А. П. КОВАЛІВСЬКИЙ ЯК ДОСЛІДНИК МИНУЛОГО ОГУЗІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

У статті увага акцентується на тому, що до публікації перекладу твору Ібн Фадлана вченим-орієнталістам були відомі лише ті тексти мусульманських авторів Х ст., де вказувалося на географічне положення ранніх огузів (гузів) – вони жили в степах на схід від Волги та на північ від Хорезму. Заслугою А. П. Ковалівського стало те, що він уперше переклав та ввів до наукового обігу “Рісале” Ібн Фадлана, де чимало уваги було приділено не лише географічному положенню огузів-“гузів”, а і їхній ідеології, соціальному устрою, побуту, а також характеру взаємовідносин з мусульманами в першій половині Х ст.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2015). А. П. КОВАЛІВСЬКИЙ ЯК ДОСЛІДНИК МИНУЛОГО ОГУЗІВ. Східний світ, (4 (89), 10-15. https://doi.org/10.15407/orientw2015.04.010
Переглядів статті: 52 | Завантажень PDF: 14

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Ковалівський, огузи

Посилання

Артамонов М. И. История хазар. Ленинград, 1962.

Бернштам А. Социально-экономический строй орхоно-енисейских тюрок VI–VIII веков. Восточно-тюркский каганат и кыргызы. Москва, 1946.

Волин С. К истории древнего Хорезма // Вестник древней истории, 1941, № 1. Гевонд В. История халифов. Санкт-Петербург, 1862.

Древнетюркский словарь. Ленинград, 1969.

Ибн Фадлан. Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу (перевод А. П. Ковалевского) / Под. ред. акад. И. Ю. Крачковского. Москва – Ленинград, 1939.

Іванов В. Етнокультурна карта Євразійського степу за часов Ахмеда Ібн Фадлана // Східний світ, 1995 (№ 2) – 1996 (№ 1).

Калинина Т. М. Сведения ранних ученых Арабского халифата. Москва, 1988.

Калинина Т. М. Знать хазар по данным арабо-персидских источников // Хазарский альманах. Т. 4. Киев – Харьков, 2005.

Караев О. Арабские и персидские источники IX–XII веков о киргизах и Киргизии. Фрунзе, 1968.

Кляшторный С. Г., Султанов Г. И. Государства и народы евразийских степей в древности и средневековье. Санкт-Петербург, 2000.

Ковалевский А. П. Книга Ахмеда Ибн-Фадлан о его путешествии на Волгу в 921–922 гг. Харьков, 1956.

Куник А., Розен В. Известия ал-Бекри и других авторов о Руси и славянах. Санкт-Петербург, 1878.

Материалы по истории туркмен и Туркмении. Т. 2. Москва – Ленинград, 1936.

Материалы по истории туркмен и Туркмении. Т. 1. Москва – Ленинград, 1939.

Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербенда X–XI вв. Москва, 1963.

Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.

Пантусов H. Н. Сведения арабских географов о Средней Азии // Известия общества археологии, истории и этнографии при Императорском Казанском университете. T. XXV. Вып. 5. Казань, 1909.

Патканов К. Из нового списка географии, приписываемой Моисею Хоренскому // Журнал министерства народного просвещения. Ч. CCXXVI. Санкт-Петербург, 1883.

Плетнева С. А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях // Материалы и исследования по археологии СССР . № 62. Москва, 1958.

Плетнева С. А. Печенеги, торки, половцы // Степи Евразии в эпоху средневековья (Археология СССР). Москва, 1981.

Толстов С. П. По следам древнехорезмийских цивилизаций. Москва – Ленинград, 1948.

Golden P. B. Khazar studies. Vol. I. Budapest, 1980.

Ibn al-Asir. Al-Kamil fi Tarikh. Beirut, 1978.

Minorsky V. Hudud al-’Alam. The regions of the World. London – Oxford, 1937.

Tabari. Tarickh ar-rusul wa-l-muluk. Edition Critique par Mohammad Abul Fadl Ibrahim. Vol. VIII.

REFERENCES

Artamonov M. I. (1962), Istoriya khazar, Leningrad. (In Russian).

Bernshtam A. (1946), Sotsial’no-ekonomicheskiy stroy orkhono-eniseyskikh tyurok VI–VIII vekov. Vostochno-tyurkskiy kaganat i kyrgyzy, Moscow. (In Russian).

Volin S. (1941), “K istorii drevnego Khorezma”, Vestnik drevney istorii, No. 1. (In Russian).

Gevond V. (1862), Istoriya khalifov, Saint Petersburg. (In Russian).

Drevnetyurkskiy slovar’ (1969), Leningrad. (In Russian).

Ibn Fadlan. 1939 Puteshestviye Ibn-Fadlana na Volgu (perevod A. P. Kovalevskogo), I. Yu. Krachkovskiy (Ed.), Moscow and Leningrad. (In Russian).

Ivanov V. (1995–1996), “Etnokul”turna karta Yevraziys”koho stepu za chasov Akhmeda Ibn Fadlana”, Shìdnij svìt, No. 2, No. 1. (In Ukrainian).

Kalinina T. M. (1988), Svedeniya rannikh uchenykh Arabskogo khalifata, Moscow. (In Russian).

Kalinina T. M. (2005), “Znat’ khazar po dannym arabo-persidskikh istochnikov”, in Khazarskiy al’manakh, Vol. 4, Kyiv and Kharkiv. (In Russian).

Karayev O. (1968), Arabskiye i persidskiye istochniki IX–XII vekov o kirgizakh i Kirgizii, Bishkek. (In Russian).

Klyashtornyy S. G. and Sultanov G. I. (2000), Gosudarstva i narody evraziyskikh stepey v drevnosti i srednevekov’ye, Saint Petersburg. (In Russian).

Kovalevskiy A. P. (1956), Kniga Akhmeda Ibn-Fadlan o ego puteshestvii na Volgu v 921–922 gg., Kharkiv. (In Russian).

Kunik A. and Rozen V. (1878), Izvestiya al-Bekri i drugikh avtorov o Rusi i slavyanakh, Saint Petersburg. (In Russian).

Materialy po istorii turkmen i Turkmenii (1936), Vol. 2, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Materialy po istorii turkmen i Turkmenii (1939), Vol. 1, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Minorskiy V. F. (1963), Istoriya Shirvana i Derbenda X–XI vv., Moscow. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).

Pantusov H. N. (1909), “Svedeniya arabskikh geografov o Sredney Azii”, in Izvestiya obshchestva arkheologii, istorii i etnografii pri Imperatorskom Kazanskom universitete, Vol. XXV, Issue 5, Kazan. (In Russian).

Patkanov K. (1883), “Iz novogo spiska geografii, pripisyvayemoy Moiseyu Khorenskomu”, in Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, Part CCXXVI, Saint Petersburg. (In Russian).

Pletneva S. A. (1958), “Pechenegi, torki i polovtsy v yuzhnorusskikh stepyakh”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 62, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1981), “Pechenegi, torki, polovtsy”, in Stepi Evrazii v epokhu srednevekov’ya, (Arkheologiya SSSR), Moscow. (In Russian).

Tolstov S. P. (1948), Po sledam drevnekhorezmiyskikh tsivilizatsiy, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Golden P. B. (1980), Khazar studies, Vol. I, Budapest.

Ibn al-Asir (1978), Al-Kamil fi Tarikh, Beirut.

Minorsky V. (1937), Hudud al-’Alam, The regions of the World, London and Oxford.

Tabari, Tarickh ar-rusul wa-l-muluk, Edition Critique par Mohammad Abul Fadl Ibrahim, Vol. VIII.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>