ГУРГАНДЖ ПЕРЕДМОНГОЛЬСЬКОГО ЧАСУ НА ПЕРЕТИНІ ТОРГОВИХ ШЛЯХІВ З АЗІЇ В СХІДНУ ЄВРОПУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Наприкінці XII – на початку XIII ст. столиця держави Хорезмшахів м. Гургандж стала великим торговим центром Євразії на початковому відрізку північного відгалуження Великого шовкового шляху. Це сприяло перебуванню в Ургенчі купців із країн Азії і Східної Європи. Плано Карпіні, який у 40-х рр. XIII ст. побував у Гурганджі (Орнасі), повідомляє, що перед приходом монголів у місті був величезний ринок, котрий побудували місцеві мусульмани. Там серед приїжджих купців були мусульмани і християни, до яких він відніс “Руських та Аланів”, а також хозар. Згадка про купців з Русі та Аланії якраз збігається з маршрутом північного відгалуження Великого шовкового шляху, що проходив від Гурганджа через Нижню Волгу до міст Північного Кавказу, де жили алани, а також до Наддніпрянщини – на землі Русі. Що ж до згаданих тут хозар-християн, то є підстави бачити в них тих вихідців з Ітіля, які після 965 р. назавжди залишили Нижню Волгу і потім оселилися в Хорезмі.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Азія, Гургандж, Східна Європа, торгові шляхи
Барбаро И. Путешествие в Тану // Барбаро и Контарини о России. Ленинград, 1971.
Баскаков Н. А. Тюркские языки. Москва, 1960.
Вернадский Г. Киевская Русь. Москва, 1999.
Гарнати. Путешествие Абу Хамида ал-Гарнати в Восточную и Центральную Европу (1131–1153 гг.) / Публ. О. Г. Большаков, А. Л. Монгайт. Москва, 1971.
Голб Н., Прицак О. Хазарско-еврейские документы Х века. Москва – Иерусалим, 1997.
Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. Москва – Ленинград, 1950.
Заходер Б. Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Горган и Поволжье в IX–X вв. Т. I. Москва, 1962.
Иерусалимская А. А. О северокавказском “Шелковом пути” в раннем средневековье // Советская археология, 1967, № 2.
Иерусалимская А. А. “Великий шелковый путь” и Северный Кавказ. Ленинград, 1972.
Иерусалимская А. А. Кавказ на Шелковом пути. Ленинград, 1992.
Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. II. Санкт-Петербург, 1908.
Калан Э. Торгово-экономические связи Улуса Джучи (Золотой Орды) со странами Востока (вторая половина XIII–XIV вв.). Автореф. дис. ... канд. ист. н. Казань, 2011.
Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.
Козловський А. О. Iсторико-культурний розвиток Пiвденного Поднiпров’я в IX–XIV ст. Київ, 1992.
Коновалова И. Г. Ал-Идриси о странах и народах Восточной Европы. Москва, 2006.
Константин Багрянородный. Об управлении империей / Под ред. Г. Г. Литаврина и А. П. Новосельцева. Москва, 1991.
Кузнецов В. А. Алано-осетинские этюды. Владикавказ, 1993.
Кулаковский Ю. А. Епископа Феодора “Аланское послание” // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. ХХІ. Одесса, 1898.
Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. І. Ленинград, 1926–1928.
Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербента X–XI вв. Москва, 1963.
Патриаршая Десятая или Никонова летопись // Полное собрание русских летописей. Т. X. Москва – Ленинград, 1965.
Плетнева С. А. Саркел и “шелковый путь”. Воронеж, 1996.
Радзивиловская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. XXXVIII. Ленинград, 1989.
Рубрук Г. Путешествие в восточные страны // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.
Тихомиров Н. М. Древнерусские города. Москва, 1956.
Толочко П. Київська Русь. Київ, 1996.
Толстов С. П. Новогодний праздник “Каландас” у хорезмийских христиан начала XI в. // Советская этнография, 1946, № 2.
Толстов С. П. Древний Хорезм. Москва, 1948.
REFERENCES
Barbaro I. (1971), “Puteshestviye v Tanu”, in Barbaro i Kontarini o Rossii, Nauka, Leningrad, pp. 9–188. (In Russian).
Baskakov N. A. (1960), Tyurkskiye yazyki, Vostlit, Moscow. (In Russian).
Vernadskiy G. (1999), Kiyevskaya Rus’, Agraf, Moscow. (In Russian).
Garnati (1971), Puteshestviye Abu Khamida al-Garnati v Vostochnuyu i TSentral’nuyu Evropu (1131–1153 gg.), Publ. by O. G. Bol’shakov, A. L. Mongayt, Vostlit, Moscow. (In Russian).
Golb N. and Pritsak O. (1997), Khazarsko-evreyskiye dokumenty X veka, Gesharim, Moscow and Jerusalem. (In Russian).
Grekov B. D. and Yakubovskiy A. Yu. (1950), Zolotaya Orda i eye padeniye, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Zakhoder B. N. (1962), Kaspiyskiy svod svedeniy o Vostochnoy Evrope, Gorgan i Povolzh’ye v IX–X vv. Vol. I, AN SSSR, Moscow. (In Russian).
Iyerusalimskaya A. A. (1967), “O severokavkazskom ‘Shelkovom puti’ v rannem srednevekov’ye”, Sovetskaya arkheologiya, No. 2, pp. 55–78. (In Russian).
Iyerusalimskaya A. A. (1972), “Velikiy shelkovyy put’” i Severnyy Kavkaz, GE, Leningrad. (In Russian).
Iyerusalimskaya A. A. (1992), Kavkaz na SHelkovom puti, GE, Leningrad. (In Russian).
“Ipat’yevskaya letopis’” (1908), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).
Kalan E. (2011), Torgovo-ekonomicheskiye svyazi Ulusa Dzhuchi (Zolotoy Ordy) so stranami Vostoka (vtoraya polovina XIII–XIV vv.), Avtoref. dis. ... kand. ist. n., Kazan. (In Russian).
Karpini P. (1957), “Istoriya mongalov”, in Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Geografiz, Moscow and Leningrad, pp. 1–65. (In Russian).
Kozlovs”kyy A. O. (1992), Istoryko-kul”turnyy rozvytok Pivdennoho Podniprov”ya v IX–XIV st., Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Konovalova I. G. (2006), Al-Idrisi o stranakh i narodakh Vostochnoy Evropy, RAN, Moscow. (In Russian).
Konstantin Bagryanorodnyy (1991), Ob upravlenii imperiyey, G. G. Litavrin and A. P. Novosel’tsev (Eds.), Nauka, Moscow. (In Russian).
Kuznetsov V. A. (1993), Alano-osetinskiye etyudy, SOIGI, Vladikavkaz. (In Russian).
Kulakovskiy Yu. A. (1898), “Episkopa Feodora ‘Alanskoye poslaniye’”, in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. XXXI, Odessa, pp. 11–27. (In Russian).
“Lavrent’yevskaya letopis’” (1926–1928), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. I, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).
Minorskiy V. F. (1963), Istoriya Shirvana i Derbenta X–XI vv., Vostlit, Moscow. (In Russian).
“Patriarshaya Desyataya ili Nikonova letopis’” (1965), Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. X, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Pletneva S. A. (1996), Sarkel i “shelkovyy put’”, VGU, Voronezh. (In Russian).
“Radzivilovskaya letopis’” (1989), Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. XXXVIII, Nauka, Leningrad. (In Russian).
Rubruk G. (1957), “Puteshestviye v vostochnyye strany”, Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Geografiz, Moscow and Leningrad, pp. 80–160. (In Russian).
Tikhomirov N. M. (1956), Drevnerusskiye goroda, GIPL, Moscow. (In Russian).
Tolochko P. (1996), Kyyivs”ka Rus”, Abris, Kyiv. (In Ukrainian).
Tolstov S. P. (1946), “Novogodniy prazdnik ‘Kalandas’ u khorezmiyskikh khristian nachala XI v.”, Sovetskaya etnografiya, No. 2, pp. 87–108. (In Russian).
Tolstov S. P. (1948), Drevniy KHorezm, MGU, Moscow. (In Russian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.