Кодифікація композиційних структур у працях Цзіня Шентаня: зв’язок “Історичних записів” Сима Цяня і роману “Річкове прибережжя” Ши Най-аня

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. О. Костанда

Анотація

У статті аналізуються дослідницькі праці літературного критика Стародавнього Китаю Цзіня Шентаня, які започаткували традиції аналізу і кодифікації композиційних особливостей художніх творів мовою байхуа. Композиційні структури, або закони побудови тексту, – це самобутнє естетичне явище в національно-культурному просторі китайської художньої літератури, дослідження якого демонструє її ідейно-естетичну та стилістичну своєрідність.

Праці Цзіня Шентаня не лише детермінували ціннісно-актуальний сенс, ідейно-естетичний складник і значущість художніх творів, а й продемонстрували явище наслідування композиційних структур традиційного тексту на прикладах дослідження літопису “Історичні записи” та роману “Річкове прибережжя”. Аналіз текстів цих творів верифікує, що традиції наслідування мовних особливостей літературного доробку минулих століть є головним дієвим механізмом фіксації та передання стилістичних норм.

У статті подано біографічні відомості про Цзіня Шентаня, розглянуто його дослідницькі інтереси і здобутки, а також їхнє значення для розуміння мовних феноменів китайської класичної художньої літератури. Завдяки детальному аналізу художніх та історичних текстів, деталізації та класифікації їхніх композиційних аспектів Цзінь Шентань визначив такі композиційні структури, як метод “інверсії” (倒插法), метод “розповіді” (夾敘法), метод “змії у траві та нитки в золі” (草蛇灰線法), метод “плям від туші” (大落墨法), метод “голок у бавовні та шипів у глині” (綿針泥刺法), метод “порошкового фарбування тильного боку” (裏面鋪粉法), метод “вклиненого цитування” (弄引法), метод “хвоста видри” (獺尾法), метод “неможливості скорочення” (極不省法), метод “переломлення гір хмарами” (橫雲斷山法) та ін. Головний здобуток дослідницьких робіт Цзіня Шентаня полягає в тому, щоб проілюструвати зв’язок між історичною та художньою літературою і створити підґрунтя для подальшого вивчення та збереження композиційних структур творів класичної літератури Китаю.

Як цитувати

Костанда, І. О. (2023). Кодифікація композиційних структур у працях Цзіня Шентаня: зв’язок “Історичних записів” Сима Цяня і роману “Річкове прибережжя” Ши Най-аня. Східний світ, (1 (118), 55-68. https://doi.org/10.15407/orientw2023.01.055
Переглядів статті: 119 | Завантажень PDF: 112

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Цзінь Шентань, композиційні структури, кодифікація, стилістика, давньокитайська мова, класична китайська проза, мовні особливості

Посилання

Altenburger R. (2014), “Appropriating Genius: Jin Shengtan’s Construction of Textual Authority and Authorship in His Commentated Edition of Shuihu Zhuan (The Water Margin Saga)”, in That Wonderful Composite Called Author, Brill, Leiden, pp. 163–194. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004279421_007

Ban G. (2003), Hàn shū, Zhonghua Book Company, Beijing. (In Chinese).

Bell C. L. (2016), Genuine Anguish, Genuine Mind: “Loyal” Buddhist Monks, Poetics and Soteriology in Ming-Qing Transition-era Southern China, PhD diss., University of Melbourne, Melbourne.

Ge L. (2003), “Authoring ‘Authorial Intention’: Jin Shengtan as Creative Critic”, Chinese Literature: Essays, Articles, Reviews (CLEAR), Vol. 25. pp. 1–24. DOI: https://doi.org/10.2307/3594280

Goehr A. B. (2021), The Genius of Form: Jin Shengtan’s (1608–1661) Transformative Literary Program, PhD diss., The University of Chicago, Chicago (IL).

Huang M. W. (1994), “Author(ity) and Reader in Traditional Chinese Xiaoshuo Commentary (in Essays and Articles)”, Chinese Literature: Essays, Articles, Reviews (CLEAR), Vol. 16, pp. 53–78. DOI: https://doi.org/10.2307/495306

Inoue K. (2001), “Chūgoku ni okeru kinseitan kenkyū no tenkai”, Chinese Studies Research Papers, Vol. 7. pp. 69–80. (In Japanese).

Jin Sh. (1998), Jīn Shèngtàn píngdiǎn cáizǐ gǔwén, Hubei People’s Publishing House, Wuhan. (In Chinese).

Liu G. (2000), “Jīnshèngtàn lùn ‘shuǐhǔ’ hé ‘shǐjì’ ”, Water Margin Contradiction [Sixth Series] Annual Meeting and Academic Symposium Proceedings of the Water Margin Society, pp. 85–94. (In Chinese).

Liu M. (ed.) (1983), Hóngxué sānshí nián lùnwén xuǎnbiān (quán sān cè), Baihua Literature and Art Publishing House, Tianjin. (In Chinese).

Lu X. (2005a), Lǔ Xùn quánjí, Vol. 1, People’s Literature Publishing House, Beijing. (In Chinese).

Lu X. (2005b), Lǔ Xùn quánjí, Vol. 4, People’s Literature Publishing House, Beijing. (In Chinese).

Ma Y. and Zhang X. (2007), “Jīnshèngtàn ‘shǐjì’ píngdiǎn de jiéchū chéngjiù”, Guangming Daily, No. 31, pp. 34–36. (In Chinese).

Morrison M. B. (2013), Commentated Into His Own Image: Jin Shengtan and His Commentary Edition of the Shuihu Zhuan, A Thesis Submitted in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Master of Arts, University of Victoria, Victoria, BC.

Shen Zh. (2004), Hóng lóu mèng chéngshū yánjiū, China Bookstore, Beijing. (In Chinese).

Wang Y. (2010), Minguo jian gudai wenxue yanjiu mingzhu daodu, Yuelu Publishing House, Shanghai. (In Chinese).

Wu H. L. (1993), Jin Shengtan (1608–1661): founder of a Chinese theory of the novel, PhD diss., University of Toronto, Toronto.

Yan K. (2009), Zhōu Zuòrén sǎnwén quánjí•suǒyǐn, Guangxi Normal University Press, Guangxi. (In Chinese).

Zhang L. (1992), The Tao and the Logos: Literary Hermeneutics, East and West, Duke University Press, New York. https://doi.org/10.1215/9780822379775

Zhou B. (1955), Gu hanyu zixue shouce, Hunan renming chuben she, Hunan. (In Chinese).

Zhou Z. (2009), “Tán féng mènglóng yǔ Jīn Shèngtàn”, “Zhōu Zuòrén sǎnwén quánjí”, Vol. 6, Guangxi Normal University Press, Guangxi. (In Chinese).