МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ТЮРКІВ ЗА УЯВЛЕННЯМИ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ АРАБО-ПЕРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Т. М. Калiнiна

Анотація

Стаття присвячена аналізу уявлень арабських авторів про місце проживання тюрків. Розглянуто погляди на тюрків як на нащадків Яфета, сина Ноя, і, відповідно, розташування їх на Землі. Проаналізовано також відомості про стан тюрків у шостому і сьомому кліматах згідно з античними традиціями, які були прийняті арабськими вченими, а також розташування тюрків у Скіфії. Звернено увагу на сусідство або спорідненість тюрків з легендарними народами йаджудж і маджудж, що жили на краю Землі. Враховано перські варіанти поділу Землі на кешвари і становище тюрків у них. Зроблено висновок про те, що араби вважали схід і північ ойкумени місцем проживання тюрків, незважаючи на велику реальну інформацію про види тюрків, їхні торговельні шляхи, участь у війнах та роль у політичному житті Халіфату.

Як цитувати

КалiнiнаТ. М. (2022). МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ТЮРКІВ ЗА УЯВЛЕННЯМИ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ АРАБО-ПЕРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ. Східний світ, (1), 35-42. https://doi.org/10.15407/orientw2014.01.035
Переглядів статті: 13 | Завантажень PDF: 4

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

арабо-перські письменники, середньовічні, тюрки

Посилання

Агапий 1910. – Kitab al-‘Unwan. Histoire universalle ècrite par Agapius (Mahboub) de Menbidj // Patrologia Orientalis. Vol. V. Fasc. 4 / A. Vasiliev. Paris, 1910.

Ал-Бакри 1992. – Kitab al-Masalik wa-l-Mamalik d’Abu Ubaid al-Bakri. Т. I–II. Tunis, 1992.

Ал-Бируни Абу-р-Райхан Мухаммад ибн Ахмад. Книга вразумления начаткам науки о звездах // Ал-Бируни Абу-р-Райхан Мухаммад ибн Ахмад. Избранные произведения. Т. VI. Ташкент, 1975.

Ал-Истахри 1870. – Viae regnorum. Descriptio ditionis moslemicae auctore Abu Ishak al-Farisi al-Istakhri. Leiden, 1870.

Ал-Йа‘куби 1883. – Ibn Wadhîh qui dicitur al-Ja‘qûbî. Historiae. T. I. Leiden, 1883.

Ал-Марвази 1942. – Sharaf al-Zaman Tahir Marvazi on China, the Turks and India / Arabic text (c. A. D. 1120) with an English Translation and Commentary by V. Minorsky. London, 1942.

Ал-Мас‘уди 1861, I; 1864, III. – Maçoudi. Les Prairies d’or / Texte et traduction par C. Barbier de Meynard et Pavet de Courteille. T. I. Paris, 1861; Т. III. Paris, 1864.

Ал-Мас‘уди 1894. – Kitâb at-tanbîh wa’l-ischrâf auctore al-Masûdî... / M. J. de Goeje. Lugduni Batavorum, 1894.

Ал-Мукаддаси 1903; 1919. – Le Livre de la Сréation et de l’histoire de Motahhar b. Tahir el-Maqdisi attribué à Abou-Zéїd Ahmed b. Sahl el-Balkhi publié et traduit d’après le manuscript de Constantinople par Cl. Huart. T. III. Paris, 1903; Т. IV. Paris, 1919.

Ал-Фергани 1669. – Muhammedis Filii Ketiri Ferganensis qui vulgo Alfraganus dicitur. Elementa Astronomica, arabice et latine. Amstelodami, 1669.

Ал-Хорезми 1926. – Das Kitab Surat al-ard des Abu Ğa‘far Muhammed Ibn Musa al-Huwarizmi / H. v. Mžik. Leipzig, 1926.

Асадов Ф. М. Арабские источники о тюрках в раннее средневековье. Баку, 1993.

Ат-Табари 1879. – Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari cum aliis edidit M. J. de Goeje. I. Leiden, 1879.

Ахунов А. М. Исламизация Волжско-Камского региона (VII–X вв.). Казань, 2003.

Бартольд В. В. Новый труд о половцах // Бартольд В. В. Сочинения. Т. V. Москва, 1968.

Гардизи 1973. – Бартольд В. В. <Извлечение из сочинения Гардизи “Зайн ал-ахбар”> // Бартольд В. В. Сочинения. Т. VIII. Москва, 1973.

Ибн ал-Факих 1885. – Compendium libri Kitab al-Boldân auctore Ibn al-Fakîh al-Hamadhâni / M. J. de Goeje. Lugduni Batavorum, 1885.

Ибн Кутайба 1850. – Ibn Coteiba’s Handbuch der Geschichte... / F. Wüstenfeld. Göttingen, 1850.

Ибн Русте 1892. – Kitâb al-A‘lâk an-nafîsa VII auctore Abu Alî Ahmed ibn Omar Ibn Rosteh… / M. J. de Goeje. Lugduni Batavorum, 1892.

Ибн Хордадбех 1889. – Kitâb al-Masâlik wa’l-Mamâlik (Liber viarum et regnorum) auctore Abu’l-Kâsim ‘Obaidallah ibn ‘Abdallah Ibn Khordâdhbeh... et Excerpta e Kitâb al-Kharâdj auctore Kodâma ibn Dja‘far... / de Goeje M. J. Lugduni Batavorum, 1889.

Ибн Хордадбех 1986. – Ибн Хордадбех. Книга путей и стран / Перевод с арабского, комментарии, исследование, указатели и карты Наили Велихановой. Баку, 1986.

Калинина Т. М. Сведения ранних ученых Арабского халифата. Тексты, пер., коммент. Москва, 1988.

Крюков В. Г. Сообщения анонимного автора “Ахбар аз-заман” (“Мухтасар ал-‘Аджаиб”) о народах Европы // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1981 год. Москва, 1983.

Кудама ибн Джа‘фар 1889. – Kitâb al-Masâlik wa’l-Mamâlik (Liber viarum et regnorum) auctore Abu’l-Kâsim ‘Obaidallah ibn ‘Abdallah Ibn Khordâdhbeh... et Excerpta e Kitâb al-Kharâdj auctore Kodâma ibn Dja‘far... / de Goeje M. J. Lugduni Batavorum, 1889.

Мишин Д. Е. Сакалиба (славяне) в исламском мире в раннее средневековье. Москва, 2002.

Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.

Пигулевская Н. В. Имя “Рус” в сирийском источнике // Пигулевская Н. В. Сирийская средневековая историография. Санкт-Петербург, 2000.

Сейппель 1896. – Rerum normannicarum fontes arabici... // A. Seippel. Сhristianiae. Fasc. I. 1896.

Худуд ал-‘Алам 1937. – Нudud al-‘Alam. “The Regions of the World” / Translated and explained by V. F. Minorsky. London, 1937.

Щеглов Д. А. Система семи климатов Птолемея и география Эратосфена // Вестник древней истории, 2005, № 3.

Щедровицкий Д. В. Введение в Ветхий Завет: Пятикнижие Моисеево. Москва, 2001.

Golden P. B. Studies on the Peoples and Cultures of the Eurasien Steppes. Bucureşti; Brȃ-la, 2011.

Honigmann E. Die sieben Klimata und die πόλεις ἐπίσεμοι. Heidelberg, 1929.

Martinez P. Gardizi on the Turks // Archivum Eurasiae Medii Aevi. Т. II. 1982.

REFERENCES

“Kitab al-‘Unwan. Histoire universalle ècrite par Agapius (Mahboub) de Menbidj” (1910), in Patrologia Orientalis, Vol. V, Fasc. 4, Vasiliev A. (Ed.), Paris.

Kitab al-Masalik wa-l-Mamalik d’Abu Ubaid al-Bakri (1992), Т. I–II, Tunis. (In Arabic).

“Al-Biruni Abu-r-Raykhan Mukhammad ibn Akhmad. Kniga vrazumleniya nachatkam nauki o zvezdakh” (1975), in Al-Biruni Abu-r-Raykhan Mukhammad ibn Akhmad, Izbrannyye proizvedeniya, Vol. VI, Tashkent. (In Russian).

Viae regnorum. Descriptio ditionis moslemicae auctore Abu Ishak al-Farisi al-Istakhri (1870), Leiden.

Ibn Wadhîh qui dicitur al-Ja‘qûbî. Historiae (1883), T. I, Leiden.

Sharaf al-Zaman Tahir Marvazi on China, the Turks and India (1942), Arabic text (c. A. D. 1120) with an English Translation and Commentary by V. Minorsky, London.

Maçoudi (1861, 1864), Les Prairies d’or, Texte et traduction par C. Barbier de Meynard et Pavet de Courteille, T. I and III, Paris.

Kitâb at-tanbîh wa’l-ischrâf auctore al-Masûdî... (1894), M. J. de Goeje, Lugduni Batavorum.

Le Livre de la Сréation et de l’histoire de Motahhar b. Tahir el-Maqdisi attribué à Abou-Zéїd Ahmed b. Sahl el-Balkhi publié et traduit d’après le manuscript de Constantinople par Cl. Huart (1903, 1919), T. III and IV, Paris.

Muhammedis Filii Ketiri Ferganensis qui vulgo Alfraganus dicitur. Elementa Astronomica, arabice et latine (1669), Amstelodami.

Das Kitab Surat al-ard des Abu Ğa‘far Muhammed Ibn Musa al-Huwarizmi (1926), H. v. Mžik, Leipzig.

Asadov F. M. (1993), Arabskiye istochniki o tyurkakh v ranneye srednevekov’ye, Baku. (In Russian).

Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari cum aliis edidit M. J. de Goeje (1879), I, Leiden.

Akhunov A. M. (2003), Islamizatsiya Volzhsko-Kamskogo regiona (VII–X vv.), Kazan. (In Russian).

Bartol’d V. V. (1968), “Novyy trud o polovtsakh”, in Bartol’d V. V., Sochineniya, Vol. V, Moscow. (In Russian).

Bartol’d V. V. (1973), “Izvlecheniye iz sochineniya Gardizi ‘Zayn al-akhbar’”, in Bartol’d V. V., Sochineniya, Vol. VIII, Moscow. (In Russian).

Compendium libri Kitab al-Boldân auctore Ibn al-Fakîh al-Hamadhâni (1885), M. J. de Goeje, Lugduni Batavorum.

Ibn Coteiba’s Handbuch der Geschichte... (1850), F. Wüstenfeld, Göttingen.

Kitâb al-A‘lâk an-nafîsa VII auctore Abu Alî Ahmed ibn Omar Ibn Rosteh… (1892), M. J. de Goeje, Lugduni Batavorum.

Kitâb al-Masâlik wa’l-Mamâlik (Liber viarum et regnorum) auctore Abu’l-Kâsim ‘Obaidallah ibn ‘Abdallah Ibn Khordâdhbeh... et Excerpta e Kitâb al-Kharâdj auctore Kodâma ibn Dja‘far... (1889), de Goeje M. J. Lugduni Batavorum.

Ibn Khordadbekh (1986), Kniga putey i stran, Perevod s arabskogo, kommentarii, issledovaniye, ukazateli i karty Naili Velikhanovoy, Baku. (In Russian).

Kalinina T. M. (1988), Svedeniya rannikh uchenykh Arabskogo khalifata, Teksty, per., komment., Moscow. (In Russian).

Kryukov V. G. (1983), “Soobshcheniya anonimnogo avtora ‘Akhbar az-zaman’ (‘Mukhtasar al-‘Adzhaib’) o narodakh Evropy”, in Drevneyshiye gosudarstva na territorii SSSR. Materialy i issledovaniya. 1981 god, Moscow. (In Russian).

Kitâb al-Masâlik wa’l-Mamâlik (Liber viarum et regnorum) auctore Abu’l-Kâsim ‘Obaidallah ibn ‘Abdallah Ibn Khordâdhbeh... et Excerpta e Kitâb al-Kharâdj auctore Kodâma ibn Dja‘far... (1889), de Goeje M. J. Lugduni Batavorum.

Mishin D. E. (2002), Sakaliba (slavyane) v islamskom mire v ranneye srednevekov’ye, Moscow. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).

Pigulevskaya N. V. (2000), “Imya ‘Rus’ v siriyskom istochnike”, in Pigulevskaya N. V., Siriyskaya srednevekovaya istoriografiya, Saint Petersburg. (In Russian).

Seippel A. (1896), “Rerum normannicarum fontes arabici...”, Сhristianiae, Fasc. I.

Нudud al-‘Alam (1937), “The Regions of the World”, Translated and explained by V. F. Minorsky, London.

Shcheglov D. A. (2005), “Sistema semi klimatov Ptolemeya i geografiya Eratosfena”, in Vestnik drevney istorii, No. 3. (In Russian).

Shchedrovitskiy D. V. (2001), Vvedeniye v Vetkhiy Zavet: Pyatiknizhiye Moiseyevo, Moscow. (In Russian).

Golden P. B. (2011), Studies on the Peoples and Cultures of the Eurasien Steppes, Bucureşti and Brȃla.

Honigmann E. (1929), Die sieben Klimata und die πόλεις ἐπίσεμοι, Heidelberg.

Martinez P. (1982), “Gardizi on the Turks”, in Archivum Eurasiae Medii Aevi, Т. II.