Сучасні тенденції трудової імміграції в країнах Ради співробітництва арабських держав Перської затоки

О. Ю.  Малиновська; В. І.  Стафійчук

doi:10.15407/orientw2025.02.135

Сучасні тенденції трудової імміграції в країнах Ради співробітництва арабських держав Перської затоки

PDF

https://doi.org/10.15407/orientw2025.02.135

О. Ю. Малиновська

Канд. географ. наук, доц., Академія праці, соціальних відносин і туризму, Кільцева дорога, 3-А, Київ, 03187, Україна

В. І. Стафійчук

Канд. географ. наук, доц., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, 01033, Київ, Україна

Анотація

Держави РСАДПЗ сьогодні посідають 3-тє місце у світі за загальною чисельністю іммігрантів, абсолютна більшість із яких є трудовими. Чисельність іммігрантів у державах об’єднання з 2000-го до 2020 року потроїлася і з 10 млн досягла майже 31 млн осіб, що становить 11 % світового потоку. Саудівська Аравія, ОАЕ та Кувейт входять до двадцятки найпопулярніших для імміграції країн світу. Міграційну політику цих країн визначають: абсолютна мігрантозалежність, значна поширеність системи кафала (останнім часом вона зазнає реформування), надання преференцій при працевлаштуванні корінним мешканцям, тимчасовий статус мігрантів та перебування на основі строкових робочих віз, абсолютне домінування корінних жителів у державному секторі і на керівних посадах високоприбуткових фірм, брак перспективи набуття громадянства чи статусу біженця, жорстка політика щодо нелегальних або неавторизованих трудових мігрантів. Війни в Кувейті, Іраку, Ємені та Сирії змінили міграційну модель, переорієнтувавши її з інших арабських держав на держави Південної та Південно-Східної Азії. З арабських держав свою присутність не лише зберегли, а й посилили заробітчани з Єгипту. Міграційні коридори Індія – ОАЕ, Індія – Саудівська Аравія, Індонезія – Саудівська Аравія належать до двадцятки найбільших міграційних коридорів світу. Переважно через релігійний чинник та зайнятість іноземних працівників у так званому “секторі 3D” у статевій структурі міграційного потоку суттєво переважають чоловіки. Всі десять найбільших у світі міграційних коридорів з домінуванням чоловіків спрямовані до країн РСАДПЗ. У загальному потоці мігрантів до держав регіону жінки становлять лише 28 %, 87 % з яких розподіляються між Саудівською Аравією, ОАЕ та Кувейтом. Головні потоки грошових переказів з регіону спрямовані в Індію, Єгипет, Пакистан, Філіппіни та Банґладеш.

Як цитувати

Малиновська, О. Ю., & Стафійчук, В. І. (2025). Сучасні тенденції трудової імміграції в країнах Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Східний світ, (2 (127), 135-147. https://doi.org/10.15407/orientw2025.02.135

Переглядів статті: 82 | Завантажень PDF: 37

Ключові слова

держави РСАДПЗ; міграція; міграційна політика; система кафала; трудові мігранти

Посилання

Вишневська А. & Петренко К. (2022), “Вплив глобалізації на міграційні процеси у світі та Європі”, Економічний вісник НТУУ “Київський політехнічний інститут”, № 23, с. 34–39. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.23.2022.264626

Коппель О. А. & Пархомчук О. С. (2024), “Вплив реконфігурації близькосхідної підсистеми на міжнародні відносини (безпековий аспект)”, Східний світ, № 1, с. 119–131. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.01.119

Курилич М. (2018), “Трансформація та політизація міграційних процесів під впливом глобалізації”, Наукові записки, вип. 49, с. 364–380.

Лавер О., Матяшовська Б. & Шумило Н. (2020), “Локальні війни початку ХХІ століття на Близькому та Середньому Сході і їхній вплив на міграційні процеси в регіоні”, Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, № 2 (43), с. 155–164. DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(43).2020.217454

Малиновська О. А. (2018), Міграційна політика: глобальний контекст та українські реалії, НІСД, Київ.

Семенкова М. А. (2020), “Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми”, Актуальні проблеми політики, № 65, с. 139–146. DOI: https://doi.org/10.32837/app.v0i65.318

Сітнікова І. (2020), “У світі 29 мільйонів жінок є жертвами сучасного рабства – правозахисники”, Hromadske, 10 жовтня, режим доступу: https://hromadske.ua/posts/u-sviti-29-miljoniv-zhinok-ye-zhertvami-suchasnogo-rabstva-zvit-v-oon (дата звернення: 28.03.2025).

Тищенкова І. (2022), “Міграційні процеси у сучасному світі як елемент безпеки”, в Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти. Матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конференції (Дніпро, 11.03.2022), ДДУВС, Дніпро, с. 113–114, режим доступу: https://er.dduvs.edu.ua/bitstream/123456789/9993/1/45.pdf (дата звернення: 05.12.2024).

Томашук І. & Болтовська Л. (2022), “Міграційні процеси у контексті глобалізації світової економіки”, Економіка та суспільство, № 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-50

Aarthi S. V. and Sahu M. (2021), “Migration Policy in the Gulf Cooperation Council (GCC) States: A Critical Analysis”, Contemporary Review of the Middle East, Vol. 8, No. 4, pp. 410–434. DOI: https://doi.org/10.1177/23477989211028748

AlShehabi O. H. (2021), “Policing Labor in Empire: the modern Origins of the Kafala Sponsorship System in the Gulf Arab States”, British Journal of Middle Eastern Studies, Vol. 48, Issue 2, pp. 291–310. DOI: https://doi.org/10.1080/13530194.2019.1580183

Economic and Social Commission for Western Asia (ESCWA) (2022), Situation Report on International Migration 2021. Building Forward Better for Migrants and Refugees in the Arab Region, United Nations publication issued by ESCWA, United Nations House, Riad El Solh Square, P.O., Beirut.

Fargues P. and Shah N. M. (2018), Migration to the Gulf: Policies in Sending and Receiving Countries, Gulf Research Center Cambridge.

Human Rights Watch (2020), “How Can We Work Without Wages?” Salary Abuses Facing Migrant Workers Ahead of Qatar’s FIFA World Cup 2022, New York.

International Labour Organization (2017), Employer-Migrant Worker Relationships in the Middle East: Exploring Scope for Internal Labour Market Mobility and Fair Migration, Regional Office for Arab States, Beirut.

International Organization for Migration (IOM) (2000), World Migration Report 2000, International Organization for Migration, Geneva.

Ishii M., Hosoda N., Matsuo M. and Horinuki K. (2019), Asian Migrant Workers in the Arab Gulf States. The Growing Foreign Population and Their Lives, Brill, Leiden and Boston. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004395404

Kechichian J. A. and Alsharif F. L. (2022), Sa’udi Policies towards Migrants and Refugees: A Sacred Duty, Liverpool University Press, Liverpool. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctv333ktm5

Khalaf A., AlShehabi O. Hanieh A. and Patrick M. (2015), Transit States: Labour, Migration and Citizenship in the Gulf, Pluto Press, London.

McAuliffe M. and Oucho L. A. (eds) (2024), World Migration Report 2024, International Organization for Migration (IOM), Geneva. https://doi.org/10.1002/wom3.36

Migration Data Portal (2024), available at: https://www.migrationdataportal.org/ (accessed December 06, 2024).

Robinson K. (2022), “What Is the Kafala System?”, Council on Foreign Relations, November 18, available at: https://www.cfr.org/backgrounder/what-kafala-system (accessed Mart 27, 2025).

Saudi Census 2022 (2022), available at: https://portal.saudicensus.sa/portal (accessed December 20, 2024).

United Nations (2020), Visit to Qatar. Report of the Special Rapporteur on Contemporary Forms of Racism, Racial Discrimination, Xenophobia and Related Intolerance, available at: https://docs.un.org/en/A/HRC/44/57/Add.1 (accessed Mart 29, 2025).

Valenta M. and Jakobsen J. (2016), “Moving to the Gulf: An Empirical Analysis of the Patterns and Drivers of Migration to the GCC Countries, 1960–2013”, Labor History, Vol. 57, Issue 5, pp. 627–648. DOI: https://doi.org/10.1080/0023656X.2016.1239885

Walk Free (2021), Global Slavery Index 2021, available at: https://www.walkfree.org/global-slavery-index/ (accessed Mart 28, 2025).

Walker S. (2023), “Human Rights in the Gulf Cooperation Council (GCC) States: Prospects for Positive Change”, Contemporary Review of the Middle East, Vol. 10, No. 2, pp. 126–146. DOI: https://doi.org/10.1177/23477989231154147

World Bank (2023), World Development Report 2023: Migrants, Refugees, and Societies, Washington. DOI: https://doi:10.1596/978-1-4648-1941-4

REFERENCES

Vyshnevska A. and Petrenko K. (2022), “Vplyv hlobalizatsii na mihratsiini protsesy u sviti ta Yevropi”, Ekonomichnyi visnyk NTUU “Kyivskyi politekhnichnyi instytut”, No. 23, pp. 34–39. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.23.2022.264626

Koppel O. A. and Parkhomchuk O. S. (2024), “Vplyv rekonfihuratsii blyzkoskhidnoi pidsystemy na mizhnarodni vidnosyny (bezpekovyi aspekt)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 119–131. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.01.119

Kurylych M. (2018), “Transformatsiia ta polityzatsiia mihratsiynykh protsesiv pid vplyvom hlobalizatsiï”, Naukovi zapysky, Vol. 49, pp. 364–380. (In Ukrainian).

Laver O., Matiashovska B. and Shumylo N. (2020), “Lokalni viiny pochatku XXI stolittia na Blyzkomu ta Serednomu Skhodi i yikhnii vplyv na mihratsiini protsesy v rehioni”, Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Istoriia, No. 2 (43), pp. 155–164. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(43).2020.217454

Malynovska O. A. (2018), Mihratsiina polityka: hlobalnyy kontekst ta ukrayinski realiyi, NISD, Kyiv. (In Ukrainian).

Semenkova M. A. (2020), “Mizhnarodni mihratsiini protsesy yak instrument hibrydnoho vplyvu: stan vyvchennia problem”, Aktualni problemy polityky, No. 65, pp. 139–146. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32837/app.v0i65.318

Sitnikova I. (2020), “U sviti 29 milioniv zhinok ye zhertvamy suchasnoho rabstva – pravozakhysnyky”, Hromadske, October 10, available at: https://hromadske.ua/posts/u-sviti- 29-miljoniv-zhinok-ye-zhertvami-suchasnogo-rabstva-zvit-v-oon (accessed Mart 28, 2025). (In Ukrainian).

Tyshchenkova I. (2022), “Mihratsiini protsesy u suchasnomu sviti yak element bezpeky”, in Mizhnarodna ta natsionalna bezpeka: teoretychni i prykladni aspekty. Materialy VI Mizhnar. nauk.-prakt. konferentsii (Dnipro, 11.03.2022), DDUVS, Dnipro, pp. 113–114, available at: https://er.dduvs.edu.ua/bitstream/123456789/9993/1/45.pdf (accessed December 5, 2024). (In Ukrainian).

Tomashuk I. and Boltovska L. (2022), “Mihratsiini protsesy u konteksti hlobalizatsii svitovoi ekonomiky”, Ekonomika ta suspilstvo, No. 40. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-50