РАННІ ЗВІСТКИ ПРО ТАТІВ У КРИМУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Автор статті підтримує думку тих дослідників, які вважають, що термін тат дістав поширення на території Криму завдяки присутності тут турків-османів після 1475 р., в яких він мав семантичні значення “осілі”, “підкорені”. Однак свідчення Іоанна де Галоніфонтібуса та Йоганна Шильтбергера дозволяють говорити про побутування терміна тат на території півострова вже на початку XV ст. Наявні дані свідчать про те, що в середні віки термін тат мав велике поширення серед тюркомовного населення Євразії, в першу чергу на територіях проживання огузів, та, відповідно, мав десятки семантичних значень.
Тому особливий інтерес можуть становити дані письмових джерел та археології про переселення турків-сельджуків до Східного Криму з Малої Азії у XIII ст. Цілком можливо, що вони, як представники огузів, могли першими занести до Східного Криму термін тат, що мав тоді семантичні значення “землероб”, “некочівник”. Близьке сусідство до Солхату могло сприяти поширенню цього терміна серед татар з тим же значенням.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Крим, некочівник, огузи, османи, переселення, поширення, сельджуки, Східний Крим, тати
Алексеева Е. П. Очерки по экономике и культуре народов Черкессии в ХVІ–ХVІІ вв. Черкесск, 1957.
Биярсланов М. Мурат Бей Биярсланов. Фирман Мухаммеда ІV Митрополиту (крымскому) Давиду, последовавший в 1062 году хиджры (в 1652 году хр. лет) // Известия Таврической ученой архивной комиссии (ИТУАК). № 7. Симферополь, 1889.
Браун Ф. Мариупольские греки // Живая старина. Вып. ІІ. Санкт-Петербург, 1890.
Брун Ф. Черноморье. Т. II. Одесса, 1880.
Бубенок О. Б. Аланы-асы в Золотой Орде (XIII–XV вв.). Киев, 2004.
Бушаков В. Етнонім татар у часі і просторі // Україна в минулому. Вип. 8. Київ – Львів, 1996.
Васюков С. Крым и горные татары. Санкт-Петербург, 1904.
Волкова Н. Г. Этнонимы и племенные названия Северного Кавказа. Москва, 1973.
Гаркавець О. Уруми Надазов’я. Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів’я, писемні пам’ятки. Алма-Ата, 1999.
Герцен А. Г., Могаричев Ю. М. Крепость драгоценностей. Кырк-ор. Чуфут-Кале. Симферополь, 1993.
Григорович В. Записка антиквара о поездке его на Калку и Калмиус, в Корсунскую землю и на южные побережья Днепра и Днестра. Одесса, 1874.
Из истории сношений Москвы с Крымом при царе Михаиле Федоровиче. Посольство С. И. Тирбеева в Крым 1626–1628 г. С предисловием Л. М. Савелова // ИТУАК. № 39. Симферополь, 1906.
Інальджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300–1600. Київ, 1998.
Иоанн де Галонифонтибус. Сведения о народах Кавказа. (1404 г.). Из сочинения “Книга познания мира”. Баку, 1980.
Иоанн де Галонифонтибус. – http://ru.m.wikipedia.org
Иоганн Шильтбергер. Путешествие Ивана Шильтбергера по Европе, Азии и Африке с 1394 года по 1421 / Пер. с нем. Ф. Бруна // Записки Императорского Новороссийского университета. Т. І. Одесса, 1867.
Козин С. А. Сокровенное сказание (Юань чао би ши). Москва – Ленинград, 1941.
Кондораки В. Х. Универсальное описание Крыма. Т. І–ІІ. Ч. 1. Николаев, 1873.
Кондораки В. Х. Универсальное описание Крыма. Т. І–ІІ. Ч. 8–13. Санкт-Петербург, 1875.
Куфтин Б. А. Южнобережные татары Крыма // Крым, 1925, № 1.
Мавріна О. С. Сельджуки в Криму (до питання про достовірність свідчень мусульманських авторів) // Східний світ, 2008, № 2.
Паллас. Путешествие по Крыму академика Палласа в 1793–1794 годах // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. ХІІ. Одесса, 1881.
Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в ХVІ и ХVІІ вв., хранящиеся в Московском Главном Архиве Министерства Иностранных дел (Продолжение) // ИТУАК. № 10. Симферополь, 1890.
Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в ХVІ и ХVІІ вв., хранящиеся в Московском Главном Архиве Министерства Иностранных дел (Продолжение) // ИТУАК. № 11. Симферополь, 1891.
Пономарьова І. С., Назар’єв Є. І. До питання формування етноніму “тат”, що побутує серед етнічних грецьких груп Українського Надазов’я // Сходознавство. № 9–10. Київ, 2000.
Пословицы, поговорки и приметы Крымских татар, собранные А. А. Боданинским, Мартино и О. Мурасовым // ИТУАК. № 52. Симферополь, 1915.
Протоколы заседаний Таврической ученой архивной комиссии (Заседание 26 мая 1911 г.) // ИТУАК. № 47. Симферополь, 1912.
Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. ІІІ. Ч. І. Санкт-Петербург, 1905.
Рашид-ад-дин. Сборник летописей. Т. I. Кн. I. Москва – Ленинград, 1952.
Сборник некоторых важных известий и официальных документов касательно Турции, России и Крыма. Санкт-Петербург, 1881.
Сидоренко В. А. Формирование крымскотатарского народа // Тюркские народы Крыма (Народы и культуры). Москва, 2003.
Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала ХVІІІ вв. Санкт-Петербург, 1887.
Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. I. Санкт-Петербург, 1884.
Филоненко В. И. К вопросу о происхождении и значении слова “тат” // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии. Т. ІІ (59). Симферополь, 1928.
Хартихай Ф. Историческая судьба крымских татар // Вестник Европы. Т. ІІ. Санкт-Петербург, 1866.
Ченцова В. Г. Материалы к истории Херсона в средние века // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Вып. V. Симферополь, 1996.
Шильтбергер Иоганн // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. Т. 78. Санкт-Петербург, 1908.
Эвлия Челеби. Книга путешествия. Турецкий автор Эвлия Челеби о Крыме (1666–1667 гг.) / Перевод и комментарии Е. В. Бахревского. Симферополь, 1999.
Эвлия Челеби. Описание Северного Кавказа (Извлечения из сочинения “Сейяхат-наме”). Москва, 2011.
Якубовский А. Ю. Рассказ Ибн-ал-Биби о походе малоазийских турок на Судак, половцев и русских в начале ХІІІ в. // Византийский временник. 1927. Т. 25. Ленинград, 1928.
Schütz E. The Tat People in the Crimea // Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae. Т. ХХХІ. Budapest, 1977.
REFERENCES
Alekseyeva E. P. (1957), Ocherki po ekonomike i kul’ture narodov Cherkessii v XVІ–XVІІ vv., Cherkessk. (In Russian).
Biyarslanov M. (1889), “Firman Mukhammeda ІV Mitropolitu (krymskomu) Davidu, posledovavshiy v 1062 godu khidzhry (v 1652 godu khr. let)”, in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii (ITUAK), No. 7, Simferopol, pp. 81–82. (In Russian).
Braun F. (1890), “Mariupol’skiye greki”, in Zhivaya starina, Issue ІІ, Saint Petersburg, pp. 78–92. (In Russian).
Brun F. (1880), Chernomor’ye, Vol. II, Odessa. (In Russian).
Bubenok O. B. (2004), Alany-asy v Zolotoy Orde (XIII–XV vv.), Istina, Kyiv. (In Russian).
Bushakov V. (1996), “Etnonim tatar u chasi i prostori”, in Ukrayina v mynulomu, Issue 8, Kyiv and Lviv, pp. 108–116. (In Ukrainian).
Vasyukov S. (1904), Krym i gornyye tatary, Saint Petersburg. (In Russian).
Volkova N. G. (1973), Etnonimy i plemennyye nazvaniya Severnogo Kavkaza, Nauka, Moscow. (In Russian).
Harkavets’ O. (1999), Urumy Nadazov”ya. Istoriya, mova, kazky, pisni, zahadky, prysliv”ya, pysemni pam”yatky, Almaty. (In Ukrainian).
Gertsen A. G. and Mogarichev Yu. M. (1993), Krepost’ dragotsennostey. Kyrk-or. Chufut-Kale, Simferopol. (In Russian).
Grigorovich V. (1874), Zapiska antikvara o poyezdke ego na Kalku i Kalmius, v Korsunskuyu zemlyu i na yuzhnyye poberezh’ya Dnepra i Dnestra, Odessa. (In Russian).
“Iz istorii snosheniy Moskvy s Krymom pri tsare Mikhaile Fedoroviche. Posol’stvo S. I. Tirbeyeva v Krym 1626–1628 g. S predisloviyem L. M. Savelova” (1906), in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii (ITUAK), No. 39, Simferopol, pp. 20–95. (In Russian).
Inal’dzhyk H. (1998), Osmans’ka imperiya. Klasychna doba 1300–1600, Krytyka, Kyiv. (In Ukrainian).
Ioann de Galonifontibus (1980), Svedeniya o narodakh Kavkaza (1404 g.), Iz sochineniya “Kniga poznaniya mira”, Baku. (In Russian).
Ioann de Galonifontibus, available at: http://ru.wikipedia.org (accessed February 10, 2013). (In Russian).
Iogann Shil’tberger (1867), “Puteshestviye Ivana Shil’tbergera po Evrope, Azii i Afrike s 1394 goda po 1421, Per. s nem. F. Bruna”, in Zapiski Imperatorskogo Novorossiyskogo universiteta, Vol. І, Odessa, pp. 25–156. (In Russian).
Kozin S. A. (1941), Sokrovennoye skazaniye (Yuan’ chao bi shi), AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Kondoraki V. Kh. (1873), Universal’noye opisaniye Kryma, Vol. І–ІІ, Part 1, Nikolayev. (In Russian).
Kondoraki V. Kh. (1875), Universal’noye opisaniye Kryma, Vol. І–ІІ, Part 8–13, Saint Petersburg. (In Russian).
Kuftin B. A. (1925), “Yuzhnoberezhnyye tatary Kryma”, in Krym, No. 1, pp. 22–31. (In Russian).
Mavrina O. S. (2008), “Sel’dzhuky v Krymu (do pytannya pro dostovirnist’ svidchen’ musul’mans’kykh avtoriv)”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 98–103. (In Ukrainian).
Pallas (1881), “Puteshestviye po Krymu akademika Pallasa v 1793–1794 godakh”, in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. XІІ, Odessa, pp. 62–208. (In Russian).
“Pamyatniki diplomaticheskikh snosheniy Krymskogo khanstva s Moskovskim gosudarstvom v XVІ i XVІІ vv., khranyashchiyesya v Moskovskom Glavnom Arkhive Ministerstva Inostrannykh del (Prodolzheniye)” (1890), in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii (ITUAK), No. 10, Simferopol, pp. 9–60. (In Russian).
“Pamyatniki diplomaticheskikh snosheniy Krymskogo khanstva s Moskovskim gosudarstvom v XVI i XVII vv., khranyashchiyesya v Moskovskom Glavnom Arkhive Ministerstva Inostrannykh del (Prodolzheniye)” (1891), in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii (ITUAK), No. 11, Simferopol, pp. 1–25. (In Russian).
Ponomar’ova I. S. and Nazar”yev Ye. I. (2000), “Do pytannya formuvannya etnonimu ‘tat’, shcho pobutuye sered etnichnykh hrets’kykh hrup Ukrayins’koho Nadazov”ya”, Shodoznavstvo, No. 9–10, Kyiv, pp. 2–23. (In Ukrainian).
“Poslovitsy, pogovorki i primety Krymskikh tatar, sobrannyye A. A. Bodaninskim, Martino i O. Murasovym” (1915), Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii (ITUAK), No. 52, Simferopol, pp. 13–56. (In Russian).
“Protokoly zasedaniy Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii (Zasedaniye 26 maya 1911 g.)” (1912), in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii (ITUAK), No. 47, Simferopol, pp. 21–29. (In Russian).
Radlov V. V. (1905), Opyt slovarya tyurkskikh narechiy, Vol. ІІІ, Part І, Saint Petersburg. (In Russian).
Rashid-ad-din (1952), Sbornik letopisey, Vol. I, Book I, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Sbornik nekotorykh vazhnykh izvestiy i ofitsial’nykh dokumentov kasatel’no Turtsii, Rossii i Kryma (1881), Saint Petersburg. (In Russian).
Sidorenko V. A. (2003), “Formirovaniye krymskotatarskogo naroda”, in Tyurkskiye narody Kryma (Narody i kul’tury), Moscow, pp. 143–147. (In Russian).
Smirnov V. D. (1887), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Ottomanskoy Porty do nachala XVІІІ vv., Saint Petersburg. (In Russian).
Tizengauzen V. G. (1884), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. I, Saint Petersburg. (In Russian).
Filonenko V. I. (1928), “K voprosu o proiskhozhdenii i znachenii slova ‘tat’ ”, in Izvestiya Tavricheskogo obshchestva istorii, arkheologii i etnografii, Vol. ІІ (59), Simferopol, pp. 130–132. (In Russian).
Khartikhay F. (1866), “Istoricheskaya sud’ba krymskikh tatar”, in Vestnik Evropy, Vol. ІІ, Saint Petersburg, pp. 182–238. (In Russian).
Chentsova V. G. (1996), “Materialy k istorii Khersona v sredniye veka”, in Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Issue V, Simferopol, pp. 123–136. (In Russian).
“Shil’tberger Iogann” (1908), Entsiklopedicheskiy slovar’ F. A. Brokgauza i I. A. Efrona, Vol. 78, Saint Petersburg. (In Russian).
Evliya Chelebi (1999), Kniga puteshestviya. Turetskiy avtor Evliya Chelebi o Kryme (1666–1667 gg.), Transl. and comment. by E. V. Bakhrevskiy, Dar, Simferopol. (In Russian).
Evliya CHelebi (2011), Opisaniye Severnogo Kavkaza (Izvlecheniya iz sochineniya “Seyyakhat-name”), Taus, Moscow. (In Russian).
Yakubovskiy A. Yu. (1928), “Rasskaz Ibn-al-Bibi o pokhode maloaziyskikh turok na Sudak, polovtsev i russkikh v nachale XІІІ v.”, Vizantiyskiy vremennik 1927, Vol. 25, Leningrad, pp. 111–136. (In Russian).
Schütz E. (1977), “The Tat People in the Crimea”, Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae, Vol. ХХХІ, Budapest, pp. 77–106.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.