ПРАКТИЧНА УКРАЇНСЬКА ТРАНСКРИПЦІЯ ВЛАСНИХ НАЗВ ТА ТЕРМІНІВ МОВИ ГІНДІ: ВІДМІННОСТІ ВІД ТРАНСКРИПЦІЇ САНСКРИТУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена уніфікації написання українською мовою власних назв і термінів, запозичених з мови гінді. Публікацію можна розглядати як продовження попередньої статті: “Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові”; вона адресована насамперед тим українським авторам (індологам і фахівцям суміжних наукових галузей), які не володіють мовою гінді, але мають потребу вживати у своїх працях індійські запозичення. Зокрема, стаття покликана попередити появу помилок, породжених механічним застосуванням до запозичень з гінді правил практичної транскрипції санскритських власних назв і термінів.
Автор стисло описує походження мови гінді та п’ять головних сегментів її лексики. Перелічуються літери, введені в мову гінді для передачі відсутніх у санскриті звуків, що містяться в словах, запозичених з перської, арабської, тюркської, англійської, португальської мов. Також зауважується, що в гінді немає заборони на такі буквосполучення, які в санскриті неможливі внаслідок наявності правила сандгі (тобто закону милозвучності). Наголошується, що, на відміну від санскриту, правопис якого є суто фонетичним, у мові гінді наявні відхилення від фонетичного принципу. Особлива увага приділена випаданню в гінді “короткого звука а” ([ɐ] або [ə]). Відзначається, що окремі голосні й приголосні в деяких словах мови гінді можуть замінюватися іншими без зміни значення слова. Привертається увага до відмінності запропонованої Міжнародною організацією зі стандартизації (International Organization for Standardization) системи транслітерації абетки деванаґарі (ISO 15919) від IAST (International Alphabet of Sanskrit Transliteration). Сформульовані правила компактно представлені у вигляді таблиць.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
гінді, санскрит, термінологія, Транскрипція, транслітерація, український правопис
Аулова Р. А. Учебник языка хинди. Для первого года обучения. Ташкент, 1969.
Ботвінкін Ю., Пономаренко А., Гріців О., Беверакі Д. Українсько-гінді словник. Київ, 2019.
Бурба Д. В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1. https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.104
Вакуленко М. О. Правило “дев’ятки” в контексті слов’янських і неслов’янських паралелей української мови // Мовознавство, 2009, № 10.
Довбня К. В. Традиційні та сучасні методи та засоби навчання мови гінді у вищій школі // European humanities studies: State and Society. Issue 2. Kyiv, 2018.
Дымшиц З. М., Ульциферов О. Г., Горюнов В. И. Учебник языка хинди. Ч. 1. Издание 2-е, исправленное. Москва, 1980.
Елизаренкова Т. Я. Индоарийские языки // Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Современное состояние и проблемы. Москва, 1981.
Зализняк А. А. Грамматический очерк санскрита // Кочергина В. А. Санскритско-рус-ский словарь. Москва, 1987.
Зализняк А. А. О языке Древней Индии. Москва, 2011. URL: https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431350/O_yazyke_drev. (дата звернення: 23.03.2020).
Инструкция по передаче на картах географических названий Индии, Пакистана и Цейлона / Сост. И. В. Попов; Отв. ред. С. А. Тюрин. Москва, 1953.
Инструкция по передаче на картах географических названий с хинди / Сост. и ред. В. И. Бабушкина. Москва, 1959.
Лазарева Н. Н. Самоучитель хинди. Москва, 2008.
Наливайко С. І. Навчальний посібник з мови хінді. Київ, 1997.
Риттер П. Шякти. Шякунтала. Шянкара // Энциклопедический словарь Гранат. Москва, 1929.
Сигорский А. А. Все смешалось в хиндиязычном ареале: языки, диалекты, говоры // Язык до Индии доведет. Москва, 2008.
Український правопис. Українська національна комісія з питань правопису. Київ, 2019. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-p. (дата звернення: 23.0.2020).
Ульциферов О. Г. Очерки по лексикологии, словообразованию и фразеологии современного литературного языка хинди. Москва, 2007.
Agnihotri Rama Kant. Hindi: An Essential Grammar. New York, 2007.
Choudhury M., Basu А. and Sudeshna S. Schwa Deletion and Syllable Economy in Indo Aryan Languages // Lecture Compendium: Symposium on Indian Morphology, Phonology and Language Engineering. Indian Institute of Technology. Kharagpur, 2004.
Coulson Michael. Sanskrit, an Introduction to the Classical Language. London, 1976.
Dhore M. L., Dhore R. M., Rathod P. H. Transliteration by Orthography or Phonology for Hindi and Marathi to English: Case Study // International Journal on Natural Language Computing. Vol. 2, 2013. No. 5. https://doi.org/10.5121/ijnlc.2013.2501
Kachru Yamuna. Hindi. Philadelphia, 2006. https://doi.org/10.1075/loall.12
McGregor R. S. Outline of Hindi grammar: With exercises. 3 Ed. Oxford, 1995.
Narasimhan B., Sproat R., Kiraz G. Schwa-deletion in Hindi Text-to-Speech Synthesis // International Journal of Speech Technology, 2004, No. 7. https://doi.org/10.1023/B:IJST.0000037075.71599.62
Ohala Manjari. Aspects of Hindi Phonology. New Delhi, 1983.
Ohala Manjari. Hindi // Handbook of the International Phonetic Association: a Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge, 1999.
Pandey Pramod. Phonology – orthography interface in Devanāgarī for Hindi // Written Language & Literacy. Vol. 10, Issue 2. 2007. https://doi.org/10.1075/wll.10.2.06pan
Sathe Aalok. A rule-based system for the transcription of Sanskrit from the Devanagari orthography to the International Phonetic Alphabet // Proceedings of the Eleventh International Conference on Language Resources and Evaluation. Paris, 2018.
Shapiro Michael C. A Primer of Modern Standard Hindi. New Delhi, 1989.
Śrīmad Bhagavadgītā. Sādhaka Sañjīvanī Commentary by Swami Ramsukhdas. Gorakhpur, 2006.
Woolner Alfred C. Introduction to Prakrit. Calcutta, 1917.
REFERENCES
Aulova R. (1969), Uchebnik yazyka khindi. Dlya pervogo goda obucheniya, Ukituvchi, Tashkent. (In Russian).
Botvinkin Yu., Ponomarenko A., Hritsiv O. and Beveraki D. (2019), Ukrayins’ko-hindi slovnyk, Talkom, Kyiv. (In Ukrainian).
Burba D. (2018), “Orthographic Transcription of Sanskrit Names and Terms in Ukrainian”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 104–122. (In Ukrainian).
Vakulenko M. O. (2009), “Pravylo ‘deviatky’ v konteksti slovianskykh i neslovianskykh paralelei ukrainskoi movy”, Movoznavstvo, No. 10, pp. 21–27. (In Ukrainian).
Dovbnya K. V. (2018), “Tradytsiyni ta suchasni metody ta zasoby navchannya movy hindi u vyshchiy shkoli”, in European humanities studies: State and Society, Issue 2, pp. 197–210. (In Ukrainian).
Dymshits Z. M., Ul’tsiferov O. G. and Goryunov V. I. (1980), Uchebnik yazyka khindi, Part 1, Nauka, Moscow. (In Russian).
Elizarenkova T. Ya. (1981), “Indoariyskiye yazyki”, in Sravnitel’no-istoricheskoye izucheniye yazykov raznykh semey. Sovremennoye sostoyaniye i problemy, Academia, Moscow, pp. 144–169. (In Russian).
Zaliznyak A. A. (1987), “Grammaticheskiy ocherk sanskrita”, in Kochergina V. A., Sanskritsko-russkiy slovar’, Russkiy yazyk, Moscow, pp. 785–895. (In Russian).
Zaliznyak A. A. (2011), O yazyke Drevney Indii, Moscow, available at https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431350/O_yazyke_drev. (accessed March 23, 2020). (In Russian).
Instruktsiya po peredache na kartakh geograficheskikh nazvaniy Indii, Pakistana i Tseylona (1953), General Directorate of Geodesy and Cartography, Moscow. (In Russian).
Instruktsiya po peredache na kartakh geograficheskikh nazvaniy s khindi (1959), Central Research Institute of Geodesy, Aerial Photography and Cartography, Moscow. (In Russian).
Lazareva N. N. (2008), Samouchitel’ khindi, Ast, Moscow. (In Russian).
Nalyvayko S. I. (1997), Navchal’nyy posibnyk z movy khindi, Taras Shevchenko National University, Kyiv. (In Ukrainian).
Ritter P. (1929), “Śakti. Śakuntala. Śankara”, in Encyclopedic dictionary Granat, Rus. Bibliographic Institute Granat, Moscow, columns 540–542. (In Russian).
Sigorskiy A. A. (2008), “Vse smeshalos’ v khindiyazychnom areale: yazyki, dialekty, govory”, in Yazyk do Indii dovedet, Vostochnaya literatura, Moscow, pp. 345–368. (In Russian).
Ukrayins’kyy pravopys (2019), Ukrainian National Spelling Commission, Kyiv, available at https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-p. (accessed March 23, 2020).
Ul’tsiferov O. G. (2007), Ocherki po leksikologii, slovoobrazovaniyu i frazeologii sovremennogo literaturnogo yazyka khindi, MGIMO University, Moscow. (In Russian).
Agnihotri Rama Kant (2007), Hindi: An Essential Grammar, Routledge, New York.
Choudhury M., Basu А. and Sudeshna S. (2004), “Schwa Deletion and Syllable Economy in Indo Aryan Languages”, in Lecture Compendium: Symposium on Indian Morphology, Phonology & Language Engineering, Indian Institute of Technology, Kharagpur, pp. 45–48.
Coulson Michael (1976), Sanskrit, An Introduction to the Classical Language, Hodder and Stoughton, London.
Dhore M. L., Dhore R. M. and Rathod P. H. (2013), “Transliteration by Orthography or Phonology for Hindi and Marathi to English: Case Study”, in International Journal on Natural Language Computing, Vol. 2, No. 5, pp. 1–19. https://doi.org/10.5121/ijnlc.2013.2501
Kachru Yamuna (2006), Hindi, John Benjamin’s Publishing, Philadelphia. https://doi.org/10.1075/loall.12
McGregor, R. S. (1995), Outline of Hindi grammar: With exercises, 3 Ed., Clarendon Press, Oxford.
Narasimhan B., Sproat R. and Kiraz G. (2004), “Schwa-deletion in Hindi Text-to-Speech Synthesis”, in International Journal of Speech Technology, No. 7, pp. 319–333. https://doi.org/10.1023/B:IJST.0000037075.71599.62
Ohala Manjari (1983), Aspects of Hindi Phonology, Motilal Banarsidass, New Delhi.
Ohala Manjari (1999), “Hindi”, in Handbook of the International Phonetic Association: a Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge University Press, pp. 100–103.
Pandey Pramod (2007), “Phonology – orthography interface in Devanāgarī for Hindi”, in Written Language & Literacy, Vol. 10, Issue 2, pp. 145–162. https://doi.org/10.1075/wll.10.2.06pan
Sathe Aalok (2018), “A rule-based system for the transcription of Sanskrit from the Devanagari orthography to the International Phonetic Alphabet”, in C. Soria, L. Besacier and L. Pretorius (Eds), Proceedings of the Eleventh International Conference on Language Resources and Evaluation, European Language Resources Association, Paris, pp. 23–26.
Shapiro Michael C. (1989), A Primer of Modern Standard Hindi, Motilal Banarsidass, New Delhi.
Śrīmad Bhagavadgītā. Sādhaka Sañjīvanī Commentary by Swami Ramsukhdas (2006), Gita Press, Gorakhpur.
Woolner Alfred C. (1917), Introduction to Prakrit, Baptist mission Press, Calcutta.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.