“Аш-Шабаб” і “Боко Харам” поза номінальною політичною риторикою та чому урядам Сомалі й Нігерії не вдалося їх приборкати

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Н. Д. Сімузія

Анотація

Терористична діяльність сомалійських бойовиків “Аш-Шабаб” та повстанського угруповання “Боко Харам” з Нігерії протягом останнього десятиліття привернула увагу служб безпеки на Великому Африканському Розі та в регіоні Сахель. Їхні насильницькі дії, що спричиняють людські втрати, руйнування інфраструктури та сіють страх серед населення, роблять ці дві групи зі схожою ідеологією, можливо, найжорстокішими войовничими групами на континенті. Це дослідження має на меті виявити основні фактори, що сприяли появі на політичній сцені цих двох груп, і з’ясувати причину їхньої настільки високої оперативної ефективності, що урядам Сомалі та Нігерії не вдалося їх приборкати. Дослідження показує, що ці збройні формування негативно вплинули на перспективи економічного зростання обох країн. Поки що на політичному горизонті немає жодних ознак припинення їхньої діяльності найближчим часом – зокрема, через те, що жоден уряд Сомалі й Нігерії, на жаль, не зміг вирішити такі національні проблеми, як несправедливий розподіл національних ресурсів, маргіналізація та брак справжнього бажання запровадити інклюзивне управління. У дослідженні зазначається, що характерними для місцевого політикуму стали бездарність режиму, корупція, клановість, кумівство та безкарність – практики, протилежні складникам вибудовування стабільної та економічно життєздатної держави. Такий status quo означає, що система стримувань і противаг є вкрай неефективною, і наслідком цього може бути поразка держави. У дослідженні зроблено висновок, що, всупереч поширеним у політичному світі уявленням про етнічні та радикальні релігійні ідеології як ключові рушійні сили заснування угруповань “Аш-Шабаб” і “Боко Харам”, справжнім причинним фактором є незадовільна економічна політика низки політичних режимів Нігерії і Сомалі. Зазначається, що, хоча релігія та етнічна належність можуть відігравати певну роль в існуванні двох войовничих груп, наголос на релігійних розбіжностях робиться некомпетентними африканськими режимами навмисно, щоб приховати справжні причини, насамперед – незадовільні методи управління. Дослідження має важливе значення як для політиків, так і для простих громадян, даючи змогу проникнути поглядом за фасад і зосередитися на першопричинах, а не на тих наслідках, які, схоже, висуваються на передній план.

Як цитувати

Сімузія, Н. Д. (2024). “Аш-Шабаб” і “Боко Харам” поза номінальною політичною риторикою та чому урядам Сомалі й Нігерії не вдалося їх приборкати. Східний світ, (2 (123), 103-130. https://doi.org/10.15407/orientw2024.02.103
Переглядів статті: 219 | Завантажень PDF: 132

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Аш-Шабаб; Боко Харам; бойовики; економічні втрати; маргіналізація; порушення прав людини; Нігерія; Сомалі

Посилання

Adelaja A., Labo A. and Penar E. (2018), “Public Opinion on the Root Causes of Terrorism and Objectives of Terrorists: A Boko Haram Case Study”, Perspectives on Terrorism, Vol. 12, Issue 3, pp. 35–49.

Adibe J. (2012), “What Do We Really Know About Boko Haram?”, in E-International Relations, November 14, available at: https://www.e-ir.info/pdf/29884 (accessed April 30, 2024).

Africa Confidential (2005), The Blair report – unveiled, available at: https://www.africa-confidential.com/article-preview/id/1433/The_Blair_report_-_unveiled (accessed April 30, 2024).

Akani K. N. (2019), Theoretical Frameworks for Insurgency, Preprint, available at: https://www.researchgate.net/publication/335134916_THEORETICAL_FRAMEWORKS_FOR_INSURGENCY#fullTextFileContent (accessed April 30, 2024).

Alimba C. N. and Salihu N. (2020), “Understanding the Root Causes of Boko Haram Insurgency in Nigeria: A Perceptional Study”, Ethnic Studies Review, Vol. 43, Issue 2, pp. 43–57. DOI: https://doi.org/10.1525/esr.2020.43.2.43

Aondona C. (2020), “Boko Haram: How to Stop It”, in Talking About Terrorism, available at: https://www.talkingaboutterrorism.com/post/boko-haram-how-to-stop-it (accessed April 30, 2024).

Armed Conflict Location and Event Data (ACLED) (2023), Assessing Al-Shabaab’s Threat to the Region as Somalia Joins the East African Community. Special Report, available at: https://acleddata.com/2023/12/08/special-report-kenya-somalia-assessing-al-shabaabs-threat-to-the-region-as-somalia-joins-the-east-africa-community/ (accessed April 30, 2024).

Barrett P. (2018), “The Fiscal Cost of Conflict: Evidence from Afghanistan, 2005–2016”, IMF Working Paper, No. 18/204. https://doi.org/10.5089/9781484374931.001

BBC News (2013), Nigeria’s Boko Haram rejects Jonathan’s amnesty idea, April 11, available at: https://www.bbc.com/news/world-africa-22105476 (accessed April 30, 2024).

Bello M. (2021a), Counter-Terrorism Strategy Against Boko Haram and Human Rights in Nigeria, PhD Thesis, University of East London.

Bello M. (2021b), “The Terror Campaign of Boko Haram: Its Transformation and Challenges to Nigeria’s Security”, in Golden Ratio of Social Science and Education, Vol. 1, Issue 2, pp. 85–94. DOI: https://doi.org/10.52970/grsse.v1i2.70

Burke J. (2023), “Rights abuses often ‘tipping point’ for extremist recruitment, UN study finds”, The Guardian, February 7, available at: https://www.theguardian.com/world/2023/feb/07/rights-abuses-often-tipping-point-for-extremist-recruitment-un-study-finds (accessed April 30, 2024).

Chigudu D. (2021), “Al-Shabab and fundamental terrorism in Somalia: Threats to the continent and beyond”, International Journal of Research in Business and Social Science, Vol. 10, No. 3, pp. 412–418. DOI: https://doi.org/10.20525/ijrbs.v10i3.1106

Coe K., Palmer C. T. and ElShabazz K. (2013), “The Resolution of Conflict: Traditional African Ancestors, Kinship, and Rituals of Reconciliation”, African Conflict & Peace Building Review, Vol. 3, No. 2, pp. 110–128. DOI: https://doi.org/10.2979/africonfpeacrevi.3.2.110

Collier P. (1999), “On the economic consequences of civil war”, Oxford Economic Papers, Vol. 51, Issue 1, pp. 168–183. DOI: https://doi.org/10.1093/oep/51.1.168

Council on Foreign Relations (CFR) (2022), Al-Shabaab: Backgrounder. Report, available at: https://www.cfr.org/backgrounder/al-shabaab (accessed April 30, 2024).

Ekyamba I. S. (2020), Armed groups and disarmament challenges in the Democratic Republic of the Congo’s Kivu region, 2013–2018, University of Pretoria.

Fraser D. (2008), “Failed States: Why They Matter and What we Should do About Them”, Journal of Conflict Studies, Vol. 28, available at: https://journals.lib.unb.ca/index.php/JCS/article/view/11243 (accessed April 30, 2024).

Freedman L. (2007), “The Third World War?”, Survival, Vol. 43, Issue 4, pp. 61–88. DOI: https://doi.org/10.1080/00396330112331343135

Gellman M. (2020), “Your mother tongue won’t help you to eat: Language politics in Sierra Leone”, African Journal of Political Science and International Relations, Vol. 14, No. 4, pp. 140–149. DOI: https://doi.org/10.5897/AJPSIR2020.1292

Hansen S. J. (2013), Al-Shabaab in Somalia: The History and Ideology of a Militant Islamist Group, 2005–2012, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199327874.001.0001

Ijaseun D. (2022), “From Dorm to doom: A timeline of the Chibok kidnapping”, BusinessDay, April 13, available at: https://businessday.ng/news/article/from-dorm-to-doom-a-timeline-of-the-chibok-kidnapping-till-date/ (accessed April 30, 2024).

Ingiriis M. H. (2020), “Insurgency and International Extraversion in Somalia: The National Intelligence and Security Agency (NISA) and Al-Shabaab’s Amniyat”. African Security Review, Vol. 29, Issue 2, pp. 121–151. DOI: https://doi.org/10.1080/10246029.2020.1740752

International Institute for Strategic Studies (2022), The Armed Conflict Survey 2022: Sub-Saharan Africa Regional Analysis, available at: https://www.iiss.org/blogs/analysis/2022/11/acs-2022-sub-saharan-africa (accessed April 30, 2024).

Institute for Security Studies (2022), Improving Human Security in Africa. Report, available at: https://issafrica.s3.amazonaws.com/site/uploads/ar-2022.pdf (accessed April 30, 2024).

Jenkins C. J. (1985), “Theories of Insurgency”, in The Politics of Insurgency: The Farm Worker Movement in the 1960s, Columbia University Press, New York Chichester, West Sussex, pp. 1–27. https://doi.org/10.7312/jenk92364-003

Jones P. (2018), Twitter as a pivotal platform for engaging and participating in Social change movements, Conference Paper, Curtin University, School of Media, Creative Arts and Social Inquiry.

Joseph D. and Maruf H. (2018), Inside Al-Shabaab: The Secret History of Al-Qaeda’s most Powerful Ally, Indian University Press, Bloomington.

Kanu I. A. (2012), “The Colonial Legacy: The Hidden History of Africa’s Present Crisis”, An International Journal of Arts and Humanities Bahir Dar, Ethiopia, Vol. 1, No. 1, pp. 123–131.

Lee A. (2011), “Who Becomes a Terrorist? Poverty, Education, and the Origin of Political Violence”, World Politics, Vol. 63, No. 2, pp. 203–245. DOI: 10.1017/S0043887111000013

Loimeier R. (2012), “Boko Haram: The Development of a Militant Religious Movement in Nigeria”, Africa Spectrum, Vol. 47, No. 2/3, pp. 137–155. https://doi.org/10.1177/000203971204702-308

Lottholz P. and Lemay-Hébert N. (2016), “Re-reading Weber, re-conceptualising state-building: from neo-Weberian to post-Weberian approaches to state, legitimacy, and state-building”, Cambridge Review of International Affairs, Vol. 29, Issue 4, pp. 1467–1485. DOI: https://doi.org/10.1080/09557571.2016.1230588

Majeed G. (2013), “Ethnicity and Conflict: A Theoretical Perspective”, Journal of Political Studies, Vol. 20, No. 1, pp. 97–111.

Mantzikos I. (2012), “The absence of state in Northern Nigeria: The case of Boko Haram”, African Renaissance, Vol. 7, No. 1, pp. 57–62.

Mayer M. (2015), “The new killer drones: Understanding the strategic implications of next-generation of unmanned combat aerial vehicles”, International Affairs, Vol. 91, Issue 4, pp. 765–780. DOI: https://doi.org/10.1111/1468-2346.12342

Mills G. (2010), Why Africa is Poor: And what Africans can do about it, Penguin, London.

Mueller H. and Tobias J. (2016), “The cost of violence: Estimating the economic impact of conflict”, in International Growth Centre, December.

Murshed S. and Tadjoeddin M. (2009), “Revisiting the greed and grievance explanations for violent internal conflict”, Journal of International Development, Vol. 21, Issue 1, pp. 87–111. DOI: https://doi.org/10.1002/jid.1478

Nbete D. A. (2012), “The Social Contract Theory: A Model for Reconstructing a True Nigerian Nation-State”, International Journal of Humanities and Social Science, Vol. 2, No. 15, pp. 267–278.

Neidleman J. (2012), “The Social Contract Theory in a Global Context”, in E-International Relations, available at: https://www.e-ir.info/pdf/28179 (accessed April 30, 2024).

O’Connor F. (2021), Understanding Insurgency, Cambridge University Press, Cambridge.

Olomojobi Y. (2016), Radical Islam & E-Terrorism in Africa, available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2858620 (accessed April 30, 2024). DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2858620

Onuoha F. C. (2014), “Why Do Youth Join Boko Haram?”, in United States Institute of Peace, available at: https://www.usip.org/sites/default/files/SR348-Why_do_Youth_Join_Boko_Haram.pdf (accessed April 30, 2024).

Peters A. (2019), “Corruption as a Violation of International Human Rights”, European Journal of International Law, Vol. 29, Issue 4, pp. 1251–1287. DOI: https://doi.org/10.1093/ejil/chy070

Radlicki M. (2015a), “Who really rules Somalia? The tale of three big clans and three countries”, Mail and Guardian, May 20.

Radlicki M. (2015b), “Back to Basics: What ISIS, Al-Shabaab and Boko Haram Have in Common, and How They Preach Water and Drink Wine”, Mail and Guardian, June 11.

Roth K. (2015), Human Rights Watch. World Report 2015: Events of 2014, available at: https://www.hrw.org/world-report/2015 (accessed April 30, 2024).

Ryder N. (2015), The Financial War on Terrorism: A Review of Counterterrorist Financing Strategies Since 2001, Milton Park-Oxfordshire, Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203722589

Siamabele B. and Kondowe J. (2021), “A review of ethnicity, democracy, and good governance in Africa”, African Journal of Political Science, and International Relations, available at: https://academicjournals.org/journal/AJPSIR/article-in-press-abstract/a_review_of_ethnicity_democracy_and_good_governance_in_africa (accessed April 30, 2024).

Simuziya N. J. (2021), “Why Power Sharing Pacts Fail to Hold in Africa: The Case of Somalia and the Paucity of the African Union”, Journal of Somali Studies, Vol. 8, No. 2, pp. 53–72. DOI: 10.31920/2056-5682/2021/v8n2a3

Sinkó G. and Besenyő J. (2021), “Comparison of the Secret Service of al-Shabaab, the Amniyat, and the National Intelligence and Security Agency (Somalia)”, International Journal of Intelligence and Counterintelligence, Vol. 36, No. 1, pp. 220–240. DOI: https://doi.org/10.1080/08850607.2021.1987143

Snapp S. (2022), “Decolonization should extend to collaborations, authorship, and co-creation of knowledge”, Nature, 612, 178, November 22, available at: https://www.nature.com/articles/d41586-022-03822-1 (accessed April 30, 2024). DOI: https://doi.org/10.1038/d41586-022-03822-1

South African Institute for International Affairs (SAIIA) (2023), Africa’s Governance Trajectory: Are AU Mechanisms Working? Report, July 17, available at: https://saiia.org.za/research/africas-governance-trajectory-are-au-mechanisms-working/ (accessed April 30, 2024).

Temitayo A.-O. (2022), “Nigeria fails 109 missing Chibok girls 8 years after adduction”, BusinessDay, April 13, available at: https://businessday.ng/news/article/nigeria-fails-109-missing-chibok-girls-8-years-after-abduction/ (accessed April 30, 2024).

The Christian Post (2023), Death toll continues to rise after Christmas attacks on communities in Nigeria’s Plateau State, available at: https://www.christianpost.com/news/death-toll-rising-in-christmas-attacks-in-nigerias-plateau-state.html (accessed April 30, 2024).

Thurston A. (2017), Boko Haram: The History of an African Jihadist Movement, Princeton University Press, New Jersey. https://doi.org/10.2307/j.ctvc779gc

Tilly C. (2010), “War Making and State Making as Organised Crime”, in Evans Peter, Rueschemeyer Dietrich and Skocpol Theda (eds), Bringing the State Back In, Cambridge University Press, pp. 169–191. https://doi.org/10.1017/CBO9780511628283.008

Transparency International Report (2022), Corruption Perceptions Index, available at: https://www.transparency.org/en/cpi/2022 (accessed April 30, 2024).

United Nations Development Program (2023), Dynamics of Violent Extremism in Africa. Report, available at: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-03/Dynamics%20of%20VE%20in%20Africa%20-%20Report%20-%20English%20-%20Final_.pdf (accessed April 30, 2024).

United States Institute of Peace (USIP) (2002), Truth Commission: Sierra Leone, available at: https://www.usip.org/publications/2002/11/truth-commission-sierra-leone (accessed April 30, 2024).

United States Institute of Peace (USIP) (2018), Civilian-Led Governance and Security in Nigeria After Boko Haram, available at: https://www.usip.org/sites/default/files/2018-12/sr_437_civilian_led_governance_and_security_in_nigeria_0.pdf (accessed April 30, 2024).

United Nations Security Council (Counter Terrorism Committee Executive Directorate) UNSC (CTED) (2022), Concerns over the use of the proceeds from the exploitation, trade, and trafficking of natural resources for the purposes of terrorism financing. Report, available at: https://www.un.org/securitycouncil/ctc/sites/www.un.org.securitycouncil.ctc/files/files/documents/2022/Jun/cted_cft_trends_alert_june_2022.pdf (accessed April 30, 2024).

Uzodike U. O. and Maiangwa B. (2012), “Boko Haram Terrorism in Nigeria: Causal Factors and Central Problematic”, African Renaissance, Vol. 9, No. 1, pp. 91–118.