Шветашватара-упанішада 1.1-16 / Переклад із санскриту, вступна стаття та коментарі Ю. Ю. Завгороднього
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Увазі читача пропонується переклад українською мовою першого розділу “Шветашватара-упанішади”. Упанішади – це пізньоведійський жанр давньоіндійської літератури, який завершує формування ведійського корпусу сакральних текстів. Перші тексти упанішад з’являються близько VIII ст. до н. е. Важко переоцінити значення упанішад для вивчення витоків індійської релігійно-філософської думки. Провідні індійські філософи розвивають властиві упанішадам ідеї, цитують їх у власних творах, починаючи з Ґаудапади (gauḍapāda), пишуть на них власні коментарі. Вони є першим складником потрійного канону (prasthānatrayī) філософської школи веданти (vedānta). Вже не одне століття не лише у світових індологічних, а й серед значно ширших інтелектуальних кіл різних країн, насамперед Європи і Північної Америки, існує стійкий інтерес до упанішад.
“Шветашватара-упанішада” належить до найавторитетніших і найвідоміших упанішад. Своє високе визнання вона здобула не тільки в індуїстському, а й у науковому середовищі. І хоча її вивчення і переклади мають тривалу історію, ще залишається чимало дискусійних і невирішених питань.
Наша публікація покликана поновити наявний вітчизняний академічний інтерес до упанішад, який у 1920–1930-х роках було перервано радянською владою, і звернути увагу на деякі ще недостатньо досліджені аспекти “Шветашватара-упанішади”. Зокрема, робиться наголос на особливостях опису Найвищого начала (реальності), сотеріологічному складнику давньоіндійського тексту, на тій ролі, яку в упанішаді відіграють мудреці, на особливостях текстотворення.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
ведійський; мудрець; Найвище начало (реальність); сотеріологічний; упанішада; цитування (самоцитування); Шветашватара; “Шветашватара-упанішада”
Бурба Д. В. (перек.) Бгаґавадґіта. “Ґіта-артха-санґрага” Ямуни. Київ, 2021.
Завгородній Ю. Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті рр.). Київ, 2013.
Сыркин А. Я. (перев.) Упанишады. Книга 2. Москва, 1992.
Apte. Practical Sanskrit-English Dictionary. 1890. URL: https://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/AP90Scan/2020/web/webtc2/index.php (дата звернення: 19.08.2024).
Apte V. G. Śvetāśvatara Upaniṣad. Edited With the Commentaries of Śaṃkara, Śaṃkarānanda, Nārāyaṇa, and Vijñānabhagavat. (Anandasrama Sanskrit Series, 17). Poona, 1927. (In Sanskrit).
Basu B. D. (ed.) Śvetāśvatara Upaniṣad. (The Sacred Books of the Hindus, Vol. XVIII). Allahabad, 1916.
Bedekar V. M. The Dhyānayoga in the Mahābhārata (XII. 188) // Bhāratīya Vidyā, 1960–1961, № 20–21.
Bhandarkar R. G. Vaiṣṇavism, Śaivism and Minor Religious Systems. New Delhi, 2001.
Chand D. (trans.) Atharvaveda. New Delhi, 2002.
Cohen S. The Śvetāśvatara Upaniṣad Reconsidered // Acta Orientalia, 1998, № 59.
Cohen S. (ed.). The Upaniṣads. A Complete Guide. London – New York, 2018.
Deussen P. The Philosophy of the Upanishads. New York, 1966.
Deussen P. (trans.). Sixty Upaniṣads of the Veda. Part One. Delhi, 1980.
Devadatta Kālī. (trans.). Śvetāśvataropaniṣad. The Knowledge that Liberates. Lake Worth, 2011.
Gambhirananda Swami (trans.). Śvetāśvatara Upaniṣad. With the Commentary of Śaṅkarācārya. Kolkata, 2009.
Ghosh Sh. (trans.). The Original Yoga as Expounded in Śivasaṃhitā, Gheraṇḍasaṃhitā and Patañjala Yogasūtra. Delhi, 1999.
Gonda J. A History of Indian Literature. Vol. I, Fasc. 1. Vedic Literature (Saṃhitās and Brāhmaṇas). Wiesbaden, 1975.
Grimes J. A Concise Dictionary of Indian Philosophy: Sanskrit Terms Defined in English. Albany, 1996.
Hauschild R. Die Śvetāśvatara Upaniṣad: Eine kritische Ausgabe mit einer Ubersetzung und einer Ubersicht uber ihre Lehren. (Abhandlungen fur die Kunde des Morgenlandes, XVII.3). Leipzig, 1927.
Hume R. E. (trans.). The Thirteen Principal Upaniṣads. London, 1921.
Johnston E. H. Some Sāṁkhya and Yoga Conceptions of the Śvetāśvatara Upaniṣad // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, 1930, No. 4. https://doi.org/10.1017/S0035869X00071872
Joshi K. L. et al. (eds). 112 Upaniṣads (An Exhaustive Introduction, Sanskrit Text, English Translation and Index of Verses). Vol. 1. Delhi, 2016.
Limaye V. P. and Vadekar R. D. (eds). Eighteen Principal Upaniṣads. Poona, 1958.
Mallinson J. and Singleton M. (eds). Roots of Yoga. W/s, 2017.
Mitra R. (ed.). Taittirīya Ᾱraṇyaka. Kolkata, 1872. (In Sanskrit).
Monier-Williams M. Sanskrit-English Dictionary. Digital Sanskrit Dictionaries. 1899. URL: https://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MWScan/2014/web/webtc/indexcaller.php (дата звернення: 19.08.2024).
Muller F. Max. (ed. and trans.). The Sacred Books of the East. Vol. 15. The Upanishads. Pt. II. Oxford, 1884.
Nooten van B. A. and Holland G. B. (ed.). Rig Veda. A Metrically Restored Text with an Introduction and Notes. Cambridge, 1994.
Oberlies T. Die Śvetāśvatara Upaniṣad: Einleitung-Edition und Ubersetzung von Adhyaya I // Wiener Zeitschrift für die Kunde Südasiens. Vol. 39. 1995.
Olivelle P. The Early Upaniṣads. Annotated Text and Translation. New York – Oxford, 1998a. https://doi.org/10.1093/oso/9780195124354.001.0001
Olivelle P. Unfaithful Transmitters: Philological Criticism and Critical Editions of the Upaniṣads // Journal of Indian Philosophy. Vol. 26, No. 2. 1998b. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1004322726953
Radhakrishnan S. (trans.). The Principal Upaniṣads. London, 1953.
Tyāgīśānanda Swāmi (trans.). Śvetāśvataropaniṣad. Madras, 1949.
Vasu S. Ch. (trans.). The Upaniṣads with the Commentaty of the Madhvacārya. Pt I. Īśa, Kena, Kaṭha, Muṇḍaka and Māṇḍuka. Allahabad, 1909.
Vigyanatmayatih. Shavetashvataropan1S Hat Savyakhya // Lalchand Research Library, DAV College, Chandigarh. URL: https://dav.splrarebooks.com/collection/view/shavetashvataropan1s-hat-savyakhya?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1PtbEsK3UZKQ5FDtJCLu_Qk-73c6pNqyKKXzCXinFEA-UW780gUqbViu4_aem_ZmFrZWR1bW15MTZieXRlcw (дата звернення: 19.08.2024). (In Sanskrit).
Viraraghavacharya S. V. T. (ed.). Sri Rangamanuja’s Svetasvataradyupanisad Purusasukta-Bhasya. Pt I. Tirupati, 1955. (In Sanskrit).
Virupakshananda Swami. Sāṁkhya Kārikā of Īśvara Kṛṣṇa with the Tattva Kaumudī of Śrī Vācaspati Miśra. Madras, w/y.
Warwick V. J. A Study of the Śvetāśvataropaniṣadbhāṣya. Attributed to Śaṁkara: an Annotated Translation. MPhil Thesis. London, 2017.
REFERENCES
Burba D. V. (trans.) (2021), Bhagavadgita, “Gita-artkha-sangraha” Yamuny, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, Kyiv. (In Ukrainian).
Zavhorodnii Yu. (2013), Retseptsiia indiiskoi filosofii v Ukraini. Liniia Ved (1840–1930-ti rr.), H. S. Skovoroda Institute of Philosophy, Kyiv. (In Ukrainian).
Syrkin A. Ya. (trans.) (1992), Upanishady, Book 2, Nauka, Moscow. (In Russian).
Apte (1890), Practical Sanskrit-English Dictionary, available at: https://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/AP90Scan/2020/web/webtc2/index.php (accessed August 19, 2024).
Apte V. G. (1927), Śvetāśvatara Upaniṣad. Edited With the Commentaries of Śaṃkara, Śaṃkarānanda, Nārāyaṇa, and Vijñānabhagavat, (Anandasrama Sanskrit Series, 17), Poona. (In Sanskrit).
Basu B. D. (ed.) (1916), Śvetāśvatara Upaniṣad, (The Sacred Books of the Hindus, Vol. XVIII), The Pāninī Office Bhuvaneśwari Ᾱśrama, Bahadurganj, Allahabad.
Bedekar V. M. (1960–1961), “The Dhyānayoga in the Mahābhārata (XII. 188)”, Bhāratīya Vidyā, No. 20–21, pp. 116–125.
Bhandarkar R. G. (2001), Vaiṣṇavism, Śaivism and Minor Religious Systems, Munshiram Manoharlal Publishers, New Delhi.
Chand D. (trans.) (2002), Atharvaveda, Munshiram Manoharlal Publishers, New Delhi.
Cohen S. (1998), “The Śvetāśvatara Upaniṣad Reconsidered”, Acta Orientalia, No. 59, pp. 150–178.
Cohen S. (ed.) (2018), The Upaniṣads. A Complete Guide, Routledge, London and New York.
Deussen P. (1966), The Philosophy of the Upanishads, Dover Publications, New York.
Deussen P. (trans.) (1980), Sixty Upaniṣads of the Veda, Part One, Motilal Banarsidass, Delhi.
Devadatta Kālī (trans.) (2011), Śvetāśvataropaniṣad. The Knowledge that Liberates, Nicolas Hays, Lake Worth.
Gambhirananda Swami (trans.) (2009), Śvetāśvatara Upaniṣad. With the Commentary of Śaṅkarācārya, Advaita Ashrama, Kolkata.
Ghosh Sh. (trans.) (1999), The Original Yoga as Expounded in Śivasaṃhitā, Gheraṇḍasaṃhitā and Patañjala Yogasūtra, Munshiram Manoharlal, Delhi.
Gonda J. (1975), A History of Indian Literature, Vol. I, Fasc. 1. Vedic Literature (Saṃhitās and Brāhmaṇas), Otto Harrasowitz, Wiesbaden.
Grimes J. (1996), A Concise Dictionary of Indian Philosophy: Sanskrit Terms Defined in English, State University of New York Press, Albany.
Hauschild R. (1927), Die Śvetāśvatara-Upaniṣad: Eine kritische Ausgabe mit einer Ubersetzung und einer Ubersicht uber ihre Lehren, (Abhandlungen fur die Kunde des Morgenlandes, XVII.3), Leipzig.
Hume R. E. (trans.) (1921), The Thirteen Principal Upaniṣads, Oxford University Press, London.
Johnston E. H. (1930), “Some Sāṁkhya and Yoga Conceptions of the Śvetāśvatara Upaniṣad”, The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, No. 4, pp. 855–878. https://doi.org/10.1017/S0035869X00071872
Joshi K. L. et al. (eds) (2016), 112 Upaniṣads (An Exhaustive Introduction, Sanskrit Text, English Translation and Index of Verses), Vol. 1, Parimal Publications, Delhi.
Limaye V. P. and Vadekar R. D. (eds) (1958), Eighteen Principal Upaniṣads, Vaidika Samsodhana Mandala, Poona.
Mallinson J. and Singleton M. (eds) (2017), Roots of Yoga, Penguin Books, W/s.
Mitra R. (ed.) (1872), Taittirīya Ᾱraṇyaka, Baptist Mission Press, Kolkata. (In Sanskrit).
Monier-Williams M. (1899), Sanskrit-English Dictionary, Digital Sanskrit Dictionaries, available at: https://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MWScan/2014/web/webtc/indexcaller.php (accessed August 19, 2024).
Muller F. Max. (ed. and trans.) (1884), The Sacred Books of the East, Vol. 15: The Upanishads, Pt. II, The Clarendon Press, Oxford.
Nooten van B. A. and Holland G. B. (ed.) (1994), Rig Veda. A Metrically Restored Text with an Introduction and Notes, Harvard University Press, Cambridge and London.
Oberlies T. (1995), “Die Śvetāśvatara-Upaniṣad: Einleitung-Edition und Ubersetzung von Adhyaya I.”, Wiener Zeitschrift für die Kunde Südasiens, Vol. 39, pp. 61–102.
Olivelle P. (1998a), The Early Upaniṣads. Annotated Text and Translation, Oxford University Press, New York and Oxford. https://doi.org/10.1093/oso/9780195124354.001.0001
Olivelle P. (1998b), “Unfaithful Transmitters: Philological Criticism and Critical Editions of the Upaniṣads”, Journal of Indian Philosophy, Vol. 26, No. 2, pp. 173–187. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1004322726953
Radhakrishnan S. (1953), The Principal Upaniṣads, With Introduction, Text and Translation and Notes, George Allen and Unwin, London.
Tyāgīśānanda Swāmi (trans.) (1949), Śvetāśvataropaniṣad, Sri Ramakrishna Math, Madras.
Vasu S. Ch. (trans.) (1909), The Upaniṣads with the Commentaty of the Madhvacārya, Pt I: Īśa, Kena, Kaṭha, Muṇḍaka and Māṇḍuka, The Pāninī Office Bhuvaneśwari Ᾱśrama, Bahadurganj, Allahabad.
“Vigyanatmayatih. Shavetashvataropan1S Hat Savyakhya”, in Lalchand Research Library, DAV College, Chandigarh, available at: https://dav.splrarebooks.com/collection/view/shavetashvataropan1s-hat-savyakhya?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1PtbEsK3UZKQ5FDtJCLu_Qk-73c6pNqyKKXzCXinFEA-UW780gUqbViu4_aem_ZmFrZWR1bW15MTZieXRlcw (accessed August 19, 2024). (In Sanskrit).
Viraraghavacharya S. V. T. (ed.) (1955), Sri Rangamanuja’s Svetasvataradyupanisad Purusasukta-Bhasya, Pt I, Tirumalai-Tirupati Devasthanams Press, Tirupati. (In Sanskrit).
Virupakshananda Swami (w/y), Sāṁkhya Kārikā of Īśvara Kṛṣṇa with the Tattva Kaumudī of Śrī Vācaspati Miśra, Sri Ramakrishna Math, Madras.
Warwick V. J. (2017), A Study of the Śvetāśvataropaniṣadbhāṣya, Attributed to Śaṁkara: an Annotated Translation, MPhil Thesis, The School of Oriental and African Studies University of London, London.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.