ІНДІЯ НІЦШЕ ЯК ФІЛОСОФСЬКИЙ НЕАКАДЕМІЧНИЙ ВАРІАНТ ОРІЄНТАЛІЗМУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Ю. Ю. Завгородній

Анотація

Ця стаття долучається до наявних розвідок, присвячених зацікавленню Фрідріха Ніцше релігійно-філософською думкою Індії, яке ми розглядаємо як філософський неакадемічний варіант орієнталізму. Особливістю статті є аналіз індологічної лексики, яка зустрічається в таких п’яти творах німецького філософа: 1) “Потойбіч добра і зла. Прелюдія до філософії майбутнього”; 2) “До генеалогії моралі. Полемічний твір”; 3) “Сутінки ідолів, або Як філософствують молотом”; 4) “Антихрист. Прокляття християнству”; 5) “Ecce homo. Як стати самим собою”. Всього виділено тридцять слів, включаючи власні назви, які разом вживаються 120 разів. Найчастотнішими серед них є: чандала – вживається 24 рази, буддизм – 16 разів, Манава-дгарма-шастра (Закони Ману) – 11 разів, Будда – 10 разів. Аналіз вживаної Ніцше індологічної лексики показав, що його зверненню до індійської релігійно-філософської думки властива неоднорідність у діапазоні від типового, обмеженого і помилкового знання (наприклад, Індія Ніцше була суто давньою, адвайта-веданта домінувала серед усіх підшкіл веданти) до новаторського (наприклад, його передбачення європейського буддизму, сміливі мовні експерименти із санскритом). В останньому випадку розуміння Ніцше індійської думки випереджало свій час, розширюючи наявні інтелектуальні горизонти та приваблюючи не одне наступне покоління своїм незбагненним магнетизмом.

Як цитувати

Завгородній, Ю. Ю. (2022). ІНДІЯ НІЦШЕ ЯК ФІЛОСОФСЬКИЙ НЕАКАДЕМІЧНИЙ ВАРІАНТ ОРІЄНТАЛІЗМУ. Східний світ, (1), 77-96. https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.077
Переглядів статті: 20 | Завантажень PDF: 9

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

індійська філософія (думка, Індія, Брагман, Буддизм, візіонерство, веданта, Дойссен, Жаколіо, лексика), Манава-дгарма-шастра, Ніцше, ніщо, орієнталізм, прана, прозріння, санкх’я, чандала, Шопенгауер

Посилання

Гегель Г. В. Ф. Сочинения. Т. IX. Книга первая. Москва – Ленинград, 1932.

Гегель Г. В. Ф. Сочинения. Т. VIII. Москва – Ленинград, 1935.

Лютий Т. Ніцше. Самоперевершення. Київ, 2016.

Соловьев В. С. Буддийское настроение в поэзии // Соловьев В. С. Литературная критика. Москва, 1990.

Хайдеггер М. Ницше. Т. 1. Санкт-Петербург, 2006.

Bhattacharyya N. N. Indian Religion Historiography. New Delhi, 1996.

Brobjer Th. H. Nietzsche’s Reading About Eastern Philosophy // Journal of Nietzsche Studies, 2004, No. 28. https://doi.org/10.1353/nie.2004.0009

Deussen P. Das System des Vedānta. Nach den Brahma-Sūtras des Bādārayaṇa und dem Commentare des Śaṅkara über Dieselben als ein Kompendium der Dogmatik des Brahma-nismus vom Standpunkte des Śṅakara aus Dargestellt. Zweite Auflage. Leipzig, 1906.

Grimes J. A Concise Dictionary of Indian Philosophy: Sanskrit terms defined in English. Albany, 1996.

Halbfass V. India and Europe. An Essay in Philosophical Understanding. Delhi, 1990.

Hulin M. Nietzsche and the Suffering of the Indian Ascetic // Nietzsche and Asian Thought / Ed. by G. Parkes. Chicago and London, 1991.

Jacolliot L. Les Législateurs religieux: Manou, Moïse, Mahomet. Paris, 1876.

Larson G. J. The History and Literature of Sāṃkhya. Encyclopedia of Indian Philosophies / Ed. by G. J. Larson and R. Sh. Bhattacharya. General ed. by K. Potter. Vol. IV. Sāṃkhya. A Dua-list Tradition in Indian Philosophy. Delhi, 1987. https://doi.org/10.1515/9781400853533.3

Monier-Williams M. A Dictionary English and Sanskrit. Delhi, 1992.

Nietzche F. Jenseits von Gut und Böse. Vorspiel einer Philosophie der Zukunf. Leipzig, 1886. URL: http://www.nietzschesource.org/#eKGWB/JGB (дата звернення: 28.11.2019).

Nietzche F. Zur Genealogie der Moral. Eine Stretschrift. Leipzig, 1887. URL: http://www.nietzschesource.org/#eKGWB/GM (дата звернення: 28.11.2019).

Nietzche F. Götzen-Dämmerung oder Wie man mit dem Hammer philosophirt. Leipzig, 1889. URL: Отримано з: http://www.nietzschesource.org/#eKGWB/GD (дата звернення: 28.11.2019).

Nietzche F. Der Antichrist. Fluch auf das Christenthum. URL: http://www.nietzschesource.org/#eKGWB/AC (дата звернення: 28.11.2019).

Nietzche F. Ecce homo. Wie man wird, was man ist. URL: http://www.nietzschesource.org/#eKGWB/EH (дата звернення: 28.11.2019).

Oldenberg H. Buddha. Sein Leben, Seine Lehre, Seine Gemeinde. Berlin, 1881.

Radhakrishnan S. The Dhammapada. With Introductory Essays, Pāli Text, English Translation and Notes. London, New York, Toronto, 1950.

Radhakrishnan S. The Principal Upaniṣads. Ed. with Introduction, Text and Translation and Notes. London, 1953.

Rig Veda. A Metrically Restored Text with an Introduction and Notes / Ed. by Ba-rend A. Van Nooten and Gary B. Holland. Vol. 50. Harvard, 1994.

Rollmann H. Deussen, Nietzche, and Vedanta // Journal of the History of Ideas. Vol. 39, No. 1. 1978. https://doi.org/10.2307/2709076

Schopenhauer A. The World as Will and Idea. Vol. One. London, 1909.

Smith D. Nietzche’s Hinduism, Nietzche’s India: Another Look // Journal of Nietzche Studies, 2004, No. 28. https://doi.org/10.1353/nie.2004.0015

Sprung M. Nietzsche’s Trans-European Eye // Nietzsche and Asian Thought / Ed. by G. Parkes. Chicago and London, 1991.

REFERENCES

Gegel’ G. V. F. (1932), Sochineniya, Vol. IX, Book One, Partiynoye izdatel’stvo, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Gegel’ G. V. F. (1935), Sochineniya, Vol. VIII, Partiynoye izdatel’stvo, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Lyutyy Т. (2016). Nitsshe. Samoperevershennya, Tempora, Кyiv. (In Ukrainian).

Solov’yev V. S. (1990), “Buddiyskoye nastroyeniye v poezii”, in Solov’yev V. S., Literary Criticism, Sovremennik, Moscow, pp. 67–104. (In Russian).

Khaydegger M. (2006), Nitsshe, Vol. 1, Vladimir Dahl, Saint Petersburg. (In Russian).

Bhattacharyya N. N. (1996), Indian Religion Historiography, Munshiram Manoharlal, New Delhi.

Brobjer Th. H. (2004), “Nietzsche’s Reading About Eastern Philosophy”, Journal of Nietzsche Studies, Issue 28, pp. 3–35. https://doi.org/10.1353/nie.2004.0009

Deussen P. (1906), Das System des Vedānta. Nach den Brahma-Sūtras des Bādārayaṇa und dem Commentare des Śaṅkara über Dieselben als ein Kompendium der Dogmatik des Brahma-nismus vom Standpunkte des Śṅakara aus Dargestellt, Zweite Auflage, F. A. Brockhaus, Leipzig.

Grimes J. (1996), A Concise Dictionary of Indian Philosophy: Sanskrit terms defined in English, State University of New York Press, Albany.

Halbfass V. (1990), India and Europe. An Essay in Philosophical Understanding, Motilal Banarsidass Publishers, Delhi.

Hulin M. (1991), “Nietzsche and the Suffering of the Indian Ascetic”, in Nietzsche and Asian Thought, G. Parkes (Ed.), The University of Chicago Press, Chicago and London, pp. 64–74.

Jacolliot L. (1876), Les Législateurs religieux: Manou, Moïse, Mahomet, A. Lacroix, Paris.

Larson G. J. (1987), “The History and Literature of Sāṃkhya”, in Encyclopedia of Indian Philosophies, Vol. IV: Sāṃkhya. A Dualist Tradition in Indian Philosophy, G. J. Larson and R. Sh. Bhattacharya (Eds.), General ed. by K. Potter, Motilal Banarsidass Publishers, Delhi, pp. 3–103. https://doi.org/10.1515/9781400853533.3

Monier-Williams M. (1992), A Dictionary English and Sanskrit, Motilal Banarsidass Publi-shers, Delhi.

Nietzche F. (1886), Jenseits von Gut und Böse. Vorspiel einer Philosophie der Zukunf, Leipzig, available at: www.nietzschesource.org/#eKGWB/JGB (accessed November 28, 2019).

Nietzche F. (1887), Zur Genealogie der Moral. Eine Stretschrift, Leipzig, available at: www.nietzschesource.org/#eKGWB/GM (accessed November 28, 2019).

Nietzche F. (1889), Götzen-Dämmerung oder Wie man mit dem Hammer philosophirt, Leipzig, available at: www.nietzschesource.org/#eKGWB/GD (accessed November 28, 2019).

Nietzche F., Der Antichrist. Fluch auf das Christenthum, available at: www.nietzschesource.org/#eKGWB/AC (accessed November 28, 2019).

Nietzche F., Ecce homo. Wie man wird, was man ist, available at: www.nietzschesource.org/#eKGWB/EH (accessed November 28, 2019).

Oldenberg H. (1881), Buddha. Sein Leben, Seine Lehre, Seine Gemeinde, Verlag von Wilhelm Hertz, Berlin.

Radhakrishnan S. (1950), The Dhammapada. With Introductory Essays, Pāli Text, English Translation and Notes, Oxford University Press, London, New York, Toronto.

Radhakrishnan S. (1953), The Principal Upaniṣads. Ed. with Introduction, Text and Translation and Notes, George Allen and Unwin, London.

Rig Veda. A Metrically Restored Text with an Introduction and Notes (1994), Barend A. Van Nooten and Gary B. Holland (Eds.), Vol. 50, Harvard University Press, Harvard.

Rollmann H. (1978), “Deussen, Nietzche, and Vedanta”, Journal of the History of Ideas, Vol. 39, No. 1, pp. 125–132. https://doi.org/10.2307/2709076

Schopenhauer A. (1909), The World as Will and Idea, Vol. One, Kegan Paul, Trench, Trübner and CO, London.

Smith D. (2004), “Nietzche’s Hinduism, Nietzche’s India: Another Look”, Journal of Nietzche Studies, Issue 28, pp. 37–56. https://doi.org/10.1353/nie.2004.0015

Sprung M. (1991), “Nietzsche’s Trans-European Eye”, in Nietzsche and Asian Thought, G. Parkes (Ed.), The University of Chicago Press, Chicago and London, pp. 76–90.