До історії арабського друкарства на Сході: перші арабо-християнські книги, видані у Волощині

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Ю. І. Петрова

Анотація

У статті розглянуто передумови виникнення друкарства арабським шрифтом на Арабському Сході в контексті його розвитку в країнах Західної Європи та спроб його запровадження в Османській імперії. Можливість друкувати для своїх потреб книги арабськими літерами цікавила передусім арабомовних християн Османської імперії, особливо православних, які, на відміну від інших конфесій, не мали підтримки в зовнішньому світі. Втілення цього задуму стало можливим на початку XVIII ст. завдяки плідному співробітництву між ієрархом Антіохійської церкви Афанасієм ІІІ Даббасом, господарем Волощини Константином Бринковяну і видатним друкарем грузинського походження Антимом Іверським. Запровадження арабського друкарства у Волощині уможливило продовження цієї справи в османській Сирії, де 1706 р. Афанасієм ІІІ Даббасом було надруковано першу книгу арабським шрифтом на Арабському Сході.

У публікації подано опис перших двох греко-арабських друків, виданих у Волощині, – Служебника (1701) і Часослова (1702), примірники яких зберігаються в Бібліотеці Румунської академії в Бухаресті. Для виявлення мовних особливостей арабських богослужбових текстів Служебника було здійснено їхнє порівняння з рукописною версією Служебника 1612 р. Зроблено висновок, що волоський Служебник фактично відтворює тексти в редакції алеппського митрополита Мелетія Карми (1612–1634), лише з незначними структурними, лексичними та граматичними відмінностями. У друкованій книзі помітна тенденція до заміни грецизмів арабськими еквівалентами.

Читачеві пропонується український переклад з арабської текстів передмов та видавничих приміток, якими супроводжується видання першої друкованої для православних арабів книги – Служебника, виданого 1701 р. в монастирі Снагов під Бухарестом. Ці тексти є основним джерелом відомостей про обставини започаткування арабського друкарства для православних християн.

Як цитувати

Петрова, Ю. І. (2023). До історії арабського друкарства на Сході: перші арабо-християнські книги, видані у Волощині. Східний світ, (1 (118), 24-43. https://doi.org/10.15407/orientw2023.01.024
Переглядів статті: 220 | Завантажень PDF: 204

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Антим Іверський, араби-християни, Афанасій ІІІ Даббас, Волощина, друкарство, Константин Бринковяну, Османська імперія, передмова, Служебник, стародруки, Часослов

Посилання

Книга Чесного Непорочного Євангелія, Світильника, що сяє й освітлює / Упор., передм. І. Осташ. Київ, 2021.

Тимошик М. С. Історія видавничої справи. Київ, 2007.

Французов С. А. Первая арабографичная книга, напечатанная в мире ислама, в собрании Института восточных рукописей РАН // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия ІІІ: Филология. Вып. 61. 2019. DOI: 10.15382/sturni201961.104-122

Чепіга І. П. Передмови й післямови до українських стародруків як джерело вивчення історії української літературної мови // Мовознавство, 1988, № 5.

Antim Ivireanul: opera tipografică / Ed. by P. Chițulescu. Bucharest, 2016.

Bianu I., Hodoș N. Bibliografia Românească Veche (1508–1830). Vol. 1 (1508–1716). Bucharest, 1903.

Conidi E. Arabic Types in Europe and the Middle East, 1514–1924: Challenges in the Adaptation of the Arabic Script from Written to Printed Form. Thesis Submitted for the Degree of Doctor of Philosophy. University of Reading, 2018.

Feodorov I. Beginnings of Arabic Printing in Ottoman Syria (1706–1711). The Romanians’ Part in Athanasius Dabbās’s Achievements // ARAM. Vol. 25, Issue 1–2. 2013.

Feodorov I. Tipar pentru creştinii arabi: Antim Ivireanul, Atanasie Dabbās şi Silvestru al Antiohiei. Brăila, 2016a.

Feodorov I. Tipărituri antimiene pentru creștinii arabi din Patriarhia Antiohiei // Artă și cultură eclezială în timpul Sfântului Ierarh Antim Ivireanul / Ed. by M.-S. Săsăujan. Bucharest, 2016b.

Ιερά μονή Βατοπαιδίου. Χειρόγραφον 1049.

Kilpatrick H. From Venice to Aleppo: Early Printing of Scripture in the Orthodox World // Chronos, 2014, No. 30. DOI:10.31377/CHR.V30I0.329 https://doi.org/10.31377/chr.v30i0.329

Kitāb al-quddāsāt al-ṯalāṯa al-ilāhiyya. Snagov, 1701.

Kitāb al-Ūrūlūğiyūn. Bucharest, 1702.

Kreiser K. Preface // The Beginning of Printing in the Near and Middle East: Jews, Christians and Muslims. Wiesbaden, 2001.

Roper G. Arabic Biblical and Liturgical Texts Printed in Europe in the 16th–18th centuries // Lucrările simpozionului internațional “Cartea. România. Europa”. Ediția a II-a – 20–24 sep-tembrie 2010. Bucharest, 2010.

Sabev O. Waiting for Godot: the Formation of Ottoman Print Culture // Historical Aspects of Printing and Publishing in Languages of the Middle East. Series: Islamic Manuscripts and Books, Vol. 4 / Ed. by G. Roper. Leiden – Boston, 2014.

Sfântul Antim Ivireanul. Scrisori / Ed. by M. Stanciu and G. Ștrempel. Bucharest, 2014.

Šayū L. Tārī fann al-ṭibā‘a fī l-Mašriq. Beirut, 1995.

Tamari I. J. Jewish Printing and Publishing Activities in the Ottoman Cities of Constantinople and Saloniki at the Dawn of Early Modern Europe // The Beginning of Printing in the Near and Middle East: Jews, Christians and Muslims. Wiesbaden, 2001.

Walbiner C. The Christians of Bilād al-Shām (Syria): Pioneers of Book-Printing in the Arab World // The Beginning of Printing in the Near and Middle East: Jews, Christians and Muslims. Wiesbaden, 2001.

Walbiner C. ‘Und um Jesu Willen, schickt sie nicht ungebunden!’ Die Bemühungen des Meletius Karma (1572–1635) um den Druck arabischer Bücher in Rom // Studies on the Christian Arabic Heritage in Honour of Father Prof. Dr. Samir Khalil Samir, S. J. at the Occasion of his Sixty-Fifth Birthday / Ed. by R. Ebeid and H. Teule. Leuven, 2004.

REFERENCES

Knyha Chesnoho Neporochnoho Yevanheliya, Svityl’nyka, shcho syaye y osvitlyuye (2021), Compl. by I. Ostash, Fond pam’yati Blazhennishoho Mytropolyta Volodymyra, Kyiv. (In Ukrainian and Arabic).

Tymoshyk M. S. (2007), Istoriya vydavnychoyi spravy, Nasha kul’tura i nauka, Kyiv. (In Ukrainian).

Frantsuzov S. A. (2019), “Pervaya arabografichnaya kniga, napechatannaya v mire islama, v sobranii Instituta vostochnykh rukopisey RAN”, in Vestnik Pravoslavnogo Svyato-Tikhonovskogo gumanitarnogo universiteta. Seriya III: Filologiya, Issue 61, pp. 104–122. (In Russian). DOI: 10.15382/sturni201961.104-122

Chepiha I. P. (1988), “Peredmovy y pislyamovy do ukrayins’kykh starodrukiv yak dzherelo vyvchennya istoriyi ukrayins’koyi literaturnoyi movy”, Movoznavstvo, No. 5, pp. 16–25. (In Ukrainian).

Antim Ivireanul: opera tipografică (2016), P. Chițulescu (ed.), Editura Institutului Cultural Român, Bucharest.

Bianu I. and Hodoș N. (1903), Bibliografia Românească Veche (1508–1830), Vol. 1 (1508–1716), Edițiunea Academiei române, Bucharest.

Conidi E. (2018), Arabic Types in Europe and the Middle East, 1514–1924: Challenges in the Adaptation of the Arabic Script from Written to Printed Form, Thesis Submitted for the Degree of Doctor of Philosophy. University of Reading, Reading.

Feodorov I. (2013), “Beginnings of Arabic Printing in Ottoman Syria (1706–1711). The Romanians’ Part in Athanasius Dabbās’s Achievements”, ARAM, Vol. 25, Issue 1–2, pp. 231–260.

Feodorov I. (2016a), Tipar pentru creştinii arabi: Antim Ivireanul, Atanasie Dabbās şi Silvestru al Antiohiei, Editura Istros a Muzeului Brăilei, Brăila.

Feodorov I. (2016b), “Tipărituri antimiene pentru creștinii arabi din Patriarhia Antiohiei”, in M.-S. Săsăujan (ed.), Artă și cultură eclezială în timpul Sfântului Ierarh Antim Ivireanul, Cuvântul vieții, Bucharest, pp. 150–189.

Ierά monή Vatopaidίoy [The Holy Monastery of Vatopedi], Cheirόgrafon 1049.

Kilpatrick H. (2014), “From Venice to Aleppo: Early Printing of Scripture in the Orthodox World”, Chronos, No. 30, pp. 33–61. DOI:10.31377/CHR.V30I0.329 https://doi.org/10.31377/chr.v30i0.329

Kitāb al-quddāsāt al-ṯalāṯa al-ilāhiyya (1701), Snagov. (In Arabic and Greek).

Kitāb al-Ūrūlūğiyūn (1702), Bucharest. (In Arabic and Greek).

Kreiser K. (2001), “Preface”, in The Beginning of Printing in the Near and Middle East: Jews, Christians and Muslims, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 5–6.

Roper G. (2010), “Arabic Biblical and Liturgical Texts Printed in Europe in the 16th–18th centuries”, in Lucrările simpozionului internațional “Cartea. România. Europa”. Ediția a II-a – 20–24 septembrie 2009, Editura Biblioteca Bucureștilor, Bucharest, pp. 174–186.

Sabev O. (2014), “Waiting for Godot: the Formation of Ottoman Print Culture”, in G. Roper (ed.), Historical Aspects of Printing and Publishing in Languages of the Middle East. Series: Islamic Manuscripts and Books, 4, Brill, Leiden and Boston.

Sfântul Antim Ivireanul (2014), Scrisori, M. Stanciu and G. Ștrempel (eds), Basilica, Bucharest.

Šayū L. (1995), Tārī fann al-ṭibā‘a fī l-Mašriq, Dār al-Mašriq, Beirut. (In Arabic).

Tamari I. J. (2001), “Jewish Printing and Publishing Activities in the Ottoman Cities of Constantinople and Saloniki at the Dawn of Early Modern Europe”, in The Beginning of Printing in the Near and Middle East: Jews, Christians and Muslims, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 9–10.

Walbiner C. (2001), “The Christians of Bilād al-Shām (Syria): Pioneers of Book-Printing in the Arab World”, in The Beginning of Printing in the Near and Middle East: Jews, Christians and Muslims, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 11–12.

Walbiner C. (2004), “ ‘Und um Jesu Willen, schickt sie nicht ungebunden!’ Die Bemühungen des Meletius Karma (1572–1635) um den Druck arabischer Bücher in Rom”, R. Ebeid and H. Teule (eds), Studies on the Christian Arabic Heritage in Honour of Father Prof. Dr. Samir Khalil Samir, S. J. at the Occasion of his Sixty-Fifth Birthday, Peeters, Leuven, pp. 163–175.