БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ У ЗІБРАННЯХ ВІДДІЛУ ФОНДУ ЮДАЇКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМ. В. ВЕРНАДСЬКОГО

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. О. Хамрай

Анотація

Нині збереглося дуже мало документів біблійних часів, що відображають оригінальну форму текстів Старого Заповіту. Тому опис і дослідження рукописних документів, що відображують вищезгадані тексти, мають велике значення.
У фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського зберігається доволі багато рукописів різного походження, що містять біблійний текст мовами оригіналу (гебрайська й арамейська), а також переклади біблійних текстів, коментарі й тлумачення цих текстів. У пропонованій публікації розглянуто рукописні матеріали з Відділу фонду юдаїки Інституту рукопису бібліотеки (ВФЮ ІР НБУВ).
Станом на сьогодні у фонді 321 Відділу фонду юдаїки налічується 32 одиниці зберігання, що містять оригінальний біблійний текст гебрайською та арамейською. Названі рукописи можна розділити на дві категорії. До першої належать фрагменти сувоїв Тори й деякі інші тексти, що використовуються в релігійній практиці юдаїзму.
До другої категорії варто віднести біблійні рукописи у вигляді кодексів, виконані згідно з масоретською традицією. Окрім цього, у фонді наявні документи, що містять коментарі біблійних текстів гебрайською, а також переклади й коментарі цих текстів арамейською, арабською та європейськими мовами й авторські тексти на біблійну тематику.
Окрім канонічних біблійних текстів, у фонді наявні документи, що містять тексти, які не входять до відомих канонів. Решта документів являють собою переклади й коментарі різними мовами, що відповідають стандартним біблійним текстам.
У статті наведено список рукописів, що містять біблійний текст, його фрагменти або коментарі, які можна співвіднести з ідентифікованим біблійним текстом. До списку включено також основні відомості про фізичні характеристики того чи іншого документа.
Попри незначний обсяг і відносно невеликий вік найдавніших документів цієї частини колекції, вищезгадані рукописи становлять, беззаперечно, неабияку історичну та культурну цінність і потребують ретельнішого дослідження.

Як цитувати

Хамрай, О. О. (2018). БІБЛІЙНІ ТЕКСТИ У ЗІБРАННЯХ ВІДДІЛУ ФОНДУ ЮДАЇКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМ. В. ВЕРНАДСЬКОГО. Східний світ, (3), 58-69. https://doi.org/10.15407/orientw2018.03.058
Переглядів статті: 40 | Завантажень PDF: 7

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

біблеїстика, палеографія, Старий Заповіт, юдаїзм

Посилання

Брагинская Н. В. (ред.). Книги Маккавеев (четыре книги Маккавеев). Москва, 2014.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (ІР НБУВ). Ф. 321, оп. 5, од. зб. 125–128, 206–207, 209–217, 221, 382, 383, 456–461, 463–467, 469, 471, 522, 738, 796, 816, 862–889, 901, 958, 990, 1010, 1024–1025; оп. 6, од. зб. 23–24, 27–61, 65, 67–74, 77–78, 94, 96–100, 112, 177–184, 188, 192.

Котик А. А. Караимские документы на еврейско-арабском языке в собрании РНБ. Санкт-Петербург, 2016.

Хамрай О. О. Єврейські рукописи у фондах НБУВ // Східний світ, 2008, № 1.

Biblia Hebraica Stuttgartensia. Stuttgart, 1997.

Hebrew Bible Manuscripts in the Cambridge Genizah Collections. Vol. I. Cambridge, 1978.

Lange Armin, Weigold Matthias. Biblical Quotations and Allusions in second Temple Jewish Literature. Göttingen, 2011.

Targum Onkelos. T. I. Berlin, 1884.

דʹ .1851/אʺתיר ספר מגלת אנטיוכוס. לונדון,

REFERENCES

Braginskaya N. V. (Ed.) (2014), Knigi Makkaveyev (chetyre knigi Makkaveyev), Mosty kul’tury / Gesharim, Moscow. (In Russian).

Instytut rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernads’koho, F. 321, Op. 5, 125–128, 206–207, 209–217, 221, 382, 383, 456–461, 463–467, 469, 471, 522, 738, 796, 816, 862–889, 901, 958, 990, 1010, 1024–1025; Op. 6, Od. zb. 23–24, 27–61, 65, 67–74, 77–78, 94, 96–100, 112, 177–184, 188, 192.

Kotik A. A. (2016), Karaimskiye dokumenty na evreysko-arabskom yazyke v sobranii RNB, Saint Petersburg. (In Russian).

Khamray O. O. (2008), “Yevreys”ki rukopysy u fondakh NBUV”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 47–49. (In Ukrainian).

Biblia Hebraica Stuttgartensia (1997), Deutsche Bibelgesellschaft, Stuttgart.

Hebrew Bible Manuscripts in the Cambridge Genizah Collections (1978), Vol. I, The Library, Cambridge.

Lange Armin and Weigold Matthias (2011), Biblical Quotations and Allusions in second Temple Jewish Literature, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen.

Targum Onkelos (1884), T. I, Gorzelanczyk, Berlin.

Sefer Megillat Antiokhos (1851), London. (In Hebrew).