Геополітична роль монархій Аравійського півострова у ХХІ столітті: виклики та перспективи для України

О. А.  Коппель; О. С.  Пархомчук

doi:10.15407/orientw2025.03.133

Геополітична роль монархій Аравійського півострова у ХХІ столітті: виклики та перспективи для України

PDF

https://doi.org/10.15407/orientw2025.03.133

О. А. Коппель

Д-р іст. наук, проф., Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Юрія Іллєнка, 36/1, Київ, 04119, Україна

О. С. Пархомчук

Д-р політ. наук, проф., Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Юрія Іллєнка, 36/1, Київ, 04119, Україна

Анотація

Аргументовано, що в Близькосхідному регіоні специфіка вияву глобальних трендів знаходить відображення в новій геополітичній ролі монархій Аравійського півострова на основних рівнях її реалізації – рівні Перської затоки, арабського та ісламського світу та на глобальному рівні. Визначено місце монархій Аравійського півострова в сучасній світовій політиці та дано оцінку викликів і можливостей для України у співпраці з ними.

Використання системного підходу дало авторкам можливість визначити й охарактеризувати основні етапи трансформації геополітичної ролі країн субрегіону в міжнародних відносинах на основі аналізу особливостей їхнього історичного розвитку та політичної еволюції в межах Близькосхідної стародавньої системи, системи Арабського халіфату, Віденської, Версальсько-Вашингтонської, Ялтинсько-Потсдамської та сучасної міжнародної системи. Доведено, що у ХХІ столітті відбувається переміщення центру економічної та політичної ваги арабського світу до Аравійського півострова. Центральна роль аравійських монархій у новій конфігурації геополітичних центрів в арабському світі та на більш широкому близькосхідному просторі стає одним з головних регіональних трендів. Це центри сили нового типу, які внаслідок технологічного прориву виявляють себе як фінансово-інвестиційні, торгові, транспортно-інфраструктурні, інформаційно-телекомунікаційні центри не тільки регіонального, а й глобального рівня.

Визначено геополітичну специфіку аравійських монархій та здійснено їхній порівняльний аналіз. Дано порівняльну оцінку політичному, економічному та енергетичному впливу цих держав на сучасну світову політику. Визначено ключові напрями зовнішньої політики монархій у контексті глобальних і регіональних змін. Проаналізовано сучасний стан відносин України з аравійськими монархіями та політичні, економічні й безпекові виклики для України у взаємодії з ними, узагальнено потенційні можливості для розширення співпраці у сфері політики, економіки, інвестицій, енергетики та оборонної промисловості. Доведено, що Україна має значний потенціал для співпраці з монархіями Аравійського півострова в багатьох сферах, може виграти від співпраці у сферах економіки, оборони, енергетики та гуманітарної підтримки. Україна має розробити науково обґрунтовану концепцію своєї близькосхідної політики, важливим складником якої є відносини з аравійськими монархіями, визначити її принципи та пріоритети, що потребує колективних зусиль учених та практиків.

Як цитувати

Коппель, О. А., & Пархомчук, О. С. (2025). Геополітична роль монархій Аравійського півострова у ХХІ столітті: виклики та перспективи для України. Східний світ, (3 (128), 133-151. https://doi.org/10.15407/orientw2025.03.133

Переглядів статті: 79 | Завантажень PDF: 31

Ключові слова

Близький Схід; Королівство Саудівська Аравія (КСА); Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ); Бахрейн; Катар; Кувейт; Оман

Посилання

Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України (2008), Власюк О. С. [та ін.], Фоліант, Київ.

Данилов С. (2024), Україна – Катар: Можливості поза посередництвом, Рада зовнішньої політики “Українська призма”, режим доступу: https://prismua.org/wp-content/uploads/2024/04/Ukr_Qatar-1.pdf (дата звернення: 17.09.2025).

Ігнатьєв П. (2019), “Бахрейн: як вижити на роздоріжжі між Саудівською Аравією та Іраном?”, Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, № 50, с. 20–25.

Коппель О. А. (1998), Перська Затока: проблема безпеки в 80-ті – 90-ті роки, Школяр, Київ. https://doi.org/10.1016/S0924-0136(98)00179-4

Коппель О. А. і Пархомчук А. Д. (2019), “Геостратегічна трансформація Близького Сходу крізь призму інтересів України”, Регіональні студії, вип. 17, с. 61–66. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2019.17.12

Новицька Н. В. (2019), “Монархії Перської Затоки у боротьбі за Африку: мирні та гуманітарні ініціативи, безпека й інвестиції”, Міжнародні відносини. Серія: “Політичні науки”, № 20, 19 с., режим доступу: http://journals.iir.edu.ua/index.php/pol_n/article/view/3929 (дата звернення: 17.05.2025).

Новицька Н. В. (2020), “Пріоритетні вектори співробітництва України та Саудівської Аравії”, в Стратегічне позиціонування України в сучасному міжнародному просторі. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. 15 жовтня 2020 р., м. Київ, Київ, с. 31–33, режим доступу: https://www.iir.edu.ua/sites/default/files/2023-03/%D0%A2%D0%B5%D0%B7%D0%B8_SPIMUS_2020.pdf (дата звернення: 17.05.2025).

Парахонський Б. О. і Яворська Г. М. (2020), “Близький Схід як простір глобальної невизначеності: виклики для України”, Східний світ, № 3, с. 87–108. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2020.03.087

Пархомчук А. Д. (2021), “Вплив політики США на структурні параметри Близькосхідної регіональної системи”, Політикус, вип. 1, с. 115–120. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-1.17

Перепелиця Г. і Новицька Н. (2022), “Вплив агресії РФ проти України на безпекове становище держав Перської Затоки”, Україна дипломатична, вип. 23, с. 306–314, режим доступу: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001452897 (дата звернення: 18.09.2025). https://doi.org/10.37837/2707-7683-2022-18

Петюр Р. К. (2007), Регіон Близького та Середнього Сходу в зовнішній політиці України, автореф. дис. … канд. політ. наук, Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, Київ.

Федянін В. (2021), “Авраамові угоди як знакова подія зовнішньої політики Об’єднаних Арабських Еміратів”, Грані: науково-теоретичний альманах, том 24 (№ 7–8), с. 87–97. DOI: https://doi.org/10.15421/172181

Федянін В. О. (2022), «Відносини Україна – ОАЕ у період після “Арабської весни”», Політикус, вип. 1, с. 158–168. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-1.26

Федянін В. О. (2023), “Позиція ОАЕ по відношенню до повномасштабної агресії Російської Федерації проти України”, Політикус, вип. 2, с. 109–117. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2023-2.16

“A Document on Human Fraternity for World Peace and Living Together” (n.d.), in The Higher Committee of Human Fraternity, available at: https://www.forhumanfraternity.org/document-on-human-fraternity/ (accessed: May 22, 2025).

Abir M. (1974), Oil, Power and Politics. Conflict in Arabia, the Red Sea and the Gulf, Cass, London.

Abrahamic Family House (n.d.), Official website, available at: https://www.abrahamicfamilyhouse.ae/about-us (accessed: May 22, 2025).

Al-Ketbi E. (2021), The UAE Power-Building Model and Foreign Policy Shifts, Emirates Policy Center, Abu Dhabi.

Al-Suwaidi J. (2019), United Arab Emirates Society in the Twenty-First Century: Issues and Challenges in a Changing World, Jamal Sanad Al-Suwaidi, Abu Dhabi.

Al-Suwaidi K. (2023), The UAE After the Arab Spring: Strategy for Survival, I. B. Tauris. https://doi.org/10.5040/9780755648061

Albarasneh A. and Khatib D. (2019), “The US Policy of Containing Iran – from Obama to Trump 2009–2018”, Global Affairs, Vol. 5, Issue 4–5, pp. 369–387. DOI: https://doi.org/10.1080/23340460.2019.1701951

Alvarez-Ossorio I. and Rodriguez L. (2021), “The Foreign Policy of Qatar: From a Mediating Role to an Active One”, Revista Española de Ciencia Política, No. 56, pp. 97–120. DOI: https://doi.org/10.21308/recp.56.04

Amin S. H. (1981), Internal and Legal Problems of the Gulf, Menas Press, Ltd., London.

Bulloch. J. (1984), The Gulf: A Portrait of Kuwait, Qatar, Bahrain and the UAE, Century Publishing Co Ltd.

Cafiero G. (2024), “Oman Keeps Trying to Dial Down Tensions in the Middle East”, in The Henry L. Stimson Center, available at: https://www.stimson.org/2024/oman-tries-to-dial-down-middle-east-tensions/ (accessed April 21, 2025).

Cockburn P. (2017), The Age of Jihad: Islamic State and the Great War for the Middle East, Verso, London and New York.

Cordesman A. (1984), The Gulf and the Search for Strategic Stability: Saudi Arabia, the Military Balance in the Gulf, and Trends in the Arab-Israeli Military Balance, Westview Press, Boulder, Colorado.

Cordesman A. (1987), Western Strategic Interests in Saudi Arabia, Croom Helm, London.

Cordesman A. (1988), The Gulf and the West, Westview Press, Colorado.

Cordesman A. (1997), US Forces in the Middle East: Resources and Capabilities, Westview Press, Colorado.

Davidson C. (2019), “The UAE, Qatar, and the Question of Political Islam”, in A. Kreig (ed.), Divided Gulf: Anatomy of a Crisis, Palgrave Macmillan, Singapore, pp. 71–90. https://doi.org/10.1007/978-981-13-6314-6_5

Emirates News Agency WAM (n.d.), “UAE Announces ‘The Principles of the 50’ to Pave Economic, Political and Developmental Roadmap for Next 50 Years”, available at: https://wam.ae/en/details/1395302966860 (accessed May 7, 2025).

Dawisha A. (2009), Iraq: A Political History from Independence to Occupation, Princeton University Press.

Gause F. (2015), “Understanding the Gulf States”, Democracy: A Journal of Ideas, available at: https://democracyjournal.org/magazine/36/understanding-the-gulf-states/ (accessed April 21, 2025).

Halliday F. (1975), Arabia Without Sultans, Penguin Books, London.

Halliday F. (2017), The Middle East in International Relations: Power, Politics and Ideology, Cambridge University Press.

Kabalan M. (2018), “Kuwait’s GCC Mediation: Incentives and Reasons for Failure”, in Arab Center Washington DC, available at: https://arabcenterdc.org/resource/kuwaits-gcc-mediation-incentives-and-reasons-for-failure/ (accessed April 19, 2025).

Kamrava M. (2011), “Mediation and Qatari Foreign Policy”, The Middle East Journal, Vol. 65, No. 4, pp. 539–556. https://doi.org/10.3751/65.4.11

Koppel O. and Fedianin V. (2022), “Emirati Foreign Policy Strategy in the Context of Ukraine-UAE Relations”, Global Journal of Human-Social Science: F Political Science, Vol. 22, Issue 2 (Ver. 1.0), pp. 33–41.

Koppel O. and Karvatskyi D. (2024), “Features of Ukraine Interaction with Gulf Monarchies in the Context of Escalating Security Challenges”, Actual Problems of International Relations, Issue 159, pp. 12–20. https://doi.org/10.17721/apmv.2024.159.1.12-20

Lanqueur W. and Rubin B. (2008), The Israel-Arab Reader: A Documentary History of the Middle East Conflict, Seventh Revised and Updated Edition, Penguin.

Litsas S. N. (2020), “Smart, Not Small: The Abraham Accords and the Role of Small States”, BESA Center Perspectives Paper, No. 1,782, October 21, available at: https://besacenter.org/wp-content/uploads/2020/10/1782-Smart-Not-Small-Litsas-final.pdf (accessed April 21, 2025).

Lynch M. (2016), The New Arab Wars: Uprisings and Anarchy in the Middle East, Public Affairs, New York.

Metz H. (ed.) (1993), Saudi Arabia: A Country Study, Federal Research Division, Library of Congress, Government Printing Office, Washington.

Nakleh E. (1975), Arab-American Relations in the Persian Gulf, American Enterprise Institute for Public Policy Research, Washington.

Noureddine A. (2024), “Bahrain’s Foreign Policy: Distinct from Other Arab Nations”, in Fanack.com, January 23, available at: https://fanack.com/politics/features-insights/bahrains-foreign-policy-distinct-from-other-arab-nations~266420/ (accessed April 21, 2025).

Price R. and Haberbeck A. (2023), The Maritime Laws of the Arabian Gulf Cooperation Council States, Vol. I, Brill, Leiden.

Quandt W. (1981), Saudi Arabia in the 1980’s: Foreign Policy, Security and Oil, Washington.

Roberts D. (2024), “UAE and Qatar: Understanding Foreign Policies and Security Strategies”, in E. Ardemagni (ed.), The Security Side of Gulf Visions. Adapting Defence to the Connectivity Age, pp. 33–46, available at: https://www.ispionline.it/wp-content/uploads/2024/03/Report-ISPI-2024_Security-Side-of-Gulf-Visions.pdf (accessed May 22, 2025).

Sager A. (2024), “The Regional and World Vision Behind Saudi Transformation”, in E. Ardemagni (ed.), The Security Side of Gulf Visions. Adapting Defence to the Connectivity Age, pp. 101–106, available at: https://www.ispionline.it/wp-content/uploads/2024/03/Report-ISPI-2024_Security-Side-of-Gulf-Visions.pdf (accessed May 22, 2025).

Saudi vision 2030, available at: https://www.vision2030.gov.sa/en (accessed June 22, 2025).

The United Arab Emirates’ Government Portal (n.d.), “Projects of the 50”, available at: https://u.ae/en/about-the-uae/uae-in-the-future/initiatives-of-the-next-50/projects-of-the-50 (accessed May 10, 2025).

The United Arab Emirates (UAE): Issues for U.S. Policy (n.d.), Congressional Research Service, Washington, DC, available at: https://sgp.fas.org/crs/mideast/RS21852.pdf (accessed April 15, 2025).

Ulrichsen K. (2016), “Introduction”, in The Gulf States in International Political Economy, Palgrave Macmillan, New York, pp. 6–9. https://doi.org/10.1057/9781137385611_1

“Understanding the Recent Contours of UAE Foreign Policy” (n.d.), in Emirates Policy Center, available at: https://epc.ae/en/details/brief/understanding-the-recent-contours-of-uae-foreign-policy (accessed June 1, 2025).

“United Arab Emirates” (n.d.), in The World Factbook, available at: https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/united-arab-emirates/#energy (accessed April 20, 2025).

“ ‘We the UAE 2031’ Vision” (n.d.), in The United Arab Emirates’ Government Portal, available at: https://u.ae/en/about-the-uae/strategies-initiatives-and-awards/strategies-plans-and-visions/innovation-and-future-shaping/we-the-uae-2031-vision (accessed June 22, 2025).

Young K. and Khan T. (2022), “Extended States: The Politics and Purpose of United Arab Emirates Economic Statecraft in the Horn of Africa”, in The Gulf States and the Horn of Africa: Interests, Influences and Instability, Manchester University Press, pp. 99–127. DOI: https://doi.org/10.7765/9781526162175.00011

REFERENCES

Blyzkyi Skhid: mizhnarodna bezpeka, rehionalni vidnosyny ta perspektyvy dlia Ukrainy (2008), Vlasiuk O. S. [et al.], Foliant, Kyiv. (In Ukrainian).

Danylov S. (2024), Ukraina – Katar: Mozhlyvosti poza poserednytstvom, Rada zovnishnoi polityky “Ukrainska pryzma”, available at: https://prismua.org/wp-content/uploads/2024/04/Ukr_Qatar-1.pdf (accessed September 17, 2025). (In Ukrainian).

Ihnatiev P. (2019), “Bakhrein: yak vyzhyty na rozdorizhzhi mizh Saudivskoiu Aravieiu ta Iranom?”, Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Mizhnarodni vidnosyny, No. 2, pp. 20–25. (In Ukrainian).

Koppel O. A. (1998), Perska Zatoсka: problema bezpeky v 80-ti – 90-ti roky, Shkoliar, Kyiv. (In Ukrainian). https://doi.org/10.1016/S0924-0136(98)00179-4

Koppel O. A. and Parchomchuk A. D. (2019), “Heostratehichna transformatsiia Blyzkoho Skhodu kriz pryzmu interesiv Ukrainy”, Rehionalni studii, Issue 17, pp. 61–66. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2019.17.12

Novytska N. V. (2019), “Monarkhii Perskoi Zatoky u borotbi za Afryku: myrni ta humanitarni initsiatyvy, bezpeka y investytsii”, Mizhnarodni vidnosyny. Seriia: “Politychni nauky”, No. 20, 19 p., available at: http://journals.iir.edu.ua/index.php/pol_n/article/view/3929 (accessed May 17, 2025). (In Ukrainian).

Novytska N. V. (2020), “Priorytetni vektory spivrobitnytstva Ukrainy ta Saudivskoi Aravii”, v Stratehichne pozytsionuvannia Ukrainy v suchasnomu mizhnarodnomu prostori. Materialy mizhnarodnoi naukovo-teoretychnoi konferentsii. 15 zhovtnia 2020 r., m. Kyiv, Kyiv, pp. 31–33, available at: https://www.iir.edu.ua/sites/default/files/2023-03/%D0%A2%D0%B5%D0%B7%D0%B8_SPIMUS_2020.pdf (accessed May 17, 2025). (In Ukrainian).

Parakhonskyi B. O. and Yavorska H. M. (2020), “Blyzkyi Skhid yak prostir hlobalnoi nevyznachenosti: vyklyky dlia Ukrainy”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 87–108. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2020.03.087

Parchomchuk A. D. (2021), “Vplyv polityky SShA na strukturni parametry Blyzkoskhidnoi rehionalnoi systemy”, Politykus, Issue 1, pp. 115–120. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-1.17

Perepelytsia H. and Novytska N. (2022), “Vplyv ahresii RF proty Ukrainy na bezpekove stanovyshche derzhav Perskoi Zatoky”, Ukraina dyplomatychna, Issue XXIII, pp. 306–314, available at: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001452897 (accessed September 18, 2025). (In Ukrainian). https://doi.org/10.37837/2707-7683-2022-18

Petiur R. K. (2007), Rehion Blyzkoho ta Serednoho Skhodu v zovnishnii politytsi Ukrainy, Avtoref. dys… kand. polit. nauk, Kyivskyi natsionalnyi un-t im. Tarasa Shevchenka, Kyiv. (In Ukrainian).

Fedianin V. (2021), “Avraamovi uhody yak znakova podiia zovnishnoi polityky Obiednanykh Arabskykh Emirativ”, Hrani: naukovo-teoretychnyi almanakh, Vol. 24, No. 7–8, pp. 87–97. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15421/172181

Fedianin V. O. (2022), “Vidnosyny Ukraina–OAE u period pislia ‘Arabs’koi vesny’ ”, Politykus, Issue 1, pp. 158–168 (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-1.26

Fedianin V. O. (2023), “Pozytsiia OAE po vidnoshenniu do povnomasshtabnoi ahresii Rossiiskoi Federatsii proty Ukrainy”, Politykus, Issue 2, pp. 109–117. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2023-2.16