Паралельні переклади двох газелей Гафіза в поетичній спадщині Агатангела Кримського
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Статтю присвячено перекладацькій діяльності українського сходознавця Агатангела Кримського, завдяки науковій і творчій діяльності якого в українську культуру увійшла поетична спадщина перського суфійського поета Гафіза Ширазького. Кримський працював над художніми перекладами газелей Гафіза близько тридцяти років, починаючи з перших підрядників, які було зроблено студентом-сходознавцем ще в 1891 р. Серед перекладацької спадщини Кримського є паралельні переклади (російською та українською мовами) двох газелей (№ 255 та № 96). Обидві газелі є зразками поезії, що відбиває певні світоглядні орієнтації автора та демонструє філософсько-релігійне, багато в чому містичне розуміння світобудови в суфізмі. Зокрема, у цих газелях можна знайти вказівки на основні риси суфіїв: бідність, утримання від сну та самотність, що сприяють досягненню містичного єднання з Богом. Прагнучи якомога точніше передати зміст перських поезій, Кримський водночас намагався адаптувати їх до українського та російського читача (наприклад, на місці екзотизму moqilān перекладач використав вислови зла колючка та колючий шип, які викликають подібні асоціації).
Докладний текстологічний аналіз як газелей Гафіза, так і обох паралельних перекладів Кримського дає підстави стверджувати, що вчений активно шукав адекватні мовні засоби, які б дали змогу читачеві осягнути концептуальну глибину віршів, красу образів, характерні тонкі художні прийоми поезії Гафіза. Текстологічне порівняння російської та української версій перекладів двох газелей показує, що копітка праця вченого-перекладача привела до глибшого проникнення у складний світ поетичних рядків Гафіза саме в українських перекладах, здійснених пізніше за російські. Крім того, зі стилістичного погляду українські тексти видаються більш органічними та цілісними порівняно з російськими.
Значною заслугою Кримського в галузі перекладу є поєднання творчого підходу з науковим: кожен перекладений текст супроводжується паспортизацією, а також кириличною транслітерацією першого рядка, що відкриває можливості для всебічного порівняння обох варіантів газелей та їхніх перекладів різними мовами.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Агатангел Кримський; газель; Гафіз; класична перська поезія; суфізм; текстологічний аналіз; художній переклад
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА
Баранов Х. К. Арабско-русский словарь. Москва, 1985.
Гиргас В. Ф. Арабско-русский словарь к Корану и хадисам. Изд. 2-е. Москва – Санкт-Петербург, 2006.
Грінченко 1907–1909 – Словарь української мови / Упорядкував з додатком власного матеріялу Борис Грінченко. Т. 1–4. Київ, 1907–1909.
Грот и Шахматов 1895 – Словарь русского языка / Под ред. Я. Грота и А. Шахматова. Т. 1. Санкт-Петербург, 1895.
Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. Т. 1–2. Львів, 1886.
Миллер 1960 – Персидско-русский словарь. Москва, 1960.
Словник української мови. Томи 1–13 (А-ПОКІ́РНО) / Український мовно-інформаційний фонд НАН України. URL: https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=190259&page=601 (дата звернення 18.04.2023).
Тихонов 2004 – Фразеологический словарь современного русского литературного языка / Под ред. А. Н. Тихонова. Т. 1–2. Москва, 2004.
Ушаков 1935–1940 – Толковый словарь русского языка / Под ред. Д. Н. Ушакова. Москва, 1935–1940.
Aryanpur-Kashani A., Aryanpur-Kashani M. Concise Persian-English Dictionary. Amir Kabir Publication, 1996.
Dehxodā Alāme Ali ‘Akbar. Loqatnāme. Dar 16 jeld. Mo’assese-ye entešārāt wa čāp-e dānešgāh-e Tehrān, Tehrān, 1998.
Steingass F. J. A Comprehensive Persian-English dictionary, including the Arabic words and phrases to be met with in Persian literature. London, 1892.
ЛІТЕРАТУРА
Болдырев А. Персидская хрестоматия. В 3-х частях. Ч. 2. 2-е изд., испр. и значит. умнож. Москва, 1833.
Демецька В. В. Адаптація як поняття перекладознавства й культурології // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологія. № 1. Т. 2. 2007.
Епістолярна спадщина Агатангела Кримського (1890–1917). В 2-х т. Т. 1. Київ, 2005.
Жуйкова М. Еволюція національної ідентичності Агатангела Кримського та мовні маркери МИ і НАШ // Східний світ, 2021, № 2. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.023
З перської: Гафіз. I. “Гей бо, одшельниче! Нащо, пречистий”. II. “Одшельниче, геть! Одійди-бо од мене!” III. “Призначив мене господь-создатель” // Житє і слово. Т. 3. Кн. 1. 1895.
Засєкін С. В. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту. Луцьк, 2012.
Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. Львів, 1983.
Кримський А. З поетів Персії // Шлях. Вістник літератури, мистецтва та громадського життя, 1917, № 3.
Кримський А. Пальмове гилля. Екзотичні поезії. Частина третя (1917–1920). Київ, 1922.
Кримський А. Хафиз та його пісні в його рідній Персії XIV в. та у новій Европі. Київ, 1924.
Кримський А. Hafiziana (конспект) // Кримський А. Вибрані сходознавчі праці в 5-и то-мах. Т. 4. Іраністика. Київ, 2008.
Лотман Ю. М. Семиосфера. Санкт-Петербург, 2010.
Маленька Т. “Hafiziana” А. Кримського // Східний світ, 1993, № 2.
Насыров И. Р., Башарин П. В. Суфийский словарь // Междисциплинарные исследования арабского Востока. Москва, 2014.
Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм. Складний світ Агатангела Кримського. Київ, 2016.
Персидская классика поры расцвета / Сост. Н. Б. Кондырева, Н. И. Пригарина. Москва, 2005.
Персидские лирики Х–ХV вв. / С персидского перевел акад. Ф. Корш. Москва, 1916.
Пригарина Н., Чалисова Н., Русанов М. Хафиз. Газели в филологическом переводе. Ч. 1. Москва, 2012.
Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Переклав з арабської Михайло Якубович. Київ, 2015.
Рейснер М. Л. Кораническая история Йусуфа в персидской поэтической классике X– XV веков (лирический мотив и романический сюжет) // Вести Московского университета. Серия 13. Востоковедение, 2014, № 4.
Святе письмо Нового завіту / Переклад П. О. Куліша, І. П. Пулюя. Відень, 1901.
Фесенко Т. А. Специфика национального культурного пространства в зеркале перевода. Тамбов, 2002.
Чалисова Н. Ю. Персидская классическая поэтика о конвенциях описания феноменов красоты. Трактат Шараф ад-Дина Рами “Собеседник влюбленных” // Памятники литературной мысли Востока. Москва, 2004.
Чалисова Н. О непереводимом и непереведенном в газелях Хафиза // Россия и мусульманский мир: Инаковость как проблема. Москва, 2010.
Шокало О. А. Агатангел Кримський – дослідник і перекладач Гафіза Ширазького (освоєння феномену суфізму на українському ґрунті) // Східний світ, 2005, № 1.
Al-Rawi A. The Mythical Ghoul in Arabic Culture // Cultural Analysis. Vol. 8. 2009a.
Al-Rawi A. The Arabic Ghoul and its Western Transformation // Folklore. Vol. 120. 2009b. https://doi.org/10.1080/00155870903219730
Aṭṭār Nišaburi. Manṭiq Alṭayr. Taṣḥiḥ Moḥammad Reḍā Šafiye Kadkani. Tehrān, 2015.
Die Lieder des Hafis. Persisch mit dem Kommentar des Sudi, herausgegeben von Hermann Brockhaus. 3 Bde. Leipzig, 1854–1860.
Der Diwan des grossen lyrischen Dichters Hafis Im Persischen Original Herausgegeben Ins Deutsche Netrisch Übersetzt Und Mit Anmerkungen Versehen. Vincenz von Rosenzweig-Schwannau, 1858–1864.
Diwān-e hāje Šams-ed-Dіn Moḥammad Ḥāfeẓ-e Širāzi. Be ehtemām-e Moḥammad-e Qazwini wa doktor Qāsem-e Qani, Tehrān, 1941.
Diwān-e Ḥāfeẓ. Be taṣhih wa tawzih-e Parwiz Nātel Xānlari. Tehrān, Entešārāt-e Xārazmi, 1994.
Diwān-e hāje Šams-ad-Din Moḥammad Hāfez-e Širāzi. Taṣḥih wa tawzih-e Seyyed Ali Moḥammad Rafi’ei. Tehrān, 1998.
Hafez VI. Printed editions of the divan of Hafez // Encyclopaedia Iranica. URL: https://iranicaonline.org/articles/hafez-vi (дата звернення 27.01.2023).
Khazaie D. and Khalili Jahromi S. Garden Imagery and Connection of Three Worlds in Hafez’s Poetry // Cubukcu F. & Planka S. (eds). Enchanted, Stereotyped, Civilized: Garden Narratives in Literature, Art and Film. Würzburg, 2018.
Nida Eu. Toward a Science of Translating. With Special Reference to Principles and Procedures Involved in Bible Translating. Leiden, 1964. https://doi.org/10.1163/9789004495746
Schimmel A. Mystical Dimensions of Islam. The University of North Carolina Press, 1975.
Shah І. The Sufis. Anchor, 1971.
The Divan, written in the fourteenth century, by Khwaja Shamsu-d-Din Muhammad-i-Hafiz-i-Shirazi otherwise known as Lizanu-l-Ghaib and Tarjumanu-l-Asrar. Translated for the first time out of the Persian into English prose, with critical and explanatory remarks, with an introductory preface, with a note in Sufizm, and with a life of the author, by Lieut.-Coll. H. Wilberforce Clarke. Vol. 1–2. Calcutta, 1891.
REFERENCES
Boldyrev A. (1833), Persidskaya khrestomatiya, In 3 parts, Pt. 2, Moscow, pp. 142–143. (In Russian).
Demets’ka V. V. (2007), “Adaptatsiya yak ponyattya perekladoznavstva y kul’turolohiy”, Visnyk Sums’koho derzhavnoho universytetu. Seriya: Filolohiya, Vol. 2, No. 1, pp. 96–102. (In Ukrainian).
Epistolyarna spadshchyna Ahatanhela Kryms’koho (1890–1917), in 2 vols. (2005), Vol. 1, Instytut skhodoznavstva im. A. Kryms’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Zhuykova M. (2021), “Evolyutsiya natsional’noyi identychnosti Ahatanhela Kryms’koho ta movni markery MY i NASh”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 23–38. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.023
“Z pers’koyi: Hafiz. I. ‘Hey bo, odshel’nyche! Nashcho, prechystyy’. II. ‘Odshel’nyche, het’! Odiydy-bo od mene!’ III. ‘Pryznachyv mene hospod’-sozdatel’ ” (1895), Zhytye i slovo, Vol. 3, Book 1, pр. 9–12. (In Ukrainian).
Zasyekin S. V. (2012), Psykholinhvistychni universaliyi perekladu khudozhn’oho tekstu, VNU im. Lesi Ukrayinky, Lutsk. (In Ukrainian).
Zorivchak R. P. (1983), Frazeolohichna odynytsya yak perekladoznavcha katehoriya, Vyshcha shkola, Lviv. (In Ukrainian).
Kryms’kyy A. (1917), “Z poetiv Persiyi”, Shlyakh. Vistnyk literatury, mystetstva ta hromads’koho zhyttya, No. 3, pp. 7–11. (In Ukrainian).
Kryms’kyy A. (1922), Pal’move hyllya. Ekzotychni poeziyi, Pt. 3 (1917–1920), Kooperatyvne vydavnyche tovarystvo “Chas”, Kyiv. (In Ukrainian).
Kryms’kyy A. (1924), Khafyz ta yoho pisni v yoho ridniy Persiyi XIV v. ta u noviy Evropi, Drukarnya Ukrayins’koyi Akademiyi nauk, Kyiv. (In Ukrainian).
Kryms’kyy A. (2008), “Hafiziana (konspekt)”, in Kryms’kyy A. Vybrani skhodoznavchi pratsi, Vol. 4: Iranistyka, Instytut skhodoznavstva im. A. Kryms’koho NAN Ukrayiny, Kyiv, pp. 297–303. (In Ukrainian).
Lotman Yu. M. (2010), Semiosfera, Iskusstvo, Saint Petersburg. (In Russian).
Malen’ka T. (1993), “ ‘Hafiziana’ A. Kryms’koho”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 118–123. (In Ukrainian).
Nasyrov I. R. and Basharin P. V. (2014), “Sufiyskiy slovar’ ”, in Mezhdistsiplinarnyye issledovaniya arabskogo Vostoka, RUDN, Moscow, pp. 178–245. (In Russian).
Pavlychko S. (2016), Natsionalizm, seksual’nist’, oriyentalizm. Skladnyy svit Ahatanhela Kryms’koho, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).
Persidskaya klassika pory rastsveta (2005), Compl. by N. B. Kondyreva and N. I. Prigarina, Pushkinskaya biblioteka, ACT, Moscow. (In Russian).
Persidskiye liriki Х–XV vv. (1916), Transl. from Farsi by akad. F. Korsh, M. i S. Sabashnikovy, Moscow. (In Russian).
Preslavnyy Koran, Pereklad smysliv ukrayins’koyu movoyu (2015), Translated by Mykhaylo Yakubovych, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).
Prigarina N., Chalisova N. and Rusanov M. (2012), Khafiz. Gazeli v filologicheskom perevode, Vol. 1, RGGU, Moscow. (In Russian).
Reysner M. L. (2014) “Koranicheskaya istoriya Yusufa v persidskoy poeticheskoy klassike X–XV vekov (liricheskiy motiv i romanicheskiy syuzhet)”, Vesti Moskovskogo universiteta, Vostokovedeniye, No. 4, pp. 4–16. (In Russian).
Svyate pys’mo Novoho zavitu (1901), Transl. by P. O. Kulish and I. P. Pulyuy, Druk. Adol’fa Hol’tshauzena, Vienna. (In Ukrainian).
Fesenko T. A. (2002), Specifika nacional’nogo kul’turnogo prostranstva v zerkale perevoda, TGU, Tambov. (In Russian).
Chalisova N. Yu. (2004), “Persidskaya klassicheskaya poetika o konventsiyakh opisaniya fenomenov krasoty. Traktat Sharaf ad-Dina Rami ‘Sobesednik vlyublennykh’ ”, in Pamyatniki literaturnoy mysli Vostoka, IMLI, Moscow, pp. 165–249. (In Russian).
Chalisova N. (2010), “O neperevodimom i neperevedennom v gazelyakh Khafiza”, in Rossiya i musul’manskiy mir: Inakovost’ kak problema, Yazyki slavyanskikh kul’tur, Moscow, pp. 385–455. (In Russian).
Shokalo O. A. (2005). “Ahatanhel Kryms’kyy – doslidnyk i perekladach Hafiza Shyraz’koho (osvoyennya fenomenu sufizmu na ukrayins’komu grunti)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 142–151. (In Ukrainian).
Al-Rawi A. (2009a), “The Mythical Ghoul in Arabic Culture”, Cultural Analysis, Vol. 8, pp. 45–69.
Al-Rawi A. (2009b), “The Arabic Ghoul and its Western Transformation”, Folklore, Vol. 120, No. 3, pp. 291–306. https://doi.org/10.1080/00155870903219730
Aṭṭār Nišaburi (2015), Manṭiq Alṭayr, Taṣḥiḥ Moḥammad Reḍā Šafiye Kadkani, Entešārāt Soxan, Tehran. (In Farsi).
Der Diwan des grossen lyrischen Dichters Hafis Im Persischen Original Herausgegeben Ins Deutsche Netrisch Übersetzt Und Mit Anmerkungen Versehen (1858–1864), Vincenz von Rosenzweig-Schwannau. (In Farsi; in German).
Die Lieder des Hafis. Persisch mit dem Kommentar des Sudi, herausgegeben von Hermann Brockhaus (1860), 3 Bde, Leipzig. (In Farsi).
Diwān-e hāje Šams-ed-Dīn Moḥammad Ḥāfeẓ-e Širāzi (1941), Moḥammad Qazwini and doctor Qāsem Qani (eds), Tehran. (In Farsi).
Diwān-e Ḥāfeẓ (1994), Parwiz Nātel Xānlari (ed.), Entešārāt-e Xārazmi, Tehran. (In Farsi).
Diwān-e hāje Šams-ad-Din Moḥammad Hāfez-e Širāzi (1998), Seyyed Ali Moḥammad Rafi’ei (ed.), Mo’assese-ye entešārāt wa čāp-e dānešgāh-e Tehrān, Tehran. (In Farsi).
“Hafez VI. Printed editions of the divan of Hafez”, in Encyclopaedia Iranica, available at: https://iranicaonline.org/articles/hafez-vi (accessed January 27, 2023).
Khazaie D. and Khalili Jahromi S. (2018), “Garden Imagery and Connection of Three Worlds in Hafez’s Poetry”, in Cubukcu F. & Planka S. (eds), Enchanted, Stereotyped, Civilized: Garden Narratives in Literature, Art and Film, Königshausen & Neumann, Würzburg, pp. 45–64.
Nida Eu. (1964), Toward a Science of Translating. With Special Reference to Principles and Procedures Involved in Bible Translating, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/9789004495746
Schimmel A. (1975), Mystical Dimensions of Islam, The University of North Carolina Press.
Shah Іdries (1971), The Sufis, Anchor.
The Divan, written in the fourteenth century, by Khwaja Shamsu-d-Din Muhammad-i-Hafiz-i-Shirazi otherwise known as Lizanu-l-Ghaib and Tarjumanu-l-Asrar (1891), Translated for the first time out of the Persian into English prose, with critical and explanatory remarks, with an introductory preface, with a note in Sufizm, and with a life of the author, by Lieut.-Coll. H. Wilberforce Clarke, Vol. 1–2, Government of India Central Printing Office, Calcutta.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.