ДОСЛІДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ, ЩО ПОХОДЯТЬ З ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО МАНДАРИНСЬКОГО ДІАЛЕКТУ (ПМД), В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИХ ГІРСЬКИХ ПРОВІНЦІЯХ В’ЄТНАМУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Нгуєн Ван Х’єу

Анотація

У районах проживання етнічних груп (особливо ареали груп хмонг – яо) в північних гірських провінціях, які розташовані уздовж в’єтнамо-китайського кордону, таких як Лайцяу, Лаокай, Хажанг, досить часто з’являються географічні назви, що походять з південно-західного мандаринського діалекту (ПМД). У цій статті ми розглядаємо клас географічних назв ПМД походження, що в основному є адміністративними географічними одиницями в ареалах проживання хмонг – яо північно-західних гірських провінцій В’єтнаму. Через ці географічні назви ми здійснимо систематизований погляд на в’єтнамські географічні назви ПМД походження у 3 вимірах: 1) погляд з точки зору фонетики; 2) з точки зору структури цих одиниць; 3) з точки зору семантики. З цього виміру ми виведемо деякі культурні характеристики географічних назв.

Як цитувати

Ван Х’єу, Н. (2013). ДОСЛІДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ, ЩО ПОХОДЯТЬ З ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО МАНДАРИНСЬКОГО ДІАЛЕКТУ (ПМД), В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИХ ГІРСЬКИХ ПРОВІНЦІЯХ В’ЄТНАМУ. Східний світ, (4 (81), 123-130. https://doi.org/10.15407/orientw2013.04.123
Переглядів статті: 54 | Завантажень PDF: 19

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

адміністративні географічні назви, В’єтнам, Лайцяу, Лаокай, південно-західний мандаринський діалект, Хажанг

Посилання

Đào Duy Anh. Từ điển Hán – Việt. Sài Gòn, 1957.

Hoàng Thị Châu. Mối liên hệ về ngôn ngữ cổ đại ở Đông Nam Á qua một vài tên sông // Thông báo khoa học Văn học – Ngôn ngữ 1964–1965, Hà Nội, 1964, tập 2.

Lê Trung Hoa. Địa danh ở thành phố Hồ Chí Minh. Hà Nội, 1991.

Lê Trung Hoa. Các phương pháp cơ bản trong việc nghiên cứu địa danh // Tạp chí Ngôn ngữ, 2002, số 7/02.

Nguyễn Kiên Trường. Những đặc điểm chính của địa danh Hải Phòng (trong vài nét đối sánh với địa danh Việt Nam / Luận án phó tiến sĩ Khoa học Ngữ văn, Đại học KHXH&NV Hà Nội, 1996.

Trần Trí Dõi. Ngôn ngữ và sự phát triển văn hoá xã hội. Hà Nội, 2001.

Từ Thu Mai. Nghiên cứu địa danh Quảng Trị / Luận án tiến sĩ Ngữ văn, Đại học KHXH&NV Hà Nội, 2004.

Yuan Jia Hua. Hanyu Fangyan Gaiyao, Wenzi Gaige Chubanshe. Beijing, 1982.

REFERENCES

Đào Duy Anh (1957), Từ điển Hán – Việt, Sài Gòn. (In Vietnamese).

Hoàng Thị Châu (1964), “Mối liên hệ về ngôn ngữ cổ đại ở Đông Nam Á qua một vài tên song”, in Thông báo khoa học Văn học – Ngôn ngữ 1964–1965, Tập 2, Hà Nội. (In Vietnamese).

Lê Trung Hoa (1991), Địa danh ở thành phố Hồ Chí Minh, Hà Nội. (In Vietnamese).

Lê Trung Hoa (2002), “Các phương pháp cơ bản trong việc nghiên cứu địa danh”, in Tạp chí Ngôn ngữ, số 7/02. (In Vietnamese).

Nguyễn Kiên Trường (1996), Những đặc điểm chính của địa danh Hải Phòng (trong vài nét đối sánh với địa danh Việt Nam, Luận án phó tiến sĩ Khoa học Ngữ văn, Đại học KHXH&NV, Hà Nội. (In Vietnamese).

Trần Trí Dõi (2001), Ngôn ngữ và sự phát triển văn hoá xã hội, Hà Nội. (In Vietnamese).

Từ Thu Mai (2004), Nghiên cứu địa danh Quảng Trị, Luận án tiến sĩ Ngữ văn, Đại học KHXH&NV, Hà Nội. (In Vietnamese).

Yuan Jia Hua (1982), Hanyu Fangyan Gaiyao, Wenzi Gaige Chubanshe, Beijing. (In Chinese).