Політичний проєкт керівної партії Ріккендоші-кай від виникнення до самоліквідації: ідейна сутність і причини нетривалості
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Після перемоги на парламентських виборах 1915 р. заснована в 1913 р. партія Ріккендоші-кай (“Спілка прихильників конституції”) стала керівною внаслідок вступу в неї тогочасного прем’єр-міністра Окуми Шіґенобу. В умовах Першої світової війни партійний уряд “Спілки прихильників конституції” результативно реалізовував політику внутрішньополітичної лібералізації (був зменшений майновий виборчий ценз) та активної зовнішньої імперської експансії (особливо в Китаї). Попри незаперечні здобутки, однопартійний кабінет Окуми не опирався на стабільну більшість у парламенті, тому в жовтні 1916 р. був відправлений у відставку, після чого партія Ріккендоші-кай припинила існування. Метод проблемно-хронологічного аналізу фактологічного матеріалу дає підстави стверджувати, що головною причиною самоліквідації “Спілки прихильників конституції” стала відсутність у тогочасній політичній традиції Японії досвіду формування багатопартійних коаліційних урядів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Окума Шіґенобу, парламент, партія Ріккендоші-кай (“Спілка прихильників конституції”), Перша світова війна, Японія
LITERATURE
Chi M. China Diplomacy, 1914–1918. Cambridge (Mass.), 1970. https://doi.org/10.1163/9781684171620
Elleman B. A. Wilson and China: A Revised History of the Shandong Question. Armonk, New York and London, 2002.
Hamilton R. F., Herwig H. H. The Origins of World War I. Cambridge, 2003.
Liu J. Foreign Exchange: Counterculture Behind the Walls of St. Hilda’s School for Girls, 1929–1937. Bethlehem, 2011.
Shimizu Yuichiro. The Origins of the Modern Japanese Bureaucracy / Transl. by A. Ghadimi. London, New York, Oxford, New Delhi and Sydney, 2020.
Zarrow P. China in War and Revolution, 1895–1949. London – New York, 2005. https://doi.org/10.4324/9780203015629
駄場 裕司。 後藤新平をめぐる権力構造の研究。 仙台, 2007.
伊吹 健。 日本政党史: 1890–1947年まで。 東京, 2005.
岩田 規久男。 昭和恐慌の研究。 東京, 2004.
川田 稔, 伊藤 之雄。 20世紀日米関係と東アジア。 名古屋, 2002.
川崎 庸之, 原田 伴彦, 奈良本 辰也, 小西 四郎。 読める年表・日本史。 東京, 2001.
亀井 貫一郎。 亀井貫一郎氏談話速記錄。 東京, 1970.
季武 嘉也。 大正期の政治構造。 東京, 1998.
小林 道彦。 日本の大陸政策 1895–1914: 桂太郎と後藤新平。 仙台, 1996.
小林 道彦。 桂太郎: 予が生命は政治である。 京都, 2006.
纐纈 厚。 近代日本の政軍関係: 軍人政治家田中義一の軌跡。 東京, 1987.
近藤 操。 加藤 高明。 東京, 1986.
御 厨貴。 時代の先覚者・後藤 新平: 1857–1929。 東京, 2004.
村川 一郎。 日本保守党小史: 自由民権と政党政治。 東京, 1978.
村川 一郎。 日本政党史辞典: 一八六八年~一九八九年。 東京, 1998.
内藤 一成。 貴族院。 東京, 2008.
中村 宗悦。 後藤文夫: 人格の統制から国家社会の統制へ。 東京, 2008.
奈良岡 聰智。 加藤高明と政党政治: 二大政党制への道。 東京, 2006.
日本重要人物辞典。 東京, 1988.
日本近現代史辞典。 東京, 1978.
日本史年表。 東京, 2001.
岡 義武。 転換期の大正: 1914–1924。 東京, 1969.
大隈重信とその時代: 議会・文明を中心として。 東京, 1989.
大西 健夫, 斎藤 憲, 川口 浩。 堤康次郎と西武グループの形成。 東京, 2006.
阪上 順夫。 現代選挙制度論。 東京, 1990.
玉井 清。 原敬と立憲政友会。 東京, 1999.
遠山 茂樹。 近代日本の政治家。 東京, 1964.
藤村 道生。 日本近代史の再検討。 仙台, 1993.
古川 隆久。 政治家の生き方。 東京, 2004.
山本 四郎。 政変: 近代政治史の一側面。 奈良, 1982.
由井 正臣。 大正デモクラシー。 東京, 1977.
REFERENCES
Chi M. (1970), China Diplomacy, 1914–1918, Harvard University Press, Cambridge (Mass.). https://doi.org/10.1163/9781684171620
Elleman B. A. (2002), Wilson and China: A Revised History of the Shandong Question, M. E. Sharpe, Armonk, New York and London.
Hamilton R. F. and Herwig H. H. (2003), The Origins of World War I, Cambridge University Press, Cambridge.
Liu J. (2011), Foreign Exchange: Counterculture Behind the Walls of St. Hilda’s School for Girls, 1929–1937, Lehigh University Press, Bethlehem.
Shimizu Yuichiro (2020), The Origins of the Modern Japanese Bureaucracy, Transl. by A. Ghadimi, Bloomsbury Publishing, London, New York, Oxford, New Delhi and Sydney.
Zarrow P. (2005), China in War and Revolution, 1895–1949, Routledge, London and New York. https://doi.org/10.4324/9780203015629
Daba Yūji (2007), Gotō Shinpei-o meguru kenryoku kōzō-no kenkyū, Nansō-sha, Sendai. (In Japanese).
Ibuki Ken (2005), Nihon seitō shi: 1890–1947-nen made, Shōgaku-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Iwata Kikuo (2004), Shōwa kyōkō-no kenkyū, Tōyō keizai shinpō-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Kawada Minoru and Itō Yukio (2002), 20 seiki Nichi-Bei kankei to Higashi Ajia, Fūbai-sha, Nagoya. (In Japanese).
Kawasaki Yasuyuki, Harada Tomohiko, Naramoto Tatsuya and Konishi Shirō (2001), Yomeru nenpyō nipponshi, Daigaku kyōiku-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Kamei Kan’ichirō (1970), Kamei Kan’ichirō-shi danwa sokki hesha, Nihon kindai shiryō kenkyū-kai, Tōkyō. (In Japanese).
Kitake Yoshinari (1998), Taishōki-no seiji kōzō, Yoshikawa kōbunkan, Tōkyō. (In Japanese).
Kobayashi Michihiko (1996), Nihon-no tairiku seisaku 1895–1914: Katsura Tarō to Gotō Shinpei, Nansō-sha, Sendai. (In Japanese).
Kobayashi Michihiko (2006), Katsura Tarō: Yo ga seimei wa seiji de aru, Mineruvu ashobō, Kyōto. (In Japanese).
Kōketsu Atsushi (1987), Kindai Nihon-no seigun kankei: gunjin seijika Tanaka Giichi-no kiseki, Daigaku kyōiku-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Kondō Misao (1986), Katō Takaaki, Jiji tsūshin-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Mikuri Takashi (2004), Jidai-no senkaku-sha. Gotō Shinpei: 1857–1929, Fujiwara shoten, Tōkyō. (In Japanese).
Murakawa Ichirō (1978), Nihon hoshu tō shōshi: Jiyū minken to seitō seiji, Kyōiku-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Murakawa Ichirō (1998), Nihon seitō-shi jiten: 1868–1989, Kokushokankō-kai, Tōkyō. (In Japanese).
Naitō Issei (2008), Kizoku-in, Dōsei-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Nakamura, Muneyoshi (2008), Gotō Fumio: jinkaku-no tōsei kara kokka shakai-no tōsei-e, Nihon keizai hyōron-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Naraoka Satoshi (2006), Katō Takaaki to seitō seiji: nidaiseitōsei-e no michi, Yamakawa shuppan-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Nihon jūyō jinbutsu jiten (1988), Kyōiku-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Nihon kingendai-shi jiten (1978), Tōyō keizai shinpō-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Nihon shi nenpyō (2001), Iwanami-shoten, Tōkyō. (In Japanese).
Oka Yoshitake (1969), Tenkanki-no Taishō: 1914–1924, Tōkyō-daigaku shuppan-kai, Tōkyō. (In Japanese).
Ōkuma Shigenobu to sono jidai: gikai bunmei o chūshin to shite (1989), Waseda-daigaku shuppan-bu, Tōkyō. (In Japanese).
Ōnishi Takeo, Saitō Ken and Kawaguchi Hiroshi (2006), Tsutsumi Kōjirō to Seibu gurūpu-no keisei, Chisen shokan, Tōkyō. (In Japanese).
Sakagami Yorio (1990), Gendai senkyo seido-ron, Seiji kōhō sentā, Tōkyō. (In Japanese).
Tamai Kiyoshi (1999), Hara Takashi to Rikkenseiyū-kai, Keiō gijuku daigaku shuppan-kai, Tōkyō. (In Japanese).
Tōyama Shigeki (1964), Kindai Nihon-no seijika, Kōdan-sha, Tōkyō. (In Japanese).
Fujimura Michio (1993), Nihon kindai shi-no saikentō, Nansō-sha, Sendai. (In Japanese).
Furukawa Takahisa (2004), Seijika-no ikikata, Bungeishunjū, Tōkyō. (In Japanese).
Yamamoto Shirō (1982), Seihen: Kindai seiji shi-no ichi sokumen, Hanawa shobō, Nara. (In Japanese).
Yui Masaomi (1977), Taishō demokurashī, Yūseidō shuppan, Tōkyō. (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.