АХМЕД ПАША – ВЕЛИКИЙ ВІЗИР ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, НАЗИР БРАЇЛИ ТА “ОЧІЛЬНИК” ЗАДУНАЙСЬКИХ КОЗАКІВ (POTKALI KAZAKLARI)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. А. Бачинська

Анотація

Дослідження присвячено постаті Ахмеда паші – одного з маловідомих у вітчизняній літературі чиновників Османської імперії, який відіграв важливу роль в історії українського задунайського козацтва. Ахмед паша походив з яничарського керівництва і був чудово обізнаний з військовою справою, тому в один з етапів своєї діяльності (1801–1811 рр.), перебуваючи на посаді назира фортеці Браїла, значну увагу приділяв запорозьким козакам (Potkalı Kazakları), які проживали в Добруджі після зруйнування Запорозької Січі 1775 р. На основі вітчизняних та османсько-турецьких документальних матеріалів з’ясовано, що саме Ахмед паша був призначений опікуватися військовою службою і життям козаків. Внаслідок цього козаки дістали можливість створити власну організацію – Січ у селі Катирлезі, отримати необхідні офіційні атрибути своєї інституції – печатку, прапори та інші клейноди, могли активно освоювати дельту Дунаю. Ахмед паша організовував службу задунайців у Волощині, використовуючи їх у боротьбі з феодалами (аянами), що виступали проти реформ султана Селіма ІІІ. Він залишався на боці задунайських козаків під час їхнього конфлікту з групою російських козаків-некрасівців (Ağnat Kazakları), які теж проживали в дельті Дунаю.
Під час російсько-турецької війни 1806–1812 рр. центр управління задунайських козаків на чолі з кошовим отаманом перебував у Браїлі. Разом з Ахмедом пашею козаки захищали та утримували цю важливу стратегічну фортецю. У 1811 р. Ахмед паша став великим візиром Османської імперії, але, як зазначають джерела, продовжував брати участь в організації служби і життя козаків.

Як цитувати

Бачинська, О. А. (2021). АХМЕД ПАША – ВЕЛИКИЙ ВІЗИР ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, НАЗИР БРАЇЛИ ТА “ОЧІЛЬНИК” ЗАДУНАЙСЬКИХ КОЗАКІВ (POTKALI KAZAKLARI). Східний світ, (4), 5-17. https://doi.org/10.15407/orientw2021.04.005
Переглядів статті: 56 | Завантажень PDF: 26

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Ахмед паша, Браїла, задунайські козаки, запорожці, російсько-турецька війна 1806–1812 рр., Potkalı Kazakları

Посилання

Література:

Базулина А. М. Епископ Софроний Врачанский о кырджалийском времени в Болгарии в конце XVIII – начале ХІХ в. // Дриновський збірник. Вип. 4. 2011.

Бачинська О. Козацтво в “післякозацьку добу” української історії (кінець XVІІІ–ХІХ ст.). Одеса, 2009.

Бачинська О. А. Запорозькі залоги Нижнього Придунав’я у російсько-турецькій війні 1806–1812 рр. (за біографіями задунайських козаків) // Чорноморська минувшина. Записки відділу історії козацтва на півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України: Зб. наук. пр. Вип. 1. Одеса, 2006.

Бачинський А. Д. Січ Задунайська. 1775–1828 рр.: Історико-документальний нарис. Одеса, 1994.

Каюк С. Османські провінційні урядовці і задунайські запорожці в кінці XVIII – на початку XIX ст. // Чорноморська минувшина. Записки відділу історії козацтва на півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України: Зб. наук. пр. Вип. 4. Одеса, 2008.

Каяпънар А., Каяпънар Л. Размирици в Северна България. Борба за надмощие между Тръстеникоглу и Йълъкоглу (1800–1806) // Известия на ЦСИИ. Vol. IV. 2019.

Кондратович Ф. Задунайская Сечь [по местным воспоминаниям и рассказам] // Невичерпні джерела пам’яті: Зб. наук. статей, матеріалів і републікацій. Т. ІІ. Одеса, 1998.

Михайловский-Данилевский А. Описание Турецкой войны в царствование императора Александра I. 1806–1812 гг. Ч. 2. Санкт-Петербург, 1843.

Петров А. Вторая Турецкая война в царствование императрицы Екатерины II. 1787–1791 г. Т. 2. Санкт-Петербург, 1880.

Познахирев В. В. “Капитуляция” турецкого корпуса при Слободзее в ноябре 1811 г. (историко-правовой аспект) // Гуманитарные научные исследования, 2012, № 9. URL: https://human.snauka.ru/2012/09/1627 (дата звернення: 10.08.2021).

Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайської Січі // Невичерпні джерела пам’яті: Зб. наук. статей, матеріалів і републікацій. Т. ІІ: Задунайська Січ. Одеса, 1998.

Aydın M. Arş iv Belgeleri Iığ ında Osmanlı Devleti’nde Kazaklar(1779–1838) (Die Kosaken im osmanischen Reich im Licte der Archiv dokumente (1779–1839) // Deutsch-Türkische Begegnungen Alman – TürkTesadüfleri Festschrift Kemal Beydilli. Berlin, 2013.

Başer A. Osmanlı Devleti’ne Sığınan Potkalı Kazaklarının İskânlarına ve Faaliyetlerine Dair Gözlemler (1775–1826) // Uluslararası Türkiye-Ukrayna İlişkileri Sempozyumu: Kazak Dönemi (1500–1800). İstanbul, 2015.

Erol S. 1806–1812 Osmanlı-Rus Savaş ı’nda Pehlivan İbrahim Ağ a’nın Rolü // Turkish Journal of Russian Studies (Türkiye Rusya Araş tırmaları Dergisi). Issue 3 (Summer). 2020.

Çamkara A. Zafer Hanım’ın Aşk-ı Vatan Romanı Bağlamında Kadın // HECE-131. 1997. URL: https://hece.com.tr/kategori/Hece_Dergisi/Dosya_Edebiyatta_Kliseye_Karsi_Deformasyonun_Islevi_1.html (дата звернення: 10.08.2021).

Danişmend İ. Osmanlı Devlet Erkânı. İstanbul, 1971. No. 5.

References:

Bazulina A. M. (2011), “Episkop Sofroniy Vrachanskiy o kyrdzhaliyskom vremeni v Bolgarii v kontse XVIII – nachale XIX v.”, Drynovs’kyy zbirnyk, No. 4, pp. 36–42. (In Russian).

Bachyns’ka O. (2009), Kozatstvo v “pislyakozats’ku dobu” ukrayins’koyi istoriyi (kinets’ XVIII–ХIХ st.), Astroprynt, Odesa. (In Ukrainian).

Bachyns’ka O. A. (2006), Zaporoz’ki zalohy Nyzhn’oho Prydunav”ya u rosiys’ko-turets’kiy viyni 1806–1812 rr. (za biohrafiyamy zadunays’kykh kozakiv), Chornomors’ka mynuvshyna. Zapysky viddilu istoriyi kozatstva na pivdni Ukrayiny Naukovo-doslidnoho instytutu kozatstva Instytutu istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Issue 1, Odesa, pp. 39–48. (In Ukrainian).

Bachyns’kyy A. D. (1994), Sich Zadunays’ka. 1775–1828 rr.: Istoryko-dokumental’nyy narys, Hermes, Odesa. (In Ukrainian).

Kayuk S. (2008), “Osmans’ki provintsiyni uryadovtsi i zadunays’ki zaporozhtsi v kintsi XVIII – na pochatku XIX st.”, Chornomors’ka mynuvshyna. Zapysky viddilu istoriyi kozatstva na pivdni Ukrayiny Naukovo-doslidnoho instytutu kozatstva Instytutu istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, No. 4, Odesa, pp. 72–78. (In Ukrainian).

Kaepŭnar A. and Kaepŭnar L. (2019), “Razmiritsi v Severna Bŭlgarie. Borba za nadmoshtie mezhdu Trŭstenikoglu i Ĭŭlŭkoglu (1800–1806)”, Izvestie na TSSII, Vol. IV, pp. 275–286. (In Bulgarian).

Kondratovich F. (1998), “Zadunayskaya Sech’ [po mestnym vospominaniyam i rasskazam]”, in Nevicherpnі dzherela pam’yatі, Vol. 2, OKFA, Odesa, pp. 10–132. (In Russian).

Mikhaylovskiy-Danilevskiy A. (1843), Opisaniye Turetskoy voyny v tsarstvovaniye imperatora Aleksandra I. 1806–1812 gg., Part 2, Saint Petersburg. (In Russian).

Petrov A. (1880), Vtoraya Turetskaya voyna v tsarstvovaniye imperatritsy Ekateriny II. 1787–1791 g., Vol. 2, Saint Petersburg. (In Russian).

Poznakhirev V. V. (2012), “ ‘Kapitulyatsiya’ turetskogo korpusa pri Slobodzeye v noyabre 1811 g. (istoriko-pravovoy aspekt)”, Humanities scientific researches, No. 9, available at: https://human.snauka.ru/2012/09/1627 (accessed August 10, 2021). (In Russian).

Ryabinin-Sklyarevs’kyy O. (1998), “Z zhyttya Zadunays’koyi Sichi”, in Nevycherpni dzherela pam”yati, Vol. 2, OKFA, Odesa, pp. 289–318. (In Ukrainian).

Aydın M. (2013), “Arşiv Belgeleri Işığında Osmanlı Devleti’nde Kazaklar (1779–1838) (Die Kosaken im osmanischen Reich im Licte der Archiv dokumente (1779–1839)”, in Deutsch-Türkische Begegnungen Alman – TürkTesadüfleri Festschrift Kemal Beydilli, Eb Verlag Berlin, Berlin, pp. 491–509. (In Turkish).

Başer A. (2015), “Osmanlı Devleti’ne Sığınan Potkalı Kazaklarının İskânlarına ve Faaliyetlerine Dair Gözlemler (1775–1826)”, in Uluslararası Türkiye-Ukrayna İlişkileri Sempozyumu: Kazak Dönemi (1500–1800), Çamlıca Yayınları, İstanbul, pp. 535–554. (In Turkish).

Erol S. (2020), “1806–1812 Osmanlı-Rus Savaşı’nda Pehlivan İbrahim Ağa’nın Rolü”, Turkish Journal of Russian Studies (Türkiye Rusya Araştırmaları Dergisi), Issue 3 (Summer), pp. 23–53. (In Turkish).

Çamkara A. (1997), “Zafer Hanım’ın Aşk-ı Vatan Romanı Bağlamında Kadın”, HECE-131, pp. 142–152, available at: https://hece.com.tr/kategori/Hece_Dergisi/Dosya_Edebiyatta_Kliseye_Karsi. (accessed August 10, 2021). (In Turkish).

Danişmend İ. (1971), Osmanlı Devlet Erkânı, No. 5, Türkiye Yayınevi, İstanbul. (In Turkish).