БАЛКАНИ НА ПЕРЕХРЕСТІ ОБЛИЧ ТА КУЛЬТУР: ЦЕНТРИЗМ У ПОЛІТИЧНІЙ ПАЛІТРІ БОЛГАРСЬКОГО СОЦІАЛІЗМУ (КІН. XIX – ПОЧ. ХХ СТ.)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  М. В. Тортіка

Анотація

Звертаючись до питання про феномен центризму в соціал-демократичному русі Балкан і безпосередньо в Болгарії, слід особливо відзначити специфіку того унікального цивілізаційного простору, у якому зміг сформуватися і надалі дістати самостійний розвиток цей один з найбільш цікавих і завершених напрямків східноєвропейського соціалізму. Власне, в історико-культурному просторі Балкан (безпосередньо в Болгарії) наприкінці XIX – на початку ХХ ст. ясно виявляється особлива, стійко виражена потреба у формуванні пасіонарно розвиненого елементу, здатного одночасно бути як носієм принципів традиціоналізму, так і рис західної модернізації. Все це обумовлено щораз вищою інтенсифікацією виробництва, а так само привабливістю західної суспільно-політичної моделі. Відразу ж слід підкреслити загальний характер подібного соціокультурного і суспільно-політичного розвитку лімітрофних зон східноєвропейської субкультури. Так, наприклад, аналогічні процеси, поза всяким сумнівом, можна спостерігати і в охопленій Молодотурецькою революцією Османській імперії (вкрай гостро подібні тенденції виявилися в європейських вілаєтах імперії, зокрема активно сприяючи розвитку національного руху в Македонії). Крім того, ці ж процеси ясно можна бачити і в специфіці взаємодії російських економічних та політичних еліт, зорієнтованих на загальну лібералізацію політичного простору цієї, як здавалося, стало традиціона-
лістської імперії.
Отже, у контексті вивчення історії балканського соціалізму зазначені вияви політичної пасіонарності були позначені як особлива історіософська та історико-політологічна категорія – “культурно-політичне посередництво”. Представники такої ідеології в Болгарії, віддзеркалюючи платформу “посередництва”, не тільки імпортували західну політичну культуру в неоднорідні за етнополітичним і культурним складом регіони Балкан, а й експортували елементи балканського традиціоналізму, роблячи його невід’ємною частиною міжнародного сприйняття Балканського Інтернаціоналу.
Таким чином, можна сміливо стверджувати, що специфіка балканського соціалістичного центризму була продиктована цивілізаційною самобутністю цього регіону. На практиці це вилилося в потрійне сприйняття балканського (болгарського) соціалістичного центризму. На адміністративно-організаційному рівні це формування лівоцентристського союзу (БСДС “Пролетарій”). На ідеологічному рівні це визнана Міжнародним соціалістичним бюро Другого Інтернаціоналу практика політичного “примиренства”. На ідейно-цивілізаційному рівні це принципи “культурно-політичного посередництва”, які слід розглядати як частину соціокультурної платформи Балкан кін. XIX – поч. XX ст.

Як цитувати

Тортіка, М. В. (2022). БАЛКАНИ НА ПЕРЕХРЕСТІ ОБЛИЧ ТА КУЛЬТУР: ЦЕНТРИЗМ У ПОЛІТИЧНІЙ ПАЛІТРІ БОЛГАРСЬКОГО СОЦІАЛІЗМУ (КІН. XIX – ПОЧ. ХХ СТ.). Східний світ, (1), 73-81. https://doi.org/10.15407/orientw2019.01.073
Переглядів статті: 18 | Завантажень PDF: 6

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Балкани, Болгарія, Другий конгрес Комуністичного Інтернаціоналу, модернізація, соціал-демократія, традиціоналізм, центризм

Посилання

Аврейски Н. Балканското направлениете на външната политика на република България // България на Балканите и с Европа. Минало, настояще и бъдеще. София, 2007.

Гачев Г. Национальные образы мира. Москва, 1988.

Громов М. Болгария и Россия в геополитическом и цивилизационном пространстве Европы // 130 години от руско-турската освободителна война (1877–1878 гг.) и възстановяването на българската държавност. От емпирично и историкохронологично към теоретично осмисляне. София, 2008.

Данилевский Н. Цивилизация европейская тождественна ли с общечеловеческою? // Сравнительное изучение цивилизаций. Москва, 2001.

Дончева Х. Българската модернизация в начало на XXI век: теоретични аспекти и исторически параллели // 130 години от руско-турската освободителна война (1877–1878 г.) и възстановяването на българската държавност. От емпирично историкохронологично към теорретично осмисляне. София, 2008.

Заграничные агентурные сведения Департамента Полиции, касающиеся положения русской эмиграции // Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ), ф. 102, оп. 232, ед. хр. 1075.

Литаврин Г. Г. Этнос – Народность – Нация // Человек на Балканах в эпоху кризисов и этнополитических столкновений ХХ в. Санкт-Петербург, 2002.

Марков Г. Балканы и “Балканизация”. Историческая судьба балканских народов в ХХ веке // Человек на Балканах в эпоху кризисов и этнополитических столкновений ХХ в. Санкт-Петербург, 2002.

О преступных революционных кружках среди учащейся молодежи заграницею // Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ), ф. 102, оп. 186, ед. хр. 47, т. 3.

О революционных кружках, образовавшихся среди учащейся молодежи в Цюрихе // Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ), ф. 102, оп. 186, ед. хр. 47, т. 4.

Трубецкой Н. С. О туранском элементе в русской культуре // Евразийский временник. URL: https://history.wikireading.ru/112189 (дата звернення: 10.01.2019).

Турция между Европой и Азией. Итоги европеизации на исходе ХХ века. Москва, 2001.

Улунян А. А. Геополитические взгляды российской правящей элиты на Балканский регион с конца XIX века – до 90-х годов ХХ века (проблемы исторической политологии) // Человек на Балканах в эпоху кризисов и этнополитических столкновений XX в. Санкт-Петербург, 2002.

Цакова И. Българската политическа система и нейното европейско бъдеще // България на Балканите и с Европа. Минало, настояще и бъдеще: сборник материали от научна конференция, проведена в УОБ на УНСС. Т. 1. София, 2007.

Шеремет В. И. Османская империя в международных отношениях на Балканах // В “пороховом погребе Европы” 1878–1914 гг. Москва, 2003.

REFERENCES

Avrejski N. (2007), “Balkanskoto napravleniete na vanshnata politika na republika Balgariya”, in Balgariya na Balkanite i s Evropa. Minalo, nastoyashche i badeshche: sbornik materiali ot nauchna konferenciya, Stopanstvo, Sofia, pp. 187–217. (In Bulgarian).

Gachev G. (1988), Natsional’nyye obrazy mira, Sovetskiy pisatel’, Moscow. (In Russian).

Gromov M. (2008), “Bolgariya i Rossiya v geopoliticheskom i tsivilizatsionnom prostranstve Evropy”, in 130 godini ot rusko-turskata osvoboditelna vojna (1877–1878 gg.) i vazstanovyavaneto na balgarskata darzhavnost. Ot empirichno i istorikokhronologichno kam teoretichno osmislyane. 19–20 fevruari 2008, UNSS, Stopanstvo, Sofia, pp. 33–39. (In Russian).

Danilevskiy N. (2001), “Tsivilizatsiya evropeyskaya tozhdestvenna li s obshchecheloveches-koyu?”, in Sravnitel’noye izucheniye tsivilizatsiy, Aspekt press, Moscow, pp. 36–38. (In Russian).

Doncheva H. (2008), “Balgarskata modernizaciya v nachalo na XXI vek: teoretichni aspekti i istoricheski paralleli”, in 130 godini ot rusko-turskata osvoboditelna vojna (1877–1878 g.) i vazstanovyavaneto na balgarskata darzhavnost. Ot empirichno istorikohronologichno kam teorretichno osmislyane, Stopanstvo, Sofia, pp. 241–248. (In Bulgarian).

“Zagranichnyye agenturnyye svedeniya Departamenta Politsii, kasayushchiyesya polozheniya russkoy emigratsii”, in Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii (GARF) [The State Archive of the Russian Federation], Fund 102, Inventory 232, File 1075.

Litavrin G. G. (2002), “Etnos – Narodnost’ – Natsiya”, in Chelovek na Balkanakh v epokhu krizisov i etnopoliticheskikh stolknoveniy XX v., Aleteyya, Saint Petersburg, pp. 15–23. (In Russian).

Markov G. (2002), “Balkany i ‘Balkanizatsiya’. Istoricheskaya sud’ba balkanskikh narodov v XX veke”, in Chelovek na Balkanakh v epokhu krizisov i etnopoliticheskikh stolknoveniy XX v., Aleteyya, Saint Petersburg, pp. 24–30. (In Russian).

“O prestupnykh revolyutsionnykh kruzhkakh sredi uchashcheysya molodezhi zagranitseyu”, in Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii (GARF) [The State Archive of the Russian Fe-deration], Fund 102, Inventory 186, File 47, Vol. 3.

“O revolyutsionnykh kruzhkakh, obrazovavshikhsya sredi uchashcheysya molodezhi v Tsyurikhe”, in Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii (GARF) [The State Archive of the Russian Federation], Fund 102, Inventory 186, File 47, Vol. 4.

Tcakova I. (2007), “Balgarskata politicheska sistema i nejnoto evropejsko badeshche”, in Balgariya na Balkanite i s Evropa. Minalo, nastoyashche i badeshche: sbornik materiali ot nauchna konferenciya, Vol. 1, Stopanstvo, Sofia, pp. 224–230. (In Bulgarian).

Trubetskoy N. S. (2001), “O turanskom ehlemente v russkoy kul’ture”, in Evraziyskiy vremennik, available at: https://history.wikireading.ru/112189 (accessed January 10, 2019). (In Russian).

Turtsiya mezhdu Evropoy i Aziyey. Itogi evropeizatsii na iskhode XX veka (2001), Kraft and IV RAN, Moscow. (In Russian).

Ulunyan A. A. (2002), “Geopoliticheskiye vzglyady rossiyskoy pravyashchey elity na Balkanskiy region s kontsa XIX veka – do 90-kh godov XX veka (problemy istoricheskoy politologii)”, in Chelovek na Balkanakh v epokhu krizisov i etnopoliticheskikh stolknoveniy XX v., Aleteyya, Saint Petersburg, pp. 261–274. (In Russian).

Scheremet V. I. (2003), “Osmanskaya imperiya v mezhdunarodnykh otnosheniyakh na Balkanakh”, in V “porokhovom pogrebe Evropy” 1878–1914 gg., Indrik, Moscow, pp. 30–53. (In Russian).