“REGES IUDAICI”: ПРАВИТЕЛІ-ЮДЕЇ ТА КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗІВ РИМО-ПАРФЯНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ У ТВОРАХ ЙОСИФА ФЛАВІЯ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. Л. Гуменний

Анотація

Стаття присвячена аналізу образів римо-парфянського прикордоння, які створив у своїх творах автор І століття нової ери Йосиф Флавій. Ключову роль у конструюванні наративу для нього відігравали постаті, пов’язані з історією західних сатрапій царства Аршакідів, та правителі невеликих царств у районі верхньої течії Тигру та Євфрату. Історія юдейських общин, які перебували поза теренами Римської імперії, або державних утворень, правителі яких приймали юдаїзм, зацікавила Йосифа, і він характеризував їхню діяльність та оцінював усі їхні успіхи та невдачі, виходячи зі специфіки їхнього віросповідання та дотримання релігійних ритуалів і благочестя, яких мав дотримуватись кожен юдей. Саме в такому аспекті Йосиф описує діяльність двох братів-євреїв з Нехардеї – Асінея та Анілея та історію переходу в юдаїзм представників панівного дому Адіабени (Єлени та Ізата ІІ).

На думку автора статті, описані Йосифом приклади діяльності євреїв та правителів, які перейшли в юдаїзм, виконували свою специфічну функцію в конструюванні наративу творів Йосифа Флавія, і трансформація форм і засобів як римської, так і парфянської політики у прикордонних регіонах упродовж І–ІІ ст. н. е. здебільшого була досить ситуативною. Успіх Асінея та Анілея, у трактуванні Йосифа Флавія пов’язаний з їхнім єврейським походженням, був радше віддзеркаленням кризових явищ, які охопили внутрішньополітичне життя Парфії в добу Артабана ІІІ, і так само їхнє падіння також може бути пов’язане з боротьбою Артабана ІІІ зі своїми суперниками. У випадку Адіабени перехід представників панівного двору в юдаїзм був спонтанним, але Йосифом він подається як акт провидіння та воля Господа, які спрямовували Єлену, Ізата ІІ та їхніх нащадків у їхній діяльності. Тому сконструйовані Йосифом образи успішної діяльності таких правителів-юдеїв на практиці були можливими лише завдяки політичній взаємодії Аршакідів із залежними від них територіями та царствами, і вони змінюються уже в ІІ ст. н. е., після безпосереднього воєнного втручання римлян у ситуацію в регіоні.

Як цитувати

Гуменний, В. Л. (2021). “REGES IUDAICI”: ПРАВИТЕЛІ-ЮДЕЇ ТА КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗІВ РИМО-ПАРФЯНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ У ТВОРАХ ЙОСИФА ФЛАВІЯ. Східний світ, (3 (112), 15-26. https://doi.org/10.15407/orientw2021.03.015
Переглядів статті: 209 | Завантажень PDF: 93

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання