Панегіричні передмови на честь меценатів в арабо-християнських стародруках початку XVIII ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглянуто історичний контекст написання та тематичні і стилістичні особливості передмов, присвячених меценатам арабо-християнського книгодрукування на Близькому Сході – господарю Волощини Константину Бринковяну та українському гетьманові Івану Мазепі. Ці передмови містяться в перших стародруках арабським шрифтом, які були видані у Волощині (Служебник (1701), Часослов (1702)) і в Алеппо (Псалтир (1706), Чотириєвангеліє (1708)). Включення до книг супровідних текстів такого роду було зумовлено, по-перше, європейською традицією тих часів, по-друге, щирою вдячністю сирійських християн за матеріальну підтримку, якої вкрай потребувала Антіохійська церква. Фінансова допомога з боку Мазепи надійшла саме тоді, коли новостворена алеппська друкарня була на межі припинення своєї діяльності через брак коштів. Гетьман виділив 6 тис. золотих, завдяки чому стало можливим надрукувати ще кілька книг до того, як друкарня припинила функціонувати після 1711 р.
Передмови на честь обох меценатів підписані колишнім патріархом Антіохійським (на той час митрополитом Алеппським) Афанасієм ІІІ Даббасом, ініціатором арабського книгодрукування на Сході. Звертаючись до своїх благодійників, автор вдається до жанру панегірика, тісно переплетеного із проповіддю, що наближає тексти аналізованих передмов до стилю барокової проповіді, який був поширений на той час у Європі. У текстах зустрічається багато цитат зі Святого Письма, алюзій на біблійні образи та події і на історичні постаті. Лейтмотивом панегірика є тема милостині, у контексті пожертвувань меценатів на арабське книгодрукування. За допомогою таких стилістичних прийомів, як метафора, порівняння, антитеза, паралелізм, вихваляються чесноти благодійників, вони порівнюються з біблійними персонажами, апостолами та святими.
У публікації пропонується переклад українською першої передмови на честь Константина Бринковяну з бухарестського Часослова (1702) та алеппського Псалтиря (1706) і передмови на честь Івана Мазепи з алеппського Чотириєвангелія (1708), відомого в історіографії як Мазепинське Євангеліє.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
араби-християни; Антіохійська церква; Афанасій ІІІ Даббас; Константин Бринковяну; Іван Мазепа; друкарство; стародруки; передмова; панегірик
Дмитриевский А. А. Описание рукописей и книг, поступивших в Церковно-археологический музей при Киевской духовной академии из греческой Нежинской Михаилово-Архангельской церкви // Труды КДА, Приложение, 1885, № 3–12.
Зелінська О. Ю. Українська барокова проповідь: мовний світ і культурні витоки. Київ, 2013.
Книга Чесного Непорочного Євангелія, Світильника, що сяє й освітлює / Упор., передм. І. Осташ. Київ, 2021.
Курганова О. Ю. Присвяти, передмови та післямови до українських кириличних стародруків: проблеми та перспективи науково-бібліографічного обліку // Бібліотечний Меркурій, 2019. Вип. 2 (22). DOI: https://doi.org/10.18524/2304-1447.2019.2(22).165783
Крымский А. Е. История новой арабской литературы: XIX – начало XX века. Москва, 1971.
Маслов С. І. Етюди з історії стародруків: I–VIII. Київ, 1925.
Петрова Ю. І. До історії арабського друкарства на Сході: перші арабо-християнські книги, видані у Волощині // Східний світ, 2023, № 1. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.01.024
Рендюк Т. Євангеліє Івана Мазепи арабською мовою 1708 року – видатна пам’ятка релігії, історії та культури // Сіверянський літопис, 2020, № 5.
Сазонова Л. И. Литературная культура России. Раннее Новое время. Москва, 2006.
Успенский П. Книга бытия моего. Т. 3. Санкт-Петербург, 1896.
Чепіга І. П. Передмови й післямови до українських стародруків як джерело вивчення історії української літературної мови // Мовознавство, 1988, № 5.
Bianu I., Hodoș N. Bibliografia Românească Veche (1508–1830). Vol. 1 (1508–1716). Bucharest, 1903.
Feodorov I. Tipar pentru creştinii arabi: Antim Ivireanul, Atanasie Dabbās şi Silvestru al Antiohiei. Brăila, 2016.
Feodorov I. Arabic Printing for the Christians in Ottoman Lands. Berlin – Boston, 2023. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110786996
Kitāb al-Injīl al-šarīf al-ṭāhir wa-l-miṣbāḥ al-munīr al-zāhir. Aleppo, 1708.
Kitāb al-Ūrūlūjiyūn. Bucharest, 1702.
Kitāb al-Zabūr al-šarīf. Aleppo, 1706.
Petrova Yu. The Prefaces of the Christian Arabic Books Printed in Wallachia and Syria in the Early 18th Century // Arabic-Type Books Printed in Wallachia, Istanbul, and Beyond: First Volume of Collected Works of the TYPARABIC Project / Ed. by R. Dipratu and S. Noble. Berlin – Boston, 2024. DOI: https://doi.org/10.1515/9783111060392-012
Rendiuc T. Невідомі аспекти щодо Євангелія, видане гетьманом України Іваном Мазепою та господарем Валахії Констянтином Бринковяном у 1708 році арабською мовою у м. Алеппо (Сирія) // Danubius. Vol. XXXV, pt. 2. 2017.
Tchentsova V. Les documents grecs du XVIIe siècle: pièces authentiques et pièces fausses. 4. Le patriarche d’Antioche Athanase IV Dabbâs et Moscou: en quête de subventions pour l’imprimerie arabe d’Alep // Orientalia Christiana Periodica. Vol. 79, Nr. 1. 2013.
Tchentsova V. New Research on Mazepa’s Arabic Gospel (1708) // Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції, 8–9 грудня 2023 р. Ч. 1. Суми, 2024.
REFERENCES
Dmitrievskiy A. A. (1885), “Opisanie rukopisey i knig, postupivshikh v Tserkovno-arkheologicheskiy muzey pri Kievskoy dukhovnoy akademii iz grecheskoy Nezhinskoy Mikhailovo-Arkhangel’skoy tserkvi”, in Trudy KDA, Prilozhenie, 3–12, pp. 1–160. (In Russian).
Zelinska O. Yu. (2013), Ukrainska barokova propovid: movnyi svit i kulturni vytoky, Vydavnychyi dim Dmytra Byraho, Kyiv. (In Ukrainian).
Knyha Chesnoho Neporochnoho Yevanheliia, Svitylnyka, shcho siaie y osvitliuie (2021), Compl. by I. Ostash, Fond pamiati Blazhenniishoho Mytropolyta Volodymyra, Kyiv. (In Ukrainian and Arabic).
Kurhanova O. Yu. (2019), “Prysviaty, peredmovy ta pisliamovy do ukrainskykh kyrylychnykh starodrukiv: problemy ta perspektyvy naukovo-bibliohrafichnoho obliku”, Library Mercury, Issue 2 (22), pp. 94–108. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.18524/2304-1447.2019.2(22).165783
Krymskiy A. Ye. (1971), Istoriya novoy arabskoy literatury: XIX – nachalo XX veka, Glavnaya redaktsiya vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Maslov S. I. (1925), Etiudy z istorii starodrukiv: I–VIII, Ukrainskyi naukovyi instytut knyhoznavstva, Kyiv. (In Ukrainian).
Petrova Yu. I. (2023), “Do istorii arabskoho drukarstva na Skhodi: pershi arabo-khrystyianski knyhy, vydani u Voloshchyni”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 24–43. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.01.024
Rendiuk T. (2020), “Yevanheliie Ivana Mazepy arabskoiu movoiu 1708 roku – vydatna pamiatka relihii, istorii ta kultury”, Siverian chronicle, 5, pp. 47–64. (In Ukrainian).
Sazonova L. I. (2006), Literaturnaya kul’tura Rossiyi. Ranneye Novoye vremya, Yazyki slavyanskikh kul’tur, Moscow. (In Russian).
Uspenskiy P. (1896), Kniga bytiya moyego, Vol. 3, Imperatorskaya akademiya nauk, St. Petersburg. (In Russian).
Chepiha I. P. (1988), “Peredmovy y pisliamovy do ukrainskykh starodrukiv yak dzherelo vyvchennia istorii ukrainskoi literaturnoi movy”, Movoznavstvo, No. 5, pp. 16–25. (In Ukrainian).
Bianu I. and Hodoș N. (1903), Bibliografia Românească Veche (1508–1830), Vol. 1 (1508–1716), Edițiunea Academiei române, Bucharest.
Feodorov I. (2016), Tipar pentru creştinii arabi: Antim Ivireanul, Atanasie Dabbās şi Silvestru al Antiohiei, Editura Istros a Muzeului Brăilei, Brăila.
Feodorov I. (2023), Arabic Printing for the Christians in Ottoman Lands, De Gruyter, Berlin and Boston. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110786996
Kitāb al-Injīl al-šarīf al-ṭāhir wa-l-miṣbāḥ al-munīr al-zāhir (1708), Aleppo. (In Arabic).
Kitāb al-Ūrūlūjiyūn (1702), Bucharest. (In Arabic and Greek).
Kitāb al-Zabūr al-šarīf (1706), Aleppo. (In Arabic).
Petrova Yu. (2024), “The Prefaces of the Christian Arabic Books Printed in Wallachia and Syria in the Early 18th Century”, in R. Dipratu and S. Noble (eds), Arabic-Type Books Printed in Wallachia, Istanbul, and Beyond: First Volume of Collected Works of the TYPARABIC Project, De Gruyter, Berlin and Boston, pp. 265–288. DOI: https://doi.org/10.1515/9783111060392-012
Rendiuc T. (2017), “Nevidomi aspekty shchodo Yevanheliya, vydane het’manom Ukrayiny Ivanom Mazepoyu tа hospodarem Valakhiyi Konstyantynom Brynkovyanom u 1708 rotsi arabs’koyu movoyu u m. Aleppo (Syriya)”, Danubius, Vol. XXXV, Pt. 2, pp. 41–72. (In Ukrainian).
Tchentsova V. (2013), “Les documents grecs du XVIIe siècle : pièces authentiques et pièces fausses. 4. Le patriarche d’Antioche Athanase IV Dabbâs et Moscou: en quête de subventions pour l’imprimerie arabe d’Alep”, Orientalia Christiana Periodica, Vol. 79, Nr. 1, pp. 173–195.
Tchentsova V. (2024), “New Research on Mazepa’s Arabic Gospel (1708)”, in Istoryko-krayeznavchi doslidzhennya: tradytsiyi ta innovatsiyi. Materialy VI Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi, 8–9.12.2023, Pt. 1, Sums’kyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni A. S. Makarenka, Sumy, pp. 218–221.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.