Компаративний корпусний аналіз висвітлення російсько-української війни в англомовній східній і західній пресі

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  М. І. Леврінц

Анотація

У статті представлено результати компаративного аналізу мовних особливостей дискурсу російсько-української війни у східних і західних ЗМІ, виконаного із застосуванням методів корпусної лінгвістики. Вивчення спільних і відмінних рис у мовних засобах висвітлення війни дає змогу розкрити сутність прихованих ідеологій, що поширюються через ЗМІ, які опосередковано впливають на хід і кінцевий результат подій. Базу дослідження становлять два спеціалізованих корпуси, згенерованих з релізу східної (475506 слів) і західної (531973 слова) преси. Текстові дані було проаналізовано із застосуванням методів аналізу ключових слів, аналізу н-грам і колокацій, з подальшою контекстною інтерпретацією мовних одиниць.

На підставі аналізу виявлено як спільні риси, так і розбіжності в мовних засобах конструювання ключових наративів. Негативна дискурсивна просодія простежується у виборі мовних засобів в обох аналізованих корпусах. В обох інформаційних джерелах наявне засудження воєнної інтервенції, водночас зафіксовано розбіжності у ступені акцентування позиції щодо війни та перебігу воєнних дій. У східних джерелах спостерігається неоднозначність позиції стосовно зазначеного конфлікту з тенденцією до його ідентифікації з внутрішньо зумовленими чинниками щодо України. Натомість західні джерела зосереджують значну увагу на висвітленні розгортання воєнних подій і змалюванні її наслідків, використовуючи емоційно-забарвлені лексичні засоби. Крім того, східні ЗМІ в контексті війни надають першочерговості економічній стабільності в регіоні, подоланню наслідків пандемії COVID-19 із наголошенням потреби діалогу та міжнародної співпраці. З’ясовано, що східні джерела акцентують політику нейтралітету, якої дотримуються офіційні представники регіону, на відміну від західних ЗМІ, які виявляють непохитність позиції в засудженні агресивних дій з боку Росії та безумовній підтримці української сторони. Отже, критичний аналіз меседжів, закодованих у мовних засобах, що поширюються медіа, набуває великого значення в контексті війни, оскільки обґрунтованість суджень у воєнному дискурсі є першоосновою об’єктивності серед читацької аудиторії.

Як цитувати

Леврінц, М. І. (2023). Компаративний корпусний аналіз висвітлення російсько-української війни в англомовній східній і західній пресі. Східний світ, (3 (120), 115-130. https://doi.org/10.15407/orientw2023.03.115
Переглядів статті: 132 | Завантажень PDF: 88

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

англомовні медіа; війна; дискурс; Захід; корпусна лінгвістика; лексичні особливості; Схід; Україна

Посилання

Ali M. A. and Omar A. (2016), “Discourse and Manipulation in the Representation of the Russian Military Intervention in the Syrian Civil War”, International Journal of Linguistics, Vol. 8, No. 3, pp. 129−140. DOI: https://doi.org/10.5296/ijl.v8i3.9498

Alzahrani S. et al. (2018), “Framing shifts of the Ukraine conflict in pro-Russian news media”, in H. Bisgin, R. Thomson, A. Hyder, C. Dancy (eds), Social, Cultural, and Behavioral Modeling, 11th International Conference, SBP-BRiMS 2018, Proceedings, pp. 303−314. (Lecture Notes in Computer Science (including subseries Lecture Notes in Artificial Intelligence and Lecture Notes in Bioinformatics); Vol. 10899 LNCS), Springer Verlag. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-93372-6_34

Bednarek M. (2008), “Semantic preference and semantic prosody re-examined”, Corpus Linguistics and Linguistic Theory, Vol. 4, No. 2, pp. 119−139. DOI: https://doi.org/10.1515/CLLT.2008.006

Blommaert J. and Bulcaen C. (2000), “Critical discourse analysis”, Annual Review of Anthropology, Vol. 29, pp. 447−466. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.anthro.29.1.447

Brezina V., McEnery T. and Wattam S. (2015), “Collocations in context: a new perspective on collocation networks”, International Journal of Corpus Linguistics, Vol. 20, Issue 2, pp. 139−173. DOI: https://doi.org/10.1075/ijcl.20.2.01bre

Brezina V., Weill-Tessier P. and McEnery A. (2021), #LancsBox v. 6.x. [software package].

Gabrielatos C. (2018), “Keyness analysis: Nature, metrics and techniques”, in C. Taylor & A. Marchi (eds), Corpus Approaches to Discourse: A Critical Review, Routledge, pp. 225–258. https://doi.org/10.4324/9781315179346-11

Ilin I. and Nihmatova O. (2023), “The ‘Brotherly People’ Metaphor and the Russian-Ukrainian Irredentist War: A Corpus-Based Study”, Czech Journal of International Relations, Vol. 58, No. 2, pp. 7–41. DOI: https://doi.org/10.32422/mv-cjir.504

Kryzhanivska A. (2022), “The Beginnings: Russian-Ukrainian War in European, Ukrainian, and Russian Media in 2014−15”, Balcania et Slavia, Vol. 2, No. 1, pp. 9−26. DOI: https://doi.org/10.30687/BES/2785-3187/2022/01/001

Kutter A. and Kantner C. (2012), “Corpus-Based Content Analysis: A Method for Investigating News Coverage on War and Intervention”, International Relations Online Working Paper, 2012/01, Stuttgart University, Stuttgart, available at: https://www.sowi.uni-stuttgart.de/dokumente/forschung/irowp/IROWP_Series_2012_1_Kutter_Kantner_Corpus-Based_Content_Analysis.pdf (accessed April 10, 2023).

Lin J. (2022), “Russian-Ukrainian War: A comparative analysis of framing in Los Angeles Times and China Daily”, in Radbound University, June 13, available at: https://theses.ubn.ru.nl/handle/123456789/12838?locale-attribute=en (accessed April 10, 2023).

Lőrincz M. (2022), “A corpus analysis of the representation of war in Ukraine in the international press”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching, Issue 96, pp. 61−68.

Lukin A. (2019), War and its Ideologies: A Social-Semiotic Theory and Description, Springer, Singapore. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-13-0996-0

McLuhan M. (2005), The medium is the message, Gingko Press.

Mercier A. (2005), “War and media: Constancy and convulsion”, International Review of the Red Cross, Vol. 87, pp. 649−659. https://doi.org/10.1017/S1816383100184486

Orpin D. (2005), “Corpus Linguistics and CDA: examining the ideology of sleaze”, International Journal of Corpus Linguistics, Vol. 10, Issue 1, pp. 37−61. DOI: https://doi.org/10.1075/ijcl.10.1.03orp

O’Halloran K. (2010), “How to use corpus linguistics in the study of media discourse”, in O’Keeffe A. and M. McCarthy (eds), The Routledge Handbook of Corpus Linguistics, Routledge Handbooks in Applied Linguistics, Routledge, Abingdon, pp. 563–576. https://doi.org/10.4324/9780203856949-40

Rayson P. (2019), “Corpus analysis of key words”, in Chapelle Carol A. (ed.), The Concise Encyclopedia of Applied Linguistics, Wiley, pp. 320−326.

Salihoglu S. and Karatepe C. (2023), “Investigation of online news about Ukraine-Russia war: A corpus-based critical discourse analysis”, RumeliDE Dil ve Edebiyat Araştırmaları Dergisi, Issue 33, 1171−1186. DOI: https://doi.org/10.29000/rumelide.1279172

Shevchenko I., Morozova I. and Shevchenko V. (2022), “Nominatsiyi ahresiyi Rosiyi proty Ukrayiny v anhlomovnykh media: kohnityvno-prahmatychnyy analiz”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching, Issue 95, pp. 70−77. (In Ukrainian). DOI: 10.26565/2227-8877-2022-95-09

Sun W. (2022), “Division of Chinese opinion on Russia-Ukraine war: Analyzing key actors’ strategic framing on Weibo”, European Journal of Law and Political Science, Vol. 1, No. 5, pp. 48−56. DOI: http://dx.doi.org/10.24018/ejpolitics.2022.1.5.45