ПРО ОДНОГО З АДРЕСАТІВ МАС‘УДА ІБН НАМДАРА
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Збірник творів байлаканського чиновника Мас‘уда б. Намдара (XI–XII ст.) був головним об’єктом сходознавчих досліджень В. М. Бейліса. В одній з касид Мас‘уд б. Намдар звертається до Джамала аль-Кудат Абу-л-Хасана ‘Алі б. Мухаммада ат-Табарі, якого В. М. Бейліс ідентифікував як відомого факіха і богослова аль-Кийа ал-Харасі Абу-л-Хасана ‘Алі б. Мухаммада б. ‘Алі ат-Табарі (450/1058–504/1111). Аналіз відомостей арабських біографічних словників дозволив встановити, що адресатом Мас‘уда ібн Намдара був не Абу-л-Хасан ‘Алі б. Мухаммад б. ‘Алі ат-Табарі аль-Кийа ал-Харасі (450/1058–504/1111), а інший його сучасник – Джамал аль-Кудат Абу-л-Хасан ‘Алі б. Мухаммад б. ‘Алі ат-Табарі аль-Амулі (пом. у другій половині XI ст.), перший мударріс ан-Низамійі в Гянджі.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
аль-Кийа ал-Харасі Абу-л-Хасана ‘Алі б. Мухаммада б. ‘Алі ат-Табарі, Про одного з адресатів Мас‘уда ібн Намдара
Аликберов А. К. Эпоха классического ислама на Кавказе. Москва, 2003.
Ат-Тахбир фи-л-му‘джам ал-кабир ли Аби Са‘д ас-Сам‘ани. – http://www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/searchscript?book=3131
Бейлис В. М. Сочинения Мас‘уда ибн Намдара как источник по истории Аррана и Ширвана начала XII века и памятник средневековой арабской литературы: Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук. Ворошиловград, 1974.
Буниятов З. М. Государство Атабеков Азербайджана (1136–1225). Баку, 1978.
Зайл та’рих Багдад та’лиф ал-имам ал хафиз Мухиб ад-дин Абу ‘Абдаллах Мухаммад б. Махмуд б ал-Хасан б. Хиббатуллах б. Мухасин ал-ма‘руф би Ибн ан- Наджар ал-Багдади ал-мутавафи сана 643 х. Дж. 1. Байрут – Лубнан, 1980.
Китаб ал-вафи би-л-вафайа ли-с-Сафади. – http://www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/search-script?book=280
Му‘ждам ас-сафар ли-л хафиз Аби Тахир Ахмад б.Мухаммад ас-Силафи. Байрут, 1414/1993.
Саидов З. А. Арабские биографические словари как источники по истории ислама и арабо-мусульманской культуры на Восточном Кавказе в VII–XIII вв.: Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. Луганск, 2007.
Табакат а-ш-шафи‘ийа ал-кубра ли Тадж ад-дин ас-Субки. – http://www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/searchscript?book=3131
Та’рих ал-ислам ва табакат ал-машахир ли аз-Захаби. – http://www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/ searchscript?book=141
REFERENCES
Alikberov A. K. (2003), Epokha klassicheskogo islama na Kavkaze, Moscow. (In Russian).
Al-Ṣafadī, Kitāb al-wāfī bi-l-wafayāt, available at: www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/searchscript?book=280 (In Arabic).
Al-Salafī Abū Ṭāhir A. (1993), Mu‘jam al-safar, Bayrūt. (In Arabic).
Al-Sam‘ānī Abū Sa‘d, Al-Taḥbīr fī l-mu‘jam al-kabīr, available at: www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/searchscript?book=3131 (In Arabic).
Al-Subkī Tāj al-Dīn, Ṭabaqāt al-šāfi‘iyya al-kubrā, available at: www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/searchscript?book=3131 (In Arabic).
Al-Zahabī, Ta’rīh al-’islām wa-wafayāt al-mašāhīr wa-l-’a‘lām, available at: www.warraq.cc/Core/AlwaraqSrv/searchscript?book=141 (In Arabic).
Beylis V. M. (1974), Sochineniya Mas‘uda ibn Namdara kak istochnik po istorii Arrana i SHirvana nachala XII veka i pamyatnik srednevekovoy arabskoy literatury, Diss. na soiskaniye uchenoy stepeni doktora istoricheskikh nauk, Lugansk. (In Russian).
Buniyatov Z. M. (1978), Gosudarstvo Atabekov Azerbaydzhana (1136–1225), Baku. (In Russian).
Ibn al-Najjār al-Baġdādī (1980), Zaylu ta’rīhi Baġdād, Juz’ 1, Bayrūt. (In Arabic).
Saidov Z. A. (2007), Arabskiye biograficheskiye slovari kak istochniki po istorii islama i arabo-musul’manskoy kul’tury na Vostochnom Kavkaze v VII–XIII vv., Diss. na soiskaniye uchenoy stepeni kandidata istoricheskikh nauk, Lugansk. (In Russian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.