Релевантність та еволюція Таґоріани в Україні – основні напрямки
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цій статті на основі нових, донині не введених у науковий обіг матеріалів зроблено першу спробу систематизувати столітню традицію української Таґоріани – процес рецепції Рабіндраната Таґора, який досі не здійснювався в Україні через історичні причини. Здійснено періодизацію Таґоріани – на шість історичних періодів, від 1913 року до сьогодні. Також подається тлумачення концепції Таґоріани; пояснюється, чому саме цей термін варто використати для дослідження основних траєкторій, що ґрунтуються на філософських дослідженнях, охоплюють переклади, інтерпретації та дослідження текстів Таґора, його творів з аудіовізуальних та сценічних мистецтв, а також їхнє естетичне сприйняття через власні твори українських авторів і митців. Згадана вище періодизація розкриває герменевтичну еволюцію української Таґоріани з певною відмінністю: до 1930-х років, на відміну від країн Заходу, рецепції Таґора в Україні не притаманний “орієнталізм” (за концепцією Едуарда Саїда). Українці позитивно сприйняли мудрість Таґора, його незахідні підходи до імперськості, глибоку прихильність до гармонії між природою та людиною, до потреби широкого доступу до освіти для всіх. Пізніше, зі зміцненням радянської влади, спостерігається державний контроль над Таґоріаною. Візит Таґора до Москви був ретельно спланований та зрежисований радянською владою в 1930 році з метою здобуття міжнародного визнання і позиціонування радянської Росії як держави, що солідаризується з колоніальним народом та виступає проти імперіалізму. Проте до 1955 року творів Таґора не друкували в СРСР, бо в них були думки вільного світу та дух свободи особистості.
Протягом наступних десятиліть, з одного боку, здійснювався терор проти українських інтелектуалів, які відіграли чималу роль у рецепції Таґора, а саме проти Павла Ріттера, Юхима Михайліва, Юрія Сірого, Євгена Плужника, Михайла Івченка та багатьох інших; з іншого боку, тоталітарна влада вміло використала постать Таґора як “антиімперіалістичного” та “антиколоніального” діяча, у радянському антизахідному розумінні цих термінів. І хоч згодом “відлига” 1960-х, а потім “перебудова” 1980-х років і привели до певної вільної атмосфери, коли твори деяких поетів і перекладачів опинилися в центрі уваги, проте ті твори Таґора, що були цензуровані та заборонені радянською владою, і далі поширювалися підпільно серед дисидентів. Зрештою, незалежність України дала ширший спектр та можливості для рецепції Таґора. Таґоріана має перетворитися з державного агентства з політичним порядком денним на вільний простір індивідуальної творчої свободи та ініціатив. Аналіз тенденцій попередніх років спадщини Таґоріани доводить, що після російської агресії проти України у 2022 році подальша рецепція Таґора створює ще одну перспективу – це усвідомлення можливості постколоніального літературного діалогу Індії з Україною на основі рівності культур, які пройшли через досвід колоніалізму. Це також стосується діалогу України з країнами Глобального Півдня.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
гуманізм; індологія в Україні; деколонізація; переклади; постколоніальні дослідження; рецепція Таґора; Таґоріана
Auezov M., Chelyshev E. P., Tykhonov N. S., Tursun-Zade M., Tychyna P. H. (1961), “Tagore, great son of the Indian people”, in Rabindranath Tagore: A Centenary Volume: 1861–1961, Sahitya Academy, New Delhi, pp. 301–305.
Bangha I. (2010), “From 82-year-old Musicologist to Anti-imperialist Hero: Metamorphoses of the Hungarian Tagore in East Central Europe, Rabindranath Tagore And His Legacy For The World Today”, Asian And African Studies, Journal Of The Department Of Asian And African Studies, University Of Ljubljana – Faculty Of Arts, Vol. XIV, May, Issue 1, Ljubljana, pp. 57–70. https://doi.org/10.4312/as.2010.-14.1.57-70
“Rabindranath Tagore and the Consciousness of Nationality” (1996), in The Sense of Reality, Strauss and Giroux, New York, Farrar, pp. 249–266.
Batiuk V. H. (transl., preface and notes) (1981a), Rabindranat Tahor. Poezii z benhalskoi, B. Oliinyk (ed.), Vydavnytstvo khudozhnoi literatury “Dnipro”, Kyiv.
Batiuk V. H. (1981b), “Mohutnii himn zhyttia”, in Batiuk V. H. (transl., preface and notes), Rabindranat Tahor. Poezii z benhalskoi, B. Oliinyk (ed.), Vydavnytstvo khudozhnoi literatury “Dnipro”, Kyiv, pp. 5–24. (In Ukrainian).
Batiuk V. H. (compl.) (1997), Rabindranat Tahor, Vybrani tvory. Pereklad z benhalskoi, Dnipro, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).
Chaudhuri R. (2021), “Viśvasāhitya: Rabindranath Tagore’s Idea of World Literature”, in Ganguly D. (ed.), The Cambridge History of World Literature, Cambridge University Press, pp. 261–278. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009064446.014
Czekalska R. (2016), “The Wonder of Inspiration: Musical Universalizations of Rabindranath Tagore’s Poems in Polish Culture”, Politeja, Vol. 13, No. 1 (40), pp. 113–127. DOI: https://doi.org/10.12797/Politeja.13.2016.40.09
Dissanayake D. (2015), “Tagoreana”, in One hundred Years of Gitanjali – 1913–2013. A Collection of Essays. Sandagomi Coperahewa (ed.), Centre for Contemporary Indian Studies, University of Colombo, Sri Lanka, available at: https://www.academia.edu/17884621/Tagoreana (accessed 28 August, 2023).
Gabor V. (compl.) (2023), Rabindranat Tagor v ukrainskomu literaturnomu dyskursi pershoi tretyny XX st.: Proba antolohii, LA Piramida, Lviv. (In Ukrainian).
Ghose P. (ed.) (2016), “A conversation between Rabindranath Tagore and Professor Albert Einstein on the afternoon of 14th July, 1930, at the professor’s residence in Kaputh. Transcript of the conversation, Appendix 1: The Tagore-Einstein conversation on the nature of reality: Note on the nature of reality”, in Einstein, Tagore, and the nature of reality, Routledge, New York, pp. 221–230. https://doi.org/10.4324/9781315543352
Ghosh S. (2020), “A Study On The Path-Breaking Intellectual Impact Of The Marxist Cultural Movement (1940s) Of India”, International Journal of Innovative Research and Advanced Studies (IJIRAS), Vol. 7, May, Issue 5, pp. 106–110.
Gilevych K. V. (2009), “ ‘Gitanjali’ and ‘The Gardener’ by Rabindranath Tagore: peculiarities of style”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 145–153.
Hribek M. (2014), “Czechoslovakia and its Successors”, in Rabindranath Tagore: One Hundred Years of Global Reception, edited by Imre Bangha and Martin Kaempchen, editorial adviser Uma Dasgupta, Orient BlackSwan Pvt. Ltd., New Delhi, pp. 333–356.
Jelnikar A. (2010), “Srečko Kosovel and Rabindranath Tagore: Points of Departure and Identification, Rabindranath Tagore And His Legacy For The World Today”, Asian And African Studies, Journal Of The Department Of Asian And African Studies, University Of Ljubljana – Faculty Of Arts, Ljubljana, Vol. XIV, May, Issue 1, pp. 79–95. https://doi.org/10.4312/as.2010.-14.1.79-95
Kampchen M. and Bangha I. (eds), Das Gupta Uma (ed. adviser) (2014), Rabindranath Tagore. One Hundred Years of Global Reception, Orient BlackSwan Pvt. Ltd, New Delhi.
Kharchuk R. (2010), “Zmina oblychchia: Pavlo Tychyna”, in Mizhnarodnyi kulturnyi portal eksperiment, available at: https://md-eksperiment.org/post/20210301-zmina-oblichchya-pavlo-tichina (accessed September 14, 2023). (In Ukrainian).
Kolomyiets O. (2014), “Taras Shevchenko ta Rabindranat Tagor: muzychnyi kod heniiv yak faktor natsionalnoho vyznannia”, Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Mystetstvoznavstvo, Issue 15, pp. 126–136. (In Ukrainian).
Kononov V. (2016), “Studying Tagore in Ukraine: Problems and Perspectives”, in Som R. and Serebriany S. (eds), Tagore and Russia, ICCR/Har-Anand Publications, New Delhi, pp. 165–174.
Kovalivskyi A. P. (compl.) (1961), Antolohiia literatur Skhodu, KhDU, Kharkiv. (In Ukrainian).
Lavrinenko Yu. (1980), “Pavlo Tychyna ta ioho poema ‘Skovoroda’ na tli epokhy (spohady i sposterezhennya)”, Vidbytka z zhurnalu Suchasnist, No. 1, 3, 5, New York, 66 p. (In Ukrainian).
Lesny V. (1939), Rabindranath Tagore, his Personality and Work, Translated by Guy McKeever Phillips, George Allen & Unwin Ltd., London.
Li Yu. and Zeng Zh. (2003), “The Hard Choice between Eternal Truths and Practical Needs: Viewing Tagore’s Nationalistic Thought through The Home and the World”, in The Eastern Literature: From Romanticism to Mysticism, Wang Bangwei (ed.), Hunan Wenyi Press, Changsha, pp. 464–477.
Mykytenko O. I. and Hamalii H. (compl.) (2004), Zhurnal “Vsesvit” u ХХ storichchi (1925–2000): Bibliographichniy pokazhchik zmistu Ukrayinskoho zhurnalu inozemnoi literatury za 1925–2000 rr., Vydavnychiy dim “Vsesvit”, Kyiv. (In Ukrainian).
Nandy A. (1994), The Illegitimacy of Nationalism: Rabindranath Tagore and the Politics of the Self, Oxford University Press, Delhi.
Nota Bene (2011), “Do 150 richchya Rabindranatha Tagora: mystychny holos narodu Indii. Virsh Tagora ‘Ptakh u lisi ta ptakh u klitsi’, pereklav Dmytro Pavlychko”, Vsesvit, Journal of Foreign literature, Issues 9–10 (993–994), p. 3. (In Ukrainian).
Novillo-Corvalan P. (2021), “Global South Modernism: Tagore, Victoria Ocampo, and the Geopolitics of Horizontal Relations”, Modernist Cultures, Edinburgh University Press, Vol. 16, Issue 2, pp. 164–190. DOI: 10.3366/mod.2021.0327
Ohnieva O. D. (2023), “Biohrafiia Pavla Rittera: sproby rekonstruktsii ta poshuk novykh materialiv”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 5–24. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.03.005
Rahman M. (2022), “A glimpse on the Reception of Tagore in the Arabic Literature”, Sprin Journal of Arts, Humanities and Social Sciences, March, Vol. 1, No. 03, pp. 108–114. DOI: https://doi.org/10.55559/sjahss.v1i03.38
Ray P. P. (2011), “Quality assessment of copyright free Tagoreana: a study”, Annals of Library and Information Studies, September, Vol. 58, pp. 257–269, available at: https://www.researchgate.net/publication/265975934_Quality_assessment_of_copyright_free_Tagoreana_A_study (accessed August 2, 2023).
Ritter P. (transl.) (1927), “Rabindranatkh Tagor 8 virshiv. Rigveda 4 himny”, Okremi vidbytky z zhurnalu Shìdnij svìt, No. 1, pp. 3–6, p. 8 (Notes). (In Ukrainian).
Savchenko Y. (1927), “Pro M. Ivchenka”, in Savchenko Y., Poety i beletrysty, DVU, Kyiv, pp. 189–190. (In Ukrainian).
Sen A. (2005), “Tagore and his India”, in Sen A., The Argumentative Indian: Writings on Indian history, culture and identity, Straus and Giroux, New York, Farrar.
Serebriany S. (2016), “Tagore’s English ‘Gitanjali’ in Russia: A story of censorship”, in Som R. and Serebriany S. (eds), Tagore and Russia, ICCR/Har-Anand Publications, New Delhi, pp. 175–185.
Shevchuk V. (1993), “Mykhailo Ivchenko”, in Represovane “vidrodzhennia”, Ukraina, Kyiv, pp. 169–179. (In Ukrainian).
Som R. and Serebriany S. (eds) (2016), Tagore and Russia, ICCR/Har-Anand Publications, New Delhi.
Strangways A. H. F. (1965), The Music of Hindostan, The Clarendon Press, Oxford.
Tagor R. (1956), Pis’ma o Rossii, Transl. from Bengali by Kafitina M., Dzh. Litton (ed.), Gosudarstvennoye izdatel’stvo khuzhozhestvennoy literatury, Moscow. (In Russian).
Tahor R. (2022), Relihiia liudyny, Transl. by L. Pedan, Apriori, Kyiv. (In Ukrainian).
Tagore S. (2008), “Tagore’s Conception of Cosmopolitanism: A Reconstruction”, University of Toronto Quarterly, Vol. 77, No. 4, (Fall), pp. 1070–1084. DOI: https://doi.org/10.3138/utq.77.4.1070
Taniuk L. (2001), Sadivnychyi. Rabindranat Tahor. Pereklad z benhali y anhliiskoi, peredmova i komentari, Dnipro, Kyiv. (In Ukrainian).
Tokman H. (2013), Zhar dumok. Liryka Yevhena Pluzhnyka yak khudozhno-filosofskyi fenomen, Akademiia, Kyiv. (In Ukrainian).
Trivedi H. (2007), “Colonial Influence, Postcolonial Intertextuality: Western Literature and Indian Literature”, Forum for Modern Language Studies, Vol. 43, No. 2, April, pp. 121–133. DOI: https://doi.org/10.1093/fmls/cqm006
UINP (2023), “1891 – Narodyvsia Pavlo Tychyna, Poet”, Ukrayins’kiy Instytut Natsionalnoi Pamy’ati, available at: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/23/1891-narodyvsya-pavlo-tychyna-poet (accessed December 24, 2023). (In Ukrainian).
Vasylenko V. A. (2008), Pedahohika nenasylstva, Academiia, Kirovohrad. (In Ukrainian).
Zahorulko R. (2021), “Pavlo Hryhorovych Tychyna (1891–1967)”, in Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv-muzei literatury i mystetstva Ukrainy (TsDAMLM Ukrainy) [Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine (TsDAMLM of Ukraine)], available at: https://csamm.archives.gov.ua/2021/01/22/pavlo-hryhorovych-tychyna-1891-1967/ (accessed December 24, 2023). (In Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.