ТВІР ХАЛІФИ АЛ-УСФУРІ “ТАРІХ” У ПЕРЕКЛАДІ В. М. БЕЙЛІСА І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АРАБО-ХОЗАРСЬКИХ ВОЄН

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  С. А. Маркарян

Анотація

У статті акцентовано увагу на тому, що завдяки перекладу В. М. Бейліса до наукового обігу було уведено нове джерело з історії арабо-хозарських воєн – твір Халіфи ал-Усфурі “Таріх”. Щоб показати значимість цієї хроніки, автор статті порівнює зміст твору Халіфи ал-Усфури з інформацією інших авторів – не лише мусульманських, а й християнських – вірменських, грузинських. У результаті вдалося показати, що свідчення Халіфи ал-Усфурі про арабо-хозарські війни дають нам не лише підтвердження, а й іноді оригінальні відомості про ці події.

Як цитувати

Маркарян, С. А. (2022). ТВІР ХАЛІФИ АЛ-УСФУРІ “ТАРІХ” У ПЕРЕКЛАДІ В. М. БЕЙЛІСА І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АРАБО-ХОЗАРСЬКИХ ВОЄН. Східний світ, (2-3), 8-15. https://doi.org/10.15407/orientw2013.02.008
Переглядів статті: 7 | Завантажень PDF: 2

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

арабо-хозарських воєн, В. М. Бейліс, вірменські, грузинські, мусульманські, Таріх, Халіфи ал-Усфурі, християнські

Посилання

[Анания Ширакаци]. Армянская география VII века Рождества Христова. Санкт-Петербург, 1877.

Артамонов М. И. История хазар. (2-ое изд.). Санкт-Петербург, 2001.

Асохик. Степанос Таронский. Всеобщая история / Пер. с армян. Н. Эмина. Москва, 1864.

Баладзури. Книга завоевания стран / Арабск. текст, пер. и извлеч. П. К. Жузе. Баку, 1927.

Богверадзе А. А. Арабские завоевания и борьба против арабов // Очерки истории Грузии. Т. II. Тбилиси, 1988.

Бубенок О. Б. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI – начало XIII вв.). Киев, 1997.

Вардан Аревелци. Всемирная история великого Вардана Бардзбердци (на древнеармян. яз.) / Изд. М. Эмина. Москва, 1861.

Гадло А. В. Этническая история Северного Кавказа IV–X вв. Ленинград, 1979.

Галкина Е. С. Кавказские войны и возвышение Хазарии // Восток (Oriens), 2006, № 4.

Гевонд. История халифов вардапета Гевонда, писателя VIII века / Перев. с древнеарм. К. Патканяна. Санкт-Петербург, 1862.

Гмыря Л. Я. Страна гуннов у Каспийских ворот. Мaхачкала, 1995.

Гутнов Ф. Х. Аланы начала нашей эры в закавказских памятниках // Древнейшие государства Восточной Европы. 2003 г. Москва, 2005.

Джуаншер Джуаншериани. Жизнь Вахтанга Горгасала / Пер. и изд. Г. В. Цулая. Тбилиси, 1986.

Иованнес Драсханакертци. История Армении / Перев. с древнеарм. и комм. М. О. Дарбинян-Меликян. Ереван, 1986.

Картлис Цховреба (История Грузии) / Изд. и ред. С. Г. Каухчишили. Тбилиси, 1955.

Кляшторный С. Г. “Народ Аспаруха”, гунны Кавказа и древнетюркский Олимп // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998. Москва, 2000.

Колесников А. И. Завоевание Ирана арабами. Москва, 1982.

Литаврин Г. Г. Формирование и развитие Болгарского раннефеодального государства (VII–XI вв.) // Раннефеодальные государства на Балканах. Москва, 1985.

Магомедов М. Г. Образование Хазарского каганата. Москва, 1983.

Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербента. Москвa, 1963.

Мишин Д. Е. Сакалиба (славяне) в исламском мире в раннее средневековье. Москва, 2002.

Мовсэс Каланкатуаци. История страны Алуанк / Пер. с древнеарм., предислов. и комм. Ш. В. Смбатяна. Ереван, 1984.

Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.

Себеос. История епископа Себеоса (на армян. яз.) / Примеч., предислов. и под. ред. Ст. Малхасянца. Ереван, 1939.

Себеос. Патмутцюн (История) (на армян. яз.). Изд. Г. Хачатряна и В. Егиазаряна. Ереван, 2005.

Юзбашян К. Н. Армянские государства эпохи Багратидов и Византия в IX–XI вв. Москва, 1988.

Халифа ал-Усфури. Сообщения Халифы ал-Усфури об арабо-хазарских войнах / Перев. с араб. и публ. В. М. Бейлиса // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998. Москва, 2000.

Dunlop D. M. The History of the Jewish Khazars. Princeton, 1954.

Golb N., Pritsak O. Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century. New York, 1982.

Shapira D. Y. Dan. Armenian and Georgian Sources on the Khazars: A Re-Evaluation // The Word of the Khazars / Ed. P. B. Golden. Leiden – Boston, 2007. https://doi.org/10.1163/ej.9789004160422.i-460.56

The Armenians in Jerusalem and the Holy Land / Ed. M. E. Stone, R. R. Ervine, N. Stone. Hebrew University Armenian Studies – Virginia, 2002.

The Geography of Ananias of Shirak (Axarhacoyc). The Long and the Short Recensions / Ed. R. H. Hewsen. Wiesbaden, 1992.

REFERENCES

[Ananiya Shirakatsi] (1877), Armyanskaya geografiya VII veka Rozhdestva Khristova, Saint Petersburg. (In Russian).

Artamonov M. I. (2001), Istoriya khazar, (2nd ed.), Saint Petersburg. (In Russian).

Asokhik Stepanos Taronskiy (1864), Vseobshchaya istoriya, Transl. from Armenian by N. Emin, Moscow. (In Russian).

Baladzuri (1927), Kniga zavoyevaniya stran, Compl. by P. K. Zhuze, Baku. (In Russian).

Bogveradze A. A. (1988), “Arabskiye zavoyevaniya i bor’ba protiv arabov”, in Ocherki istorii Gruzii, Vol. II, Tbilisi. (In Russian).

Bubenok O. B. (1997), Yasy i brodniki v stepyakh Vostochnoy Evropy (VI – nachalo XIII vv.), Kyiv. (In Russian).

Vardan Areveltsi (1861), Vsemirnaya istoriya velikogo Vardana Bardzberdtsi (na drevnearmyan. yaz.), Compl. by M. Emin, Moscow. (In Russian).

Gadlo A. V. (1979), Etnicheskaya istoriya Severnogo Kavkaza IV–X vv., Leningrad. (In Russian).

Galkina E. S. (2006), “Kavkazskiye voyny i vozvysheniye Khazarii”, in Vostok (Oriens), No. 4. (In Russian).

Gevond (1862), Istoriya khalifov vardapeta Gevonda, pisatelya VIII veka, Transl. from Old Armenian by K. Patkanyan, Saint Petersburg. (In Russian).

Gmyrya L. Ya. (1995), Strana gunnov u Kaspiyskikh vorot, Makhachkala. (In Russian).

Gutnov F. Kh. (2005), “Alany nachala nashey ery v zakavkazskikh pamyatnikakh”, in Drevneyshiye gosudarstva Vostochnoy Evropy. 2003 g., Moscow. (In Russian).

Dzhuansher Dzhuansheriani (1986), Zhizn’ Vakhtanga Gorgasala, Transl. and compl. by G. V. Tsulaya, Tbilisi. (In Russian).

Iovannes Draskhanakerttsi (1986), Istoriya Armenii, Transl. from Old Armenian and comment. by M. O. Darbinyan-Melikyan, Yerevan. (In Russian).

Kartlis Tskhovreba (1955) (Istoriya Gruzii), S. G. Kaukhchishili (ed.), Tbilisi. (In Russian).

Klyashtornyy S. G. (2000), “ ‘Narod Asparukha’, gunny Kavkaza i drevnetyurkskiy Olimp”, in Drevneyshiye gosudarstva Vostochnoy Evropy. 1998, Moscow. (In Russian).

Kolesnikov A. I. (1982), Zavoyevaniye Irana arabami, Moscow. (In Russian).

Litavrin G. G. (1985), “Formirovaniye i razvitiye Bolgarskogo rannefeodal’nogo gosudarstva (VII–XI vv.)”, in Rannefeodal’nyye gosudarstva na Balkanakh, Moscow. (In Russian).

Magomedov M. G. (1983), Obrazovaniye Khazarskogo kaganata, Moscow. (In Russian).

Minorskiy V. F. (1963), Istoriya Shirvana i Derbenta, Moscow. (In Russian).

Mishin D. E. (2002), Sakaliba (slavyane) v islamskom mire v ranneye srednevekov’ye, Moscow. (In Russian).

Movses Kalankatuatsi (1984), Istoriya strany Aluank, Transl. from Old Armenian, preface and comment. by Sh. V. Smbatyan, Yerevan. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).

Sebeos (1939), Istoriya episkopa Sebeosa, St. Malkhasyants (ed.), Yerevan. (In Armenian).

Sebeos (2005), Patmutyun, G. Khachatryan and V. Egiazaryan (eds), Yerevan. (In Armenian).

Yuzbashyan K. N. (1988), Armyanskiye gosudarstva epokhi Bagratidov i Vizantiya v IX–XI vv., Moscow. (In Russian).

Khalifa al-Usfuri (2000), “Soobshcheniya Khalify al-Usfuri ob arabo-khazarskikh voynakh”, Transl. from Arabic by V. M. Beylis, in Drevneyshiye gosudarstva Vostochnoy Evropy, 1998, Moscow. (In Russian).

Dunlop D. M. (1954), The History of the Jewish Khazars, Princeton.

Golb N. and Pritsak O. (1982), Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century, New York.

Shapira D. Y. Dan (2007), “Armenian and Georgian Sources on the Khazars: A Re-Evaluation”, in The Word of the Khazars, P. B. Golden (ed.), Leiden, Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004160422.i-460.56

The Armenians in Jerusalem and the Holy Land (2002), M. E. Stone, R. R. Ervine and N. Stone (eds), Hebrew University Armenian Studies, Virginia.

The Geography of Ananias of Shirak (1992), (Axarhacoyc), The Long and the Short Recensions, R. H. Hewsen (ed.), Wiesbaden.