ДО ПИТАННЯ ПРО СИНТАКСИС ЧАСТОК У СЕРЕДНЬОАРАМЕЙСЬКІЙ МОВІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Д. В. Цолін

Анотація

У цій статті проаналізовано специфіку вживання прийменників בְּ-, לְ- i כְּ-, частки דְּ- і маркера прямого додатка (так званої nota accusativi) в юдейській літургійній поезії арамейською мовою IV–VIII ст. Виявлені такі випадки їхнього “нестандартного” вживання: змішання синтаксичних функцій прийменників בְּ- та לְ-, взаємозаміна לְ- та עַל, використання у функції nota accusativi прийменника בְּ- та частки דְּ-, емфатичне дублювання семантично споріднених прийменників (наприклад בְּ- та בְּגוֹ), вживання прислівника הֵיך як у значенні порівняльного прийменника כְּ-, а також варіювання прийменників, що вживаються для керування іменника дієсловом. Більшість із цих випадків пов’язані з впливом живої розмовної арамейської мови, частина – з особливостями поетичного дискурсу. Матеріал дослідження дає додатковий матеріал до лексикографії середньоарамейської мови (зокрема, до статей, присвячених часткам).

Як цитувати

Цолін, Д. В. (2014). ДО ПИТАННЯ ПРО СИНТАКСИС ЧАСТОК У СЕРЕДНЬОАРАМЕЙСЬКІЙ МОВІ. Східний світ, (3 (84), 114-123. https://doi.org/10.15407/orientw2014.03.114
Переглядів статті: 87 | Завантажень PDF: 39

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають