Павло Ріттер та його переклад “Дгаммапади”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
“Дгаммапада” (близько III ст. до н. е.) є одним із найвідоміших текстів палійського буддизму та буддизму загалом. Західними мовами її почали перекладати із середини XIX ст.: Д. Ґоджерлі (1840), В. Фаусбель (1855), М. Мюллер (1870). Упродовж майже двохсотлітньої історії перекладання цієї пам’ятки було зроблено понад пів сотні її перекладів англійською мовою (існують переклади більш як тридцятьма мовами світу), які своєю чергою вже стали об’єктом спеціального дослідження в сучасній буддології. Завданням цієї статті є доповнити вивчення світової історії перекладання “Дгаммапади” сторінкою, присвяченою першому українському перекладу “Дгаммапади”, здійсненому відомим українським ученим, одним із засновників української індології П. Ріттером (1872–1939), який переклав 44 з її 423 віршів.
Зіставлено першу, найбільш ранню публікацію Ріттером трьох віршів “Дгаммапади” (№ 14, № 60 та № 173) в його статті “Дгаммапада” в “Енциклопедичному словнику Гранат” (1913) російською мовою з їхньою українською версією в книзі “Голоси Стародавньої Індії: Антологія давньоіндійської літератури” (1982). Особливу увагу приділено віршу № 173, український і російський смислові переклади якого не збігаються. Здійснено також порівняльний аналіз блоку з п’ятьох віршів (№ 188–192) в перекладі Ріттера з перекладами М. Мюллера, В. Топорова та їхнім палійським оригіналом. Цей уривок, побудований навколо терміна дуккха (“страждання”), свідчить про необхідність розуміння філософської проблематики буддизму для правильного перекладу будь-яких текстів буддизму, навіть якщо вони не є систематичними доктринальними трактатами.
“Дгаммапада” є найбільшим за обсягом буддійським текстом серед перекладених Ріттером (ним перекладено уривки із шести текстів на палі – переважно із Сутта-пітаки, один текст із Віная-пітаки, лише трактати Абгідгамма-пітаки в антології не представлені). Слід зауважити, що за часом створення переклад Ріттера (перші вірші надруковано вже в 1913 р.) значно випереджав перший переклад “Дгаммапади” російською мовою В. Топорова (1960) і міг би бути виданий задовго до його появи, якби Ріттер не став жертвою радянського терору.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
буддизм, “Дгаммапада”, дуккха, переклади “Дгаммапади”, П. Г. Ріттер, українська буддологія, українська індологія
Антологія літератур Сходу. Харків, 1961.
Голоси Стародавньої Індії: Антологія давньоіндійської літератури / Перекл. із санскриту, упорядкування П. Ріттера; передм. І. Серебрякова. Київ, 1982.
Грицай С. М. Павло Григорович Ріттер – фундатор української національної індології. Біобібліографічний покажчик творчої спадщини вченого та літератури про нього // Рідний край, 2010, № 2.
Грицай С. М. П. Г. Ріттер і українська школа індології (до 145-ліття з дня народження) // Індія: давнина і сучасність: збірник наукових праць. Вип. ІІ. Київ, 2017.
Дхаммапада. Москва, 1960.
Завгородній Ю. Ю. Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті рр.). Київ, 2013.
Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія. Київ, 2006.
Овсянико-Куликовский Д. Н. Отзыв о сочинении П. Г. Риттера: “Разбор гимнов Риг-Веды, посвященных богу Вишну” // Записки Имп. Харьковского университета. Кн. 2, ч. неофиц. 1893.
Перконос В. І., Дегодюк Е. Г. Аксіоми Будди (передвістя перекладу та переспіву “Дхаммапади” українською мовою) // Індологія в Україні (Всеукраїнські конференції індологів: тези, доповіді, промови, статті): збірник наукових праць. Київ, 2018.
Риттер П. Что такое санскрит? (Пробная лекция) // Записки имп. Харьковского университета. Кн. 2, ч. неофиц. 1900.
Риттер П. Краткий курс санскритской грамматики. Харьков, 1904.
Риттер П. Буддизм // Энциклопедический словарь Гранат. 7-е изд. Т. 7. Москва, 1911a.
Риттер П. Санскрит. Издание общества взаимопомощи студентов-филологов Харьковского университета. Харьков, 1911b.
Риттер П. Дхаммапада // Энциклопедический словарь Гранат. 7-е изд. Т. 19. Москва, 1913a.
Риттер П. Дхарма // Энциклопедический словарь Гранат. 7-е изд. Т. 19. Москва, 1913b.
Риттер П. Мюллер, Макс // Энциклопедический словарь Гранат. 7-е изд. Т. 29. Москва, 1914.
Риттер П. Санскрит. Харьков, 1916.
Стрелкова А. Ю. Буддизм: філософія порожнечі. 2-ге вид. Київ, 2020.
Стрелкова А. Ю. Поняття “страждання” в буддизмі: онтологічна проблематика // Sententiae. № 41, вип. 1. 2022. DOI: https://doi.org/10.31649/sent41.01.055
Buddhadata Mahathera A. P. Concise Pali-English Dictionary. Delhi, 1997.
Buswell R. E., Lopez D. S. The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton and Oxford, 2014. https://doi.org/10.1515/9781400848058
Friedlander P. G. Dhammapada Traditions and Translations // Journal of Religious History. Vol. 33, No. 2. 2009. https://doi.org/10.1111/j.1467-9809.2009.00795.x
Harris E. J. Manipulating Meaning: Daniel John Gogerly’s Nineteenth Century Translations of the Theravāda Texts // Buddhist Studies Review. Vol. 27, No. 2. 2010. DOI: https://doi.org/10.1558/bsrv.v27i2.177
Norman K. R. On Translating the Dhammapada // Buddhist Studies Review. Vol. 6, No. 2. 1989. https://doi.org/10.1558/bsrv.v6i2.15867
Rhys Davids T. W., Stede W. The Pali Text Society’s Pali-English Dictionary. London, 1952.
Taishō shinshū daizōkyō 大正新脩大藏經 // The SAT Daizōkyō Text Database. URL: http://21dzk.l.u-tokyo.ac.jp/SAT/ (дата звернення: 30.09.2022).
The Dhammapada. A Collection of Verses: Being One of the Canonical Books of the Buddhists translated from Pāli by F. Max Müller // The Sacred Books of the East translated by Various Oriental Scholars and edited by F. Max Müller. Vol. X, Part I. Oxford, 1881.
Webb R. The Dhammapada – East and West // Buddhist Studies Review. Vol. 6, No. 2. 1989. https://doi.org/10.1558/bsrv.v6i2.15869
REFERENCES
Antolohiya literatur Skhodu (1961), Vydavnytstvo Kharkivs’koho universytetu, Kharkiv. (In Ukrainian).
Holosy Starodavn’oyi Indiyi: Antolohiya davn’oindiys’koyi literatury (1982), Translated and arranged by P. Ritter, preface by I. Serebryakov, Dnipro, Kyiv. (In Ukrainian).
Hrytsay S. M. (2010), “Pavlo Hryhorovych Ritter – fundator ukrayins’koyi natsional’noyi indolohiyi. Biobibliohrafichnyy pokazhchyk tvorchoyi spadshchyny vchenoho ta literatury pro n’oho”, Ridnyy kray, No. 2, pp. 236–247. (In Ukrainian).
Hrytsay S. M. (2017), “P. H. Ritter i ukrayins’ka shkola indolohiyi (do 145-littya z dnya narodzhennya)”, in Indiya: davnyna i suchasnist’, Issue II, DU “Instytut vsesvitn’oyi istoriyi NAN Ukrayiny”, Vseukrayins’ka asotsiatsiya indolohiv, Kyiv, pp. 47–72. (In Ukrainian).
Dkhammapada (1960), Izdatel’stvo Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Zavhorodniy Yu. Yu. (2013), Retseptsiya indiys’koyi filosofiyi v Ukrayini. Liniya Ved (1840–1930-ti rr.), Instytut filosofiyi im. H. S. Skovorody NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Zarubizhna literatura: Materialy do vyvchennya literatur zarubizhnoho Skhodu: Khrestomatiya (2006), Vydavnycho-polihrafichnyy tsentr “Kyyivs’kyy universytet”, Kyiv. (In Ukrainian).
Ovsyanniko-Kulikovskiy D. (1893), “Otzyv o sochinenii P. G. Rittera ‘Razbor gimnov “Rig-vedy”, posvyashchennykh bogu Vishnu’ ”, Zapiski Khar’kovskogo universiteta, Book 2, Kharkiv State University Publishing House, Kharkiv, pp. 36–37. (In Russian).
Perkonos V. I. and Dehodyuk E. H. (2018), “Aksiomy Buddy (peredvistya perekladu ta perespivu ‘Dkhammapady’ ukrayins’koyu movoyu)”, in Indolohiya v Ukrayini (Vseukrayins’ki konferentsiyi indolohiv: tezy, dopovidi, promovy, statti): zbirnyk naukovykh prats’, DU “Instytut vsesvitn’oyi istoriyi NAN Ukrayiny”, Vseukrayins’ka asotsiatsiya indolohiv, Kyiv, pp. 134–136. (In Ukrainian).
Ritter P. (1900), “Chto takoye sanskrit? (Probnaya lektsiya)”, Zapiski imp. Khar’kovskogo universiteta, Book 2, pp. 1–12. (In Russian).
Ritter P. (1904), Kratkiy kurs sanskritskoy grammatiki, Kharkiv. (In Russian).
Ritter P. (1911a), “Buddizm”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ Granat, 7th ed., Vol. 7, Moscow, col. 60–73. (In Russian).
Ritter P. (1911b), Sanskrit. Izdaniye obshchestva vzaimopomoshchi studentov-filologov Khar’kovskogo universiteta. Tipo-litografiya S. Ivanchenko, Kharkiv. (In Russian).
Ritter P. (1913a), “Dkhammapada”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ Granat, 7th ed., Vol. 19, Moscow, col. 260–261. (In Russian).
Ritter P. (1913b), “Dkharma”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ Granat, 7th ed., Vol. 19, Moscow, col. 261. (In Russian).
Ritter P. (1914), “Müller, Max”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ Granat, 7th ed., Vol. 29, Moscow, col. 500–502. (In Russian).
Ritter P. (1916), Sanskrit, Tipo-litografiya S. Ivanchenko, Kharkiv. (In Russian).
Strelkova A. Yu. (2020), Buddyzm: filosofiya porozhnechi, 2nd ed., Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya”, Kyiv. (In Ukrainian).
Strelkova A. Yu. (2022), “Ponyattya ‘strazhdannya’ v buddyzmi: ontolohichna problematyka”, Sententiae, No. 41, Issue 1, pp. 55–75. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.31649/sent41.01.055
Buddhadata Mahathera A. P. (1997), Concise Pali-English Dictionary, Motilal Banarsidass Publishers Private, Delhi.
Buswell R. E. and Lopez D. S. (2014), The Princeton dictionary of Buddhism, Princeton University Press, Princeton and Oxford. https://doi.org/10.1515/9781400848058
Friedlander P. G. (2009), “Dhammapada Traditions and Translations”, Journal of Religious History, Vol. 33, No. 2, pp. 215–234. https://doi.org/10.1111/j.1467-9809.2009.00795.x
Harris E. J. (2010), “Manipulating Meaning: Daniel John Gogerly’s Nineteenth Century Translations of the Theravāda Texts”, Buddhist Studies Review, Vol. 27, No. 2, pp. 177–195. DOI: https://doi.org/10.1558/bsrv.v27i2.177
Norman K. R. (1989), “On Translating the Dhammapada”, Buddhist Studies Review, Vol. 6, No. 2, pp. 153–165. https://doi.org/10.1558/bsrv.v6i2.15867
Rhys Davids T. W. and Stede W. (1952), The Pali Text Society’s Pali-English Dictionary, The Pali Text Society, London.
“Taishō shinshū daizōkyō”, in The SAT Daizōkyō Text Database, available at: http://21dzk.l.u-tokyo.ac.jp/SAT/ (accessed September 30, 2022).
“The Dhammapada. A Collection of Verses: Being One of the Canonical Books of the Buddhists translated from Pāli by F. Max Müller” (1881), in The Sacred Books of the East translated by Various Oriental Scholars and edited by F. Max Müller, Vol. X, Part I, Clarendon Press, Oxford, pp. 1–99.
Webb R. (1989), “The Dhammapada – East and West”, Buddhist Studies Review, Vol. 6, No. 2, pp. 166–175. https://doi.org/10.1558/bsrv.v6i2.15869
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.