Антіохійські арабомовні редакції богослужбового Псалтиря XVII–XVIII ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті досліджується історія редагування арабського богослужбового Псалтиря в Антіохійській церкві після запровадження арабського друкарства в Османській імперії. Дослідження базується на порівнянні рукописних і друкованих версій арабського Псалтиря. Першим важливим етапом на шляху до стандартизації арабомовного Псалтиря стало алеппське видання 1706 р. за редакцією митрополита Афанасія Даббаса. Воно базувалося на рукописній версії XVII ст., яка походить від редакції знаного перекладача Біблії Абдаллаха Ібн аль-Фадла Антіохійського (XI ст.). Бухарестське видання Псалтиря 1747 р. повністю ґрунтувалося на алеппському, за винятком незначних граматичних відмінностей. 1735 р. в ліванському Шувейрському монастирі було надруковано покращену версію, яка базувалася на алеппському виданні. Шувейрське видання демонструє набагато якісніший текст із погляду орфографії, граматичних норм класичної арабської мови й відповідності Септуагінті, з якої робився переклад Біблії в Антіохійській церкві. Ця версія зазнала багато перевидань і стала другим важливим етапом редагування арабського Псалтиря. Третьою редакцією Псалтиря XVIII ст. – з оригінальними правками в біблійних текстах, але із запозиченими із шувейрської редакції текстами молитов після кафізм – стало бейрутське видання 1752 р.
У редакторській роботі видавців Псалтиря спостерігається однаковий метод: біблійні тексти (псалми й пісні пророків) зазнали мінімального втручання, оскільки їхній давній усталений переклад за редакцією Абдаллаха Ібн аль-Фадла вже пройшов апробацію століттями і користувався авторитетом, тоді як з молитвами після кафізм, які не є біблійними текстами і в які проникло багато діалектизмів і рис християнської середньоарабської мови, редактори мали більше свободи і тому вдавалися до багатьох лексичних замін і реструктуризації речень.
У публікації пропонується переклад українською другої передмови до алеппського Псалтиря (1706) і передмови та післямови до бейрутського Псалтиря (1752), у яких зустрічаються важливі згадки про редакторську роботу над арабським текстом.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Псалтир; араби-християни; Антіохійська церква; Абдаллах Ібн аль-Фадл Антіохійський; Афанасій ІІІ Даббас; друкарство; редагування; псалми; християнська середньоарабська мова
Петрова Ю. І. (2024), “Панегіричні передмови на честь меценатів в арабо-християнських стародруках початку XVIII ст.”, Східний світ, № 3, с. 79–94. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.079
Факсимильное издание рукописи А 187 (Арабская петербургская лицевая Псалтырь) из собрания Института востоковедения РАН (Санкт-Петербургский филиал) (2005), подг. Вал. В. Полосин, Н. И. Сериков, С. А. Французов, Кварта, Санкт-Петербург & Воронеж.
Chițulescu P. (2025), “The Last Journey of Patriarch Athanasios III Dabbās to Wallachia and the Editorial Program of the Printing Presses of Aleppo and Bucharest”, Philobiblon. Transylvanian Journal of Multidisciplinary Research in the Humanities, Vol. XXX, No. 1, pp. 7–20. DOI: https://doi.org/10.26424/philobib.2025.30.1.01
Feodorov I. (2018), “New Data on the Early Arabic Printing in the Levant and its Connections to the Romanian Presses”, Revue des études sud-est européennes, Vol. LVI, 1–4, pp. 197–233.
Feodorov I. (2023), Arabic Printing for the Christians in Ottoman Lands, De Gruyter, Berlin and Boston. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110786996
Kitāb al-zabūr al-šarīf (1706), Aleppo. (In Arabic).
Kitāb al-zabūr al-ilāhī li-Dāwud al-nabī (1735), al-Shuwayr. (In Arabic).
Kitāb al-zabūr al-šarīf (1747), Bucharest. (In Arabic).
Kitāb al-zabūr al-šarīf (1752), Beirut. (In Arabic).
“ ‘Kitāb zabūr Dāwūd al-nabī’ , Manuscript 258”, in Mar Behnam Monastery, available at: https://www.vhmml.org/readingRoom/view/131556 (accessed August 20, 2025). (In Arabic).
“ ‘Kitāb zabūr Dāwūd al-nabī’, Manuscrit 77”, in Société des Missionaires de Saint Paul (Melkite Greek Catholic), available at: https://www.vhmml.org/readingRoom/view/599908 (accessed August 20, 2025). (In Arabic).
Parpulov G. R. (2014), Toward a History of Byzantine Psalters ca. 850–1350 AD, s.n., Plovdiv.
Roberts A. M. (2020), Reason and Revelation in Byzantine Antioch. The Christian Translation Program of Abdallah ibn al-Fadl, University of California Press, Oakland.
Țipău M. (2024), Sylvester of Antioch. Life and Achievements of an 18th-Century Christian Orthodox Patriarch, De Gruyter, Berlin and Boston. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110988420
Wade A. (2024), “A Preliminary Comparison of the Horologion in Sinai Arabic 232 (13th c.) with the 1702 Edition of Athanasios Dabbās and the Earlier Version of Meletios Karma”, in R. Dipratu and S. Noble (eds), Arabic-Type Books Printed in Wallachia, Istanbul, and Beyond / First Volume of Collected Works of the TYPARABIC Project, De Gruyter, Berlin and Boston, pp. 243–265. DOI: https://doi.org/10.1515/9783111060392-011
Ψαλτήριον του Προφήτου και Βασιλέως Δαβίδ (1700), Snagov.
Ψαλτήριον. Δαβίδ του Προφήτου και Βασιλέως (1798), Τυπογραφέιο του Πατριαρχείου της Κωνσταντινουπόλεως, Constantinople.
REFERENCES
Arabskaya Psaltyr’: Prilozheniye k faksimil’nomu izdaniyu rukopisi A 187 (Arabskaya peterburgskaya litsevaya Psaltyr’) iz sobraniya Instituta vostokovedeniya RAN (Sankt-Peterburgskiy filial) (2005), Compl. by Val. V. Polosin, N. I. Serikov and S. A. Frantsuzov, Kvarta, Saint Petersburg and Voronezh. (In Russian).
Petrova Yu. I. (2024), “Panehirychni peredmovy na chest metsenativ v arabo-khrystyianskykh starodrukakh pochatku XVIII st.”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 79–94. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.079
Faksimil’noye izdaniye rukopisi A 187 (Arabskaya peterburgskaya litsevaya Psaltyr’) iz sobraniya Instituta vostokovedeniya RAN (Sankt-Peterburgskiy filial) (2005), Compl. by Val. V. Polosin, N. I. Serikov and S. A. Frantsuzov, Kvarta, Saint Petersburg and Voronezh.
Chițulescu P. (2025), “The Last Journey of Patriarch Athanasios III Dabbās to Wallachia and the Editorial Program of the Printing Presses of Aleppo and Bucharest”, Philobiblon. Transylvanian Journal of Multidisciplinary Research in the Humanities, Vol. XXX, No. 1, pp. 7–20. DOI: https://doi.org/10.26424/philobib.2025.30.1.01
Feodorov I. (2018), “New Data on the Early Arabic Printing in the Levant and its Connections to the Romanian Presses”, Revue des études sud-est européennes, Vol. LVI, 1–4, pp. 197–233.
Feodorov I. (2023), Arabic Printing for the Christians in Ottoman Lands, De Gruyter, Berlin and Boston. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110786996
Kitāb al-zabūr al-šarīf (1706), Aleppo. (In Arabic).
Kitāb al-zabūr al-ilāhī li-Dāwud al-nabī (1735), al-Shuwayr. (In Arabic).
Kitāb al-zabūr al-šarīf (1747), Bucharest. (In Arabic).
Kitāb al-zabūr al-šarīf (1752), Beirut. (In Arabic).
“ ‘Kitāb zabūr Dāwūd al-nabī’ , Manuscript 258”, in Mar Behnam Monastery, available at: https://www.vhmml.org/readingRoom/view/131556 (accessed August 20, 2025). (In Arabic).
“ ‘Kitāb zabūr Dāwūd al-nabī’, Manuscrit 77”, in Société des Missionaires de Saint Paul (Melkite Greek Catholic), available at: https://www.vhmml.org/readingRoom/view/599908 (accessed August 20, 2025). (In Arabic).
Parpulov G. R. (2014), Toward a History of Byzantine Psalters ca. 850–1350 AD, s.n., Plovdiv.
Roberts A. M. (2020), Reason and Revelation in Byzantine Antioch. The Christian Translation Program of Abdallah ibn al-Fadl, University of California Press, Oakland.
Țipău M. (2024), Sylvester of Antioch. Life and Achievements of an 18th-Century Christian Orthodox Patriarch, De Gruyter, Berlin & Boston. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110988420
Wade A. (2024), “A Preliminary Comparison of the Horologion in Sinai Arabic 232 (13th c.) with the 1702 Edition of Athanasios Dabbās and the Earlier Version of Meletios Karma”, in R. Dipratu and S. Noble (eds), Arabic-Type Books Printed in Wallachia, Istanbul, and Beyond / First Volume of Collected Works of the TYPARABIC Project, De Gruyter, Berlin and Boston, pp. 243–265. DOI: https://doi.org/10.1515/9783111060392-011
Psaltírion tou Profítou kai Vasilέos Davíd (1700), Snagov.
Psaltírion. Davíd tou Profítou kai Vasilέos (1798), Typografeío tou Patriarcheíou tis Konstantinoupóleos, Constantinople.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.