КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЦАДИКІВ У ВЧЕННІ ХАСИДІВ ПРО БОГОУГОДНІ ВЕСЕЛОЩІ

І. В. Туров

doi:10.15407/orientw2017.04.027

КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЦАДИКІВ У ВЧЕННІ ХАСИДІВ ПРО БОГОУГОДНІ ВЕСЕЛОЩІ

PDF

https://doi.org/10.15407/orientw2017.04.027

І. В. Туров

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України

Анотація

Хасидизм відрізняє від решти течій юдаїзму практика примноження веселощів у громадському житті віруючих. Вони є важливим чинником підтримки священного порядку і затвердження створеної послідовниками Бешта системи влади. Згідно із вченням хасидів, саме цадики наділяють людей радістю і пробуджують у божества благодатну веселість. Слід відзначити, що в проповідях засновників хасидизму не існує однозначного визначення місця веселощів в ієрархії проявів богоугодної людської активності. Їм відводиться як другорядна допоміжна роль, актуальна лише на етапі сходження на небеса, так і, навпаки, вирішальна, незамінна у справі безпосереднього спілкування з божеством. Вказана подвійність дозволяє лідерам контролювати поведінку своїх послідовників і при цьому самим вести себе не так, як усі. Таким чином затверджується влада цадиків над суспільством і водночас їхня незалежність від суспільства.

Як цитувати

Туров, І. В. (2017). КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЦАДИКІВ У ВЧЕННІ ХАСИДІВ ПРО БОГОУГОДНІ ВЕСЕЛОЩІ. Східний світ, (4 (97), 27-45. https://doi.org/10.15407/orientw2017.04.027

Переглядів статті: 62 | Завантажень PDF: 32

Ключові слова

веселощі, Влада, Громада, концепція, хасидизм, цадик, юдаїзм

Посилання

Abelson J. (1912), The Immanence of God in Rabbinical Literature, Macmilan, London.

Avraham Yehoshua Geshel mi-Apata (1883), Ohev Israel, Zhitomir. (In Hebrew).

Bereshit Raba (1996), Teodor-Albek (Ed.), Jerusalem. (In Hebrew and Aramaic).

Dov Ber mi-Mezhirecz (2004), Magid dvarav le-Yaaqov, Otsar ha-Hasidim, New York. (In Hebrew).

Dov Ber mi-Mezhirecz (2004), Or tora, Otsar ha-Hasidim, New York. (In Hebrew).

Eliezer Azkiri (1601), Sefer Haredim, Venice. (In Hebrew).

Elimelekh mi-Lyzhansk (1978), Noam Elimelekh, Jerusalem. (In Hebrew).

Eliyahu de Vidas (1708), Reshit Hohmah, Amsterdam. (In Hebrew).

Halfan E. (1998), Milon Ivry Qabaly, Nof-Ilon. (In Hebrew).

Ishayahu Gorovits (1698), Shney Luhot ha-Brit, Amsterdam. (In Hebrew).

Israel Sarug (1897), Limudey Atsilut, Mukachevo. (In Hebrew).

Koyfman Ts. (2008), Be Kol darkeha dahu: Tfisat ha-elohut ve-ha-avoda be-geshmiut be-reiya ha-hasidu, Hotsaat Universita Bar Ilan, Ramat Gan. (In Hebrew).

Levi Itshaq mi-Berdichev (1958), Qdushat Levi, Jerusalem. (In Hebrew).

Liebes Y. (1994), “Zohar va-Eros”, Alpaim, No. 9, pp. 67–117. (In Hebrew).

Mark Ts. (2003), Mistika ve-shigaon be-ezirat r. Nahman mi-Braslav, Makhon Shalom Hartman, Tel Aviv. (In Hebrew).

Mekhilta de-rabbi Ishmael. (In Hebrew).

Menahem Mendel mi-Vitebsk (1989), Pri ha-arets, Jerusalem. (In Hebrew).

Midrash Sifre al sefer be-Mitbar. (In Hebrew).

Moshe Haym Efraim mi-Sudylkov (1963), Degel mahane Efrayim, Jerusalem. (In Hebrew).

Naftaly Bekherakh, Emeq ha-Melekh, Amsterdam, 1648. (In Hebrew).

Nahman mi-Bratslav (1965), Sefer sikhot ha-Ran, Jerusalem. (In Hebrew).

Nahman mi-Bratslav (1976), Sefer sipurey maasiyot, Maase 6, Jerusalem. (In Hebrew).

Natan Sternhartz mi-Nemirov (1947), Liqutey halakhot, Jerusalem. (In Hebrew).

Sack B. (1995), Be-Shaarey ha-qabbalah shel r.Moshe Qordovero, Universita Ben-Gurion ba –Negev, Jerusalem. (In Hebrew).

Shohet A. (1951), “Al Simha be-Hasidut”, Tsion, No. 16, pp. 30–43. (In Hebrew).

Talmud Bavli, Muad Katan. (In Hebrew and Aramaic).

Talmud Bavli, Shabat. (In Hebrew and Aramaic).

Tishby I. (1996), Mishnat ha-zohar, Vol. 1, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Tishby I. (1997), Mishnat ha-zohar, Vol. 2, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Werblowsky Z. (1996), Joseph Karo: Baal halakha u-mequbal, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).

Wilensky M. (1970), Hasidim u-mitnagdim, Vol. 1, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Yaaqov Yosef mi-Polonoye (1966), Toldot Yaaqov Yosef, Jerusalem. (In Hebrew).

Zohar. (In Hebrew and Aramaic).

REFERENCES