АЛАНСЬКІ КУПЦІ НА ВЕЛИКОМУ ШОВКОВОМУ ШЛЯХУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

Автор статті відзначає в економічному і політичному житті Євразії X–XIV ст. такий феномен, як існування аланського купецтва. Це можна пояснити вигідним географічним положенням північнокавказької Аланії та падінням Хозарського каганату, що привело до економічного зростання незалежної Аланії. У той час аланські аристократи, які контролювали економіку країни, намагалися придбати дорогі іноземні товари (наприклад, шовк). Тому вихід аланських купців за межі Північного Кавказу став цілком закономірним. За часів Золотої Орди продовжували діяти трансконтинентальні торговельні комунікації, на яких продовжували перебувати аланські торгівці, бо монголи, керуючись прагматичними міркуваннями і дотримуючись традицій кочового суспільства, не переслідували купців, а навпаки, сприяли розвитку торгівлі. Картографічний аналіз дозволив виявити одну суттєву закономірність: колонії аланів в XI–XIV ст. поза межами північнокавказької Аланії були розташовані вздовж північного відгалуження Великого Шовкового шляху від Хорезму до Причорномор’я.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2022). АЛАНСЬКІ КУПЦІ НА ВЕЛИКОМУ ШОВКОВОМУ ШЛЯХУ. Східний світ, (1), 99-114. https://doi.org/10.15407/orientw2013.01.099
Переглядів статті: 32 | Завантажень PDF: 7

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

алани, Великий Шовковий шлях, Золота Орда, купці, північнокавказька Аланія, Торгівля, торгові колонії, Хозарський каганат

Посилання

Абаев В.И. Этноним “хазар” в языках Кавказа // Известия Северо-Осетинского НИИ. Т. XXVII. Орджоникидзе, 1968.

Алексеев В.П., Беслексева К.Х. Краниологическая характеристика средневекового населения Осетии // Материалы и исследования по археологии СССР. № 114. Москва, 1963.

Алексеев В.П. Результаты исследований палеоантропологического материала из могильника у северного Зеленчукского храма // Кузнецов В.А. Нижний Архыз в X–XIII веках. Ставрополь, 1993.

Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. Москва, 2003.

Артамонова О.П. Могильник Саркела – Белой Вежи // Материалы и исследования по археологии СССР. № 109. Москва, 1963.

Барбаро И. Путешествие в Тану // Барбаро и Контарини о России. Ленинград, 1971.

Бокій Н., Козир І. Комплекс золотоординського часу біля с. Торговиця на Кіровоградщині (попередня публікація) // Центральна Україна за доби класичного середньовіччя: студії з історії XIV ст. Київ, 2003.

Брун Ф. Черноморье. Т. II. Одесса, 1880.

Ванеев З.Н. Средневековая Алания. Сталинири, 1959.

Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. VII. Санкт-Петер-бург, 1856.

Вуич Л.Г., Гинзбург В.В., Фирштейн Б.В. Черепа из погребений у оборонительных стен Саркела – Белой Вежи // Материалы и исследования по археологии СССР. № 109. Мо-сква, 1963.

Гадло А.В. Этническая история Северного Кавказа Х–XIII вв. Санкт-Петербург, 1994.

Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. Москва – Ленинград, 1950.

Григорович В. Записка антиквара о поездке его на Калку и Калмиус, в Корсунскую землю и на южные побережья Днепра и Днестра. Одесса, 1874.

Древние акты Константинопольского патриархата, относящиеся к Новороссийскому краю // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. VI. Одесса, 1867.

Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в ХІІІ–ХІV вв. Москва, 1985.

Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье // Археологічний літопис Лівобережної України, 2000. Ч. 1–2 (7–8).

Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1989–1992 гг.). Т. I. Запорожье, 2001.

Ермолинская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. XXIII. Санкт-Петербург, 1910.

Зиневич Г.П. Очерки палеоантропологии Украины. Київ, 1967.

Зiневич Г.П. Матеріали до вивчення антропологічних особливостей черепів з Каїрського могильника XI–XIII ст. // Матеріали з антропології України. Вип. 1. Київ, 1960.

Иерусалимская А.А. О северокавказском “Шелковом пути” в раннем средневековье // Советская археология, 1967, № 2.

Иерусалимская А.А. “Великий шелковый путь” и Северный Кавказ. Ленинград, 1972.

Иерусалимская А.А. Кавказ на Шелковом пути. Ленинград, 1992.

Калан Э. Торгово-экономические связи Улуса Джучи (Золотой Орды) со странами Востока (вторая половина XIII – XIV вв.). Автореф. дис. ... канд. ист. н. Казань, 2011.

Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.

Козловський А.О. Iсторико-культурний розвиток Пiвденного Поднiпров’я в IX–XIV ст. Київ, 1992.

Коновалова И.Г. Восточная Европа в сочинении ал-Идриси. Москва, 1999.

Коновалова И.Г. Ал-Идриси о странах и народах Восточной Европы. Москва, 2006.

Кузнецов В.А. Алания в X–XIII вв. Орджоникидзе, 1971.

Кузнецов В.А. Очерки истории алан. Орджоникидзе, 1984.

Кузнецов В.А. Алано-осетинские этюды. Владикавказ, 1993.

Кулаковский Ю.А. Епископа Феодора “Аланское послание” // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. ХХІ. Одесса, 1898.

Кулаковский Ю.А. Христианство у алан // Византийский временник. Т. V. Вып. 1–2. Санкт-Петербург, 1898а.

Кулаковский Ю.А. Аланы по сведениям классических и византийских писателей. Киев, 1899.

Литвинова Л.В. Палеоантропологический материал из средневекового могильника Мамай-Сурка // Запорозьке козацтво в пам’ятках історії і культури. Секція І, ІІ. Запоріжжя, 1997.

Литвинова Л. Антропологічний склад населення Центральної України доби середньовіччя (за матеріалами ґрунтового могильника Торговиця) // Центральна Україна за доби класичного середньовіччя: студії з історії XIV ст. Київ, 2003.

Махно С.В. Розкопки могильника i поселень поблизу с. Каїри // Археологічні пам’ятки УРСР. Т. X. Київ, 1961.

Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Под ред. А.Н. Насонова. Москва – Ленинград, 1950.

Новгородская Четвертая летопись // Полное собрание русских летописей. Т. IV. Ч. 1. Ленинград, 1929.

Новгородская Пятая летопись // Полное собрание русских летописей. Т. IV. Ч. 2. Петроград, 1917.

Плетнева С.А. Кочевнический могильник близ Саркела – Белой Вежи // Материалы и исследования по археологии СССР. № 109. Москва, 1963.

Плетнева С.А. Печенеги и гузы на Нижнем Дону. Москва, 1990.

Плетнева С.А. Саркел и “Шелковый” путь. Воронеж, 1996.

Пріцак О. Коли і ким було написано “Слово о полку Ігоревім”. Київ, 2008.

Прокопенко Ю.А. История северокавказских торговых путей по нумизматическим материалам IV в. до н. э. – XI в. н. э. из памятников Центрального и Восточного Предкавказья. Автореф. дис. ... канд. ист. наук. Ставрополь, 1998.

Рубрук Г. Путешествие в восточные страны // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.

Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. I. Санкт-Петербург, 1884.

Трофимова Т.А. Антропологический состав населения г. Болгара в X–XV вв. // Антропологический сборник. (ТИЭ. Новая серия. Т. XXXIII). Вып. 1. Москва, 1956.

Фирштейн Б.Ф. Черепа из насыпей возле Белой Вежи // Материалы и исследования по археологии СССР. № 109. Москва, 1963.

Халикова Е.А. О могильнике “Бабий Бугор” в Болгарах // Вопросы древней и средневековой археологии Восточной Европы. Москва, 1978.

Чичуров И.С. Византийские исторические сочинения: “Хронография” Феофана, “Бревиарий” Никифора. Москва, 1980.

Aboulféda. Géographie. Texte Arabe. Paris, 1840.

Aboulféda. Géographie. Traduite de l’Arabe en Français. L. II. Paris, 1848.

Acta Patriarchatus Constantinopolitani // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. V. Одесса, 1863.

REFERENCES

Abayev V. I. (1968), “Etnonim “khazar” v yazykakh Kavkaza”, in Izvestiya Severo-Osetinskogo NII, Vol. XXVII, Ordzhonikidze, pp. 216–218. (In Russian).

Alekseyev V. P. and Beslekseva K. Kh. (1963), “Kraniologicheskaya kharakteristika srednevekovogo naseleniya Osetii”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 114, AN SSSR, Moscow, pp. 105–121. (In Russian).

Alekseyev V. P. (1993), “Rezul’taty issledovaniy paleoantropologicheskogo materiala iz mogil’nika u severnogo Zelenchukskogo khrama”, in: Kuznetsov V. A., Nizhniy Arkhyz v X–XIII vekakh, Stavropol, pp. 279–284. (In Russian).

Aleman’ A. (2003), Alany v drevnikh i srednevekovykh pis’mennykh istochnikakh, Menedger, Moscow. (In Russian).

Artamonova O. P. (1963), “Mogil’nik Sarkela – Beloy Vezhi”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 109, AN SSSR, Moscow, pp. 9–123. (In Russian).

Barbaro I. (1971), “Puteshestviye v Tanu”, in Barbaro i Kontarini o Rossii, Nauka, Leningrad, pp. 9–188. (In Russian).

Bokiy N. and Kozyr I. (2003), “Kompleks zolotoordyns’koho chasu bilya s. Torhovytsya na Kirovohradshchyni (poperednya publikatsiya)”, in Tsentral’na Ukrayina za doby klasychnoho seredn’ovichchya: studiyi z istoriyi XIV st., Kyiv, pp. 73–78. (In Ukrainian).

Brun F. (1880), Chernomor’ye, Vol. II, Odessa. (In Russian).

Vaneyev Z. N. (1959), Srednevekovaya Alaniya, GIYUO, Staliniri. (In Russian).

“Voskresenskaya letopis’ ” (1856), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey (PSRL), Vol. VII, Saint Petersburg, pp. 1–346. (In Russian).

Vuich L. G., Ginzburg V. V. and Firshteyn B. V. (1963), “Cherepa iz pogrebeniy u oboronitel’nykh sten Sarkela – Beloy Vezhi”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 109, AN SSSR, Moscow, pp. 354–410. (In Russian).

Gadlo A. V. (1994), Etnicheskaya istoriya Severnogo Kavkaza X–XIII vv., SPGU, Saint Petersburg. (In Russian).

Grekov B. D. and Yakubovskiy A. Yu. (1950), Zolotaya Orda i eye padeniye, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Grigorovich V. (1874), Zapiska antikvara o poyezdke ego na Kalku i Kalmius, v Korsunskuyu zemlyu i na yuzhnyye poberezh’ya Dnepra i Dnestra, Odessa. (In Russian).

“Drevniye akty Konstantinopol’skogo patriarkhata, otnosyashchiyesya k Novorossiyskomu krayu” (1876), in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. VI, Odessa, pp. 445–473. (In Russian).

Egorov V. L. (1985), Istoricheskaya geografiya Zolotoy Ordy v XIII–XIV vv., Nauka, Moscow. (In Russian).

El’nikov M. V. (2000), “Srednevekovyy mogil’nik Mamay-Surka v Nizhnem Podneprov’ye”, in Arkheolohichnyy litopys Livoberezhnoyi Ukrayiny, Part 1–2 (7–8), pp. 42–53. (In Russian).

El’nikov M. V. (2001), Srednevekovyy mogil’nik Mamay-Surka (po materialam issledovaniy 1989–1992 gg.), Vol. I, ZGU, Zaporizhia. (In Russian).

“Ermolinskaya letopis’ ” (1910), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. XXIII, Saint Petersburg. (In Russian).

Zinevich G. P. (1967), Ocherki paleoantropologii Ukrainy, Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Zinevych H. P. (1960), “Materialy do vyvchennya antropolohichnykh osoblyvostey cherepiv z Kayirs’koho mohyl’nyka XI–XIII st.”, in Materialy z antropolohiyi Ukrayiny, Issue 1, Kyiv, pp. 98–99. (In Ukrainian).

Iyerusalimskaya A. A. (1967), “O severokavkazskom “Shelkovom puti” v rannem srednevekov’ye”, Sovetskaya arkheologiya, No. 2, pp. 55–78. (In Russian).

Iyerusalimskaya A. A. (1972), “Velikiy shelkovyy put’ ” i Severnyy Kavkaz, Ermitazh, Leningrad. (In Russian).

Iyerusalimskaya A. A. (1992), Kavkaz na Shelkovom puti, Ermitazh, Leningrad. (In Russian).

Kalan E. (2011), Torgovo-ekonomicheskiye svyazi Ulusa Dzhuchi (Zolotoy Ordy) so stranami Vostoka (vtoraya polovina XIII–XIV vv.), Avtoref. dis. ... kand. ist. n., Kazan. (In Russian).

Karpini P. (1957), “Istoriya mongalov”, in Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Geografiz, Moscow and Leningrad, pp. 1–65. (In Russian).

Kozlovs’kyy A. O. (1992), Istoryko-kul’turnyy rozvytok Pivdennoho Podniprov”ya v IX–XIV st., Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).

Konovalova I. G. (1999), Vostochnaya Evropa v sochinenii al-Idrisi, Vost. Lit. RAN, Moscow. (In Russian).

Konovalova I. G. (2006), Al-Idrisi o stranakh i narodakh Vostochnoy Evropy, Vost. Lit., Moscow. (In Russian).

Kuznetsov V. A. (1971), Alaniya v X–XIII vv., Ir, Ordzhonikidze. (In Russian).

Kuznetsov V. A. (1984), Ocherki istorii alan, Ir, Ordzhonikidze. (In Russian).

Kuznetsov V. A. (1993), Alano-osetinskiye etyudy, ISOCGI, Vladikavkaz. (In Russian).

Kulakovskiy Yu. A. (1898), “Episkopa Feodora ‘Alanskoye poslaniye’ ”, un Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. XXI, Odessa, pp. 11–27. (In Russian).

Kulakovskiy Yu. A. (1898a), “Khristianstvo u alan”, in Vizantiyskiy vremennik, Vol. V, Issue 1–2, Saint Petersburg, pp. 1–18. (In Russian).

Kulakovskiy Yu. A. (1899), Alany po svedeniyam klassicheskikh i vizantiyskikh pisateley, Kyiv. (In Russian).

Litvinova L. V. (1997), “Paleoantropologicheskiy material iz srednevekovogo mogil’nika Mamay-Surka”, in Zaporoz’ke kozatstvo v pam”yatkakh istoriyi i kul’tury, Sektsіya І, ІІ, Zaporizhia, pp. 32–33. (In Russian).

Lytvynova L. (2003), “Antropolohichnyy sklad naselennya Tsentral’noyi Ukrayiny doby seredn’ovichchya (za materialamy gruntovoho mohyl’nyka Torhovytsya)”, in Tsentral’na Ukrayina za doby klasychnoho seredn’ovichchya: studiyi z istoriyi XIV st., Kyiv, pp. 85–94. (In Ukrainian).

Makhno S. V. (1961), “Rozkopky mohyl’nyka i poselen’ poblyzu s. Kayiry”, in Arkheolohichni pam”yatky URSR, Vol. X, AN USSR, Kyiv, pp. 131–154. (In Ukrainian).

Novgorodskaya pervaya letopis’ starshego i mladshego izvodov (1950), A. N. Nasonov (Ed.), AN SSSR, Moskva and Leningrad. (In Russian).

“Novgorodskaya Chetvertaya letopis’ ” (1929), Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. IV, part 1, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).

“Novgorodskaya Pyataya letopis’ ” (1917), Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. IV, Part 2, Petrograd. (In Russian).

Pletneva S.A. (1963), “Kochevnicheskiy mogil’nik bliz Sarkela – Beloy Vezhi”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 109, AN SSSR, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1990), Pechenegi i guzy na Nizhnem Donu, Nauka, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1996), Sarkel i “Shelkovyy” put’, Voronezh. (In Russian).

Prіtsak O. (2008), Koly і kym bulo napysano “Slovo o polku Іgorevym”, Kyiv. (In Ukrainian).

Prokopenko Yu. A. (1998), Istoriya severokavkazskikh torgovykh putey po numizmaticheskim materialam IV v. do n. e. – XI v. n. e. iz pamyatnikov Tsentral’nogo i Vostochnogo Predkavkaz’ya, Avtoref. dis. ... kand. ist. Nauk, Stavropol. (In Russian).

Rubruk G. (1957), “Puteshestviye v vostochnyye strany”, in Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Geografiz, Moscow and Leningrad, pp. 80–160. (In Russian).

Tizengauzen V. G. (1884), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. I, Saint Petersburg. (In Russian).

Trofimova T. A. (1956), “Antropologicheskiy sostav naseleniya g. Bolgara v X–XV vv.”, in Antropologicheskiy sbornik, (TIE, Novaya seriy, vol. XXXIII), Issue 1, Moscow, pp. 43–54. (In Russian).

Firshteyn B. F. (1963), “Cherepa iz nasypey vozle Beloy Vezhi”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 109, AN SSSR, Moscow. (In Russian).

Khalikova E. A. (1978), “O mogil’nike “Babiy Bugor” v Bolgarakh”, in Voprosy drevney i srednevekovoy arkheologii Vostochnoy Evropy, Moscow, pp. 111–155. (In Russian).

Chichurov I. S. (1980), Vizantiyskiye istoricheskiye sochineniya: “Khronografiya” Feofana, “Breviariy” Nikifora, Nauka, Moscow. (In Russian).

Aboulféda (1840), Géographie, texte Arabe, Paris. (In Arabian).

Aboulféda (1848), Géographie, Traduite de l’Arabe en Français, l. II, Paris.

“Acta et diplomata Graeca medii aevi; sacra et profana. ed. F. Miklosicz. T. I. Acta patriarchatus Constantinopolitani. 1315–1372 pag.607. T. II. 1379–1402 pag. 608. Vinae, typ. Millery, 1862” (1863), in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. V. Odessa, pp. 963–966. (In Russian).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>