ВПЛИВ ХАСИДІВ НА ВЧЕННЯ ТА ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ Р. АВРААМА КУКА
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Рабинський авторитет і мислитель р. Авраам Кук був палким прибічником модернізації єврейського суспільства. Він рішуче обстоював необхідність активної політичної діяльності, розвитку сучасної промисловості та сільського господарства і, врешті-решт, відновлення національної держави на землі Ізраїлю. Задля досягнення цієї мети ребе закликав до спів-праці з сіоністами-атеїстами, незважаючи на негативне ставлення активістів цього руху до релігії. Завдяки застосуванню діалектичної аргументації р. Авраам доводив, що тимчасова відмова від традиційних цінностей приведе їх до небаченого раніше розквіту в недалекому майбутньому. Ці парадоксальні висновки обґрунтовувалися за допомогою концепцій класиків кабалістичної думки. Ті самі теологічні напрацювання широко використовувалися фундаторами хасидизму та їхніми послідовниками. Такий стан речей дає змогу висунути гіпотезу про суттєвий вплив хасидів на вчення нашого автора. Її підтверджує не лише наявність спільних джерел, а й схожі шляхи витлумачення згаданих містичних текстів. Авторитетні кабалісти бачили творіння як арену, де відбувається боротьба сил добра та зла. Бешт і його послідовники вважали, що кожна річ нашого світу є втіленням Творця і тому є доброю за своєю суттю. Р. Кук також спростовував об’єктивність зла. Це своєю чергою давало йому змогу вірити в добрий початок, прихований у русі атеїстів.
Духовна практика середньовічних містиків зазвичай була спрямована на вищі сфери буття. Натомість хасиди вбачали в побутових речах знаряддя наближення світу до Творця. Сакралізація р. Авраамом сучасного виробництва, звичайно, більш радикальна, проте саме тлумачення послідовників Бешта допомагало нашому автору обґрунтувати свої революційні висновки, спираючись на традицію.
У творах р. Кука значна увага приділяється концепції видатного лідера, здатного в надприродний спосіб виправляти душі людей. Згадане вчення має багато спільних рис із проповідями послідовників Бешта про роль видатних праведників (цадиків) у житті громад.
Доведення впливу хасидів на погляди нашого автора виявляє цікавий історичний парадокс. Хоча лідери згаданого руху рішуче виступали проти модернізації та створення національної єврейської держави, їхнє вчення суттєво посприяло цим процесам.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
кабала, містика, модернізація, національна держава, оновлення суспільства, Політика, р. Авраам Кук, сіонізм, хасидизм
Туров Игорь. Ранний хасидизм: История. Вероучение. Контакты со славянским окружением. Київ, 2003.
Ben-Shlomo J. Qabbalat ha-Ary ve-Torat ha-rav Kuk // MehkareyErushalaim be-Mahshevet Israel. Vol. 10. 1992.
Buber M. Be-Pardes ha-hasidut. Jerusalem, 2001.
Dov Ber Magid mi-Mezhirech. Magid dvarav le-Yaaqov. Jerusalem, 1976.
Dov Ber mi-Mezhirecz. Magid dvarav le-Yaaqov ve-ha-Liqutey amoraim. Or Tora. Brookline, New York, 2004.
Dubnov S. Toldot ha-hasidut. Tel Aviv, 1960.
Etkes I. Tnuat ha-Hasidut be-reshita. Tel-Aviv, 1998.
Garb J. “Ehidey ha-segula ihyu la- adarim” iunim be-qabala ha-mea ha- esrim. Jerusalem, 2005.
Green A. The Zaddiq as Axis Mundi in Later Judaism // Jewish Spirituality. New York, 1987.
Idel M. Hasidism, Between Ecstasy and Magic. New York, 1995.
Israel mi-Ruzhin. Sefer Orot Israel, leket shalem. Jerusalem, 1973.
Jacobson Y. Torata shel Hasidut. Tel Aviv, 1985.
Kook Аbraham Isaac. Igerot ha-reiyah. [in 3 vol.]. Vol. 3. Jerusalem, 1961a.
Kook Аbraham Isaac. Orot. Jerusalem, 1961b.
Kook Аbraham Isaac. Orot ha-Kodesh. [in 3 vol.] Vol. 1. Jerusalem, 1963.
Kook Аbraham Isaac. Orot ha-Kodesh. [in 3 vol.] Vol. 2. Jerusalem, 1964a.
Kook Аbraham Isaac. Orot ha-Kodesh. [in 3 vol.] Vol. 3. Jerusalem, 1964b.
Kook Аbraham Isaac. Eder ha-yakar ve-ikvei ha-tson. Jerusalem, 1967.
Kook Аbraham Isaac. Hazon ha-geulah. Jerusalem, 1974.
Kook Аbraham Isaac. Arfeley tohar. Jerusalem, 1983.
Kook Аbraham Isaac. Maamrey ha-reiyah. Jerusalem, 1986.
Kook Аbraham Isaac. Shmone qovtsim. [in 3 vol.]. Vol. 1. Jerusalem, 1999.
Koyfman Ts. Be Kol darkeha da hu. Hotsaat Universita Bar Ilan, 2008.
Liebes Y. Hadashot le-inyan ha-Besht ve-Shabtay Tsvi // Mehqarey Erushalaim be-mahshevet Israel. Vol. 2. 1983.
Margolin R. Ha-pnimat hayey ha-dat ve-ha-makhshava be-doroteha ha-rishonim shel ha-hasidut: meqoroteyha u-basiseyha ha-epistemiologiyim: Avoda le-shem qabalat tor Ph. D. Jerusalem, 1999.
Menahem Mendel mi-Vitebsk. Pri ha-arets. Jerusalem, 1989.
Piekarz M. Bi-yemey tsmihat ha-hasidut. Jerusalem, 1978.
Ravitzky A. Messianism, Zionism, and Jewish Religious Radicalism. Chicago & London, 1993.
Ravitzky A. Munkacs and Jerusalem: Ultra-Orthodox opposition to Zionism and Agudaism // Zionism and Religion. Brandeis University Press, 1998.
Salmon Y. Zionism and Anti-Zionizm in Traditional Judaism in Eastern Europe // Zionism and Religion. Brandeis University Press, 1998.
Sack B. The Influence of Reshit hokhmah on the Teachings of the Maggid of Mezhirech // Hassidism reappraised. London – Portland – Oregon, 1997. https://doi.org/10.3828/liverpool/9781874774204.003.0014
Scholem G. Mehkarim u-mekorot le-toldot ha-shabtaut ve-gilguleha. Jerusalem, 1974.
Schweid E. Ha-Yehudi ha- boded ve-ha-yahadut. Tel Aviv, 1974.
Shilo E. Parshanut ha-rav Kook le-qabalat ha-Ary: hofaat neshamot hadashot ve-tiqun ha-olam // Le-Iyunim be-tqumat Israel. Vol. 18. 2008.
Shapira Hayim Elazar. Maamar zikaron tsadiqim. Jerusalem, 1962.
Shapira Hayim Elazar. Sefer mashmia eyeshua. Hotsaat Emet Or Torah Munkatsh, 1991.
Shivhey ha-Besht. Magadurat B. Minz. Tel-Aviv, 1961.
Shivhey ha-Best. Mahadurat A. Horodetskiy. Tel-Aviv, 1968.
Shohet A. Ha-zadik be-torat ha-hasidut // Sefer Yaakov Gil. Jerusalem, 1979.
Tikuney ha-Zohar. Tel-Aviv, 1948.
Tishby I. Netivey emuna u-minut. Ramat Gan, 1965.
Tishby I. Torat ha-ra ve-ha-klipa be-qabbalat ha-Ary. Jerusalem, 1984.
Tishby I., Dan J. Torat ha-hasidut ve-sifruta // Hebrew Encyclopaedia. Vol. 17. 1966.
Waks R. Ehud be-dibur etsel ha-Besht u-mamshikhey darko // Daat, 2006, No. 57–59.
Zusman J. Mihtavim le-toldot maran ha-RAY”A Kook z”tsl: ha-gaon ha-tsadik ha-erushalmy // Me-avney ha-maqom: me-perot beyt midrasho [Eshivat Beyt-El]. Vol. 14. 2002.
REFERENCES
Turov I. (2003), Ranniy khasidizm: Istoriya. Veroucheniye. Kontakty so slavyanskim okruzheniyem, Dukh i Litera, Kyiv. (In Russian).
Ben-Shlomo J. (1992), “Qabbalat ha-Ary ve-Torat ha-rav Kuk”, in Mehkarey Erushalaim be-Mahshevet Israel, Vol. 10, pp. 449–457. (In Hebrew).
Buber M. (2001), Be-Pardes ha-hasidut, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).
Dov Ber Magid mi-Mezhirech (1976), Magid dvarav le-Yaaqov, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).
Dov Ber mi-Mezhirecz (2004), Magid dvarav le-Yaaqov ve-ha-Liqutey amoraim. Or Tora, otsar ha- Hasidim, Brookline, New York. (In Hebrew).
Dubnov S. (1960), Toldot ha-hasidut, Dvir, Tel Aviv. (In Hebrew).
Etkes I. (1998), Tnuat ha-Hasidut be-reshita, Misrad Ha-Bitakhon, Tel-Aviv. (In Hebrew).
Garb J. (2005), “Ehidey ha-segula ihyu la- adarim” iunim be-qabala ha-mea ha- esrim, Shalom Hartman Institute, Jerusalem. (In Hebrew).
Green A. (1987), “The Zaddiq as Axis Mundi in Later Judaism”, in Jewish Spirituality, Crossroad, New York, pp. 127–157.
Idel M. (1995), Hasidism, Between Ecstasy and Magic, State University of New York Press, New York.
Israel mi-Ruzhin (1973), Sefer Orot Israel, leket shalem, Mosad ha-Rim Levin, Jerusalem. (In Hebrew).
Jacobson Y. (1985), Torata shel Hasidut, Misrad Ha-Bitakhon, Tel Aviv. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1961a), Igerot ha-reiyah: in 3 vols, Vol. 3, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1961b), Orot, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1963), Orot ha-Kodesh: in 3 vols, Vol. 1, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1964a), Orot ha-Kodesh: in 3 vols, Vol. 2, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1964b), Orot ha-Kodesh: in 3 vols, Vol. 3, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1967), Eder ha-yakar ve-ikvei ha-tson, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1974), Hazon ha-geulah, Ha-Aguda le-hotsaat sifrey ha-Ray”a Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1983), Arfeley tohar, Mahon ha-Ray”a, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1986), Maamrey ha-reiyah, Ha-Qeren al shem Golda katz, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook Аbraham Isaac (1999), Shmone qovtsim: in 3 vols, Vol. 1, Jerusalem. (In Hebrew).
Koyfman Ts. (2008), Be Kol darkeha da hu, Hotsaat Universita Bar Ilan, Ramat Gan. (In Hebrew).
Liebes Y. (1983), “Hadashot le-inyan ha-Besht ve-Shabtay Tsvi”, in Mehkarey Erushalaim be-Mahshevet Israel, Vol. 2, pp. 564–569. (In Hebrew).
Margolin R. (1999), Ha-pnimat hayey ha-dat ve-ha-makhshava be-doroteha ha-rishonim shel ha-hasidut: meqoroteyha u-basiseyha ha-epistemiologiyim, Avoda le-shem qabalat tor PhD, Hebrew University, Jerusalem. (In Hebrew).
Menahem Mendel mi-Vitebsk (1989), Pry ha-arets, “Ha-Mesora”, Jerusalem. (In Hebrew).
Piekarz M. (1978), Bi-yemey tsmihat ha-hasidut, Mosad Byalik, Jerusalem. (In Hebrew).
Ravitzky A. (1993), Messianism, Zionism, and Jewish religious Radicalism, The University of Chicago Press, Chicago & London.
Ravitzky A. (1998), “Munkacs and Jerusalem: Ultra-Orthodox opposition to Zionism and Agudaism”, in Zionism and Religion, Brandeis University Press, pp. 67–92.
Salmon Y. (1998), “Zionism and Anti-Zionizm in Traditional Judaism in Eastern Europe”, in Zionism and Religion, Brandeis University Press, pp. 25–43.
Sack B. (1997), “The Influence of Reshit hokhmah on the Teachings of the Maggid of Mezhirech”, in Hassidism reappraised, The Littman Library of Jewish civilization, London and Portland, Oregon, pp. 251–257. https://doi.org/10.3828/liverpool/9781874774204.003.0014
Scholem G. (1974), Mehkarim u-mekorot le-toldot ha-shabtaut ve-gilguleha, Mosad Byalik, Jerusalem. (In Hebrew).
Schweid E. (1974), Ha-Yehudi ha-boded ve-ha-yahadut, Am Oved, Tel Aviv. (In Hebrew).
Shilo E. (2008), “Parshanut ha-rav Kook le-qabalat ha-Ary: hofaat neshamot hadashot ve-tiqun ha-olam”, in Le-Iyunim be-tqumat Israel, Vol. 18, pp. 55–77. (In Hebrew).
Shapira Hayim Elazar (1962), Maamar zikaron tsadiqim, Ch. Mashkovich, Jerusalem. (In Hebrew).
Shapira Hayim Elazar (1991), Sefer mashmia eyeshua, Hotsaat Emet Or Torah Munkatsh, New York. (In Hebrew).
Shivhey ha-Besht (1961), Magadurat B. Minz, Dvir, Tel-Aviv. (In Hebrew).
Shivhey ha-Best (1968), Mahadurat A. Horodetskiy, Dvir, Tel-Aviv. (In Hebrew).
Shohet A. (1979), “Ha-zadik be-torat ha-hasidut”, Sefer Yaakov Gil, R’ MS, Jerusalem, pp. 299–306. (In Hebrew).
Tikuney ha-Zohar (1948), Mosad ha-rav, Kook Tel-Aviv. (In Hebrew).
Tishby I. (1965), Netivey emuna u-minut, Berman, Ramat Gan. (In Hebrew).
Tishby I. (1984), Torat ha-ra ve-ha-klipa be-qabbalat ha-Ary, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).
Tishby I. and Dan J. (1966), “Torat ha-hasidut ve-sifruta”, in Hebrew Encyclopaedia, Vol. 17, pp. 769–822. (In Hebrew).
Waks R. (2006), “Ehud be-dibur etsel ha-Besht u-mamshikhey darko”, in Daat, No. 57–59, pp. 143–164. (In Hebrew).
Zusman J. (2002), “Mihtavim le-toldot maran ha-RAY”A Kook z”tsl: ha-gaon ha-tsadik ha-erushalmy”, in Me-avney ha-maqom: me-perot beyt midrasho [Eshivat Beyt-El], Vol. 14, pp. 14–35. (In Hebrew).