Українська громада Маньчжурії в польсько-японських відносинах 1930-х рр.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Метою статті є аналіз місця і ролі української громади в Маньчжурії в польсько-японських відносинах 1930-х рр. Особливу увагу приділено політиці міжвоєнної Польщі та імператорської Японії щодо створення Зеленої України. У цьому контексті йшлося про використання потенціалу української еміграції Маньчжурії у великодержавних планах цих держав, які були зацікавлені в розчленуванні СРСР та загарбанні територій Далекого Сходу.
Аналіз політики Ю. Пілсудського в налагодженні співпраці з Японією засвідчив їхні спільні інтереси в розчленуванні Радянського Союзу на окремі національні держави й підпорядкуванні їх своєму політичному впливові. Вважалося за доцільне використання потенціалу української еміграції різної політичної орієнтації: прихильників УНР, гетьмана П. Скоропадського та ОУН. Зазначимо, що польсько-японська співпраця в українському питанні мала негативні наслідки для консолідації українського визвольного руху.
З’ясовано, що на початку 1930-х рр. реалізація концепції прометеїзму Польщі щодо створення Зеленої України спиралася на підтримку імператорської Японії та використання еміграції УНР в Харбіні. Однак представники УНР рішуче відмовилися від ролі маріонетки у великодержавній доктрині Японії, а прагнули створення незалежної Зеленої України на Далекому Сході. З огляду на це напередодні Другої світової війни мілітаристські кола Японії переорієнтувалися на використання потенціалу Далекосхідної ОУН у майбутній війні з СРСР. Виношуючи плани перетворення української громади Харбіна в знаряддя для реалізації своїх великодержавних доктрин, Польща сама стала жертвою зовнішньої агресії на початку війни, а Японія найбільше постраждала на її завершальному етапі.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Далекосхідна ОУН; еміграція УНР; Зелена Україна; імператорська Японія; Маньчжурія; польсько-японські відносини; прометеїзм; українська громада в Харбіні
Верига В. (1998), Визвольні змагання в Україні 1914–1923 рр., у двох томах, т. 2, Видавництво Отців Василіан “Місіонер”, Львів і Жовква.
Волинське слово (1937), 21 листопада.
Далекосхідний націоналіст (1937), Серпень, c. 39–40.
Маньджурський Вісник (1934), № 14, c. 3.
Окабе Й. (2021), Історія японсько-українських відносин 1915–1937 рр., пер. з япон. Надії Гораль, Вид-во Львівської політехніки, Львів.
Окіпнюк В. і Козлов Д. (2023), “Співробітництво спецслужб державного центру Української Народної Республіки в екзилі та Японії в першій половині 1930-х років”, Український історичний журнал, № 1, с. 103–120. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2023.01.103
Попок А. (1998), “Громадсько-політичне та релігійне життя українців на Далекому Сході в ХХ ст.”, Український історичний журнал, № 6, с. 54–68.
Попок А. А. (2005), “Зелений Клин”, Енциклопедія історії України: у 10 т., т. 3: Е–Й , Наукова думка, Київ, с. 323.
Посівнич М. (2005), “Деякі аспекти діяльності Організації Українських Націоналістів на Далекому Сході”, Український визвольний рух, № 5, режим доступу: https://cutt.ly/orUDAW1W (дата звернення: 1.07.2025).
Світ І. (1972), Українсько-японські взаємини. 1903–1945. Історичний огляд і спостереження, Українське Історичне Товариство, Нью-Йорк.
Табор (1932), ч. 17, с. 47–69.
Чорномаз В. (1993), “Українці на Далекому Сході (1883–1922)”, Східний світ, № 2, с. 101–113.
Biblioteka Polska w Paryżu, “Akta Aleksandra Kawałkowskiego” (BPP, AAK).
Centralne Archiwum Wojskowy (CAW ) [Central Military Archives], Oddziаł II Sztabu Głównego.
Komar V. & Szymanowicz A. (2024), “The Poles and the Japanese in the Struggle for the Soviet Far East in the 1930s”, Echa Przeszłości, Nr XXV/2, pp. 107–131. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.10924
Kossenko I. (1974), “L’Ukraine d’Extrême Orient”, Prométhée, Vol. 97, pp. 4–8.
Kuromiya H. & Pepłoński A. (2009), Między Warszawą a Tokio. Polsko-japońska współpraca wywiadowcza 1904–1944, A. Marszałek, Toruń.
Pelc W. (1934), “Ukraincy na Dalekim Wschodzie”, Biułetyń Polsko-Ukraiński, No. 22 (57), pp. 4–7.
REFERENCES
Veryha V. (1998), Vyzvolni zmahannia v Ukraini 1914–1923 rr., U dvokh tomakh, Vol. 2, Vydavnytstvo Ottsiv Vasylian “Misioner”, Lviv and Zhovkva. (In Ukrainian).
Volynske slovo (1937), November 21. (In Ukrainian).
Dalekoskhidnyi natsionalist (1937), August, pp. 39–40. (In Ukrainian).
Mandzhurskyi Visnyk (1934), No. 14, p. 3. (In Ukrainian).
Okabe Y. (2021), Istoriia yaponsko-ukrainskykh vidnosyn 1915–1937 rr., Transl. from Japan by Nadiia Horal, Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, Lviv. (In Ukrainian).
Okipniuk V. and Kozlov D. (2023), “Spivrobitnytstvo spetssluzhb derzhavnoho tsentru Ukrainskoi Narodnoi Respubliky v ekzyli ta Yaponii v pershii polovyni 1930-kh rokiv”, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, No. 1, pp. 103–120. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2023.01.103
Popok A. (1998), “Hromadsko-politychne ta relihiine zhyttia ukraintsiv na Dalekomu Skhodi v XX st.”, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, No. 6, pp. 54–68. (In Ukrainian).
Popok A. A. (2005), “Zelenyi Klyn”, in Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t., Vol. 3, Naukova dumka, Kyiv, p. 323. (In Ukrainian).
Posivnych M. (2005), “Deiaki aspekty diialnosti Orhanizatsii Ukrainskykh Natsionalistiv na Dalekomu Skhodi”, Ukrainskyi vyzvolnyi rukh, No. 5, available at: https://cutt.ly/orUDAW1W (accessed July 1, 2025). (In Ukrainian).
Svіt I. (1972), Ukrainsko-iaponskі vzaiemyny 1903–1945. Istorychnyi ohliad і sposterezhennia, Ukrainske Istorychne Tovarystvo, New York. (In Ukrainian).
Tabor (1932), No. 17, pp. 47–69. (In Ukrainian).
Chornomaz V. (1993), “Ukraintsi na Dalekomu Skhodi (1883–1922)”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 101–113. (In Ukrainian).
Biblioteka Polska w Paryżu, “Akta Aleksandra Kawałkowskiego” (BPP, AAK).
Centralne Archiwum Wojskowе (CAW ) [Central Military Archives], Oddziаł II Sztabu Głównego.
Komar V. & Szymanowicz A. (2024), “The Poles and the Japanese in the Struggle for the Soviet Far East in the 1930s”, Echa Przeszłości, Nr XXV/2, pp. 107–131. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.10924
Kossenko I. (1974), “L’Ukraine d’Extrême Orient”, Prométhée, Vol. 97, pp. 4–8.
Kuromiya H. & Pepłoński A. (2009), Między Warszawą a Tokio. Polsko-japońska współpraca wywiadowcza 1904–1944, A. Marszałek, Toruń.
Pelc W. (1934), “Ukraincy na Dalekim Wschodzie”, Biułetyń Polsko-Ukraiński, No. 22 (57), pp. 4–7.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.