Розуміння карми в сучасному світі: погляд буддизму магаяни
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Дослідження давнього вчення є складним завданням узагалі, а особливо тоді, коли досліджується принцип, що не просто залишив свої найдавніші текстові вияви в першому тисячолітті до нашої ери, а й охоплює широкий спектр культур у всьому світі. Однією з таких доктрин, глибоко переплетених із нашого повсякденною діяльністю, є індійський принцип карми. Заглиблення в цю доктрину є складним через її багатогранність, що охоплює культурний, історичний, релігійний, текстовий і філософський виміри. Така заплутаність щодо принципу карми породжує кілька проблем у його розумінні та прийнятті. Перша проблема стосується розуміння вчення в його текстовому та історичному контекстах. Наприклад, доводиться мати справу з різноманітністю текстів, мінливістю інтерпретацій та їхнім розвитком із плином часу. Друге ускладнення пов’язане з моральними проблемами, що випливають з ідеї справедливості карми та, зокрема, таких її наслідків, як страждання і фатум. Розв’язання цих завдань має вирішальне значення для повного розуміння ролі карми як в історичному, так і в сучасному контекстах.
У цьому есеї ми розглянемо деякі з цих проблем і відповімо на них демонстрацією того, як буддійське розуміння карми в магаяні залишається актуальним і значущим сьогодні. По-перше, поясненням того, як тут тлумачиться принцип карми, закладається основа для подальшого обговорення. По-друге, досліджується перший тип проблем, пов’язаних із текстовими аспектами розуміння вчення про карму, і пропонується відповідь на них. По-третє, описано моральні проблеми, пов’язані з ідеєю справедливості карми, зокрема з тим, як вона узгоджується зі стражданнями й фатумом, і даються відповіді на порушені запитання. Досліджуючи ці аспекти, есей має на меті запропонувати такі нюанси розуміння карми, у яких відбиті повага до складності цього поняття і визнання його актуальності як у стародавньому, так і в сучасному контекстах.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
буддизм магаяни; вища справедливість; карма; моральний фаталізм; узагальнення; упая (upāya)
Anacker S. (2002), [PSP], Seven works of Vasubandhu, the Buddhist psychological doctor, Motilal Banarsidass Publishers, Varanasi.
Barborich A. L. (2018), “An Analysis of the Buddhist Doctrines of Karma and Rebirth in the Visuddhimagga”, Dharmavijaya Journal Of Buddhist Studies, Sri Bodhi Dharmavijaya Buddhist Organization, Colombo, Sri Lanka, pp. 9–35.
Batchelor S. (1998), Buddhism Without Belief, Bloomsbury.
Berger P. (1967), The Sacred Canopy, Garden City, Doubleday.
Bodhi B. (2000), The Connected Discourses of the Buddha: A New Translation of the Saṃyutta Níkāya, Wisdom.
Bronkhorst J. (2011), Karma, University of Hawai’i Press. https://doi.org/10.21313/hawaii/9780824835705.001.0001
Buddhadāsa Bhikkhu (1971), Toward the truth, D. K. Swearer (ed.), Westminster Press.
Buddhadāsa Bhikkhu (1974), Two kinds of language, Ariyananda Bhikkhu (trans.), Sublime Life Mission, Bangkok, Thailand.
Burley M. (2013), “Retributive Karma and the Problem of Blaming the Victim”, International Journal for Philosophy of Religion, Vol. 74, pp. 149–165. DOI: https://doi.org/10.1007/s11153-012-9376-z
Burley M. (2014), “Karma, morality, and evil”, Philosophy Compass, Vol. 9, Issue 6, pp. 415–430. DOI: https://doi.org/10.1111/phc3.12138
Coward H. G. (1983), “Psychology and Karma”, Philosophy East and West, Vol. 33, No. 1, pp. 49–60. DOI: https://doi.org/10.2307/1398665
Edwards P. (1996), Reincarnation: A Critical Examination, Amherst, Prometheus, New York.
Finnigan B. (2022), “Karma, Moral Responsibility, and Buddhist Ethics”, in M. Vargas & J. Doris (eds), Oxford Handbook of Moral Psychology, Oxford University Press USA – OSO, pp. 7–23. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780198871712.013.4
Ghose L. (2007), “Karma and the Possibility of Purification: An Ethical and Psychological Analysis of the Doctrine of Karma in Buddhism”, Journal of Religious Ethics, Vol. 35, Issue 2, pp. 259–290. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-9795.2007.00306.x
Goodman C. (2017), “Modern and Traditional Understandings of Karma”, in J. H. Davis (ed.), A Mirror is for Reflection: Understanding Buddhist Ethics, Oxford University Express, pp. 131–145. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190499778.003.0007
Hacker P. M. S. (2007), Human Nature: The Categorical Framework, Wiley-Blackwell, Malden, MA. https://doi.org/10.1002/9780470692165
Huxley A. (1958), The Perennial Philosophy, Collins.
Huxley A. (2009), Island, Harper Perennial Modern Classics.
Jennings J. C. (1948), The Vedāntic Buddhism of the Buddha, Oxford University Press.
Kaufman W. R. P. (2005), “Karma, Rebirth, and the Problem of Evil”, Philosophy East & West, Vol. 55, No. 1, pp. 15–32. DOI: https://doi.org/10.1353/pew.2004.0044
Krishan Y. (1997), The doctrine of karma: Its origin and development in Brahmanical, Buddhist and Jaina traditions, Motilal Banarsidass Publishers.
Kuppuswamy B. (1977), Dharma and Society: A Study in Social Values, South Asia Books, Columbia, MI.
Kyabgon T. (2015), Karma: what it is, what it isn’t, why it matters, Shambhala.
Larson P. (2012), “Karma”, in D. A. Leeming, K. Madden and S. Marlan (eds), Encyclopedia of Psychology and Religion, Springer, New York, p. 499.
McDermott J. P. (1980), “Karma and Rebirth in Early Buddhism”, in W. D. O’Flaherty (ed.), Karma and Rebirth in Classical Indian Traditions, University of California Press, Berkely, pp. 165–192. https://doi.org/10.1525/9780520377967-009
Mendis N. K. G., Bodhi and Horner I. B. (1993), The questions of king Milinda: An abridgement of the Milindapañha, Buddhist Publication Society.
Nichiren (1999), The writings of Nichiren Daishonin, The Gosho Translation Committee (ed. and trans.), Soka Gakkai.
O’Flaherty W. D. (1980), Karma and Rebirth in Early Buddhism, University of California Press.
Rahula W. (2001), [AS], Abhidharmasamuccaya: The Compendium of the Higher Teaching (Philosophy) by Asaṅga, Translated by Sara Boin-Webb, Jain Pub Co.
Rao P. N. (1967), “Some Reflections and Remarks on Karma and Rebirth”, Indian Philosophical Annual, Vol. 1, pp. 138–142.
Śāntideva (2016), [ŚS], The Training Anthology of Śāntideva: A Translation of Sikshā-Samuccaya (C. Goodman, Trans.), Oxford University Press, New York.
Schroeder J. (2011), “Truth, Deception, and Skillful Means in the Lotus Sūtra”, Asian Philosophy, Vol. 21, Issue 1, pp. 35–52. DOI: https://doi.org/10.1080/09552367.2011.537442
Stoeber B. (1992), Evil and the Mystics’ God, University of Toronto Press, Toronto. https://doi.org/10.1007/978-1-349-12653-8
Story F. (1975), Rebirth as Doctrine and Experience: Essays and Case Studies, Buddhist Publications Society, Kandy.
Vasubandhu (1989), [AK], Abhidharmakośabhāṣyam of Vashubandhu, Vol. 2, French translation by Louis de La Vallée Poussin, English Translation from French by Leo M. Pruden, Asian Humanities Press.
Wadia A. R. (1965), “Philosophical implications of the Doctrine of Karma”, Philosophy East and West, Vol. 15, No. 2, pp. 145–152. DOI: https://doi.org/10.2307/1397335
Watson B. (trans.) (1993), The Lotus Sutra, Columbia University Press, New York.
Weber M. (1947), Essays in Sociology, Translated by Gerth and Mills, K. Paul, Trench, Trubner, London.
Weber M. (1958), The religion of India: The sociology of Hinduism and Buddhism, H. H. Gerth and D. Martindale, (Trans. and eds), The Free Press, Glencoe, IL.
Wittgenstein L. (2009), Philosophical Investigations, 4th Ed., Translated by G. E. M. Anscombe, P. M. S. Hacker and J. Schulte, Wiley-Blackwell, Malden, MA.
Yamunacharya M. (1967), “Karma and Rebirth”, Indian Philosophical Annual, Vol. 1, pp. 66–74.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.