“МАЛОАЗІЙСЬКІ ПОЕТИ-СУФІЇ” КІНЦЯ XIII – СЕРЕДИНИ XIV СТОЛІТТЯ В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ А. Ю. КРИМСЬКОГО

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. С. Мавріна

Анотація

У статті представлено аналіз робіт відомого сходознавця Агатангела Кримського (1871–1942), який на початку ХХ століття в низці своїх праць дослідив діяльність та поетичний доробок “малоазійських поетів-суфіїв” кінця XIII – середини XIV ст. Спадкоємність традицій пізнання, що втілювали собою суфійські мислителі від Хорасана до Анатолії, вчений намагається дослідити крізь призму релігійно-філософської та поетичної спадщини нащадків відомого суфійського релігійного і політичного діяча XIII ст. Баба Ільяса Хорасані – Ашика-паші і Ельвана Челебі.
Відтворюючи картину політичного і культурного життя Анатолії XIII–XIV ст., А. Кримський приділяє велику увагу питанням міграції, історичної і культурної ісламізації тюрків, сельджуцької складової в цих процесах. Особливого значення надає суфізму, суфійським тарікатам, які вплинули на формування суспільної свідомості мусульман, їхню філософію, етику, літературу, на створення особливого культурного ландшафту в Анатолії в період Середньовіччя.
Унікальний ерудит і поліглот, що мав неабиякий літературний талант і дар популяризатора, А. Кримський у своїх працях значне місце відвів дослідженню літератури, вважаючи, що турецька література XIV століття закликала до культурності й гуманності, до ідеалістичного погляду на освіту, проповідувала думку, що любов до Бога пов’язана з любов’ю до людства. Праці А. Кримського просякнуті неабияким поетизмом та високою емоційністю.
Аналіз робіт ученого демонструє, що його глибоке знання першоджерел дало йому можливість в історичному контексті відтворити різноманітну картину культурного життя Анатолії крізь призму розвитку її літератури, духовної сфери.
Беззаперечною заслугою А. Кримського є те, що він ще на початку XX століття, аналізуючи спадщину “малоазійських поетів-суфіїв” Ашика-паші та Ельвана Челебі, намагався простежити спадкоємність і трансформацію ідей Баба Ільяса Хорасані.

Як цитувати

Мавріна, О. С. (2021). “МАЛОАЗІЙСЬКІ ПОЕТИ-СУФІЇ” КІНЦЯ XIII – СЕРЕДИНИ XIV СТОЛІТТЯ В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ А. Ю. КРИМСЬКОГО. Східний світ, (2), 39-48. https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.039
Переглядів статті: 21 | Завантажень PDF: 17

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

А. Кримський, Анатолія, Ашик-паша, Баба-Ільяс Хорасані, Ельван Челебі, поезія, суфізм, турецька література

Посилання

Батунский М. А. Россия и ислам. Т. 3. Москва, 2003.

История религиоведения и интеллектуальная история России XIX – первой половины XX века. Архивные материалы и исследования / Отв. ред. М. М. Шахнович, Е. А. Терюкова. 2-е изд. Санкт-Петербург, 2019.

Кримський А. Історія Туреччини та її письменства. Т. 2, вип. 2. Письменство XIV–XV вв. Київ, 1927. Т. VIII. (Збірник Істор.-філол. відділу ВУАН, № 10, т. 2).

Кримський А. Історія Туреччини та її письменства XIV–XV вв. // А. Ю. Кримський. Вибрані сходознавчі праці в 5 томах. Т. ІІІ. Київ, 2010.

Крымский А. История Турции и ее литературы от расцвета до начала упадка // Труды по востоковедению, издаваемые Лазаревским институтом Восточных языков. Москва, 1910.

Крымский А. История Персии, ее литературы и дервишеской теософии. Т. 3. Москва, 1915.

Крымский А. История Турции и ее литературы // Труды по востоковедению, издаваемые Лазаревским институтом Восточных языков. Т. I. Москва, 1916.

Крымский А. Е. История Турции и ее литературы (от возникновения до начала расцвета) // А. Ю. Кримський. Вибрані сходознавчі праці в 5 томах. Т. ІІ. Київ, 2007a.

Крымский А. Е. История Турции // А. Ю. Кримський. Вибрані сходознавчі праці в 5 томах. Т. ІІ. Київ, 2007b.

Смирнов В. Д. Очерк истории турецкой литературы // Всеобщая история литературы. Т. 4. Санкт-Петербург, 1892.

Смирнов В. Д. Образцовые произведения османской литературы в извлечениях и отрывках. Санкт-Петербург, 1903.

Смирнов В. Д. Мнимый турецкий султан Calepinus Cyriscelebes // Записки Восточного Отделения Императорского Русского Археологического Общества. Т. XVIII. Санкт-Петербург, 1907–1908.

Canpolat M. Câmiu’n-nezâir // TDV İslâm Ansiklopedisi. URL: https://islamansiklopedisi.org.tr/camiun-nezair (дата звернення: 24.03.2021).

Elvan Çelebi. Menâkıbü’l-kudsiyye fî menâsıbi’l-ünsiyye / nşr. İsmail E. Erünsal – A. Yaşar Ocak. İstanbul, 1984.

Erünsal İ. E., Ocak A. Y. Menakıbu’l-kudsiyye fi menasıbi’l-ünsiyye: Baba Ilyas-ı Horasani ve sülalesinin menkabevi tarihi Türk Tarih Kurumu Basımevi. Ankara, 1995.

Georgius de Hungaria. Tractatus de moribus, condictionibus et nequicia Turcorum. Nach der Erstausgabe von 1481 herausgegeben, übersetzt und eingeleitet von Reinhard Klockow. Köln – Weimar – Wien, 1993.

Gibb E. A history of Ottoman poetry: in 6 vols. London, 1900–1909.

Hammer-Purgstall J. Geschichte der Osmanischen Dichtkunst bis auf unsere Zeit. Mit einer Blüthenlese aus zweytausend, zweyhundert Dichtern. I Bände. Pest, 1836.

Mavrina O. Elvan Celebi and his family in the socio-cultural processes of the region (in the works of the Orientalist Agatangel Krymsky) Paper abstract book // International “Irfan” Tradition from Khorasan to Anatolia: Elvan Chelebi Symposium (02–04 October, 2020). Hitit University, Çorum / Turkey. URL: http://cdn.hitit.edu.tr/elvancelebi2020/files/75877_2012101409983.pdf (дата звернення: 24.03.2021).

Ocak A. Y. Elvan Çelebi // TDV İslâm Ansiklopedisi. URL: https://islamansiklopedisi.org.tr/elvan-celebi (дата звернення: 24.03.2021).

Rieu Ch. Catalogue of the Turkish manuscripts in the British museum. London, 1888.

Tatçı M. “Yûnus Emre” // TDV İslâm Ansiklopedisi. URL: https://islamansiklopedisi.org.tr/yunus-emre (дата звернення: 24.03.2021).

Tulum M. Elvan Çelebi’nin Menâkıbu’l-Kudsiyye Adlı Eserinin İkinci Baskısı Münasebe-tiyle // İlmi Araştırmalar. Vol. 0, No. 2. 2014.

REFERENCES

Batunskiy M. A. (2003), Rossiya i islam, Vol. 3, Progress-Traditsiya, Moscow. (In Russian).

Istoriya religiovedeniya i intellektual’naya istoriya Rossii XIX – pervoy poloviny XX veka. Arkhivnyye materialy i issledovaniya (2019), M. M. Shakhnovich and E. A. Teryukova, 2nd ed., Izd-vo S.-Peterb. un-ta, Saint Petersburg. (In Russian).

Kryms’kyy A. (1927), Istoriya Turechchyny ta yiyi pys’menstva, Vol. 2, Issue 2: Pys’menstvo XIV–XV vv., VUAN, Kyiv, pp. 65–124. (In Ukrainian).

Kryms’kyy A. (2010), “Istoriya Turechchyny ta yiyi pys’menstva XIV–XV vv.”, in A. Yu. Kryms’kyy, Vybrani skhodoznavchi pratsi v 5 tomakh, Vol. III, Stylos, Kyiv, pp. 9–87. (In Ukrainian).

Krymskiy A. (1910), “Istoriya Turtsii i eye literatury ot rastsveta do nachala upadka”, in Trudy po vostokovedeniyu, izdavayemyye Lazarevskim institutom Vostochnykh yazykov, Moscow. (In Russian).

Krymskiy A. (1915), Istoriya Persii, eye literatury i dervisheskoy teosofii, Vol. 3, Moscow. (In Russian).

Krymskiy A. (1916), “Istoriya Turtsii i eye literatury”, in Trudy po vostokovedeniyu, izdavayemyye Lazarevskim institutom Vostochnykh yazykov, Vol. I: Ot vozniknoveniya do nachala rastsveta, Moscow. (In Russian).

Krymskiy A. E. (2007a), “Istoriya Turtsii i eye literatury (ot vozniknoveniya do nachala rastsveta)”, in A. Yu. Krims’kiy, Vibranі skhodoznavchі pratsі v 5 tomakh, Vol. ІІ, Stylos, Kyiv, pp. 38–292. (In Russian).

Krymskiy A. E. (2007b), “Istoriya Turtsii”, in A. Yu. Krims’kiy, Vibranі skhodoznavchі pratsі v 5 tomakh, Vol. ІІ, Stylos, Kyiv, pp. 427–470. (In Russian).

Smirnov V. D. (1892), “Ocherk istorii turetskoy literatury”, in Vseobshchaya istoriya literatury, Vol. 4, Saint Petersburg. (In Russian).

Smirnov V. D. (1903), Obraztsovyye proizvedeniya osmanskoy literatury v izvlecheniyakh i otryvkakh, Saint Petersburg. (In Russian).

Smirnov V. D. (1907–1908), “Mnimyy turetskiy sultan Calepinus Cyriscelebes”, in Zapiski Vostochnogo Otdeleniya Imperatorskogo Russkogo Arkheologicheskogo Obshchestva, Vol. XVIII, Saint Petersburg. (In Russian).

Canpolat M., “Câmiu’n-nezâir”, in TDV İslâm Ansiklopedisi, available at: https://islamansiklopedisi.org.tr/camiun-nezair (accessed March 24, 2021). (In Turkish).

Elvan Çelebi (1984), Menâkıbü’l-kudsiyye fî menâsıbi’l-ünsiyye, (nşr. İsmail E. Erünsal – A. Yaşar Ocak), İÜEF Yay., İstanbul. (In Turkish).

Erünsal İ. E. and Ocak A. Y. (1995), Menakıbu’l-kudsiyye fi menasıbi’l-ünsiyye: Baba Ilyas-ı Horasani ve sülalesinin menkabevi tarihi, Türk Tarih Kurumu Basımevi, Ankara. (In Turkish).

Georgius de Hungaria (1993), Tractatus de moribus, condictionibus et nequicia Turcorum. Nach der Erstausgabe von 1481 herausgegeben, übersetzt und eingeleitet von Reinhard Klockow, Böhlau, Köln, Weimar and Wien.

Gibb E. (1900–1909), A history of Ottoman poetry: in 6 vols, London.

Hammer-Purgstall J. (1836), Geschichte der Osmanischen Dichtkunst bis auf unsere Zeit. Mit einer Blüthenlese aus zweytausend, zweyhundert Dichtern, I Bände, C. A. Hartleben, Pest.

Mavrina O. (2020), “Elvan Celebi and his family in the socio-cultural processes of the region (in the works of the orientalist Agatangel Krymsky) Paper abstract book”, in International “Irfan” Tradition from Khorasan to Anatolia: Elvan Chelebi Symposium (October 2–4, 2020), Hitit University, Çorum / Turkey, p. 58, available at: http://cdn.hitit.edu.tr/elvancelebi2020/files/75877_2012101409983.pdf (accessed March 24, 2021).

Ocak A. Y., “Elvan Çelebi”, in TDV İslâm Ansiklopedisi, available at: https://islamansiklopedisi.org.tr/elvan-celebi (accessed March 24, 2021). (In Turkish).

Rieu Ch. (1888), Catalogue of the Turkish manuscripts in the British museum, London.

Tatçı M., “Yûnus Emre”, in TDV İslâm Ansiklopedisi, available at: https://islamansiklopedisi.org.tr/yunus-emre (accessed March 24, 2021). (In Turkish).

Tulum M. (2014), “Elvan Çelebi’nin Menâkıbu’l-Kudsiyye Adlı Eserinin İkinci Baskısı Münasebetiyle”, İlmi Araştırmalar, Vol. 0, No. 2, pp. 175–228. (In Turkish).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають