ЗБРОЯ ДУХІВ ПОТОЙБІЧЧЯ В ЯШТІ 13, 45–46

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Г. В. Вертієнко

Анотація

У статті розглянуті молодоавестійські терміни arəzaži- та aŋhū-, використані для позначення зброї божеств-духів фраваші в 13 Яшті (45, 46). Відповідно, термін aŋhū- позначає “лук”, а arəzaži- є метафорою “стріли” з буквальним значенням “бойова змія”, що близько до уявлень про скіфські “стріли-змії”. Цей метафоричний образ стріли дозволяє виокремити дві базові семантичні лінії: ототожнення стріл зі зміями й отрутою, а відтак – з концептом смерті та притаманність цієї зброї для мешканців Потойбічного світу, якими постають фраваші згідно з 13 Яштом Молодшої Авести.

Як цитувати

Вертієнко, Г. В. (2022). ЗБРОЯ ДУХІВ ПОТОЙБІЧЧЯ В ЯШТІ 13, 45–46. Східний світ, (2), 110-116. https://doi.org/10.15407/orientw2015.02.110
Переглядів статті: 31 | Завантажень PDF: 7

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

духи Потойбіччя, Зброя, фраваші, Яшти

Посилання

Авеста в русских переводах (1861–1996) / Сост., общ. ред., прим., справ. разд. И. В. Рак. Санкт-Петербург, 1997.

Алексеев А. Ю. Стрелы-змеи у ранних кочевников Евразии // Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Материалы Международной научной конференции, посвящённой памяти А. И. Мелюковой (с. Кагальник, 26–29 апреля 2014 г.). Ростов-на-Дону, 2014.

Вертиенко А. В. К семантике горита в представлениях ираноязычных номадов Евразии // Східний світ, 2010, № 4.

Вертієнко Г. В. Ритуальний сон у контексті скіфського щорічного свята // Східний світ, 2013, № 2–3.

Вертієнко Г. В. Скіфське щорічне ο̉ ρτη (Herod., Hist., IV, 7.2) і осетинське повір’я про куырысдзау // Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л. В. Матвєєвої. Київ, 2010.

Вертієнко Г. В. Що за зброя у фраваші (Яшт 13, 45–46)? // XVIII сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. м. Київ, 17–18 жовтня 2014 р. Київ, 2014.

Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Т. 1–2. Тбилиси, 1984.

Гатиев Б. Суеверия и предрассудки у осетин // Сборник сведений о кавказских горцах. Вып. 9. Тифлис, 1876.

Йеттмар К. Религии Гиндукуша / Пер. с нем. Москва, 1986.

Лелеков Л. А. Ранние формы иранского эпоса // Народы Азии и Африки, 1979, № 3.

Миллер Вс. Ф. Осетинские этюды. Ч. ІІ / Ученые Записки Имп. Московского Университета: Отдел Историко-филологический. Вып. 2. Москва, 1882.

Неверов О. Я. Металлические перстни эпохи архаики, классики и эллинизма из Северного Причерноморья // Античная торевтика. Ленинград, 1986.

Федорова Е. Г. Представления о смерти, мире мертвых и погребальный обряд обских угров // Мифология смерти: Структура, функция и семантика погребального обряда народов Сибири. Санкт-Петербург, 2007.

Худяков Ю. С. О символике стрел древних и средневековых кочевников Центральной Азии // Этнографическое обозрение, 2004, № 1.

Черненко Е. В. Скифские лучники. Киев, 1981.

Чибиров Л. А. Традиционная духовная культура осетин. Москва, 2008.

Bahrami E. Dictionary of the Avesta / Ed. by F. Joneydi. Vol. 1–3. Teheran, 1990.

Bailey H. W. Dictionary of Khotan Saka. Cambridge – London – New York – Melbourne, 1979.

Caland W. Über Totenverehrung bei einigen der Indo-Germanischen Völker // Verhandelingen der Koninkijke Akademie van Wetenschappen. D. 17. Amsterdam, 1888.

Darmesteter J. The Zend-Avesta. P. II: The Sîrôzahs, Yasts, and Nyâyis. Oxford, 1883.

Gershevitch I. The Avestan Hymn to Mithra. Cambridge, 1959.

Harlez C. de. Avesta. Livre Secré du Zoroastrisme. Paris, 1881.

Jettmar K. Fortified “Ceremonial Centres” of the Indo-Iranians // Этнические проблемы истории Центральной Азии в древности (II тыс. до н. э.). Труды Международного симпозиума по этническим проблемам истории Центральной Азии в древности (II тыс. до н. э.). Душанбе, 17–22 октября 1977 г. Москва, 1981.

Malandra W. W. A glossary of terms for weapons and armor in Old Iranian // Indo-Iranian Journal. Vol. 15/4. 1973. https://doi.org/10.1007/BF00161055

Nikolaev A. The Germanic word for ‘sword’ and delocatival derivation in Proto-Indo-European // Journal of Indo-European Studies. Vol. 37, No. 3–4. 2009.

Pokorny J. Indogermanisches Etymologisches Wörterbuch. Bd. III. Bern – München, 1959.

Spiegel Fr. Avesta. The Religious Books of the Parsees. Vol. III: Khordah-Avesta. Hertford, 1864.

Wolff Fr. Avesta. Die Heiligen Bücher der Parsen. Strassburg, 1910. https://doi.org/10.1515/9783110885576

REFERENCES

Avesta v russkikh perevodakh (1861–1996) (1997), Compl. by I. V. Rak, Saint Petersburg. (In Russian).

Alekseyev A. Yu. (2014), “Strely-zmei u rannikh kochevnikov Evrazii in: Voyna i voyennoye delo v skifo-sarmatskom mire”, in Materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii, posvyashchënnoy pamyati A. I. Melyukovoy (s. Kagal’nik, 26–29 aprelya 2014 g.), Rostov-na-Donu. (In Russian).

Vertiienko A. V. (2010), “K semantike gorita v predstavleniyakh iranoyazychnykh nomadov Evrazii”, Shìdnij svìt, No. 4. (In Russian).

Vertiienko H. V. (2013), “Rytual’nyy son u konteksti skifs”koho shchorichnoho svyata”, Shìdnij svìt, No. 2–3. (In Ukrainian).

Vertiienko H. V. (2010), “Skifs’ke shchorichne ο̉ρτη (Herod., Hist., IV, 7.2) i osetyns’ke povir’ya pro kuurusdzau”, in Oriyental’ni studiyi v Ukrayini. Do yuvileyu L. V. Matvyeyevoyi, Kyiv. (In Russian).

Vertiienko H. V. (2014), “Shcho za zbroya u fravashi (Yasht 13, 45–46)?”, in XVIII skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho. Tezy dopovidey mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi. m. Kyyiv, 17–18 zhovtnya 2014 r., Kyiv. (In Russian).

Gamkrelidze T. V. and Ivanov V. V. (1984), Indoyevropeyskiy yazyk i indoyevropeytsy. Rekonstruktsiya i istoriko-tipologicheskiy analiz prayazyka i protokul’tury, 1–2, Tbilisi. (In Russian).

Gatiyev B. (1876), “Suyeveriya i predrassudki u osetin”, in Sbornik svedeniy o kavkazskikh gortsakh, Issue 9, Tbilisi. (In Russian).

Yettmar K. (1986), Religii Gindukusha, Transl. from the German, Moscow. (In Russian).

Lelekov L. A. (1979), “Ranniye formy iranskogo eposa”, Narody Azii i Afriki, No. 3. (In Russian).

Miller Vs. F. (1882), “Osetinskiye etyudy. Ch. II”, in Uchenyye Zapiski Imp. Moskovskogo Universiteta: Otdel Istoriko-filologicheskiy, Issue 2, Moscow. (In Russian).

Neverov O. Ya. (1986), “Metallicheskiye perstni epokhi arkhaiki, klassiki i ellinizma iz Severnogo Prichernomor’ya”, in Antichnaya torevtika, Leningrad. (In Russian).

Fedorova E. G. (2007), “Predstavleniya o smerti, mire mertvykh i pogrebal’nyy obryad obskikh ugrov”, in Mifologiya smerti: Struktura, funktsiya i semantika pogrebal’nogo obryada narodov Sibiri, Saint Petersburg. (In Russian).

Khudyakov Yu. S. (2004), “O simvolike strel drevnikh i srednevekovykh kochevnikov Tsentral’noy Azii”, Etnograficheskoye obozreniye, No. 1. (In Russian).

Chernenko E. V. (1981), Skifskiye luchniki, Kyiv. (In Russian).

Chibirov L. A. (2008), Traditsionnaya dukhovnaya kul’tura osetin, Moscow. (In Russian).

Bahrami E. (1990), Joneydi F. (Ed.), Dictionary of the Avesta, 1–3, Teheran.

Bailey H. W. (1979), Dictionary of Khotan Saka, Cambridge, London, New York and Melbourne.

Caland W. (1888), “Über Totenverehrung bei einigen der Indo-Germanischen Völker”, Verhandelingen der Koninkijke Akademie van Wetenschappen, D. 17, Amsterdam.

Darmesteter J. (1883), The Zend-Avesta. P. II: The Sîrôzahs, Yasts, and Nyâyis, Oxford.

Gershevitch I. (1959), The Avestan Hymn to Mithra, Cambridge.

Harlez C. de. (1881), Avesta. Livre Secré du Zoroastrisme, Paris.

Jettmar K. (1981), “Fortified ‘Ceremonial Centres’ of the Indo-Iranians”, in Etnicheskiye problemy istorii Tsentral’noy Azii v drevnosti (II tys. do n. e.). Trudy Mezhdunarodnogo simpoziuma po etnicheskim problemam istorii Tsentral’noy Azii v drevnosti (II tys. do n. e.). Dushanbe, 17–22 oktyabrya 1977 g., Moscow.

Malandra W. W. (1973), “A glossary of terms for weapons and armor in Old Iranian”, Indo-Iranian Journal, Vol. 15/4. https://doi.org/10.1007/BF00161055

Nikolaev A. (2009), “The Germanic word for ‘sword’ and delocatival derivation in Proto-Indo-European”, Journal of Indo-European Studies, Vol. 37, No. 3–4.

Pokorny J. (1959), Indogermanisches Etymologisches Wörterbuch, III, Bern and München.

Spiegel Fr. (1864), Avesta. The Religious Books of the Parsees, Vol. III: Khordah-Avesta, Hertford.

Wolff Fr. (1910), Avesta. Die Heiligen Bücher der Parsen, Strassburg. https://doi.org/10.1515/9783110885576

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>