Діяльність консульства Японії в Одесі під керівництвом Шімади Шіґеру. Частина І
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У 1926 році було відновлено роботу Японського імперського консульства в Одесі. Другий, радянський, етап історії інституції тривав до 1937 року. Першим консулом цього часу став Сасакі Сейґо (1926 рік), далі інституцію тимчасово очолював Камімура Шін’іці (1926–1927 рр.). Шімада Шіґеру став третім керівником інституції, працюючи консулом в Одесі з 1927-го до 1930 року. Він був кваліфікованим дипломатом, брав участь у радянсько-японських переговорах, став першим японським консулом в Александровську (Сахалін). Більшість його призначень географічно припадало на терени Російської імперії / Радянського Союзу.
В Одесі Шімада перебував під пильним наглядом з боку Контррозвідувального відділу Державного політичного управління УСРР (ДПУ УСРР). У 1927 році останньому нарешті вдалося отримати таємних агентів серед співробітників консульства. Ними стали кухарка Олена Шецке та кур’єр-сторож Михайло Цибулько. Окрім того, співробітники держбезпеки були й серед знайомих консульських службовців. Найбільше відомостей до ДПУ надавав добрий знайомий консула Володимир Фоменко, який став навіть консультантом інституції з української мови. Службовці консульства були чудово поінформовані про наявність агентів. На це вказують вжиті ними заходи безпеки задля унеможливлення перехоплення радянськими агентами цінної інформації. Зрештою, їм вдалося виконати завдання. До ДПУ потрапляли лише відомості про особисті погляди консула та офіційні дії установи.
Іншими штатними службовцями консульства в цей час були Камімура (віцеконсул, відкликаний у лютому 1927 року), Ґото (секретар, перебував у штаті з 1926-го до 1928 року), Ноґучі (секретар, 1928–1930). Окрім того, у 1929 р. на один рік для вивчення української мови до Києва був направлений Мітані. Між консульськими співробітниками в цей час постійно спалахували внутрішні конфлікти.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Японське консульство в Одесі, Шімада Шіґеру, Японія, СРСР, Державне політичне управління УСРР (ДПУ УСРР)
Вовчук Л. Радянські спецслужби VS японської дипломатії (на матеріалах японського консульства в Одесі у міжвоєнний період) // ХХІV Сходознавчі читання А. Кримського: матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 30-річчю Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, 21 грудня 2021 р. Київ, 2021.
Вся Одеса. Довідник на 1930 рік. Одеса, 1929.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ), ф. 2, оп. 1, спр. 418, т. 1, ч. 1–3.
Дацышен В. Г. Из истории японского консульства в Новосибирске // Асоциация японоведов. 09.10.2012. URL: http://japanstudies.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=168 (дата звернення: 21.03.2021).
Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. Т. ХХІХ. Київ, 2012.
Куртинец С. А. Разведывательная деятельность японских консульств на советском Дальнем Востоке (1922–1931) // Вестник Дальневосточного отделения Рос. акад. наук, 2011, № 1.
Матяш І. Іноземні представництва в радянській Україні (1919–1991): протистояння і співпраця. Київ, 2020.
Москва – Токио: политика и дипломатия Кремля, 1921–1931 годы. Кн. 1. Москва, 2007.
Приезд японского консула // Известия, 1927 (20 февр.), № 2167.
Рубель В. А. Транскрибування японських слів засобами української мови: проблеми і пропозиції // Східний світ, 2009, № 4.
Смекалов Г. Возвращение. Часть вторая. URL: http://ashcbs.ru/vozvrashhenie-chast-vtoraya/ (дата звернення: 21.03.2021).
Хироси Б. Политика Японии в отношении евреев с 1931 по 1945 гг. [переклад Я. Зінберга] // Заметки по еврейской истории, 2012, № 8 (155). URL: http://berkovich-zametki.com/2012/Zametki/Nomer8/Zinberg1.php (дата звернення: 16.11.2021).
Gaimushō geppō (Meiji shijūni nen rokugatsu bun) [Щомісячний звіт Міністерства закордонних справ (травень 1909 р.)] // Japan Center for Asian Historical Records (JACAR). URL: https://www.jacar.archives.go.jp/das/image/B13091313700 (дата звернення: 21.03.2021).
4. Consul Shimada Shigeru: from November, 1926 // JACAR. P. 459, 461. URL: https://www.jacar.archives.go.jp/aj/meta/imageen_B16080097700 (дата звернення: 21.03.2021).
Lensen G. Japanese Diplomatic and Consular Officials in Russia. Tokyo, 1968.
Lensen G. Japanese Recognition of the U. S. S. R. Soviet-Japanese Relations 1921–1930. Sophia University, 1970.
Part 2 // JACAR. URL: https://www.jacar.archives.go.jp/aj/meta/image_B06151176100 (дата звернення: 21.03.2021).
REFERENCES
Vovchuk L. (2021), “Radyans’ki spetssluzhby VS yapons’koyi dyplomatiyi (na materialakh yapons’koho konsul’stva v Odesi u mizhvoyennyy period)”, in XXIV Skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho: materialy mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 30-richchyu Instytutu skhodoznavstva imeni A. Yu. Kryms’koho NAN Ukrayiny, 21 hrudnya 2021 r., Vydavnychyy dim “Hel’vetyka”, Kyiv, pp. 104–107. (In Ukrainian).
Vsya Odesa. Dovidnyk na 1930 rik (1929), Vydannya “Chornomors’koyi komuny”, Odesa. (In Ukrainian).
Haluzevyy derzhavnyy arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrayiny (HDA SBU), Fund 2, Inventory 1, File 418, Vol. 1, Parts 1–3. (In Russian).
Datsyshen V. G. (2012), “Iz istorii yaponskogo konsul’stva v Novosibirske”, in Asotsiatsiya yaponovedov, October 9, available at: http://japanstudies.ru/index.php?option=com_content (accessed March 21, 2021). (In Russian).
Kovalenko O. O. (2012), “Systema yapons’ko-ukrayins’koyi praktychnoyi transkryptsiyi. Fonetychnyy analiz”, Zbirnyk naukovykh prats’ Natsional’noho naukovo-doslidnoho instytutu ukrayinoznavstva ta vsesvitn’oyi istoriyi, Vol. XXIX, pp. 197–215. (In Ukrainian).
Kurtinets S. A. (2011), “Razvedyvatel’naya deyatel’nost’ yaponskikh konsul’stv na sovetskom Dal’nem Vostoke (1922–1931)”, Vestnik Dal’nevostochnogo otdeleniya Ros. akad. nauk, No. 1, pp. 28–35. (In Russian).
Matyash I. (2020), Inozemni predstavnytstva v radyans’kiy Ukrayini (1919–1991): protystoyannya i spivpratsya, Instytut istoriyi Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Moskva – Tokio: politika i diplomatiya Kremlya, 1921–1931 gody: sb. dok. v 2 kn. (2007), Vol. 1, Nauka, Moscow. (In Russian).
Rubel’ V. A. (2009), “Transkrybuvannya yapons’kykh sliv zasobamy ukrayins’koyi movy: problemy i propozytsiyi”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 151–156. (In Ukrainian).
“Priyezd yaponskogo konsula” (1927), in Izvestiya, February 20, No. 2167. (In Russian).
Smekalov G., Vozvrashcheniye. Chast’ vtoraya, available at: http://ashcbs.ru/vozvrashhenie-chast-vtoraya/ (accessed March 21, 2021). (In Russian).
Khirosi B. (2012), “Politika Yaponii v otnoshenii evreyev s 1931 po 1945 gg.”, Zametki po evreyskoy istorii, No. 8 (155), available at: http://berkovich-zametki.com/2012/Zametki/Nomer8/Zinberg1.php (accessed November 16, 2021). (In Russian).
“Gaimushō geppō (Meiji shijūni nen rokugatsu bun)”, in Japan Center for Asian Historical Records (JACAR), available at: https://www.jacar.archives.go.jp/aj/meta/image_B13091374000 (accessed March 21, 2021). (In Japanese).
“4. Consul Shimada Shigeru: from November, 1926”, in Japan Center for Asian Historical Records (JACAR), available at: https://www.jacar.archives.go.jp/aj/meta/imageen_B16080097700 (accessed March 21, 2021). (In Japanese).
Lensen G. (1968), Japanese Diplomatic and Consular Officials in Russia, Sophia University in cooperation with the Diplomatic Press, Tallahassee, Tokyo.
Lensen G. (1970), Japanese Recognition of the U. S. S. R. Soviet-Japanese Relations 1921–1930, Sophia University in cooperation with the Diplomatic Press, Tokyo.
“Part 2”, in Japan Center for Asian Historical Records (JACAR), available at: https://www.jacar.archives.go.jp/aj/meta/image_B06151176100 (accessed March 21, 2021). (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.