Вплив філософії соціального реконструкціонізму на дискурс щодо скасування національного іспиту в Індонезії
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Проведення національних іспитів викликало полеміку, яка спричинила дискурс щодо їхнього скасування і заміни оцінюванням мінімальної компетентності та аналізом характеру. Наше дослідження має на меті визначити вплив ідей філософії соціального реконструкціонізму на дискурс щодо скасування національних іспитів в Індонезії. Це філософське дослідження здійснюється шляхом вивчення наукових праць і статей, що стосуються філософії наукового реконструкціонізму і дискурсу щодо скасування національного іспиту. Отримані дані були проаналізовані із застосуванням технік філософсько-герменевтичного аналізу, щоб сформулювати значення скасування національного іспиту з погляду філософії соціального реконструкціонізму. Результати цього дослідження вказують на те, що погляди філософії соціального реконструкціонізму на дискурс щодо скасування національних іспитів є однією з відповідей на критичну ситуацію в освітній системі Індонезії, яка тривалий час перебувала в пастці політики без чіткого спрямування. Зокрема, погляди філософії соціального реконструкціонізму полягають у тому, що оцінювання здібностей учнів здійснюється не тільки за когнітивними аспектами, як це було на національних іспитах, а й також оцінюються психомоторні та емоційні аспекти учнів. Заміна національного іспиту оцінюванням мінімальної компетентності й аналізом характеру – це конкретний крок на шляху до реалізації філософії соціального реконструкціонізму, здійснений урядом Індонезії. Зміни в політиці, що визначає випуск учнів, звичайно, змінюють і напрямок індонезійської освіти від орієнтованої на когнітивні результати до орієнтованої на процес.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Індонезія, національні іспити, оцінювання мінімальної компетентності, соціальний реконструкціонізм, філософія освіти
Agus A. A. (2020), “Building Pancasila civilization in industrial era 4.0 for the millennial generation”, Scientific Journal of Public Administration, Vol. 10, No. 1, pp. 195–202. DOI: https://doi.org/10.26858/jiap.v10i1.14136
Alawiyah F. (2015), “Perubahan kebijakan ujian nasional (studi pelaksanaan ujian nasional 2015)”, Aspirasi: Jurnal Masalah-Masalah Sosial, Vol. 6, No. 2, pp. 189–202. (In Indonesian).
Alhadza A. and Zulkifli M. (2017), “National examination and the quality of education in Indonesia”, Advances in Social Sciences Research Journal, Vol. 4, No. 21, pp. 67–74. DOI: https://doi.org/10.14738/assrj.421.3613
Bakker A. and Zubair A. H. (1993), Metodologi penelitian filsafat, Kanisius, Yogyakarta. (In Indonesian).
Barnadib I. (2002), Filsafat Pendidikan, Adicita Karya Nusa, Yogyakarta. (In Indonesian).
Brezinka W. (2012), Philosophy of Educational Knowledge: An Introduction to the Foundations of the Science of Education, Philosophy of Education, and Practical Pedagogics, Springer Science & Business Media.
Chao T. Y. and Sung Y. T. (2019), “An investigation of the reasons for test anxiety, time spent studying, and achievement among adolescents in Taiwan”, Asia Pacific Journal of Education, Vol. 39, Issue 4, pp. 469–484. DOI: https://doi.org/10.1080/02188791.2019.1671804
Ento F. F. (2020), “Desain gaya mengajar konstruktif melalui kontemplasi filsafat pendidikan rekonstruksionisme”, Jurnal Antusias, Vol. 6, No. 1, pp. 1–15. (In Indonesian).
Farisi M. I. (2013), “Kurikulum rekontruksionis dan implikasinya terhadap ilmu pengetahuan sosial: Analisis dokumen kurikulum 2013”, Paedagogia, Vol. 16, No. 2, pp. 143–164. (In Indonesian).
Fatimah S. (2018), “Merekonstruksi Pembelajaran Pendidikan Agama Islam dan Budi Pekerti. Di Sekolah Negeri Studi Kasus SMA N 14 Yogyakarta”, El Tarbawi, Vol. 11, No. 1, pp. 21–34. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.20885/tarbawi.vol11.iss1.art2
Fegasanti P. and Priyatmojo A. (2020), “Students’ perception of the use of an android-based exam browser to assess final examination”, ELT Forum: Journal of English Language Teaching, Vol. 9, No. 2, pp. 56–64. DOI: https://doi.org/10.15294/elt.v9i2.40073
Gallard D. and Cartmell K. M. (2014), Psychology and Education, 1st ed., Routledge, London. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315768663
Ghasemi M., Sharafi M., Sajjadi S. M. & Iravani S. (2017), “The How of Playing Role by Human Social Aspect in Ethical Development with an Emphasis on Dewey’s View and Reconstructionism on the Basis of Islamic Teachings”, Research Quarterly in Islamic Ethics, Vol. 10, Issue 38, pp. 99–118, available at: http://akhlagh.maaref.ac.ir/article-1-638-en.html (accessed August 30, 2022).
Goldman S. R. (2012), “Adolescent literacy: Learning and understanding content”, The Future of Children, Vol. 7, No. 2, pp. 89–116. DOI: https://doi.org/10.1353/foc.2012.0011
Hadi L. (2020), “Pro dan kontra merdeka belajar”, Jurnal Ilmiah Wahana Pendidikan, Vol. 6, No. 4, pp. 812–818. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.4302861
Hadi S. (2014), “Ujian nasional dalam tinjauan kritis filsafat pendidikan pragmatisme”, Al-Adzka: Jurnal Ilmiah Pendidikan Guru Madrasah Ibtidaiyah, Vol. 4, No. 2, pp. 76–85. (In Indonesian).
Hartlep N. D., Porfilio B. J., Otto S. and O’Brien K. (2015), “What we stand for, not against: presenting our teacher education colleagues with the case for social foundations in PK-12 teacher preparation programs”, Educational Foundations, Vol. 28, No. 1–4, pp. 135–150, available at: https://link.gale.com/apps/doc/A430394307/AONE?u=googlescholar&sid=bookmark-AONE&xid=1e0929b2 (accessed August 30, 2022).
Haynes J., Gale K. and Parker M. (2014), Philosophy and Education: An introduction to key questions and themes, 1st ed., Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315742151
Herawati T., Ilwan M. and Kaharudin K. (2019), “Other Understanding Arrangements That Are Contrary to Pancasila in Law Number 16 of 2017”, International Journal of Multicultural and Multireligious Understanding, Vol. 6, No. 5, pp. 598–610. DOI: https://doi.org/10.18415/ijmmu.v6i5.1158
Hidayah N. (2013), “Ujian nasional dalam perspektif kebijakan publik”, Jurnal Pencerahan, Vol. 7, No. 1, pp. 35–40. (In Indonesian).
Iriani A. and Manongga D. (2018), “Using soft systems methodology as an approach to evaluate cheating in the national examination”, Journal of Theoretical & Applied Information Technology, Vol. 96, No. 11, pp. 3344–3355.
Ismail R. N., Mudjiran M., Neviyarni N. and Nirwana H. (2020), “Creative Approach Guidance and Counseling Facing Independence learning Policy: Minimum Competency Assessment and Survey Characters in the Industrial Revolution 4.0”, E-Tech: Scientific Journal of Educational Technology, Vol. 8, No. 1, available at: http://ejournal.unp.ac.id/index.php/e-tech/article/view/109062 (accessed January 10, 2022).
Komalasari K., Arafat Y. and Mulyadi M. (2020), “Principal’s Management Competencies in Improving the Quality of Education”, Journal of Social Work and Science Education, Vol. 1, No. 2, pp 181–193. DOI: https://doi.org/10.52690/jswse.v1i2.47
Magulod G. C. (2017), “Educational Philosophies Adhered by Filipino Preservice Teachers: Basis for Proposing Initiatives for 21st Century Teacher Education Preparation Program”, Asia Pacific Journal of Multidisciplinary Research, Vol. 5, No. 1, pp. 185–192.
Manongga D., Iriani A. and Wijono S. (2018), “Public opinion on national exam policies in Indonesia”, International Journal of Information Technology and Business, Vol. 1, No. 1, pp. 24–35. DOI: https://doi.org/10.24246/ijiteb.112018.24-35
McKernan J. A. (2013), “The origins of critical theory in education: Fabian socialism as social reconstructionism in nineteenth-century Britain”, British Journal of Educational Studies, Vol. 61, Issue 4, pp. 417–433. DOI: https://doi.org/10.1080/00071005.2013.824947
Menteri Pendidikan dan Kebudayaan (2011), Peraturan Menteri Pendidikan dan Kebudayaan Republik Indonesia Nomor 59 Tahun 2011 tentang kriteria kelulusan peserta didik dari satuan pendidikan dan penyelenggaraan ujian sekolah/madrasah dan ujian nasional, Kementerian Pendidikan dan Kebudayaan Republik Indonesia, Kementerian Pendidikan dan Kebudayaan Republik Indonesia, Jakarta. (In Indonesian).
Menteri Pendidikan dan Kebudayaan (2019), Kebebasan belajar: Pokok-pokok kebijakan belajar gratis, Kementerian Pendidikan dan Kebudayaan Republik Indonesia, Jakarta. (In Indonesian).
Mubaroq S. (2018), “Konsep kurikulum rekonstruksi sosial dalam menghadapi pembelajaran di era modern”, Belajar Bahasa: Jurnal Ilmiah Program Studi Pendidikan Bahasa dan Sastra Indonesia, Vol. 3, No. 1, pp. 93–102. (In Indonesian).
Mustaghfiroh S. (2020), “Konsep “Merdeka Belajar” perspektif aliran progresivisme John Dewey”, Jurnal Studi Guru dan Pembelajarannya, Vol. 3, No. 1, pp. 141–147. (In Indonesian). https://doi.org/10.30605/jsgp.3.1.2020.248
Nahdi D. S., Jatisunda M. G., Cahyaningsih U. and Suciawati V. (2020), “Pre-service teachers’ ability in solving mathematics problems is viewed from numeracy literacy skills”, Elementary Education Online, Vol. 19, No. 4, pp. 1902–1910. DOI: https://doi.org/10.17051/ilkonline.2020.762541
Nehru N. A. (2019), “Asesmen kompetensi sebagai bentuk perubahan ujian nasional pendidikan Indonesia: Analisis dampak dan problem-solving menurut kebijakan merdeka belajar”, Jurnal Informasi dan Pemodelan Kimia, Vol. 53, No. 9, pp. 1689–1699. (In Indonesian).
Nugroho L. A. and Purwanta H. (2020), “Perspektif filsafat rekonstruksionisme dalam penyusunan kurikulum”, Historika, Vol. 23, No. 1, pp. 119–130. (In Indonesian).
OECD (2019), PISA 2018 assessment and analytical framework: Science, reading, mathematics, and financial literacy, OECD Publishing.
Ornstein A. C. and Hunkins F. P. (2018), Curriculum: Foundations, Principles, and Issues, 7th edition, Pearson Education.
Purnamasari I. (2015), “Rekonstruksionisme-futuristik dalam pendidikan di Indonesia”, CIVIS: Jurnal Ilmiah Ilmu Sosial dan Pendidikan Kewarganegaraan, Vol. 5, No. 2, pp. 832–842. (In Indonesian).
Pusat Pengkajian dan Pembelajaran (2019), “Sejarah ujian nasional”, Kementerian Pendidikan dan Kebudayaan Republik Indonesia, Jakarta. (In Indonesian).
Rameshwar S. (2019), Philosophical foundations of education: Lessons for India, Springer.
Ratnasari W. (2018), “Students’ Perspective toward National Examination in Indonesia”, Al-Muqayyad: Journal of Sharia Economics, Vol. 1, No. 2, pp. 112–124. DOI: https://doi.org/10.46963/jam.v1i2.9
Rosidin U., Herpratiwi H., Suana W. and Firdaos R. (2019), “Evaluation of national examination (UN) and national-based school examination (USBN) in Indonesia”, European Journal of Educational Research, Vol. 8, Issue 3, pp. 827–937. DOI: https://doi.org/10.12973/eu-jer.8.3.827
Saukah A. and Agus E. C. (2015), “National Exam in Indonesia and Its Implications to the Teaching and Learning of English”, Journal of Educational Research and Evaluation, Vol. 19, No. 2, pp. 243–255. DOI: https://doi.org/10.21831/pep.v19i2.5583
Sharma R. N. (2000), Textbook of educational philosophy, Kanishka Publishers, New Delhi.
Shephard K., Rieckmann M. and Barth M. (2019), “Seeking sustainability competence and capability in the ESD and HESD literature: An international philosophical hermeneutic analysis”, Environmental Education Research, Vol. 25, Issue 4, pp. 532–547. DOI: https://doi.org/10.1080/13504622.2018.1490947
Sulisworo D. (2016), “The contribution of the education system quality to improve the nation’s competitiveness in Indonesia”, Journal of Education and Learning, Vol. 10, No 2, pp. 127–138. DOI: https://doi.org/10.11591/edulearn.v10i2.3468
Sundayana W., Meekaeo P., Purnawarman P. and Sukyadi D. (2018), “Washback of English national exams at a ninth-grade level in Thailand and Indonesia”, Indonesian Journal of Applied Linguistics, Vol. 8, No. 1, pp. 167–176. DOI: https://doi.org/10.17509/ijal.v8i1.11478
Wall J. (2019), “Theorizing children’s global citizenship: Reconstructionism and the politics of deep interdependence”, Global Studies of Childhood, Vol. 9, Issue 1, pp. 5–17. DOI: https://doi.org/10.1177/2043610618815484
Winch C. and Gingell J. (2004), Philosophy and educational policy: A critical introduction, Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203465431
Windisch H. C. (2016), “How to motivate adults with low literacy and numeracy skills to engage and persist in learning: A literature review of policy interventions”, International Review of Education, Vol. 62, Issue 3, pp. 279–297. DOI: https://doi.org/10.1007/s11159-016-9553-x
Yamin M. and Syahrir S. (2020), “Pembangunan Pendidikan Merdeka Belajar (Telaah Metode Pembelajaran)”, Jurnal Ilmiah Mandala Education, Vol. 6, No. 1, pp. 126–136. DOI: https://doi.org/10.36312/jime.v6i1.1121 (In Indonesian).
Zeichner K. (2011), “Chapter 1. Teacher Education for Social Justice”, in Hawkins M. (ed.), Social Justice Language Teacher Education, Multilingual Matters, Bristol, Blue Ridge Summit, pp. 7–22. DOI: https://doi.org/10.21832/9781847694249-003
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.