ГЕРОЇКА ГЕРРОСУ (З ПРИВОДУ СУТНОСТІ СКІФСЬКОГО ЛОКУСУ ПОТОЙБІЧЧЯ)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Г. В. Вертієнко

Анотація

Важливою вказівкою Геродота на сутність посмертних уявлень скіфів є повідомлення про сорокаденний шлях до місцевості Герр (Γέρρος) (Herod., Hist., IV, 53.4), некрополя скіфських царів (IV, 71.1). У цій області мешкало останнє підвладне скіфам плем’я (IV, 71.3) та протікала річка Герр (IV, 56). Багато дослідників шукає реальну географічну відповідність Геррам, інша ж частина вчених вбачає в повідомленні Геродота злиття поняття про поховальний ритуал у скіфів та їхніх міфологічних уявлень про землі пращурів. Автор статті припускає етимологію Γέρρος від іранської основи *gar-, що, поміж іншого, має значення “плакати, волати, оплакувати, голосити над покійним”. Оскільки на території Γέρρος відбувалися попередня підготовка до поховання та похорони скіфських царів, походження назви цієї місцевості може бути пов’язане з поняттям “плачу, оплакування”. Можливо, під місцевим племенем геррів слід вбачати певну професійну соціальну групу, що спеціалізувалася на відповідній ритуальній практиці.

Як цитувати

Вертієнко, Г. В. (2022). ГЕРОЇКА ГЕРРОСУ (З ПРИВОДУ СУТНОСТІ СКІФСЬКОГО ЛОКУСУ ПОТОЙБІЧЧЯ). Східний світ, (1-2), 38-47. https://doi.org/10.15407/orientw2017.01.038
Переглядів статті: 39 | Завантажень PDF: 5

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Героїка, Геррос, скіфи

Посилання

Античная география: Книга для чтения / Пер. с др.-гр.; сост. М. С. Боднарский. Москва, 1953.

Артамонов М. И. Этногеография Скифии // Ученые записки ЛГУ, 1949, № 85: Серия исторических наук. Вып. 13.

Белозор В. П. О сущности скифского Герроса // Киммерийцы и скифы. Тезисы докладов Всесоюзного семинара, посвященного памяти А. И. Тереножкина. Ч. 1. Кировоград, 1987.

Болтрик Ю. В. Элитные курганы как маркеры территориальной структуры Cкифии // Recherches Archeologiques. Nouvelle Serie 3. Kraków, 2011.

Бубенок О. Б. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI – начало XIII вв.). Киев, 1997.

Бубенок О. Б. Погребальный обряд древних тюрок как отражение контактов с ирано-язычными номадами в области идеологии // 38. ICANAS. 10–15/09/2007, Ankara / Türkiye. Bildiri özetleri kitabi. Abstracts. Ankara, 2007.

Вертієнко Г. В. Іконографія скіфської есхатології. Київ, 2015.

Вертієнко Г. В. До значення терміна Γέρρος: іранська складова? // XХ Сходознавчі читання А. Кримського. До 145-річчя А. Ю. Кримського і 25-ї річниці Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції, м. Київ, 17–18 червня 2016 р. Київ, 2016.

Галанина Л. К. О критериях выделения “царских” курганов раннескифской эпохи // Элитные курганы степей Евразии в скифо-сарматскую эпоху. (Материалы заседаний “круглого стола” 22−24 декабря 1994 г.). Санкт-Петербург, 1994.

Геродот. История в девяти книгах / Пер. с др.-гр. и комм. Г. А. Стратановского; общ. ред. С. Л. Утченко. Москва, 1972.

Геродот. Історії в дев’яти книгах / Пер. з давньогрец. А. О. Білецького. Київ, 1993.

Граков Б. Н. Погребальные сооружения и ритуал рядовых общинников степной Скифии // АСГЭ. Вып. 6. Санкт-Петербург, 1964.

Граков Б. Н. Скифы. Москва, 1971.

Джевахадзе Н. В. Система родства осетин. Тбилиси, 1989.

Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в “Истории” Геродота. Москва, 1982.

Ельницкий Л. А. Скифия Евразийских степей. Историко-археологический очерк. Новосибирск, 1977.

Жебелев С. А. Северное Причерноморье. Москва – Ленинград, 1953.

Иванов В. В., Гамкрелидзе Т. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Ч. І–ІІ. Тбилиси, 1984.

Иванчик А. И. О датировке поэмы “Аримаспея” Аристея Проконнесского // ВДИ, 1989, № 2.

Ильинская В. А. Скифы Днепровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья). Київ, 1968.

Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII–IV вв. до н. э. Киев, 1983.

Кармышева Б. Х. Архаическая символика в погребально-поминальной обрядности узбеков Ферганы // Древние обряды, верования и культы народов Средней Азии. Москва, 1986.

Крюкова В. Ю. Древнейший индоиранский ритуал и традиционная культура иранских народов // Четвертые Торчиновские чтения: Философия, религия и культура стран Востока. Материалы научной конференции, Санкт-Петербург, 7–10 февраля 2007 г. Санкт-Петербург, 2007.

Кубышев А. И., Бессонова С. С., Ковалев Н. В. Братолюбовский курган. Киев, 2009.

Латышев В. В. ΠΟΝΤΙΚΑ. Изборник научных и критических статей по истории, археологии, географии и эпиграфике Скифии, Кавказа и греческих колоний на побережьях Черного моря. Санкт-Петербург, 1909.

Люшкевич Ф. Д. Этнографическая группа ирони // Занятия и быт народов Средней Азии / Среднеазиатский этнографический сборник. Вып. III / ТИЭ. Т. 97. Москва, 1971.

Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках. Образ мира и миры образов. Москва, 1996.

Миллер Вс. Ф. Осетинские этюды. Ч. І. / Ученые Записки Имп. Московского Университета. Отдел Историко-филологический. Вып. 1. Москва, 1881.

Миллер Вс. Ф. Фольклор народов Северного Кавказа: Тексты и исследования. Москва, 2008.

Михайлов Б. Д. К вопросу локализации Геродотовского Герроса // Тезисы докладов областной конференции “Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья”, посвященной 90-летию со дня рождения проф. Б. Н. Гракова. Ч. І. Москва, 1989.

Михайлов Б. Д. Загадки древнего Герроса: историко-географические этюды. Киев, 2009.

Мозолевский Б. Н. К вопросу о скифском Герросе // СА, 1986, № 2.

Мозолевский Б. Н., Полин С. В. Курганы скифского Герроса IV в. до н. э. (Бабина, Водяна и Соболева Могилы). Киев, 2005.

Мозолевський Б. М. Етнічна географія Скіфії. Київ, 2005.

Мордва: Историко-этнографические очерки. Саранск, 1981.

Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования этноса. Киев, 1990.

Мурзін В. Ю. Ще раз про локалізацію міста Гелона // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. Вип. ХІ. Запоріжжя, 2004.

Муродов О., Мардонова А. Некоторые традиционные погребальные обычаи и обряды у таджиков // Этнография в Таджикистане. Душанбе, 1989.

Мухамедова Р. Г. Татары-мишары: историко-этнографическое исследование. Москва, 1972.

Надеждин К. Геродотова Скифия, объясненная через сличение с местностями // ЗООИД. Т. І. Одесса, 1844.

Нейхардт А. А. Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии. Ленинград, 1982.

Отрощенко В. В. Геррос Мозолевського // Археологія і давня історія України. Вип. 2. Київ, 2016.

Отрощенко В., Рассамакін Ю. До таємниць Геродотової Скіфії // Наука і культура. Щорічник. Вип. 19. Київ, 1985.

Пандей Р. Б. Древнеиндийские домашние обряды (обычаи) / Пер. с англ. Москва, 1990.

Петренко В. Г. Скифская культура на Северном Кавказе // АСГЭ. Вып. 23. Санкт-Пе-тербург, 1983.

Писарчик А. К. Смерть. Похороны // Таджики Каратегина и Дарваза. Вып. 3. Душанбе, 1976.

Пропп В. Я. Фольклор и действительность // Русская литература, 1963, № 37.

Рахимов М. Обычаи и обряды, связанные со смертью и похоронами, у таджиков Кулябской области // Известия АН Таджикской ССР. Вып. 3. Сталинобад, 1953.

Ригведа. Мандалы IX−X / Пер., ком., статьи Т. Я. Елизаренковой. Москва, 1999.

Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. Историко-географический анализ. Москва, 1979.

Семенов-Зусер С. А. Скифская проблема в отечественной науке (1692–1947). Опыт историографии скифов. Ч. 1. Харьков, 1947.

Скифы: Хрестоматия / Сост., введ. и комм. Т. М. Кузнецовой. Москва, 1992.

Скржинская М. В. Северное Причерноморье в описании Плиния Старшего. Киев, 1977.

Скржинская М. В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. Киев, 1991.

Снесарев Г. П. Реликты домусульманских верований и обрядов у узбеков Хорезма. Москва, 1969.

Соболевский А. И. Лингвистические и археологические наблюдения. Вып. 1 Варшава, 1910.

Тереножкин А. И. Скифская культура // Проблемы скифской археологии / МИА. № 177. Москва, 1971.

Топорова Т. В. Древнегерманские представления об ином мире // Представления о смерти и локализация Иного мира у древних кельтов и германцев. Москва, 2002.

Троицкая А. Л. Некоторые старинные обычаи, обряды и поверья таджиков долины верхнего Зеравшана // ТИЭ. Т. 97. Москва, 1971.

Трубецкой В. В. Бахтиары (оседло-кочевые племена Ирана). Москва, 1966.

Хамиджанова М. А. Некоторые архаические погребальные обряды таджиков // Памяти Александра Александровича Семенова. Сборник статей по истории, археологии, этнографии и искусству Средней Азии. Душанбе, 1980.

Чибиров Л. А. Традиционная духовная культура осетин. Москва, 2008.

Шишова И. А. О достоверности географических сведений в скифском рассказе Геродота // Летописи и хроники 1980 г. Москва, 1981.

Шилик К. К. К палеогеографии Ольвии // Ольвия. Киев, 1975.

Щеглов А. Н. Фракийские рельефы из Херсонеса Таврического // Древние фракийцы в Северном Причерноморье. Москва, 1969.

Яценко И. В. Скифия VII–V вв. до н. э. Москва, 1959.

Asheri D. A., Lloyd A., Corcella A. Commentary on Herodotus Books I–IV. Oxford, 2007.

Hansen A. Ost-Europa nach Herodot mit Ergänzungen aus Hippocrates. Dorpart – Leip-zig, 1844.

Kothe H. Die Skythienbegriff bei Herodot // Klio. Bd. 51. 1969.

Kotwal F. K., Hintze A. The Khorda Avesta and Yašt Codex E1. Facsimile Edition // Iranica. Bd. 16. Wiesbaden, 2008.

Liddell G., Scott R. A Greek-English Lexicon. Oxford, 1996.

Minns E. H. Scythians and Greeks. A Survey of Ancient History and Archaeology on the North Coast of the Euxine from the Danube to Caucasus. Cambridge, 1913.

REFERENCES

Antichnaya geografiya: Kniga dlya chteniya (1953), Transl. and ed. by M. S. Bodnarskiy, Moscow. (In Russian).

Artamonov M. I. (1949), “Etnogeografiya Skifii”, Uchenyye zapiski LGU, No. 85: Seriya istoricheskikh nauk, Issue 13. (In Russian).

Belozor V. P. (1987), “O sushchnosti skifskogo Gerrosa”, in Kimmeriytsy i skify. Tezisy dokladov Vsesoyuznogo seminara, posvyashchennogo pamyati A. I. Terenozhkina, 1, Kirovograd. (In Russian).

Boltrik Yu. V. (2011), “Elitnyye kurgany kak markery territorial’noy struktury Skifii”, in Recherches Archeologiques, Nouvelle Serie 3, Kraków. (In Russian).

Bubenok O. B. (1997), Yasy i brodniki v stepyakh Vostochnoy Evropy (VI – nachalo XIII vv.), Kyiv. (In Russian).

Bubenok O. B. (2007), “Pogrebal’nyy obryad drevnikh tyurok kak otrazheniye kontaktov s irano-yazychnymi nomadami v oblasti ideologii”, in 38. ICANAS. 10–15/09/2007, Ankara / Türkiye. Bildiri özetleri kitabi. Abstracts, Ankara. (In Russian).

Vertiienko H. V. (2015), Ikonohrafiya skifs’koyi eskhatolohiyi, Kyiv. (In Ukrainian).

Vertiienko H. V. (2016), “Do znachennya termina Γέρρος: irans’ka skladova?”, in XXI Skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho. Do 145-richchya A. Yu. Kryms’koho i 25-yi richnytsi Instytutu skhodoznavstva im. A. Yu. Kryms'koho NAN Ukrayiny. Tezy dopovidey Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi, m. Kyyiv, 17–18 chervnya 2016 r., Kyiv. (In Ukrainian).

Galanina L. K. (1994), “O kriteriyakh vydeleniya “tsarskikh” kurganov ranneskifskoy epokhi”, in Elitnyye kurgany stepey Evrazii v skifo-sarmatskuyu epokhu. (Materialy zasedaniy “kruglogo stola” 22−24 dekabrya 1994 g.), Saint Petersburg. (In Russian).

Herodot. Istoriya v devyati knigakh (1972), Transl. and comm. by G. A. Stratanovskyi; Ed. by. S. L. Utchenko, Moscow. (In Russian).

Herodot. Istoriyi v dev’yaty knyhakh (1993), Transl. by A. O. Bilets’kyi, Kyiv. (In Ukrainian).

Grakov B. N. (1964), “Pogrebal’nyye sooruzheniya i ritual ryadovykh obshchinnikov stepnoy Skifii”, ASGE, Issue 6, Saint Petersburg. (In Russian).

Grakov B. N. (1971), Skify, Moscow. (In Russian).

Dzhevakhadze N. V. (1989), Sistema rodstva osetin, Tbilisi. (In Russian).

Dovatur A. I., Kallistov, D. P., Shishova, I. A. (1982), Narody nashey strany v “Istorii” Gerodota, Moscow. (In Russian).

El’nitskiy L. A. (1977). Skifiya Evraziyskikh stepey. Istoriko-arkheologicheskiy ocherk, Novosibirsk. (In Russian).

Zhebelev S. A. (1953), Severnoye Prichernomor’ye, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Ivanov V. V., Gamkrelidze T. V. (1984), Indoyevropeyskiy yazyk i indoyevropeytsy. Rekonstruktsiya i istoriko-tipologicheskiy analiz prayazyka i protokul’tury, Vol. I–II, Tbilisi. (In Russian).

Ivanchik A. I. (1989), “O datirovke poemy “Arimaspeya” Aristeya Prokonnesskogo”, VDI, No. 2. (In Russian).

Il’inskaya V. A. (1998), Skify Dneprovskogo lesostepnogo Levoberezh’ya (kurgany Posul’ya), Kyiv. (In Russian).

Il’inskaya V. A., Terenozhkin, A. I. (1989), Skifiya VII–IV vv. do n. e., Kyiv. (In Russian).

Karmysheva B. Kh. (1986), “Arkhaicheskaya simvolika v pogrebal’no-pominal’noy obryadnosti uzbekov Fergany”, in Drevniye obryady, verovaniya i kul’ty narodov Sredney Azii, Moscow. (In Russian).

Kryukova V. Yu. (2007), “Drevneyshiy indoiranskiy ritual i traditsionnaya kul’tura iranskikh narodov”, in Chetvertyye Torchinovskiye chteniya: Filosofiya, religiya i kul’tura stran Vostoka. Materialy nauchnoy konferentsii, Sankt-Peterburg, 7–10 fevralya 2007 g., Saint Petersburg. (In Russian).

Kubyshev A. I., Bessonova S. S. and Kovalev N. V. (2009), Bratolyubovskiy kurgan, Kyiv. (In Russian).

Latyshev V. V. (1909), ΠΟΝΤΙΚΑ. Izbornik nauchnykh i kriticheskikh statey po istorii, arkheologii, geografii i epigrafike Skifii, Kavkaza i grecheskikh koloniy na poberezh’yakh Chernogo morya, Saint Petersburg. (In Russian).

Lyushkevich F. D. (1971), Etnograficheskaya gruppa ironi, in Zanyatiya i byt narodov Sredney Azii, Sredneaziatskiy etnograficheskiy sbornik, Vol. III, Moscow. (In Russian).

Makovskiy M. M. (1996), Sravnitel’nyy slovar’ mifologicheskoy simvoliki v indoyevropeyskikh yazykakh. Obraz mira i miry obrazov, Moscow. (In Russian).

Miller Vs. F. (1881), “Osetinskiye etyudy, Ch. I”, in Uchenyye Zapiski Imp. Moskovskogo Universiteta. Otdel Istoriko-filologicheskiy, Vol. 1. Moscow. (In Russian).

Miller Vs. F. (2008), Fol’klor narodov Severnogo Kavkaza: Teksty i issledovaniya, Moscow. (In Russian).

Mikhaylov B. D. (1989), “K voprosu lokalizatsii Gerodotovskogo Gerrosa”, in Tezisy dokladov oblastnoy konferentsii “Problemy skifo-sarmatskoy arkheologii Severnogo Prichernomor’ya”, posvyashchennoy 90-letiyu so dnya rozhdeniya prof. B. N. Grakova, I, Moscow. (In Russian).

Mikhaylov B. D. (2009), Zagadki drevnego Gerrosa: istoriko-geograficheskiye etyudy, Kyiv. (In Russian).

Mozolevs’kiy B. M. (2005), Etnichna geografiya Skifii, Kyiv. (In Ukrainian).

Mozolevskiy B. N. (1986), “K voprosu o skifskom Gerrose”, in SA, No. 2. (In Russian).

Mozolevskiy B. N. and Polin S. V. (2005), Kurgany skifskogo Gerrosa IV v. do n. e. (Babina, Vodyana i Soboleva Mogily), Kyiv. (In Russian).

Mordva: Istoriko-etnograficheskiye ocherki (1981), Saransk. (In Russian).

Murzin V. Yu. (1990), Proiskhozhdeniye skifov: osnovnyye etapy formirovaniya etnosa, Kyiv. (In Russian).

Murzin V. Yu. (2004), “Shche raz pro lokalizatsiyu mista Gelona”, in Starozhitnosti Stepovogo Prichornomor’ya i Krimu, Vol. XI, Zaporizhzhya. (In Russian).

Murodov O. and Mardonova A. (1990), “Nekotoryye traditsionnyye pogrebal’nyye obychai i obryady u tadzhikov”, in Etnografiya v Tadzhikistane, Dushanbe. (In Russian).

Mukhamedova R. G. (1972), Tatary-mishary: istoriko-etnograficheskoye issledovaniye, Moscow (in Russian).

Nadezhdin K. (1844), “Gerodotova Skifiya, ob”yasnennaya cherez slicheniye s mestnostyami”, in ZOOID, Vol. I, Odessa. (In Russian).

Neykhardt A. A. (1982), Skifskiy rasskaz Gerodota v otechestvennoy istoriografii, Leningrad. (In Russian).

Otroshchenko V. and Rassamakin Yu. (1985), “Do tayemnyts’ Herodotovoyi Skifiyi”, in Nauka i kul’tura. Shchorichnyk, Vol. 19, Kyiv. (In Ukrainian).

Otroshchenko V. V. (2016), “Herros Mozolevs’koho”, in Arkheolohiya i davnya istoriya Ukrayiny, Vol. 2, Kyiv. (In Ukrainian).

Pandey R. B. (1990), Drevneindiyskiye domashniye obryady (obychai), Transl. from English, Moscow. (In Russian).

Petrenko V. G. (1983), “Skifskaya kul’tura na Severnom Kavkaze”, in ASGE, Vol. 23, Saint Petersburg. (In Russian).

Pisarchik A. K. (1976), “Smert’. Pokhorony”, in Tadzhiki Karategina i Darvaza, Vol. 3, Dushanbe. (In Russian).

Propp V. Ya. (1963), “Fol’klor i deystvitel’nost”, in Russkaya literatura, No. 37. (In Russian).

Rakhimov M. (1953), “Obychai i obryady, svyazannyye so smert’yu i pokhoronami, u tadzhikov Kulyabskoy oblasti”, in Izvestiya AN Tadzhikskoy SSR, Vol. 3, Stalinobad. (In Russian).

Rigveda. Mandaly IX−X (1999), Transl. and comm. by T. Ya. Elizarenkova, Moscow. (In Russian).

Rybakov B. A. (1979), Gerodotova Skifiya. Istoriko-geograficheskiy analiz, Moscow. (In Russian).

Semenov-Zuser S. A. (1957), Skifskaya problema v otechestvennoy nauke (1692–1947). Opyt istoriografii skifov, Part 1, Kharkiv. (In Russian).

Skify: Khrestomatiya (1992), Compl. by M. Kuznetsova, Moscow. (In Russian).

Skrzhinskaya M. V. (1977), Severnoye Prichernomor’ye v opisanii Pliniya Starshego, Kyiv. (In Russian).

Skrzhinskaya M. V. (1991), Drevnegrecheskiy fol’klor i literatura o Severnom Prichernomor’ye, Kyiv. (In Russian).

Snesarev G. P. (1969), Relikty domusul’manskikh verovaniy i obryadov u uzbekov Khorezma, Moscow. (In Russian).

Sobolevskiy A. I. (1910), Lingvisticheskiye i arkheologicheskiye nablyudeniya, Vol. 1, Warsaw. (In Russian).

Terenozhkin A. I. (1971), “Skifskaya kul’tura”, in Problemy skifskoy arkheologii, MIA, No. 177, Moscow. (In Russian).

Toporova T. V. (2002), “Drevnegermanskiye predstavleniya ob inom mire”, in Predstavleniya o smerti i lokalizatsiya Inogo mira u drevnikh kel’tov i germantsev, Moscow. (In Russian).

Troitskaya A. L. (1971), “Nekotoryye starinnyye obychai, obryady i pover’ya tadzhikov doliny verkhnego Zeravshana”, in TIE, Vol. 97, Moscow. (In Russian).

Trubetskoy V. V. (1966), Bakhtiary (osedlo-kochevyye plemena Irana), Moscow. (In Russian).

Khamidzhanova M. A. (1980), “Nekotoryye arkhaicheskiye pogrebal’nyye obryady tadzhikov”, in Pamyati Aleksandra Aleksandrovicha Semenova. Sbornik statey po istorii, arkheologii, etnografii i iskusstvu Sredney Azii, Dushanbe. (In Russian).

Chibirov L. A. (2008), Traditsionnaya dukhovnaya kul’tura osetin, Moscow. (In Russian).

Shishova I. A. (1981), “O dostovernosti geograficheskikh svedeniy v skifskom rasskaze Gerodota”, in Letopisi i khroniki 1980 g., Moscow. (In Russian).

Shilik K. K. (1975), “K paleogeografii Ol’vii”, in Ol’via, Kyiv. (In Russian).

Shcheglov A. N. (1969), “Frakiyskiye rel’yefy iz Khersonesa Tavricheskogo”, in Drevniye frakiytsy v Severnom Prichernomor’ye, Moscow. (In Russian).

Yatsenko I. V. (1959), Skifiya VII–V vv. do n. e., Moscow. (In Russian).

Asheri D. A., Lloyd A. and Corcella A. (2007), Commentary on Herodotus Books I–IV, Oxford.

Hansen A. (1844), Ost-Europa nach Herodot mit Ergänzungen aus Hippocrates, Dorpart and Leipzig.

Kothe H. (1969), “Die Skythienbegriff bei Herodot”, Klio, Bd. 51.

Kotwal F. K. and Hintze A. (2008), The Khorda Avesta and Yašt Codex E1. Facsimile Edition, Iranica, Bd. 16, Wiesbaden.

Liddell G. and Scott R. (1996), A Greek-English Lexicon, Oxford.

Minns E. H. (1913), Scythians and Greeks. A Survey of Ancient History and Archaeology on the North Coast of the Euxine from the Danube to Caucasus, Cambridge.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>