КАВКАЗЬКИЙ СЛІД У ГІДРОНІМІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

У деяких середньовічних агіографічних текстах, присвячених життю і діяльності святого апостола Андрія у Східному Причорномор’ї, зустрічаються етноніми согдіани сугди. Передусім вони містяться у творах Псевдо-Софронія (після IV ст. н. е.) та ченця Єпіфанія (кінець VIII – початок IX ст.). О. В. Гадло вірив, що носії етнічних назв согдіани і сугди мали адизьке походження і заснували місто Судак у Криму у VIII ст. Він доводив це деякими археологічними знахідками. Крім того, вірив, що співзвуччя назв согдіани сугди і Судак зовсім не випадкове. Інші докази цієї гіпотези не були представлені. Тому ця гіпотеза слабоаргументована. Проте з деяких письмових джерел відомо, що поселення Судак було засноване в III ст. н. е. Ми маємо нові докази того, що саме в цей час алани вже жили в Криму. Назва Судак осетинською мовою означає “чистий, святий”. Дослідники вже давно звернули увагу на те, що назви деяких річок України можна пояснити лише з позицій даних про кавказькі мови. Одним з перших акцентував на цьому увагу радянський академік М. Я. Марр. Це якнайкраще відповідало позиціям “яфетичної теорії”, творцем якої він був. Проте після того, як теорія М. Я. Марра була розвінчана, тривалий час дослідники не наважувалися повернутися до ідеї про стародавній кавказький субстрат у Північному Причорномор’ї. Лише із 60-х рр. ХХ ст. українські та російські дослідники почали знову писати про це. У результаті вдалося виявити явно кавказькі гідроніми у степу і лісостепу України. Серед них – ПслоУнаваВорсклаСубаТомаківка тощо. За часів Середньовіччя письмові джерела не зафіксували значного масиву кавказького населення в Північнопричорноморському регіоні, тому є сенс вважати, що зазначені назви річок могли з’явитися в стародавні часи. Дані археології свідчать про те, що в епоху енеоліту-бронзи між населенням Північного Причорномор’я і Північного Кавказу існували інтенсивні культурні зв’язки. Археологічно засвідчені навіть переселення окремих груп з Кавказу на територію України. Проте ми не знаємо, що було первинним у Північнопричорноморському регіоні – кавказомовне населення, яке було асимільоване прибульцями-індоєвропейцями, або ж у середовище індоєвропейського населення Північного Причорномор’я періодично переселялися окремі групи носіїв кавказьких мов.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2022). КАВКАЗЬКИЙ СЛІД У ГІДРОНІМІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я. Східний світ, (1-2), 23-37. https://doi.org/10.15407/orientw2017.01.023
Переглядів статті: 55 | Завантажень PDF: 6

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

гідронімія, Кавказ, Північне Причорномор’я

Посилання

В-ко Н. К вопросу о происхождении названия Полтавы // Киевская старина. Т. LXXXI. Киев, 1903.

Военно-топографическая карта Российской империи (1869–1890). – history11.ucoz.ru

Волкова Н. Г. Этнонимы и племенные названия Северного Кавказа. Москва, 1973.

Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). Т. VII. Санкт-Петербург, 1856.

Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1843.

Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1908.

КРС. – Кабардинско-русский словарь / Под ред. Б. М. Карданова. Москва, 1957.

Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.

КБЧ. – Книга Большому Чертежу. Москва – Ленинград, 1950.

Книга Степенная царского родословия // ПСРЛ. Т. XXI. Санкт-Петербург, 1868.

Кобычев В. П. В поисках прародины славян. Москва, 1973.

Коков Дж. Н. Кабардинские географические названия. Краткий словарь. Нальчик, 1966.

Коков Дж. Н. Адыгская (черкесская) топонимия. Нальчик, 1974.

Константин Багрянородный. Об управлении империей / Под ред. Г. Г. Литаврина и А. П. Новосельцева. Москва, 1991.

Коринный Н. Н. Переяславская земля. X – первая половина XIII века. Киев, 1991.

Корінний М. М. Природні умови Переяславської землі в Х–ХІІІ ст. – www.history.org.ua/journall/geo/o/18.pdf

Лавров Л. І. До питання про українсько-кавказькі культурні зв’язки // Народна творчість та етнографія, 1961, № 3.

Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. Т. I. Санкт-Петербург, 1846.

Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. Т. І. Ленинград, 1926–1928.

Ляскоронский В. История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII столетия. Киев, 1897.

Марр Н. Я. Кавказский культурный мир и Армения // Журнал министерства народного просвещения, 1915, ч. 62 (июнь).

Марр Н. Я. Расселение языков и народов и вопрос о прародине турецких языков // Под знаменем марксизма, 1927, № 6.

Марр Н. Я. Избранные труды. Т. 1. Москва – Ленинград, 1933.

Марр Н. Я. Избранные труды. Т. 5. Москва – Ленинград, 1935.

Мацевич Л. К вопросу о происхождении названия “Полтава” // Киевская старина. Т. IV. Киев, 1896.

Мосенкіс Ю. Л. Грузинські назви річок України. Київ, 2001.

Нечитайло А. Л. Связи населения степной Украины и Северного Кавказа в эпоху бронзы. Киев, 1991.

Нечитайло А. Л. Динамика исторических связей населения степной Украины и Северного Кавказа (эпоха энеолита-бронзы). Автореф. дисс. ... док. ист. наук. Москва, 1994.

Новгородская Первая летопись. Москва – Ленинград, 1950.

Новгородская Пятая летопись // ПСРЛ. Т. IV. Петроград, 1917.

Патриаршая Девятая летопись // ПСРЛ. Т. ІХ. Санкт-Петербург, 1862.

Патриаршая Десятая или Никонова летопись // ПСРЛ. Т. X. Санкт-Петербург, 1885.

ПВЛ. – Повесть временных лет / Под ред. Д. С. Лихачева. Ч. I. Москва–Ленинград, 1950.

Повість врем’яних літ. Літопис (за Іпатським списком). Київ, 1990.

Потебня А. А. К истории звуков русского языка. IV. Варшава, 1883.

Радзивиловская летопись // ПСРЛ. Т. XXXVIII. Ленинград, 1989.

Словник гідронімів України. Київ, 1979.

Стрижак О. С. Назви річок Полтавщини. Київ, 1963.

Тищенко К. Мовні контакти: свідки формування українців. Київ, 2006.

Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. Москва, 1968.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. В 4-х т. Изд. 2-е. Т. III. Москва, 1987.

Чапленко В. Адигейські мови – ключ до таємниці нашого субстрату. Етимологічні досліди. Нью-Йорк, 1966.

Чапленко В. Адигейські мови – ключ до етногенези слов’ян та інших народів // Молода Україна, лютий 1969, ч. 165.

Чапленко В. Ще раз про походження назви “гуцул” // Молода Україна, квітень 1977, ч. 255.

Чапленко В. Походження етноніма “гуцули”. – http://www.putyla.org.ua/2008/05/15/pokhodzhennja-nazvi-gucul.html

Шагиров А. К. Этимологический словарь адыгских (черкесских) языков. П–I. Москва, 1977.

Шнилерман В. А. Злоключения одной науки: этногенетические исследования и сталинская национальная политика // Этнографическое обозрение, 1993, № 3.

Ященко А. И. Топонимика Курской области. Курск, 1958.

Moszyński K. Pierwotny zasiąg języka praslowańskiego. Wroclaw – Kraków, 1957.

REFERENCES

V-ko N. (1903), “K voprosu o proiskhozhdenii nazvaniya Poltavy”, Kiyevskaya starina, Vol. LXXXI, Kyiv. (In Russian).

“Voyenno-topograficheskaya karta Rossiyskoy imperii (1869–1890)”, available at: htttp://history11.ucoz.ru (accessed August 8, 2011). (In Russian).

Volkova N. G. (1973), Etnonimy i plemennyye nazvaniya Severnogo Kavkaza, Nauka, Moscow. (In Russian).

“Voskresenskaya letopis’” (1856), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey (PSRL), Vol. VII, Saint Petersburg. (In Russian).

“Ipat’yevskaya letopis’” (1843), in PSRL, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).

“Ipat’yevskaya letopis’” (1908), in PSRL, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).

Kabardinsko-russkiy slovar’ (1957), B. M. Kardanov (Ed.), Moscow. (In Russian).

Karpini P. (1957), “Istoriya mongalov”, in Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Geografiz, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Kniga Bol’shomu Chertezhu (1959), AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).

“Kniga Stepennaya tsarskogo rodosloviya” (1868), in PSRL, Vol. XXI, Saint Petersburg. (In Russian).

Kobychev V. P. (1973), V poiskakh prarodiny slavyan, Nauka, Moscow. (In Russian).

Kokov Dzh. N. (1966), Kabardinskiye geograficheskiye nazvaniya, Kratkiy slovar’, Nalchik. (In Russian).

Kokov Dzh. N. (1974), Adygskaya (cherkesskaya) toponimiya, Nal’chik. (In Russian).

Konstantin Bagryanorodnyy (1991), Ob upravlenii imperiyey, G. G. Litavrin and A. P. Novosel’tsev (Eds.), Nauka, Moscow. (In Russian).

Korinnyy N. N. (1991), Pereyaslavskaya zemlya. X – pervaya polovina XIII veka, Kyiv. (In Russian).

Korinnyy M. M., “Pryrodni umovy Pereyaslavs”koyi zemli v X–XIII st.”, available at: www.history.org.ua/journall/geo/o/18.pdf (accessed August 8, 2011). (In Ukrainian).

Lavrov L. I. (1961), “Do pytannya pro ukrayins”ko-kavkaz”ki kul”turni zv”yazky”, Narodna tvorchist” ta etnohrafiya, No. 3, pp. 62–66. (In Ukrainian).

“Lavrent’yevskaya letopis’” (1846), in PSRL, Vol. I, Saint Petersburg. (In Russian).

“Lavrent’yevskaya letopis’” (1926–1928), in PSRL, Vol. I, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).

Lyaskoronskiy V. (1897), Istoriya Pereyaslavskoy zemli s drevneyshikh vremen do poloviny XIII stoletiya, Kyiv. (In Russian).

Marr N. Ya. (1915), “Kavkazskiy kul’turnyy mir i Armeniya”, in Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, Ch. 62 (iyun’). (In Russian).

Marr N. Ya. (1927), “Rasseleniye yazykov i narodov i vopros o prarodine turetskikh yazykov”, in Pod znamenem marksizma, No. 6. (In Russian).

Marr N. Ya. (1933), Izbrannyye trudy, Vol. 1, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Marr N. Ya. (1935), Izbrannyye trudy, Vol. 5, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Matsevich L. (1896), “K voprosu o proiskhozhdenii nazvaniya “Poltava””, Kiyevskaya starina, Vol. IV, Kyiv. (In Russian).

Mosenkis Yu. L. (2001), Hruzyns”ki nazvy richok Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).

Nechitaylo A. L. (1991), Svyazi naseleniya stepnoy Ukrainy i Severnogo Kavkaza v epokhu bronzy, Kyiv. (In Russian).

Nechitaylo A. L. (1994), Dinamika istoricheskikh svyazey naseleniya stepnoy Ukrainy i Severnogo Kavkaza (epokha eneolita-bronzy), Avtoref. diss. ... dok. ist. nauk, Moscow. (In Russian).

Novgorodskaya Pervaya letopis’ (1950), Moscow and Leningrad. (In Russian).

“Novgorodskaya Pyataya letopis’” (1917), in PSRL, Vol. IV, Petrograd. (In Russian).

“Patriarshaya Devyataya letopis’” (1862), in PSRL, Vol. IX, Saint Petersburg. (In Russian).

“Patriarshaya Desyataya ili Nikonova letopis’” (1885), in PSRL, Vol. X, Saint Petersburg. (In Russian).

Povest’ vremennykh let (1950), D. S. Likhachev (Ed.), Part I, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Povist” vrem”yanykh lit, Litopys (za Ipats”kym spyskom) (1990), Rad”anskyy Pys”mennyk, Kyiv. (In Ukrainian).

Potebnya A. A. (1883), K istorii zvukov russkogo yazyka, IV, Warsaw. (In Russian).

“Radzivilovskaya letopis’” (1989), in PSRL, Vol. XXXVIII, Nauka, Leningrad. (In Russian).

Slovnyk hidronimiv Ukrayiny (1979), Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).

Stryzhak O. S. (1963), Nazvy richok Poltavshchyny, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).

Tyshchenko K. (2006), Movni kontakty: svidky formuvannya ukrayintsiv, Kyiv. (In Ukrainian).

Trubachev O. N. (1968), Nazvaniya rek Pravoberezhnoy Ukrainy, Moscow. (In Russian).

Fasmer M. (1987), Etimologicheskiy slovar’ russkogo yazyka, In 4 vols., 2nd Edition, Vol. III, Moscow. (In Russian).

Chaplenko V. (1966), Adyheys”ki movy – klyuch do tayemnytsi nashoho substratu, Etymolohichni doslidy, New York. (In Ukrainian).

Chaplenko V. (1969), “Adyheys”ki movy – klyuch do etnohenezy slov”yan ta inshykh narodiv”, in Moloda Ukrayina, lyutyy, Ch. 165. (In Ukrainian).

Chaplenko V. (1977), “Shche raz pro pokhodzhennya nazvy ‘hutsul’”, in Moloda Ukrayina, kviten”, Ch. 255. (In Ukrainian).

Chaplenko V. “Pokhodzhennya etnonima ‘hutsuly’”, available at: www.putyla.org.ua/2008/05/15/pokhodzhennja-nazvi-gucul.html (accessed May 8, 2017). (In Ukrainian).

Shagirov A. K. (1977), Etimologicheskiy slovar’ adygskikh (cherkesskikh) yazykov, P–I, Moscow. (In Russian).

Shnilerman V. A. (1993), “Zloklyucheniya odnoy nauki: etnogeneticheskiye issledovaniya i stalinskaya natsional’naya politika”, Etnograficheskoye obozreniye, No. 3, pp. 62–66. (In Russian).

Yashchenko A. I. (1958), Toponimika Kurskoy oblasti, Kursk. (In Russian).

Moszyński K. (1957), Pierwotny zasiąg języka praslowańskiego, Wroclaw, Kraków. (In Polish)

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>