Трансформація поетичних форм збірки Івана Франка “Зів’яле листя” у перекладах Рауля Чілачави

Анотація

Поетичний переклад шедеврів кожної літератури на інші мови був і залишається важливим завданням, оскільки це дає можливість кожному народу відкривати багатство іншої культури та розширювати свій кругозір. Завдяки численним талановитим перекладам І. Франко посів у Грузії належне йому в історії світової літератури місце. У статті досліджується трансформація поетичних форм Івана Франка у грузинському контексті Раулем Чілачавою. Грузинський поет, перекладач присвятив своє життя перекладу та популяризації української літератури в Грузії. Р. Чілачава вважається мостобудівником між двома культурними світами, який завдяки своїй праці дає змогу глибше пізнати одне одного. У статті звернено увагу на особливості перекладацького процесу та шляхи адаптації поетичних форм у новому мовному середовищі, що дають читачеві змогу поглиблено ознайомитися з унікальними особливостями творчості Івана Франка крізь призму грузинського перекладу. Зв’язок перекладача з оригiнальним текcтом визначається певними cуб’єктивними моментами, як-от iндивiдуальний cмак, тип перекладацького миcлення тощо, а також чинниками об’єктивного характеру (зiткнення двох чаcто вiдмiнних поетик i мов). З’ясовано, чому грузинський поет обрав саме цього автора і саме збірку “Зів’яле листя”. Особлива увага приділяється римам, темам, стилістиці та метафорам поезій українського письменника у грузинському відтворенні. У статті порушується питання двомовності, адже відомо, що Рауль Чілачава володіє досконало як українською, так і грузинською мовою. Акцентується вплив білінгвізму на процес перекладу та відтворення внутрішньої та зовнішньої матриці першотвору. Проаналізовано, як Рауль Чілачава передає український колорит, мовні особливості та глибину думки Івана Франка крізь призму грузинської культури та мови.