Вплив інновацій у мистецтві батика на його розвиток у Центральній Яві

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. Пурванта

  М. Пелу

Анотація

У статті проаналізовано процес інноваційного розвитку мистецтва батика в Центральній Яві, започаткованого Кі Агенгом Генісом у XVI  столітті. Зокрема, порушено такі питання: 1) У який спосіб Кі Агенг Геніс зініціював розквіт мистецтва батика в Лавеяні? 2) Як розвивалося мистецтво батика в Центральній Яві до початку XIX століття? 3) Який вплив мала поява мідного штампа на мистецтво батика в Центральній Яві? Зазначено, що Геніс успішно інтегрував новітні технології в мистецтво батика, перетворивши його на цінний товар. Своєю чергою це привело до фундаментальних соціальних змін у Лавеяні, зокрема до появи нового класу підприємців, які займаються виробництвом і продажем виробів з батика. Стрімкий розвиток мистецтва батика в Лавеяні надихнув торговців північного узбережжя Яви на створення власних ремісничих центрів з виготовлення батика. Такі портові міста, як Семаранг, Калівунгу, Пекалонган і Ласем, стали провідними хабами виробництва батика завдяки просуванню оригінальних мотивів, створених з урахуванням впливових ідей “етнічних” підприємців. Крім того, запровадження технології мідного штампа прискорило виробництво, суттєво збільшивши обсяги випуску і перетворивши штампований батик на ключовий експортний товар Нідерландської Ост-Індії.

Як цитувати

Пурванта, І., & Пелу, М. (2024). Вплив інновацій у мистецтві батика на його розвиток у Центральній Яві. Східний світ, (4 (125), 119-134. https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.119
Переглядів статті: 12 | Завантажень PDF: 1

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

мистецтво батика; підприємці, які займаються виробництвом і продажем виробів з батика; ручний батик; Лавеян; штампований батик

Посилання
Abdullah F. & Wardoyo B. T. (2020), “Jejak-Jejak Dinamika Industri Batik Yogyakarta 1920–1930”, Dinamika Kerajinan dan Batik, Vol. 37, No. 1, pp. 15–24.
Abendanon J. H. (1904), Rapport Van Den Directeur Van Onderwijs, Eeredienst En Nijverheid Betreffende De Maatregelen In Het Belang Van De Inlandsche Nijverheid Op Java En Madoera, Landsdrukkerij.
Afdeeling Handel En Nijverheid N. I. (1907), “De Afdeelingsverslagen Over De Uitkomsten Der Onderzoekingen Naar Handel en Nijverheid in De Residentie Semarang”, іn Onderzoek Naar De Mindere Welvaart Der Inlandsche Bevolking Op Java En Madoera, Albrecht & Co, pp. 3–9.
Aghion P. (2018), “Innovation and Growth from a Schumpeterian Perspective”, Revue d’économie politique, Vol. 128, No. 5, pp. 693–711. DOI: https://doi.org/10.3917/redp.285.0693
Angelino P. D. K. (1930), Batikrapport Van Het Kantoor Van Arbeid, Vol. II: Midden Java, Het Kantoor Van Arbeid.
April W. I. (2022), “Craft Artisans in Namibia’s Okavango Tribe”, in L.-P. Dana, R. Palalic, V. Ramadani & A. Salamzadeh (eds), Artisan and Handicraft Entrepreneurs: Past, Present, and Future, Springer, pp. 53–69. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-82303-0_3
Aryani D. I. and Aiman H. T. (2021), Akulturasi Dalam Batik Lasem Sebagai Ide Perancangan Busana Wanita Streetwear, Membangun Industri Kerajinan dan Batik yang Tangguh di Masa Pandemi, Yogyakarta. (In Indonesian).
Balik A., Hetharie Y., Uktolseja N., Anggia P. and Tulaseket R. (2023), “Registration of Copyright as Guarantee of Batik Motif Legal Protection (Comparation Study of Indonesia, Malaysia and Thailand)”, Journal of Indonesian Legal Studies, Vol. 8, No. 1, pp. 1–44. DOI: https://doi.org/10.15294/jils.v8i1.61019
Bazher N. M. (2020), “Dinamika Terbentuknya Wilayah Kampung Arab di Surakarta”, Arsitektura, Vol. 18, No. 2, pp. 249–264. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.20961/arst.v18i2.43363
Daubanton J. D. (1922), Beknopte Beschrijving Van De Batikindustrie Op Jawa, Internationale Crediet en Handels Vereeniging Rotterdam.
Druk D. (1923), Het Konflikt in de Twentsche Textielindustrie, N. V. Uitgeversmaatschappij “Ontwikkeling”, available at: https://resolver.kb.nl/resolve?urn=MMKB02:000118564:pdf (accessed September 5, 2024).
Effiyaldi (2020), “Berminatkah Masyarakat Pada Batik Jambi?”, Jurnal Benefita, Vol. 5, No. 2, pp. 175–186, available at: http://ejournal.lldikti10.id/index.php/benefita/article/view/3444 (accessed September 5, 2024). (In Indonesian).
Gottschalk L. (1986), Mengerti Sejarah, Transl. by N. Notosusanto, Universitas Indonesia. (In Indonesian).
Haryono A. (2009), “Bersahaja Sekaligus Perkasa: Perempuan Desa dalam Industri Rakyat Yogyakarta 1830-an – 1930-an”, Historia Vitae, Vol. 23, No. 1, pp. 11–29. (In Indonesian).
Javanologi (2022), “Batik Jawa: Batik Sidoluhur”, in PUI Javanologi UNS: Kajian Tradisi Jawa, February 6, available at: https://javanologi.uns.ac.id/2022/10/17/batik-sidoluhur/ (accessed September 5, 2024). (In Indonesian).
Kats J. (1923), Batik Werk: Tentoonstelling, Java Instituut.
Kerchman F. W. M. (1930), 25 jaren decentralisatie in Nederlands-Indië: 1905–1930, G. Kolff & Co.
Kerlogue F. (2005), “Textiles of Jambi (Sumatra) and the Indian Ocean trade”, in R. Barnes (ed.), Textiles in Indian Ocean Societies, Routledge, pp. 126–145.
Kielstra E. B. (1904), De Financiën Van Nederlands Indie, Martinus Nijhoff.
Koningsberger J. C. (1929), Herinneringen aan 1907–1923, Den Haag, available at: https://resolver.kb.nl/resolve?urn=MMKB31:037218000:pdf (accessed September 5, 2024).
Krisma E. and Kristiyani D. N. (2023), “Daya Tarik dan Strategi Komunikasi Forum Pengembangan Kampoeng Batik Laweyan Solo Dalam Upaya Mempertahankan Wisata Lokal”, Jurnal Ilmu Komunikasi UHO, Vol. 8 No. 3, pp. 444–457. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.52423/jikuho.v8i3.7
Kusrianto A. (2022) “Menelusuri Asal Usul Batik: Benang Merah Sejarah, Dongeng Panji Hingga Hasil Riset Modern”, Seminar Nasional Institut Kesenian Jakarta (IKJ), Vol. 1, available at: https://proceeding.ikj.ac.id/index.php/semnasIKJ/article/view/8 (accessed September 5, 2024). (In Indonesian).
Larasati M. (2021), “Pelestarian Budaya Batik Nusantara Sebagai Identitas Kultural Melalui Pameran Di Museum Batik Pekalongan Pada Masa Covid-19”, Tornare – Journal of Sustainable Tourism Research, Vol. 3, No. 1, pp. 46–50, available at: http://jurnal.unpad.ac.id/tornare/article/view/29849/14717 (accessed September 5, 2024). (In Indonesian).
Lestari S. N. and Wiratama N. S. (2018), “Dari Opium Hingga Batik: Lasem dalam ‘Kuasa’ Tionghoa Abad XIX–XX”, Patra Widya: Seri Penerbitan Penelitian Sejarah dan Budaya, Vol. 19, No. 3, pp. 253–270. (In Indonesian).
Lewis A. B. (1924), “Javanese Batik Designs From Metal Stamps”, Anthropology Design Series, No. 2, pp. 1–2.
Lombard D. (2005), Nusa Jawa: Silang Budaya, Transl. by W. P. Arifin, R. S. Hidayat and N. H. Yusuf, 3 Ed., Gramedia. (In Indonesian).
Maghfiroh Q., Zaharani Y. and Putri M. (2023), “Seni Kerajinan Batik Tulis Lasem”, in Konferensi Berbahasa Indonesia Universitas Indraprasta PGRI, 01/05, Semarang, pp. 162–171. (In Indonesian).
Maziyah S., Mahirta and Atmosudiro S. (2016), “Makna Simbolis Batik Pada Masyarakat Jawa Kuna”, Paramita: Historical Studies Journal, Vol. 26, No. 1, pp. 23–32. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.15294/paramita.v26i1.5143
Mirsa R. (2021), Arsitektur Rumah Saudagar Batik: Simbol, Pola dan Fungsi Ruang, Teknosain. (In Indonesian).
Naomi K. (2012), Dekonstruksi Makna Simbolik Batik Solo, Tesis, Universitas Sebelas Maret, Surakarta, available at: https://digilib.uns.ac.id/dokumen/detail/29894/Dekonstruksi-Makna-Simbolik-Batik-Solo (accessed September 5, 2024). (In Indonesian).
Padmo S. (2005), “Pengantar”, in Sariyatun (ed.), Usaha Batik Masyarakat Cina di Vorstenlanden Surakarta Awal Abad XX, Sebelas Maret University Press, Surakarta, pp. viii–xii. (In Indonesian).
Patria A. S. (2016), “Dutch Batik Motifs: The Role of The Ruler and The Dutch Businessman”, Harmonia: Journal of Arts Research and Education, Vol. 16, No. 2, pp. 125–132. DOI: https://doi.org/10.15294/harmonia.v16i2.7357
Prayitno B. and Qomarun Q. (2007), “Morfologi Kota Solo”, DIMENSI: Journal of Architecture and Build Environment, Vol. 35, No. 1, pp. 80–87. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.9744/dimensi.35.1.80-87
Raffles T. S. (1817), The History of Java, Second ed., Vol. 1, Gilbert and Rivington Printer, available at: https://www.delpher.nl/nl/boeken1/gview?query=Thomas+Stamford+Raffles&coll=boeken1&identifier=Kw9iAAAAcAAJ&rowid=1 (accessed September 5, 2024).
Raffles T. S. (1836), Geschiedenis van Java, Gebroeders Van Cleef, available at: https://www.delpher.nl/nl/boeken1/gview?query=Thomas+Stamford+Raffles&coll=boeken1&identifier=Kw9iAAAAcAAJ&rowid=1 (accessed September 5, 2024).
Rakhmawati Y. (2016), “Batik Madura: Heritage Cyberbranding”, Jurnal Komunikasi, Vol. 10, No. 1, pp. 57–66. DOI: https://doi.org/10.21107/ilkom.v10i1.1840
Ricklefs M. C. (2001), A History of Modern Indonesia since c.1200, Third ed., Palgrave.
Riyanti M. T., Sari l. H., Achmad M. R. and lndah M. S. (2012), “Seni Batik Megamendung Cirebon dan Pengaruhnya Terhadap Seni Mode Di Indonesia”, Dimensi, Vol. 9, No. 2, pp. 233–258. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.25105/dim.v9i2.1468
Rouffaer G. P. and Juynboll H. H. (1899), De batik-kunst in Nederlandsch-Indië en Haar Geschiedenis, H. Kleinmann & Co.
Salma Irfa’ina R. (2013), “Corak Etnik Dan Dinamika Batik Pekalongan”, Dinamika Kerajinan dan Batik, Vol. 30, No. 2, pp. 85–97, available at: https://www.neliti.com/publications/59202/corak-etnik-dan-dinamika-batik-pekalongan#cite (accessed September 5, 2024). (In Indonesian).
Sariyatun (2005), Usaha Batik Masyarakat Cina di Vorstenlanden Surakarta Awal Abad XX, Sebelas Maret University Press. (In Indonesian).
Sarkar H. B. (1959), Corpus of the Inscriptions of Java, Vol. 2, Firma K. L. Mukhopadhyay.
Schumpeter J. and Backhaus U. (2003), “The Theory of Economic Development”, in Backhaus J. (ed.), Joseph Alois Schumpeter, Springer, Berlin, pp. 61–116. DOI: https://doi.org/10.1007/0-306-48082-4_3
Scott J. C. (1976), The Moral Economy of the Peasant: Rebellion and Subsistence in Southeast Asia, Yale University Press.
Selamet J. (2018), “Indonesian Batik Translation: A Case Study”, The International Journal of Visual Design, Vol. 12, No. 3, pp. 11–17. DOI: https://doi.org/10.18848/2325-1581/CGP/v12i03/11-17
Shodiq F. (2017), “Kyai Ageng Henis Dalam Sejarah Industri Batik Laweyan Surakarta”, Gema, XXX (52), pp. 2517–2536. (In Indonesian).
Śledzik K. (2013), “Schumpeter’s View on Innovation and Entrepreneurship”, SSRN Electronic Journal. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.2257783
Soedarmono (2006), “Dinamika Saudagar Kaum Perempuan Jawa Di Laweyan”, in Konferensi Nasional Sejarah VIII, Jakarta, pp. 115–117. (In Indonesian).
Soerachman R. M. P. (1927), Het batikbedrijf in de Vorstenlanden, (Mededeelingen van de Afdeeling Nijverheid, 1), Landsdrukkerij.
Soeratman D. (2000), Kehidupan Dunia Keraton Surakarta 1830–1939, Yayasan Untuk Indonesia. (In Indonesian).
Subagtio M. E. and Dwiyani N. A. (2020), “Historical Biography of Adipati Arya Penangsang: Between A Rebellion and A Hero”, in New Paradigm of Social Studies, CV. Pramudita Press, Surabaya, pp. 174–185.
Suminto R. A. S. (2015), “Batik Madura: Menilik Ciri Khas dan Makna Filosofinya”, CORAK: Jurnal Seni Kriya, Vol. 4, No. 1. (In Indonesian). DOI: https://doi.org/10.24821/corak.v4i1.2356
Taufiqoh B. R., Nurdevi I. and Khotimah H. (2018), Batik Sebagai Warisan Budaya Indonesia, Senabasa, (Seminar Nasional Bahasa dan Sastra), Malang. (In Indonesian).
Totton M.-L. (2005), “Cosmopolitan tastes and indigenous designs – virtual cloth in a Javanese candi”, in R. Barnes (ed.), Textiles in Indian Ocean Societies, Routledge Curzon, London and New York, pp. 110–129.
Van Musschenbroek S. C. I. W. (1877), Iets Over De Inlandsche Wijze Van Katoen-Verven (Roodverven, Bruinverven, Blauwverven, Enz.) Op Midden-Java, En Over De Daarbij Gebruikte Grondstoffen, E. J. Brill.
Vlekke B. H. M. (1961), Nusantara: A History of Indonesia, W. Van Hoeve.
Vleming Jr. J. L. (1925), Het Chineesche Zakenleven in Nederlandsch Indië, Dienst Der Belastingen In Nederlandsch-Indië, Weltevreden.
Wahyono T. T., Suwarno, Nurwanti Y. H. and Taryati (2014), Perempuan Laweyan dalam Industri Batik di Surakarta, Balai Pelestarian Nilai Budaya (BPNB) Yogyakarta. (In Indonesian).
Widayati P. N. and Surya R. (2021), Kawasan Pemukiman Saudagar Batik di Laweyan Surakarta, Subur Cetak Terpadu. (In Indonesian).
Wright M., Liu X., Buck T. & Filatotchev I. (2008), “Returnee Entrepreneurs, Science Park Location Choice and Performance: An Analysis of High–Technology SMEs in China”, Entrepreneurship Theory and Practice, Vol. 32, No. 1, pp. 131–155. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2007.00219.x
Ziemnowicz C. (2013), “Joseph A. Schumpeter and Innovation”, in E. G. Carayannis (ed.), Encyclopaedia of Creativity, Invention, Innovation and Entrepreneurship, Springer, New York, pp. 1171–1176. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4614-3858-8_476