Османська імперія перед російською загрозою: воєнні дії в Речі Посполитій та реакції Стамбула (літо 1704 року)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена розгляду того, як уряд Османської імперії реагував на виклики щодо своєї безпеки, пов’язані з чимраз більшим потенціалом Російської держави. Основний її матеріал ґрунтується на документах посольства Петра Толстого, які зберігаються в Російському державному архіві давніх актів та висвітлюють одну з яскравих сторінок міжнародної дипломатичної та політичної активності в столиці Османської імперії. Оскільки дипломатична напруга виникла через події, які відбувалися на теренах Речі Посполитої у зв’язку з Великою Північною війною, автор статті розглядає політичну ситуацію в цій державі з акцентуванням на контактах її представників з урядовцями Кримського ханату й Туреччини. Водночас згадано основні моменти щодо політичного протистояння Августа ІІ Сильного та Станіслава І Лещинського, дій російських військ та військ Івана Мазепи, різнорівневі політичні розрахунки Петра І. Далі у хронологічній послідовності викладається зміст та аналізуються матеріали зі статейних списків російського посольства в Туреччині. Вони дали змогу простежити, якою була ініціатива Речі Посполитої щодо пошуку підтримки в Криму та Туреччині, як Бахчисарай відгукнувся на цю ініціативу, якими були спільні звернення представників Польсько-Литовської держави та ханату до верхівки імперії, хто із впливових осіб Туреччини підтримав це звернення. Згадано також дані про супротивну зазначеним заходам спробу Августа ІІ довести туркам правомірність своїх дій. Важливе місце в статті посідає інформація про перемовини московського посла з представником Порти, яка показує офіційні позиції російського й турецького урядів. Дані інших, також переважно ще не введених до наукового обігу матеріалів засвідчують, якими були розпорядження керівництва імперії, що мали її убезпечити від зовнішніх загроз. При аналізі документів, які відклалися в статейних списках російського посольства в Туреччині, зосереджено увагу на представлених у них стратегічних планах Москви, що передбачали масштабну експансію як у західному, так і в південному напрямках. У цих матеріалах відзначено значний інтерес до питання влади над Кам’янцем-Подільським. Висловлено припущення, чому саме воно особливо непокоїло керівництво Османської імперії. Завершуючи статтю, автор аналізує інформацію про рішення турецького уряду у відповідь на звернення з Криму та Речі Посполитої.
Як цитувати
Станіславський, В. В. (2025). Османська імперія перед російською загрозою: воєнні дії в Речі Посполитій та реакції Стамбула (літо 1704 року). Східний світ, (3 (128), 42-60. https://doi.org/10.15407/orientw2025.03.042
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
Велика Північна війна; Османська імперія; Річ Посполита; Російська держава; Правобережна Україна; Кримський ханат; Петро Толстой; Станіслав І Лещинський; Август ІІ Сильний; Іван Мазепа
Посилання
Бантыш-Каменский Д. Н. (1993), История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства, Час, Київ.
Батуринский архив и другие документы по истории Украинского гетманства 1690–1709 гг. (2014), рук. проекта и сост. Т. Г. Таирова-Яковлева, ООО “Дмитрий Буланин”, Санкт-Петербург.
Великанов В. (2012), “Русский вспомогательный корпус на польско-саксонской службе. 1704–1706: организация и численность”, Российский военно-исторический журнал “Старый Цейхгауз”, № 46 (2), с. 92–99.
Исторические связи народов СССР и Румынии в XV – начале XVIII в.: документы и материалы в трех томах (1970), сост. В. А. Костакэл, Е. М. Руссев, Л. Е. Семенова, т. ІІІ: 1673–1711, Наука, Москва.
Источники малороссийской истории (1859), сост. Д. Н. Бантыш-Каменский, ч. II: 1691–1722, Университетская типография, Москва.
Ипширли М. (2006), “Организация Османской империи”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 107–216.
Йедийылдыз Б. (2006), “Османское общество”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 371–422.
Королюк В. Д. (1953), “Русская дипломатия и подготовка вступления Речи Посполитой в Северную войну (Восстановление русско-саксонского союза 1702–1703 гг.)”, Ученые записки Института славяноведения, т. VII, с. 210–276.
Королюк В. Д. (1954), “Вступление Речи Посполитой в Северную войну”, Ученые записки Института славяноведения, т. Х, с. 239–347.
Костомаров Н. (1885), Исторические монографии и исследования, изд. 2-е, т. 16: Мазепа и мазепинцы, тип. М. М. Стасюлевича, Санкт-Петербург.
Крылова Т. К. (1941), “Русско-турецкие отношения во время Северной войны”, Исторические записки, т. 10, с. 250–279.
Крылова Т. К. (1959), “Русская дипломатия на Босфоре в начале XVIII в. (1700–1709 гг.)”, Исторические записки, т. 65, с. 249–277.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки (1992), пер. із староукраїнської Р. Г. Іванченка, тов-во “Знання” України, Київ.
Молчанов Н. Н. (1986), Дипломатия Петра Первого, 2-е изд., Международные отношения, Москва.
Павленко Н. И. (1994), Петр Великий, Мысль, Москва.
Павленко Н. (2008), Птенцы гнезда Петрова, Мир энциклопедий Аванта+, Астрель, Москва.
Палли Х. Э. (1966), Между двумя боями за Нарву. Эстония в первые годы Северной войны 1701–1704, Изд-во АН Эстонской ССР, Таллин.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1889), т. 2 (1702–1703), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1893), т. 3 (1704–1705), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 89, оп. 1, 1704, д. 3; 1709, д. 1.
Ростунов И. И., Авдеев В. А., Осипова М. Н. & Соколов Ю. Ф. (1987), История Северной войны 1700–1721 гг., Наука, Москва.
Семенова Л. Е. (2006), Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV – начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории), Индрик, Москва.
Сергієнко Г. Я. (1963), Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII і на початку XVIII ст., вид-во АН УРСР, Київ.
Середа О. (2018), Османсько-українська дипломатія в документах XVII–XVIII ст., Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України і Стамбульський університет, Київ і Стамбул.
Смирнов В. Д. (2005a), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 1: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Смирнов В. Д. (2005b), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 2: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты в XVIII веке до присоединения его к России, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Таїрова-Яковлєва Т. (2022), Іван Мазепа і Російська імперія. Історія “зради”, пер. з російської Ю. Мицика, вид. 4-те, ТОВ “Вид-во Кліо”, Київ.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2002), упор. І. Бутич, ч. І, НТШ, Київ і Львів.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2006), упор. І. Бутич і В. Ринсевич, ч. ІІ, НТШ, Київ і Львів.
Чухліб Т. (2009), Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр., вид. 3-тє, вид-во ім. О. Теліги, Київ.
Шутой В. Е. (1959), “Позиция Турции в годы Северной войны 1700–1709 гг.”, в Греков И. Б. & Королюк В. Д. (ред.), Полтавская победа: из истории международных отношений накануне и после Полтавы, изд-во АН СССР, Москва, с. 103–162.
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
REFERENCES
Bantysh-Kamenskiy D. N. (1993), Istoriya Maloy Rossii ot vodvoreniya slavyan v sey strane do unichtozheniya getmanstva, Chas, Kyiv. (In Russian).
Baturinskiy arkhiv i drugiye dokumenty po istorii Ukrainskogo getmanstva 1690–1709 gg. (2014), Compl. by T. G. Tairova-Yakovleva, OOO “Dmitriy Bulanin”, Saint Petersburg. (In Russian).
Velikanov V. (2012), “Russkiy vspomogatel’nyy korpus na pol’sko-saksonskoy sluzhbe. 1704–1706: organizatsiya i chislennost’”, Rossiyskiy voyenno-istoricheskiy zhurnal “Staryy Tseykhgauz”, No. 46 (2), pp. 92–99. (In Russian).
Istoricheskiye svyazi narodov SSSR i Rumynii v XV – nachale XVIII v.: dokumenty i materialy v trekh tomakh (1970), Compl. by V. A. Kostakel, E. M. Russev and L. E. Semenova, Vol. ІІІ: 1673–1711, Nauka, Moscow. (In Russian).
Istochniki malorossiyskoy istorii (1859), Compl. by D. N. Bantysh-Kamenskiy, Part II: 1691–1722, University printing house, Moscow. (In Russian).
Ipshirli M. (2006), “Organizatsiya Osmanskoy imperii”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 107–216. (In Russian).
Yyediyldyz B. (2006), “Osmanskoye obshchestvo”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 371–422. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1953), “Russkaya diplomatiya i podgotovka vstupleniya Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu (Vosstanovleniye russko-saksonskogo soyuza 1702–1703 gg.)”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. VII, pp. 210–276. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1954), “Vstupleniye Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. X, pp. 239–347. (In Russian).
Kostomarov N. (1885), Istoricheskiye monografii i issledovaniya, 2nd ed., Vol. 16: Mazepa i mazepintsy, M. M. Stasyulevich printing house, Saint Petersburg. (In Russian).
Krylova T. K. (1941), “Russko-turetskiye otnosheniya vo vremya Severnoy voyny”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 10, pp. 250–279. (In Russian).
Krylova T. K. (1959), “Russkaya diplomatiya na Bosfore v nachale XVIII v. (1700–1709 gg.)”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 65, pp. 249–277. (In Russian).
Litopys hadiatskoho polkovnyka Hryhoriia Hrabianky (1992), Transl. from Old Ukrainian by R. H. Ivanchenko, tov-vo “Znannia” Ukrainy, Kyiv. (In Ukrainian).
Molchanov N. N. (1986), Diplomatiya Petra Pervogo, 2nd ed., Mezhdunarodnyye otnosheniya, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. I. (1994), Petr Velikiy, Mysl’, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. (2008), Ptentsy gnezda Petrova, Mir entsiklopediy Avanta, Astrel’, Moscow. (In Russian).
Palli Kh. E. (1966), Mezhdu dvumya boyami za Narvu. Estoniya v pervyye gody Severnoy voyny 1701–1704. Izd-vo AN Estonskoy SSR, Tallinn. (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1889), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg, Vol. 2 (1702–1703). (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1893), Vol. 3 (1704–1705), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg. (In Russian).
Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv drevnikh aktov [Russian State Archives of Ancient Documents (RGADA)], Fund 89, Inventory 1, 1704, File 3, 1709, File 1.
Rostunov I. I., Avdeyev V. A., Osipova M. N. and Sokolov Yu. F. (1987), Istoriya Severnoy voyny 1700–1721 gg., Nauka, Moscow. (In Russian).
Semenova L. E. (2006), Knyazhestva Valakhiya i Moldaviya. Konets XIV – nachalo XIX v. (Ocherki vneshnepoliticheskoy istorii), Indrik, Moscow. (In Russian).
Serhiienko H. Ya. (1963), Vyzvolnyi rukh na Pravoberezhnii Ukraini v kintsi XVII i na pochatku XVIII st., AN URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Sereda O. (2018), Osmansko-ukrainska dyplomatiia v dokumentakh XVII–XVIII st., A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine and Istanbul University, Kyiv and Stambul. (In Ukrainian).
Smirnov V. D. (2005a), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 1: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Smirnov V. D. (2005b), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 2: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty v XVIII veke do prisoyedineniya ego k Rossii, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Tairova-Iakovlieva T. (2022), Ivan Mazepa i Rosiiska imperiia. Istoriia “zrady”, Transl. from Russian by Yu. Mytsyk, 4th ed., Klio, Kyiv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2002), Compl. by I. Butych, Part I, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2006), Compl. by I. Butych and V. Rynsevych, Part II, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Chukhlib T. (2009), Kozaky i monarkhy. Mizhnarodni vidnosyny rannomodernoi Ukrainskoi derzhavy 1648–1721 rr., Ed. 3rd, Vyd-vo im. O. Telihy, Kyiv. (In Ukrainian).
Shutoy V. E. (1959), “Pozitsiya Turtsii v gody Severnoy voyny 1700–1709 gg.”, in Grekov I. B. and Korolyuk V. D. (eds), Poltavskaya pobeda: iz istorii mezhdunarodnykh otnosheniy nakanune i posle Poltavy, AN SSSR, Moscow, pp. 103–162. (In Russian).
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
Батуринский архив и другие документы по истории Украинского гетманства 1690–1709 гг. (2014), рук. проекта и сост. Т. Г. Таирова-Яковлева, ООО “Дмитрий Буланин”, Санкт-Петербург.
Великанов В. (2012), “Русский вспомогательный корпус на польско-саксонской службе. 1704–1706: организация и численность”, Российский военно-исторический журнал “Старый Цейхгауз”, № 46 (2), с. 92–99.
Исторические связи народов СССР и Румынии в XV – начале XVIII в.: документы и материалы в трех томах (1970), сост. В. А. Костакэл, Е. М. Руссев, Л. Е. Семенова, т. ІІІ: 1673–1711, Наука, Москва.
Источники малороссийской истории (1859), сост. Д. Н. Бантыш-Каменский, ч. II: 1691–1722, Университетская типография, Москва.
Ипширли М. (2006), “Организация Османской империи”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 107–216.
Йедийылдыз Б. (2006), “Османское общество”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 371–422.
Королюк В. Д. (1953), “Русская дипломатия и подготовка вступления Речи Посполитой в Северную войну (Восстановление русско-саксонского союза 1702–1703 гг.)”, Ученые записки Института славяноведения, т. VII, с. 210–276.
Королюк В. Д. (1954), “Вступление Речи Посполитой в Северную войну”, Ученые записки Института славяноведения, т. Х, с. 239–347.
Костомаров Н. (1885), Исторические монографии и исследования, изд. 2-е, т. 16: Мазепа и мазепинцы, тип. М. М. Стасюлевича, Санкт-Петербург.
Крылова Т. К. (1941), “Русско-турецкие отношения во время Северной войны”, Исторические записки, т. 10, с. 250–279.
Крылова Т. К. (1959), “Русская дипломатия на Босфоре в начале XVIII в. (1700–1709 гг.)”, Исторические записки, т. 65, с. 249–277.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки (1992), пер. із староукраїнської Р. Г. Іванченка, тов-во “Знання” України, Київ.
Молчанов Н. Н. (1986), Дипломатия Петра Первого, 2-е изд., Международные отношения, Москва.
Павленко Н. И. (1994), Петр Великий, Мысль, Москва.
Павленко Н. (2008), Птенцы гнезда Петрова, Мир энциклопедий Аванта+, Астрель, Москва.
Палли Х. Э. (1966), Между двумя боями за Нарву. Эстония в первые годы Северной войны 1701–1704, Изд-во АН Эстонской ССР, Таллин.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1889), т. 2 (1702–1703), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1893), т. 3 (1704–1705), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 89, оп. 1, 1704, д. 3; 1709, д. 1.
Ростунов И. И., Авдеев В. А., Осипова М. Н. & Соколов Ю. Ф. (1987), История Северной войны 1700–1721 гг., Наука, Москва.
Семенова Л. Е. (2006), Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV – начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории), Индрик, Москва.
Сергієнко Г. Я. (1963), Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII і на початку XVIII ст., вид-во АН УРСР, Київ.
Середа О. (2018), Османсько-українська дипломатія в документах XVII–XVIII ст., Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України і Стамбульський університет, Київ і Стамбул.
Смирнов В. Д. (2005a), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 1: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Смирнов В. Д. (2005b), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 2: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты в XVIII веке до присоединения его к России, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Таїрова-Яковлєва Т. (2022), Іван Мазепа і Російська імперія. Історія “зради”, пер. з російської Ю. Мицика, вид. 4-те, ТОВ “Вид-во Кліо”, Київ.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2002), упор. І. Бутич, ч. І, НТШ, Київ і Львів.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2006), упор. І. Бутич і В. Ринсевич, ч. ІІ, НТШ, Київ і Львів.
Чухліб Т. (2009), Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр., вид. 3-тє, вид-во ім. О. Теліги, Київ.
Шутой В. Е. (1959), “Позиция Турции в годы Северной войны 1700–1709 гг.”, в Греков И. Б. & Королюк В. Д. (ред.), Полтавская победа: из истории международных отношений накануне и после Полтавы, изд-во АН СССР, Москва, с. 103–162.
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
REFERENCES
Bantysh-Kamenskiy D. N. (1993), Istoriya Maloy Rossii ot vodvoreniya slavyan v sey strane do unichtozheniya getmanstva, Chas, Kyiv. (In Russian).
Baturinskiy arkhiv i drugiye dokumenty po istorii Ukrainskogo getmanstva 1690–1709 gg. (2014), Compl. by T. G. Tairova-Yakovleva, OOO “Dmitriy Bulanin”, Saint Petersburg. (In Russian).
Velikanov V. (2012), “Russkiy vspomogatel’nyy korpus na pol’sko-saksonskoy sluzhbe. 1704–1706: organizatsiya i chislennost’”, Rossiyskiy voyenno-istoricheskiy zhurnal “Staryy Tseykhgauz”, No. 46 (2), pp. 92–99. (In Russian).
Istoricheskiye svyazi narodov SSSR i Rumynii v XV – nachale XVIII v.: dokumenty i materialy v trekh tomakh (1970), Compl. by V. A. Kostakel, E. M. Russev and L. E. Semenova, Vol. ІІІ: 1673–1711, Nauka, Moscow. (In Russian).
Istochniki malorossiyskoy istorii (1859), Compl. by D. N. Bantysh-Kamenskiy, Part II: 1691–1722, University printing house, Moscow. (In Russian).
Ipshirli M. (2006), “Organizatsiya Osmanskoy imperii”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 107–216. (In Russian).
Yyediyldyz B. (2006), “Osmanskoye obshchestvo”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 371–422. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1953), “Russkaya diplomatiya i podgotovka vstupleniya Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu (Vosstanovleniye russko-saksonskogo soyuza 1702–1703 gg.)”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. VII, pp. 210–276. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1954), “Vstupleniye Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. X, pp. 239–347. (In Russian).
Kostomarov N. (1885), Istoricheskiye monografii i issledovaniya, 2nd ed., Vol. 16: Mazepa i mazepintsy, M. M. Stasyulevich printing house, Saint Petersburg. (In Russian).
Krylova T. K. (1941), “Russko-turetskiye otnosheniya vo vremya Severnoy voyny”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 10, pp. 250–279. (In Russian).
Krylova T. K. (1959), “Russkaya diplomatiya na Bosfore v nachale XVIII v. (1700–1709 gg.)”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 65, pp. 249–277. (In Russian).
Litopys hadiatskoho polkovnyka Hryhoriia Hrabianky (1992), Transl. from Old Ukrainian by R. H. Ivanchenko, tov-vo “Znannia” Ukrainy, Kyiv. (In Ukrainian).
Molchanov N. N. (1986), Diplomatiya Petra Pervogo, 2nd ed., Mezhdunarodnyye otnosheniya, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. I. (1994), Petr Velikiy, Mysl’, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. (2008), Ptentsy gnezda Petrova, Mir entsiklopediy Avanta, Astrel’, Moscow. (In Russian).
Palli Kh. E. (1966), Mezhdu dvumya boyami za Narvu. Estoniya v pervyye gody Severnoy voyny 1701–1704. Izd-vo AN Estonskoy SSR, Tallinn. (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1889), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg, Vol. 2 (1702–1703). (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1893), Vol. 3 (1704–1705), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg. (In Russian).
Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv drevnikh aktov [Russian State Archives of Ancient Documents (RGADA)], Fund 89, Inventory 1, 1704, File 3, 1709, File 1.
Rostunov I. I., Avdeyev V. A., Osipova M. N. and Sokolov Yu. F. (1987), Istoriya Severnoy voyny 1700–1721 gg., Nauka, Moscow. (In Russian).
Semenova L. E. (2006), Knyazhestva Valakhiya i Moldaviya. Konets XIV – nachalo XIX v. (Ocherki vneshnepoliticheskoy istorii), Indrik, Moscow. (In Russian).
Serhiienko H. Ya. (1963), Vyzvolnyi rukh na Pravoberezhnii Ukraini v kintsi XVII i na pochatku XVIII st., AN URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Sereda O. (2018), Osmansko-ukrainska dyplomatiia v dokumentakh XVII–XVIII st., A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine and Istanbul University, Kyiv and Stambul. (In Ukrainian).
Smirnov V. D. (2005a), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 1: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Smirnov V. D. (2005b), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 2: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty v XVIII veke do prisoyedineniya ego k Rossii, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Tairova-Iakovlieva T. (2022), Ivan Mazepa i Rosiiska imperiia. Istoriia “zrady”, Transl. from Russian by Yu. Mytsyk, 4th ed., Klio, Kyiv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2002), Compl. by I. Butych, Part I, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2006), Compl. by I. Butych and V. Rynsevych, Part II, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Chukhlib T. (2009), Kozaky i monarkhy. Mizhnarodni vidnosyny rannomodernoi Ukrainskoi derzhavy 1648–1721 rr., Ed. 3rd, Vyd-vo im. O. Telihy, Kyiv. (In Ukrainian).
Shutoy V. E. (1959), “Pozitsiya Turtsii v gody Severnoy voyny 1700–1709 gg.”, in Grekov I. B. and Korolyuk V. D. (eds), Poltavskaya pobeda: iz istorii mezhdunarodnykh otnosheniy nakanune i posle Poltavy, AN SSSR, Moscow, pp. 103–162. (In Russian).
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.