 104–120.
Соломоник Э. И. (1979), “К вопросу о населении Херсонеса Таврического”, Античная древность и средние века, вып. 15, c. 119–125.
Соломоник Э. И. (1995), “Новая находка в Крыму плиты с изображением семисвечника”, Крымский музей, № 1, с. 13–15.
Сорочан С. Б. (2013), Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина X вв.), т. 2, ч. 1, Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, Москва, Харьков.
Терещенко Е. Ю., Завадская И. А., Антипин А. М., Кварталов В. Б., Мандрыкина А. В., Лобода А. Ю., Хмеленин Д. Н., Васильев А. Л., Яцишина Е. Б. & Алексеева О. А. (2020), “Естественно-научные исследования керамики из Эски-Кермена”, Кристаллография, т. 65, № 2, c. 314–324. DOI: 10.31857/S0023476120020277
Ушаков С. В. (2022), «О хронологии построек комплекса “Базилики 1935 г.”», в Материалы X международной научной конференции по церковной археологии, посвященной 160-летию Д. В. Айналова, Ариал, Симферополь, с. 227–234.
Флерова В. Е. (1997), Граффити Хазарии, Эдиториал УРСС, Москва.
Якобсон А. Л. (1950), Средневековый Херсонес (XII–XIV вв.), Наука, Москва, Ленинград. (Материалы и исследования по археологии СССР, вып. 17).
Якобсон А. Л. (1970), Раннесредневековые сельские поселения юго-западной Таврики, Наука, Ленинград. (Материалы и исследования по археологии СССР, вып. 168).
Якобсон А. Л. (1979), Керамика и керамическое производство средневековой Таврики, Наука, Москва.
Duch M. (2021), “Handwritten Inscriptions on Building Ceramics from Sector XII at Nowae (Moesia Inferior)”, in Nunc decet c impedire mytro. Studies Dedicated to Professor Piotr Dyczek on the Occasion of His 65th Birthday, Center for Research on the Antiquity of Southeastern Europe, University of Warsaw, Warsaw.
Fine S. (2005), Art and Judaism in the Greco-Roman World: Toward a New Jewish Archaeology, Cambridge University Press, New-York.
Fine S. (2016), The Menorah: From the Bible to Modern Israel, Harvard University Press, Cambridge.
Gocheva Z. and Namoylik A. S. (2016), “Lapidary Epigraphy”, in A. B. Biernacki and E. Yu. Klenina (eds), The Quarter 55 with a Five-Apse Church (4th/3rd Century BC – 14th Century AD) in Tauric Chersonesos, Vol. III: Everyday Life, Instytut historii UAM, Poznań, pp. 99–124.
Hachlili R. (2001), The Menorah, the Ancient Seven-Armed Candelabrum: Origin, Form and Significance, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.2307/1357769
Hachlili R. (2018), The Menorah: Evolving into the Most Important Jewish Symbol, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.1017/S104775941900103X
Hamari P. (2017), “The Roofscapes of Petra: The Use of Ceramic Roof Tiles”, in U. Rajala and Ph. Mills (eds), Forms of Dwelling: 20 Years of Taskscapes in Archaeology, Oxbow Books, Oxford, pp. 85–113.
Ilan T. (2002), Lexicon of Jewish Names in Late Antiquity, Pt. 1: Palestine 330 BCE – 200 CE, Mohr Siebeck, Tübingen. DOI: 10.1628/978-3-16-158793-1
Israeli Y. (1999), In the Light of the Menorah: Story of a Symbol, The Israel Museum, Jerusalem.
Josephus F. (1737), “War of the Jews. Book V. From the Coming of Titus to Besiege Jerusalem to the Great Extremity to Which the Jews Were Reduced”, in The Genuine Works of Flavius Josephus the Jewish Historian, available at: https://penelope.uchicago.edu/josephus/war-5.html (accessed April 16, 2025).
Klenina E. Ju., Moisieiev D. A. and Biernacki A. B. (2018), “The Building Ceramics of the Byzantine Chersonesus Taurica: Form and Chronology”, Novae. Studies and Materials, Vol. 6, pp. 147–188.
Moisieiev D. A. (2021), “Medieval Flanged Tiles from the South-Western Crimea: Problems of Production Localization, Typology and Chronology”, Archaeology and Early History of Ukraine, Vol. 40, No. 3, pp. 57–88. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.03
Moisieiev D. (2022), “Archaeological Experiment of the Reconstruction of Tile (Tegula) Production Technology of the South-Western Crimea on the Edge of the 700’s–800’s”, Novae. Studies and Materials, Vol. 8, p. 169–195.
Moster D. Z. (2018), Etrog: How the Chinese Fruit Became a Jewish Symbol, Palgrave Pivot, London.
Ovadiah A. and Mucznik S. (2014), “The Symbolic Significance of the Menorah”, Liber Annuus, Vol. 64, pp. 603–614. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.105512
Philo, “On the life of Moses. Book II”, in Early Jewish Writings, available at: http://www.earlyjewishwritings.com/text/philo/book25.html (accessed April 16, 2025).
Sarnowski T. (1983), “Die ziegelsstempel aus Novae”, Archeologia, No. 34, pp. 17–61.
Sussman V. (2019), “The Palm Branch and Lulav Motifs on Oil Lamps from Antiquity”, Liber Annuus, Vol. 69, pp. 395–440. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.120510
Ušakov S. and Žubarev D. (2014), “Juden im antiken nördlichen Schwarzmeerraum”, Das Altertum, Vol. 59, p. 279–302.
REFERENCES
Abduramanova S. N. and Akchurina-Muftieva N. M. (2015), Kryimskotatarskoe zhenskoe golovnoe pokryivalo v kollektsii Bahchisarayskogo muzeya-zapovednika. Dolya, Simferopol. (In Russian).
Aybabin A. I. and Khayrednova E. A. “Pozdnesrednevekovaya chasovnya na plato Eski-Kermen”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 17, pp. 422–457. (In Russian).
Bobrinskiy A. A. (1978), Goncharstvo Vostochnoy Evropy, Nauka, Moscow. (In Russian).
Gertsen A. G. and Manayev A. Yu. (2005), “Demir-Kapu v sisteme oboronitel’nykh sooruzheniy Mangupa”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 11, pp. 314–345.
Zavadskaya I. A. (1996), “Problemy stratigrafii i khronologii arkhitekturnogo kompleksa ‘Bazilika 1935 g.’ v Khersonese”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 5, pp. 94–105. (In Russian).
Zavadskaya I. A. (2015), “Problemy interpretatsii rel’yefnykh metok na srednevekovoy cherepitse Kryma”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 20, pp. 213–232. (In Russian).
Zavadskaya I. A. (2017), “O torgovykh svyazyakh goroda na plato Eski-Kermen s Khersonesom (po materialam stroitel’noy keramiki)”, Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma, Vol. 9, pp. 145–164. (In Russian).
Zolotarev M. I. and Korobkov D. Yu. (1998), “Novoye o episkope Kapitone i kreshchenii zhiteley Khersonesa v IV veke po R.Kh.”, Tserkovnaya arkheologiya, Vol. 4, pp. 111–115. (In Russian).
Kizilov M. B. (2011), Krymskaya Iudeya. Ocherki istorii evreyev, khazar, karaimov i krymchakov v Krymu s antichnykh vremen do nashikh dney, Dolya, Simferopol. (In Russian).
Moiseyev D. A. (2014), “Keramidy ‘khazarskogo’ i ‘femnogo’ vremeni iz raskopok Il’kinskogo proizvodstvennogo tsentra”, Stepi Evropy v epokhu srednevekov’ya, Vol. 12, pp. 277–318. (In Russian).
Moiseyev D. A. (2016), “Syuzhetnyye graffiti iz Zyndzhirly-Medrese: proiskhozhdeniye i svyaz’ so srednevekovym Gorno-krymskim eposom XIII–XIV vv.”, Vostok (Oriens), No. 5, pp. 120–136. (In Russian).
Moiseyev D. A. (2018), “Stroitel’naya keramika iz raskopok ‘peshchernogo goroda’ Eski-Kermen v 1936–1937 gg.: katalog predmetov iz fondov Bakhchisarayskogo muzeya-zapovednika”, Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, Vol. 29, No. 4, pp. 165–225. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2018.04.09
Moiseyev D. A. (2019), “Graffiti ‘Korabl’ ’ iz Khanskogo dvortsa v g. Bakhchisaray”, Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini, Vol. 28, pp. 482–494. (In Russian).
Moisieiev D. A. (2020), “Hrafiti z voinom-vershnykom zi Zyndzhyrly-medrese”, Novi doslidzhennia pamiatok kozatskoi doby v Ukraini, Vol. 29, pp. 444–453. (In Ukrainian).
Myc V. L. (2009), Kaffa i Feodoro v XV v. Kontakty i konflikty, Universum, Simferopol. (In Russian).
Parshina E. A., Teslenko I. B. and Zelenko S. M. (2001), “Goncharnyye tsentry Tavriki VIII–X vv.”, in O. O. Parshina (ed.), Morska torhivlia v Pivnichnomu Prychornomori, Stylos, Kyiv, pp. 52–81. (In Russian).
Romanchuk A. I. (2004), Stroitel’nyye materialy vizantiyskogo Khersona, Izdatel’stvo Ural’skogo universiteta, Yekaterinburg. (In Russian).
Romanchuk A. I. (2008), Issledovaniya Khersonesa-Khersona. Raskopki. Gipotezy. Problemy, Vol. 2: Vizantiyskiy gorod, Izdatel’stvo Tyumenskogo gosudarstvennogo universiteta, Tyumen. (In Russian).
Romanchuk A. I., Sazanov A. V. and Sedikova L. V. (1995), Amfory iz kompleksov vizantiyskogo Khersona, Izdatel’stvo Ural’skogo universiteta, Yekaterinburg. (In Russian).
Ryzhov S. G. (2001), “Srednevekovyye zhilyye kvartaly X–XIII vv. v severnom rayone Khersonesa”, Materialy arkheologii, istorii, etnografii Tavrii, Vol. 8, pp. 290–311. (In Russian).
Ryzhova L. A. (1982), “Goncharnaya pech’ VIII–IX vv. vblizi Khersona (v rayone Radiogorki)”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 19, pp. 149–156. (In Russian).
Sidorenko V. A. (1985), “Metki – abbreviatury i monogrammy na cherepitse pamyatnikov srednevekovogo Khersona”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 22, pp. 93–101. (In Russian).
Simonova T. I. (1980), “Metki na cherepitse krovli doma XIII–XIV vv.”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 17, pp. 104–120. (In Russian).
Solomonik E. I. (1979), “K voprosu o naselenii Khersonesa”, Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Vol. 15, pp. 119–125. (In Russian).
Solomonik E. I. (1995), “Novaya nakhodka v Krymu plity s izobrazheniyem semisvechnika”, Krymskiy muzey, No. 1, pp. 13–15. (In Russian).
Sorochan S. B. (2013), Vizantiyskiy Kherson (vtoraya polovina VI – pervaya polovina X vv.), Vol. 2, Pt. 1, Russkiy Fond Sodeystviya Obrazovaniyu i Nauke, Moscow and Kharkiv. (In Russian).
Tereshchenko E. Yu., Zavadskaya I. A., Antipin A. M., Kvartalov V. B., Mandrykina A. V., Loboda A. Yu., Khmelenin D. N., Vasil’yev A. L., Yatsishina E. B. and Alekseyeva O. A. (2020), “Estestvenno-nauchnyye issledovaniya keramiki iz Eski-Kermena”, Kristallografiya, Vol. 65, No. 2, pp. 314–324. (In Russian). DOI: 10.31857/S0023476120020277
Ushakov S. V. (2022), “O khronologii postroyek kompleksa ‘Baziliki 1935 g.’ ”, in Materialy X mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii po tserkovnoy arkheologii, posvyashchennoy 160-letiyu D. V. Aynalova, Arial, Simferopol, pp. 227–234. (In Russian).
Flerova V. E. (1997), Graffiti Hazarii, Editorial URSS, Moscow. (In Russian).
Yakobson A. L. (1950), Srednevekovyy Khersones (XII–XIV vv.), (Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, Vol. 17), Nauka, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Yakobson A. L. (1970), Rannesrednevekovyye sel’skiye poseleniya yugo-zapadnoy Tavriki, (Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, Vol. 168), Nauka, Leningrad. (In Russian).
Yakobson A. L. (1979), Keramika i keramicheskoye proizvodstvo srednevekovoy Tavriki, Nauka, Moscow. (In Russian).
Duch M. (2021), “Handwritten Inscriptions on Building Ceramics from Sector XII at Nowae (Moesia Inferior)”, in Nunc decet c impedire mytro. Studies Dedicated to Professor Piotr Dyczek on the Occasion of His 65th Birthday, Center for Research on the Antiquity of Southeastern Europe, University of Warsaw, Warsaw.
Fine S. (2005), Art and Judaism in the Greco-Roman World: Toward a New Jewish Archaeology, Cambridge University Press, New-York.
Fine S. (2016), The Menorah: From the Bible to Modern Israel, Harvard University Press, Cambridge.
Gocheva Z. and Namoylik A. S. (2016), “Lapidary Epigraphy”, in A. B. Biernacki and E. Yu. Klenina (eds), The Quarter 55 with a Five-Apse Church (4th/3rd Century BC – 14th Century AD) in Tauric Chersonesos, Vol. III: Everyday Life, Instytut historii UAM, Poznań, pp. 99–124.
Hachlili R. (2001), The Menorah, the Ancient Seven-Armed Candelabrum: Origin, Form and Significance, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.2307/1357769
Hachlili R. (2018), The Menorah: Evolving into the Most Important Jewish Symbol, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.1017/S104775941900103X
Hamari P. (2017), “The Roofscapes of Petra: The Use of Ceramic Roof Tiles”, in U. Rajala and Ph. Mills (eds), Forms of Dwelling: 20 Years of Taskscapes in Archaeology, Oxbow Books, Oxford, pp. 85–113.
Ilan T. (2002), Lexicon of Jewish Names in Late Antiquity, Pt. 1: Palestine 330 BCE – 200 CE, Mohr Siebeck, Tübingen. DOI: 10.1628/978-3-16-158793-1
Israeli Y. (1999), In the Light of the Menorah: Story of a Symbol, The Israel Museum, Jerusalem.
Josephus F. (1737), “War of the Jews. Book V. From the Coming of Titus to Besiege Jerusalem to the Great Extremity to Which the Jews Were Reduced”, in The Genuine Works of Flavius Josephus the Jewish Historian, available at: https://penelope.uchicago.edu/josephus/war-5.html (accessed April 16, 2025).
Klenina E. Ju., Moisieiev D. A. and Biernacki A. B. (2018), “The Building Ceramics of the Byzantine Chersonesus Taurica: Form and Chronology”, Novae. Studies and Materials, Vol. 6, pp. 147–188.
Moisieiev D. A. (2021), “Medieval Flanged Tiles from the South-Western Crimea: Problems of Production Localization, Typology and Chronology”, Archaeology and Early History of Ukraine, Vol. 40, No. 3, pp. 57–88. DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2021.03.03
Moisieiev D. (2022), “Archaeological Experiment of the Reconstruction of Tile (Tegula) Production Technology of the South-Western Crimea on the Edge of the 700’s–800’s”, Novae. Studies and Materials, Vol. 8, p. 169–195.
Moster D. Z. (2018), Etrog: How the Chinese Fruit Became a Jewish Symbol, Palgrave Pivot, London.
Ovadiah A. and Mucznik S. (2014), “The Symbolic Significance of the Menorah”, Liber Annuus, Vol. 64, pp. 603–614. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.105512
Philo, “On the life of Moses. Book II”, in Early Jewish Writings, available at: http://www.earlyjewishwritings.com/text/philo/book25.html (accessed April 16, 2025).
Sarnowski T. (1983), “Die ziegelsstempel aus Novae”, Archeologia, No. 34, pp. 17–61.
Sussman V. (2019), “The Palm Branch and Lulav Motifs on Oil Lamps from Antiquity”, Liber Annuus, Vol. 69, pp. 395–440. DOI: https://doi.org/10.1484/J.LA.5.120510
Ušakov S. and Žubarev D. (2014), “Juden im antiken nördlichen Schwarzmeerraum”, Das Altertum, Vol. 59, p. 279–302.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.