Скульптура “Архат” у колекції Музею Ханенків: історія, іконографічні та техніко-технологічні особливості
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Скульптура “Архат” (2114 ДВ) у буддійській колекції Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків привертає особливу увагу вчених з огляду на її зв’язок із відомими особами – Далай-ламою ХIII, П. К. Козловим, М. К. Реріхом та його старшим сином Ю. М. Реріхом. Згідно з пам’ятною табличкою на скульптурі, скульптура є подарунком Далай-лами XIII російському мандрівникові Петру Козлову в 1905 році в Урзі, столиці Монголії. “Архат” надійшов до музею в результаті закупівель у В. С. Величка (Москва) в 1969 році у складі великої колекції буддійського мистецтва. Стаття торкається історичних подій, які змусили тибетського правителя прибути в 1905 році в Ургу, та на основі документів і свідчень очевидців висвітлює обставини зустрічі Далай-лами з Петром Козловим. Автори наводять деякі непрямі аргументи на користь версії, що “колекція Величка” могла належати родині Реріхів, і коментують іконографію скульптури, визначаючи її як архата. Також наводяться аргументи на користь тибетського походження та пізнього датування скульптури – ХІХ ст. – до 1905 року. Нарешті, стаття розкриває результати рентгенофлуоресцентного аналізу (РФА) скульптури. У результаті замірів з’ясовано, що фігуру виготовляли з двох різних видів металу – міді (тулуб, плечі, ноги) та латуні з високим вмістом цинку (руки та вуха). Поверхня фігури є штучно патинованою. Зібравши всі дані, автори пропонують скоригувати інвентарні дані скульптури.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
архат; буддійська скульптура; буддизм; Далай-лама ХIII; П. К. Козлов; лама; М. К. Реріх; рентгенофлуоресцентна спектроскопія
Андреев А. И. “Мертвый город” Хара-Хото был открыт дважды // Наука из первых рук, 2020, № 2 (87). URL: https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/435355/Mertvyy_gorod_Khara_Khoto_byl_otkryt_dvazhdy (дата звернення 20.02. 2022).
Бир Р. Тибетские буддийские символы. Москва, 2013.
Борейко В. Е. Пётр Кузьмич Козлов: малоизвестные факты природоохранной деятельности (к 130-летию со дня рождения) // Известия РГО. Т. 125. Вып. 5. 1993.
Боркин Л. Я., Литвинчук С. Н. “Большая игра” между Российской и Британской империями в Центральной Азии и натуралисты // Российское изучение Центральной Азии: исторические и современные аспекты (к 150-летию П. К. Козлова). Санкт-Петербург, 2014.
Величко Е. М., Дроздова-Черноволенко М. Ф. Ученый, мыслитель, переводчик (часть 3) // Дельфис. Культурно-просветительский журнал. № 28 (4/2001). URL: http://www.delphis.ru/journal/article/uchenyi-myslitel-perevodchik-chast-3#p1 (дата звернення: 20.07.2024).
Вигасин А. А. Изучение Индии в России (очерки и материалы). Москва, 2008.
Ганевская Э. В., Дубровин А. Ф., Огнева Е. Д. Пять семей Будды. Металлическая скульптура северного буддизма IX–XIX вв. Из собрания ГМВ. Москва, 2004.
Елихина Ю. И. Монгольская коллекция Государственного Эрмитажа // Mongolica – IX. Санкт-Петербург, 2010a.
Елихина Ю. И. Тибетская живопись (тангка) из собрания Ю. Н. Рериха (коллекция Государственного Эрмитажа). Санкт-Петербург, 2010b.
Ильичев Д. В., Деменова В. В. Стилистические и технико-технологические аспекты атрибуции буддийской скульптуры из фондов Челябинского государственного музея изобразительных искусств // Известия Уральского федерального университета. Серия 2. Гуманитарные науки. Т. 19. № 1 (160). 2017. DOI: https://doi.org/10.15826/izv2.2017.19.1.001
Киркевич В. Г. Борис Рерих. Повесть о младшем брате. Одесса, 2005.
Козлов П. К. Тибет и Далай-лама. Петербург, 1920.
Козлов П. К. Дневник по поездке в Монголию [в 1905 году] // Тибет и Далай-лама / Ред. С. Л. Кузьмин. Москва, 2004.
Науковий архів Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. Оп. № 7, од. зб. № 191 (Дело № 1. Инвентарная книга экспонатов отдела искусства Дальнего Востока № 9 с № 1955 по 2188 ДВ).
Науковий архів Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Оп. 7, од. зб. 247, справа № 2 (Акт № 80/4пп від 12 серпня 1969 р.), арк. 4.
Ревякин Д. Гибнущее наследие. Московская квартира Ю. Н. Рериха. Каталог. Фотохроника. Архивные документы. Litres, 2018.
Росов В. А. Юрий Рерих: возвращение в “Новую страну” (на материалах Архива внешней политики РФ) // Россия и современный мир, 2009, № 3.
Смирнов-Русецкий Б. А. Юрий Николаевич Рерих. Встреча в “Эрмитаже” // Юрий Рерих: Статьи. Воспоминания / Одесский Дом-Музей им. Н. К. Рериха; оформл., сост., вступ. ст., предисл. Е. Г. Петренко. Одесса, 2012. (Серия: “Buddhica”: вып. 4).
Схиммельпэннинк ван дер Ойе Д. Агенты империи? Русское географическое общество и Большая игра // Российское изучение Центральной Азии: исторические и современные аспекты (к 150-летию П. К. Козлова). Санкт-Петербург, 2014.
Терентьев А. Определитель буддийских изображений. Санкт-Петербург, 2004.
Ургинский дневник Щербатского (1905 г.) / Предисловие и комментарии Андреева А. И. // Письменные памятники Востока. Т. 14, № 1 (вып. 28). 2017.
Учитель Далай-Ламы. О жизни Агвана Доржиева. Ангархаев Ардан (сост.) // Сибирские огни, 2007, № 11 (ноябрь). URL: https://сибирскиеогни.рф/content/uchitel-dalay-lamy (дата звернення 20.02. 2022).
Филь Ю. Гипотеза о появлении в музее Ханенко памятников, связанных с Николаем Рерихом // Лига культуры, 2019, № 15.
Філь Ю. С. Проблеми атрибуції тибетської буддійської скульптури // Актуальні питання організації та проведення державної експертизи культурних цінностей (предметів декоративно-ужиткового мистецтва). Матеріали семінару-практикуму (21–25 травня 2018 р., Київ): науково-методичний збірник. Київ, 2018.
Шаумян Т. Л. Русско-тибетские отношения на рубеже веков и лорд Керзон // Труды института востоковедения РАН, 2017, № 1.
Щедрый дар. Коллекция Рерихов из собрания К. Кэмпбелл в Государственном музее Востока / Сост. О. В. Румянцева. Москва, 2014.
Юсупова Т. И. Центральная Азия в судьбе и открытиях П. К. Козлова // Российское изучение Центральной Азии: исторические и современные аспекты (к 150-летию П. К. Козлова). Санкт-Петербург, 2014.
Harvey P. An Introduction to the Buddhist Ethics. Foundations, Values and Issues. Cambridge University Press, 2000. https://doi.org/10.1017/CBO9780511800801
Krishna M. V. Cire perdue casting in India. New Delhi, 1976.
Little S. The Arhars in China and Tibet // Artibus Asiae. Vol. 52, No. 3/4. 1992. DOI: https://doi.org/10.2307/3249891
Watters T. Art. XVIII. – The Eighteen Lohan of Chinese Buddhist Temples // Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain & Ireland. Vol. 30, No. 2. 1898. DOI: https://doi.org/10.1017/S0035869X00025223
REFERENCES
Andreyev A. I. (2020), “ ‘Mertvyy gorod’ Khara-Khoto byl otkryt dvazhdy”, Nauka iz pervykh ruk, No. 2 (87), available at: https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/435355/Mertvyy_gorod_Khara_Khoto_byl_otkryt_dvazhdy (accessed February 20, 2022). (In Russian).
Bir R. (2013), Tibetskiye buddiyskiye simvoly, Litres, Moscow. (In Russian).
Boreyko V. E. (1993), “Piotr Kuz’mich Kozlov: maloizvestnyye fakty prirodookhrannoy deyatel’nosti (k 130-letiyu so dnya rozhdeniya)”, Izvestiya RGO, Vol. 125, Issue 5, pp. 64–66. (In Russian).
Borkin L. Ya. and Litvinchu S. N. (2014), “ ‘Bol’shaya igra’ mezhdu Rossiyskoy і Britanskoy imperiyami v Tsetral’noy Azii i naturalisty”, in Rossiyskoye izucheniye Tsentral’noy Azii: istoricheskiye i sovremennyye aspekty (k 150-letiyu P. K. Kozlova), Politekhnika-servis, Saint Petersburg, pp. 354–373. (In Russian).
Velichko E. M. and Drozdova-Chernovolenko M. F. (2001), “Uchenyy, myslitel’, perevodchik (chast’ 3)”, Del’fis. Kul’urno-provsetitel’skiy zhurnal, No. 28, available at: www.delphis.ru/journal/article/uchenyi-myslitel-perevodchik-chast-3#p1 (accessed February 20, 2022). (In Russian).
Vigasin A. A. (2008), Izucheniye Indii v Rossii (ocherki i materialy), Izdatel’ Stepanenko, Moscow. (In Russian).
Ganevskaya E. V., Dubrovin A. F. and Ogneva E. D. (2004), Pyat’ semey Buddy. Metallicheskaya skul’ptura severnogo buddizma IX–XIX vv. Iz sobraniya GMV, URSS, Moscow. (In Russian).
Elikhina Yu. I. (2010), “Mongol’skaya kollektsiya Gosudarstvennogo Ermitazha”, Mongolica – IX, рр. 117–122. (In Russian).
Elikhina Yu. (2010), Tibetskaya zhivopis’ (tangka). Iz sobraniya Yu. N. Rerikha kollektsiya Gosudarstvennogo Ermitazha, GAMAS, Saint Petersburg. (In Russian).
Il’ichev D. V. and Demenova V. V. (2017), “Stilisticheskiye i tekhniko-tekhnologicheskiye aspekty atributsii buddiyskoy skul’ptury iz fondov Chelyabinskogo gosudarstvennogo muzeya izobrazitel’nykh iskusstv”, Izvestiya Ural’skogo federal’nogo universiteta, Seriya 2, Gumanitarnyye nauki, Vol. 19, No. 1 (160), рр. 7–21. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.15826/izv2.2017.19.1.001
Kirkevich V. G. (2005), Boris Rerikh. Povest’ o mladshem brate, Odesskiy dom muzey Rerikha, Odessa. (In Russian).
Kozlov P. K. (1920), Tibet i Dalay-lama, 15-ya gos. tip., Peterburg. (In Russian).
Kozlov P. K. (2004), “Dnevnik po poyezdke v Mongoliyu [v 1905 godu]”, in Tibet i Dalay lama, S. L. Kuz’min (ed.), Tovarishchestvo nauchnykh izdaniy KMK, Moscow, pp. 97–129. (In Russian).
Naukovyi arkhiv Natsionalnoho muzeiu mystetstv imeni Bohdana i Varvary Khanenkiv, Inventory 7, File 191 (Delo No. 1, Inventarnaya kniga eksponatov otdela iskusstva Dal’nego Vostoka No. 9 s No. 1955 po 2188 DV). (In Russian).
Naukovyi arkhiv Natsionalnoho muzeiu mystetstv imeni Bohdana i Varvary Khanenkiv, Inventory 7, File 247, Case No. 2 (Akt № 80/4pp vid 12 serpnia 1969 r.), sheet 4. (In Ukrainian).
Revyakin D. (2018), Gibnushcheye naslediye. Moskovskaya kvartira Yu. N. Rerikha. Katalog. Fotokhronika. Arkhivnyye dokumenty, Litres, Moscow. (In Russian).
Rosov V. A. (2009), “Yuriy Rerikh: vozvrashcheniye v ‘Novuyu stranu’ (na materialakh Ar-khiva vneshney politiki RF)”, Rossiya i sovremennyy mir, No. 3, pp. 229–247. (In Russian).
Smirnov-Rusetskiy B. A. (2012), “Yuriy Nikolayevich Rerikh. Vstrecha v ‘Ermitazhe’ ”, in Yuriy Rerikh: Stat’i. Vospominaniya, Odesskiy Dom-Muzey im. N. K. Rerikha, Introductory article, preface and compl. by E. G. Petrenko, Astroprint, Odessa, pp. 198–248. (In Russian).
Schimmelpenninck van der Oye D. (2014), “Agenty imperii? Russkoye geograficheskoye obshchestvo i Bol’shaya igra”, in Rossiyskoye izucheniye Tsentral’noy Azii: istoricheskiye i sovremennyye aspekty (k 150-letiyu P. K. Kozlova), Politekhnika-servis, Saint Petersburg, pp. 374–382. (In Russian).
Terent’yev A. (2004), Opredelitel’ buddiyskikh іzobrazheniy, Izdatel’stvo A. Terent’yeva “Nartang”, Saint Petersburg. (In Russian).
“Urginskiy dnevnik Shcherbatskogo (1905 g.). Predisloviye i kommentarii Andreyeva A. I.” (2017), Pis’mennyye pamyatniki Vostoka, Vol. 14, No. 1 (Issue 28), pp. 48–67. (In Russian).
“Uchitel’ Dalay-Lamy. O zhizni Agvana Dorzhiyeva. Compl. by Angarkhayev Ardan” (2007), Sibirskiye ogni, No. 11 (November), available at: https://сибирскиеогни.рф/content/uchitel-dalay-lamy (accessed February 20, 2022). (In Russian).
Fil’ Yu. (2019), “Gipoteza o poyavlenii v muzeye Khanenko pamyatnikov, svyazannykh s Nikolayem Rerikhom”, Liga kul’tury, No. 15, pp. 100–103. (In Russian).
Fil Yu. S. (2018), “Problemy atrybutsii tybetskoi buddiiskoi skulptury”, in Aktualni pytannia orhanizatsii ta provedennia derzhavnoi ekspertyzy kulturnykh tsinnostei (predmetiv dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva). Materialy seminaru-praktykumu (21–25 travnia 2018 r., Kyiv), Natsionalnyi Kyievo-Pecherskyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk and Vydavnytstvo “Feniks”, Kyiv, pp. 90–95. (In Ukrainian).
Shaumyan T. L. (2017), “Russko-tibeskiye otnosheniya na rubezhe vekov i lord Kerzon”, Trudy instituta vostokovedeniya RAN, No. 1, pp. 108–129. (In Russian).
Shchedryy dar. Kollektsiya Rerikhov iz sobraniya K. Kempbell v Gosudarstvennom muzeye Vostoka (2014), Compl. by O. V. Rumyantseva, GMV, Moscow. (In Russian).
Yusupova T. I. (2014), “Tsentral’naya Aziya v sud’be i otkrytiyakh P. K. Kozlova”, in Rossiyskoye izucheniye Tsentral’noy Azii: istoricheskiye i sovremennyye aspekty (k 150-letiyu P. K. Kozlova), Politekhnika-servis, Saint Petersburg, pp. 13–31. (In Russian).
Harvey P. (2000), An Introduction to the Buddhist Ethics. Foundations, Values and Issues, Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511800801
Krishna M. V. (1976), Cireperdue casting in India, Jayant Baxi for Kanak, New Delhi.
Little S. (1992), “The Arhars in China and Tibet”, Artibus Asiae, Vol. 52, No. 3/4. pp. 255–281. DOI: https://doi.org/10.2307/3249891
Watters T. (1898), “Art. XVIII. – The Eighteen Lohan of Chinese Buddhist Temples”, Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain & Ireland, Vol. 30, No. 2, pp. 329–347. DOI: https://doi.org/10.1017/S0035869X00025223
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.