ДО ПРОБЛЕМИ КАРБУВАННЯ ІМЕННИХ СРІБНИХ МОНЕТ ВІД ІМЕНІ НОГАЯ У КРИМУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Наративні джерела не дають змоги дістати однозначну відповідь на питання щодо офіційного прийняття впливовим військовим та державним діячем Золотої Орди Ногаєм титулу хана. Внаслідок цього важливість нумізматичних джерел для визначення політичного статусу Ногая значно зростає.
Метою пропонованої статті є аналіз срібних монет, викарбуваних у Криму наприкінці XIII століття, у спробі виділити дирхеми, на яких ім’я хана позначено як Ногай. Дослідження проводилося з використанням методу штемпельного аналізу, який дає змогу відтворити з великою точністю графічні реконструкції штемпелів і встановити штемпельні зв’язки. Автори впевнені, що адекватне вивчення цієї групи нумізматичних джерел може стати кроком уперед у пошуках правильної відповіді на питання щодо правового статусу влади Ногая в останні роки його життя.
Дослідження масиву 782 срібних кримських монет методом штемпельного аналізу показало, що в процесі виготовлення цих дирхемів були використані 448 лицьових штемпелів та 313 реверсних, які працювали в 535 штемпельних парах. Як повідомляють письмові джерела, Ногай був суверенним володарем Криму лише наприкінці своєї політичної кар’є-ри, у 1299–1300 роках. Логічно припустити, що срібні монети з його ім’ям могли бути виготовлені на кримському монетному дворі саме в цей відрізок часу.
Було проаналізовано написання імені хана Токти на срібних монетах, які продукувалися різними монетними дворами його імперії. Проведене порівняння наочно засвідчило, що на північних дворах ім’я Токти писали більш-менш уніфіковано, тоді як на аверсах кримських дирхемів застосовувалися з півдюжини різних варіантів.
Фактом є те, що ім’я хана на лицьовому штемпелі А1 графічно виконано тотожно написанню на аверсах дирхемів Сакчі, які більшість учених відносять до емісій Ногая: .نوغتاى
Також було продемонстровано, що варіативний ряд написання імені хана Токти на срібних кримських монетах може теоретично включати й варіант на штемпелі А1.
Отже, питання карбування у Криму дирхемів від імені Ногая залишається поки що відкритим. Потрібні подальші дослідження нумізматичних джерел, які, як сподіваються автори, може активізувати пропонована стаття.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
дирхем, Золота Орда, Крим, Ногай, нумізматика, Токта
Бейтер В. М., Дружинин Е. Г. Дирхемы Сакчи конца XIII века // Труды международных нумизматических конференций. Монеты и денежное обращение в монгольских государствах XIII–XV веков. Болгар 2005, Волгоград 2006. Москва, 2008.
Веселовский Н. И. Хан из темников Золотой Орды Ногай и его время. Петроград, 1922.
Дергачева Л. В., Зайончковский Ю. В. О находке дирхема хана Ногая в Арцизском районе Одесской области // III–IV Конгрес сходознавців (до 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського), м. Київ, 23–24 грудня 2020 р. Ч. 1. Київ, 2020.
Золотая Орда в мировой истории. Коллективная монография. Казань, 2016.
История татар с древнейших времён. Т. III. Казань, 2009.
Казаров А. А., Кривенко А. В. Находки золотоордынских монет Сакчи в Молдове и в Украине. Новый монетный двор – Акча Керман // Revista arheologică. Serie nouă, Vol. VI, Nr. 2. Chișinău, 2010.
Казаров А. А., Кривенко А. В. Акча-Керман – новый монетный двор Золотой Орды // I Международная научная конференция “РАСМИР: Восточная нумизматика”. Киев, 2013.
Лебедев В. П., Павленко В. М. Монетное обращение золотоордынского города Маджар // Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 6. Донецк, 2008.
Лебедев В. П. Серебряные монеты чекана г. Крым времени ханов Токта и Узбека (690–740 / 1291–1340). URL: http://muzeydeneg.ru/research/serebryanyie-monetyi-chekana-g-kryim-vreme. (дата звернення: 1.03.2021).
Мыськов Е. П. Политическая история Золотой Орды (1236–1313 гг.). Волгоград, 2003.
Порсин А. А. История Золотой Орды конца XIII – начала XIV веков в труде Рукн ад-Дина Бейбарса ал-Мансури “Зубдат ал-фикра”. Казань, 2018.
Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. Саранск, 1960.
Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. 1. Извлечения из сочинений арабских. Санкт-Петербург, 1884.
Северова М. Б. О некоторых монетах Ногая (Золотая Орда XIII в.) // Третья Всероссийская Нумизматическая конференция. Москва, 1995.
Album Stephen. Checklist of Islamic Coins. 3rd edition, 2011.
Oberländer-Târnoveanu Ernest. Numismatical Contributions to the History of the South-Eastern Europe at the End of the 13th Century // Revue Roumaine d’Histoire, 1987, No. 3.
Zajоnckovskij Iurij. Emisiuni Monetare De Argint Bătute De Nogai La Akça Kerman // Cercetări Numismatice. XXV. București, 2019.
Бейтер В. М., Дружинин Е. Г. Дирхемы Сакчи конца XIII века // Труды международных нумизматических конференций. Монеты и денежное обращение в монгольских государствах XIII–XV веков. Болгар 2005, Волгоград 2006. Москва, 2008.
Веселовский Н. И. Хан из темников Золотой Орды Ногай и его время. Петроград, 1922.
Дергачева Л. В., Зайончковский Ю. В. О находке дирхема хана Ногая в Арцизском районе Одесской области // III–IV Конгрес сходознавців (до 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського), м. Київ, 23–24 грудня 2020 р. Ч. 1. Київ, 2020.
Золотая Орда в мировой истории. Коллективная монография. Казань, 2016.
История татар с древнейших времён. Т. III. Казань, 2009.
Казаров А. А., Кривенко А. В. Находки золотоордынских монет Сакчи в Молдове и в Украине. Новый монетный двор – Акча Керман // Revista arheologică. Serie nouă, Vol. VI, Nr. 2. Chișinău, 2010.
Казаров А. А., Кривенко А. В. Акча-Керман – новый монетный двор Золотой Орды // I Международная научная конференция “РАСМИР: Восточная нумизматика”. Киев, 2013.
Лебедев В. П., Павленко В. М. Монетное обращение золотоордынского города Маджар // Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 6. Донецк, 2008.
Лебедев В. П. Серебряные монеты чекана г. Крым времени ханов Токта и Узбека (690–740 / 1291–1340). URL: http://muzeydeneg.ru/research/serebryanyie-monetyi-chekana-g-kryim-vreme. (дата звернення: 1.03.2021).
Мыськов Е. П. Политическая история Золотой Орды (1236–1313 гг.). Волгоград, 2003.
Порсин А. А. История Золотой Орды конца XIII – начала XIV веков в труде Рукн ад-Дина Бейбарса ал-Мансури “Зубдат ал-фикра”. Казань, 2018.
Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. Саранск, 1960.
Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. 1. Извлечения из сочинений арабских. Санкт-Петербург, 1884.
Северова М. Б. О некоторых монетах Ногая (Золотая Орда XIII в.) // Третья Всероссийская Нумизматическая конференция. Москва, 1995.
Album Stephen. Checklist of Islamic Coins. 3rd edition, 2011.
Oberländer-Târnoveanu Ernest. Numismatical Contributions to the History of the South-Eastern Europe at the End of the 13th Century // Revue Roumaine d’Histoire, 1987, No. 3.
Zajоnckovskij Iurij. Emisiuni Monetare De Argint Bătute De Nogai La Akça Kerman // Cercetări Numismatice. XXV. București, 2019.
REFERENCES
Beyter V. M. and Druzhinin E. G. (2008), “Dirkhemy Sakchi kontsa XIII veka”, in Trudy mezhdunarodnykh numizmaticheskikh konferentsiy. Monety i denezhnoye obrashcheniye v mongol’skikh gosudarstvakh XIII–XV vekov. Bolgar 2005, Volgograd 2006, Moscow, pp. 142–143. (In Russian).
Dergacheva L. V. and Zayonchkovskiy Yu. V. (2020), “O nakhodke dirkhema khana Nogaya v Artsizkom rayone Odesskoy oblasti”, in III–IV Konhres skhodoznavtsiv (do 150-yi richnytsi vid dnya narodzhennya Ahatanhela Kryms’koho), m. Kyyiv, 23–24 hrudnya 2020 r., Part 1, V. I. Vernadsky Taurida National University, Kyiv, pp. 13–15. (In Russian).
Istoriya tatar s drevneyshikh vremen (2009), Vol. III, Institut istorii AN RT, Kazan. (In Russian).
Kazarov A. A. and Krivenko A. V. (2010), “Nakhodki zolotoordynskikh monet Sakchi v Moldove i v Ukraine. Novyy monetnyy dvor – Akcha Kerman”, Revista arheologică, Serie nouă, Vol. VI, No. 2, pp. 138–145. (In Russian).
Kazarov A. A. and Krivenko A. V. (2013), “Akcha-Kerman – novyy monetnyy dvor Zolotoy Ordy”, in I Mezhdunarodnaya nauchnaya konferentsiya “RASMIR: Vostochnaya numizmatika”, Kyiv, pp. 91–95. (In Russian).
Lebedev V. P., Serebryanyye monety chekana g. Krym vremeni khanov Tokta i Uzbeka (690–740 / 1291–1340), available at: http://muzeydeneg.ru/research/serebryanyie-monetyi-chekana-g-kryim-vreme. (accessed: March 1, 2021).
Lebedev V. P. and Pavlenko V. M. (2008), “Monetnoye obrashcheniye zolotoordynskogo goroda Madzhar”, in Stepi Evropy v epokhu srednevekov’ya, Vol. 6, pp. 415–486. (In Russian).
Mys’kov E. P. (2003), Politicheskaya istoriya Zolotoy Ordy (1236–1313 gg.), Izdatel’stvo Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta, Volgograd. (In Russian).
Porsin A. A. (2018), Istoriya Zolotoy Ordy kontsa XIII – nachala XIV vekov v trude Rukn ad-Dina Beybarsa al-Mansuri “Zubdat al-fikra”, Institut istorii im. Sh. Mardzhani AN RT, Kazan. (In Russian).
Safargaliyev M. G. (1960), Raspad Zolotoy Ordy, Mordovskoye knizhnoye izdatel’stvo, Saransk. (In Russian).
Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy (1884), Vol. 1, Tipografiya Imperatorskoy Akademii Nauk, Saint Petersburg. (In Russian).
Severova M. B. (1995), “O nekotorykh monetakh Nogaya (Zolotaya Orda XIII v.)”, in Tret’ya Vserossiyskaya Numizmaticheskaya konferentsiya v g. Vladimire. 17–21 aprelya 1995 g., Moscow, pp. 17–19. (In Russian).
Veselovskiy N. I. (1922), Khan iz temnikov Zolotoy Ordy Nogay i ego vremya, Rossiyskaya Gosudarstvennaya Akademicheskaya Tipografiya, Petrograd. (In Russian).
Zolotaya Orda v mirovoy istorii (2016), Institut istorii im. Sh. Mardzhani AN RT, Kazan. (In Russian).
Album Stephen (2011), Checklist of Islamic Coins. 3rd edition.
Oberländer-Târnoveanu Ernest (1987), “Numismatical Contributions to the History of the South-Eastern Eirope at the End of the 13th Century”, Revue Roumaine d’Histoire, No. 3, pp. 245–258.
Zajоnckovskij Iurij (2019), “Emisiuni Monetare De Argint Bătute De Nogai La Akça Kerman”, Cercetări Numismatice, XXV, pp. 95–100.