Мусульмани в системі сучасних державно-конфесійних відносин: до питання про “оцерковлення” ісламу в Європі
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Проблема інституціоналізації ісламу стала однією з вузлових тем у контексті аналізу релігійної динаміки в сучасній Європі, починаючи з другої половини 1990-х років. Зокрема, дослідники вказують на велику варіативність шляхів вбудовування мусульманських організацій у систему державно-конфесійних відносин різних європейських країн відповідно до локальних, історично сформованих моделей взаємодії держави з домінантними релігійними центрами. Однією з останніх спроб осмислення цих процесів стала парадигма “оцерковлення” ісламу у Східній та Західній Європі. Згідно з цим підходом, саме “церква” – у соціологічному, а не в християнському теологічному визначенні – є базовою моделлю релігійної організації в європейському просторі. Як наслідок, для того щоб здобути визнання на законодавчому рівні або навіть певні преференції від держави, мусульманські організації мають “оцерковлювати” себе, тобто адаптувати невластиві для ісламу інституційні форми. З іншого боку, задля власних політичних інтересів урядові структури в деяких європейських суспільствах прагнуть підштовхнути мусульман до створення єдиних національних репрезентативних центрів (тобто “мусульманських церков”), попри значну етнічну та ідеологічну варіативність мусульманських громад, яка є постійним джерелом внутрішніх конфліктів та конкуренції. Загалом, як було показано в цій статті, хоча теза про “оцерковлення” ісламу має певну аналітичну цінність, вона також має значні теоретичні вади, які не дають змоги використовувати її як універсальну пояснювальну схему. Проблемність цього підходу є найбільш очевидною в контексті аналізу становлення мусульманського поля в Україні та Росії в пострадянський період.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
держава; Європа; іслам; мусульмани; Україна
Bekkin R. (2023), People of Reliable Loyalty… Muftiates and the State in Modern Russia, Södertörns högskola.
Bonino S. and Ricucci R. (eds) (2021), Islam and Security in the West, Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-67925-5
Brylov D. (2018), “Islam in Ukraine: The Language Strategies of Ukrainian Muslim Communities”, Religion, State and Society, Vol. 46, No. 2, pp. 156–173. DOI: https://doi.org/10.1080/09637494.2018.1456766
Cesari J. (2004), When Islam and Democracy Meet: Muslims in Europe and in the United States (1st ed.), Palgrave Macmillan.
Cesari J. (2013), Why the West Fears Islam : An Exploration of Muslims in Liberal Democracies, Palgrave Macmillan, New York.
Cesari J. (ed.) (2010), Muslims in the West after 9/11: Religion, Politics, and Law, Routledge, London.
Chervonnaya S. M. (1997), Vozvrashcheniye krymskotatarskogo naroda: problemy etnokul’turnogo vozrozhdeniya. Krymskotatarskoye natsional’noye dvizheniye, Vol 4: 1994–1997 gody, Institut etnologii i antropologii RAN, Moscow. (In Russian).
Davies F. (2015), “Confessional Policies Toward Jews and Muslims in the Russian Empire and the Case of the Army”, in Davies F., Schulze Wessel M. and Brenner M. (eds), Jews and Muslims in the Russian Empire and the Soviet Union, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen, pp. 47–64. DOI: https://doi.org/10.13109/9783666310287.47
Ferrari S. (2005), “The Secularity of the State and the Shaping of Muslim Representative Organizations in Western Europe”, in Cesari J. and McLoughlin S. (eds), European Muslims and the Secular State, Ashgate, Aldershot, pp. 11–24.
Ferrari S. and Bottoni R. (2014), “The Institutionalization of Islam in Europe”, in Cesari J. (ed.), The Oxford Handbook of European Islam, Oxford University Press, pp. 619–655. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199607976.013.12
Fetzer J. S. and Soper J. S. (2005), Muslims and the State in Britain, France, and Germany, Cambridge University Press, Cambridge.
Godard B. (2007), “Official Recognition of Islam”, in Amghar S. et al. (eds), European Islam: Challenges for Public Policy, Centre for European Policy Studies, Brussels, pp. 183–203.
Hussain D. (2003), “The Holy Grail of Muslims in Western Europe: Representation and Their Relationship with the State”, in Esposito J. and Burgat F. (eds), Modernizing Islam: Religion in the Public Sphere in the Middle East and Europe, Hurst and Company, London, pp. 215–250.
Kaya A. (2013), “Islam in Europe”, in Beichelt T. et al. (eds), Europa-Studien. Eine Einführung, Springer VS, Wiesbaden, pp. 73–90. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-531-19864-4_4
Maréchal B. (2003), “Institutionalisation of Islam and Representative Organisations for Dealing with European States”, in Maréchal B. et al. (eds), Muslims in The Enlarged Europe, Brill, Leiden, pp. 151–182. DOI: https://doi.org/10.1163/9789047402466_008
Matsuzato K. (2012), “Sravnitel’nyy analiz tipologii upravleniya musul’manami v nearabskikh periferiyakh: Turtsiya, Rossiya, Indiya, Kitay”, Sravnitel’naya politika, Vol. 4, No. 10, pp. 58–71. (In Russian).
Muratova E. (2009), “Islamskoye vozrozhdeniye v postsovetskom Krymu”, in Boytsova E. V., Gankevich V. Iu., Muratova E. S. and Khayredinova Z. Z., Islam v Krymu: ocherki istorii funktsionirovaniya musul’manskikh institutov, Elinio, Simferopol, pp. 328–427. (In Russian).
Nielsen J. S. (1995), Muslims in Western Europe, Edinburgh University Press, Edinburgh.
Nielsen J. S. (1999), Towards a European Islam, MacMillan Press Ltd, London.
Pargeter A. (2008), The New Frontiers of Jihad. Radical Islam in Europe, University of Pennsilvania Press, Philadelphia.
Potz R. and Wieshaider W. (eds) (2004), Islam and the European Union, Peeters, Leuven.
Račius E. (2018), Muslims in Eastern Europe, Edinburgh University Press, Edinburgh.
Račius E. (2020), Islam in Post-communist Eastern Europe: Between Churchification and Securitization, Brill, Leiden. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004430525
Rath J. et al. (2001), Western Europe and Its Islam, Brill, Leiden.
Roy O. (2004), Globalized Islam: The Search for a New Ummah, Columbia University Press, New York.
Roy O. (2013а), Holy Ignorance. When Religion and Culture Part Ways, Oxford University Press, Oxford.
Roy O. (2013b), “Secularism and Islam: The Theological Predicament”, The International Spectator, Vol. 48, No. 1, pp. 5–19.
Samad Y. and Sen K. (eds) (2007), Islam in the European Union: Transnationalism, Youth and the War on Terror, Oxford University Press, Oxford.
Shadid W. A. R. and Koningsveld P. S. (1995), Religious Freedom and Position of Islam in Western Europe, Kok Pharos Publishing House, The Hague.
Shestopalets D. (2011), “Islam v Ukraini: problema relihiinoho avtorytetu”, Ukrainske relihiieznavstvo, No. 60, pp. 161–170. (In Ukrainian).
Sibgatullina G. (2023), “The Muftis and the Myths: Constructing the Russian ‘Church for Islam’ ”, Problems of Post-Communism, pp. 1–12. DOI: https://doi.org/10.1080/10758216.2023.2185899
Silvestri S. (2010), “Public Policies Towards Muslims and the Institutionalization of ‘Moderate Islam’ in Europe: Some Critical Reflections”, in Triandafyllidou A. (ed.), Muslims in 21st Century Europe: Structural and Cultural Perspectives, Routledge, London, pp. 45–58.
Sinno A. H. (ed.) (2009), Muslims in Western Politics, Indiana University Press, Indianapolis.
Vinding N. V. (2018), “Churchification of Islam in Europe”, in Vinding N. V. et al. (eds), Exploring the Multitude of Muslims in Europe: Essays in Honour of Jørgen S. Nielsen, Brill, Leiden, pp. 50–66. (Muslim Minorities; No. 27). DOI: https://doi.org/10.1163/9789004362529_005
Yakubovych M. (2010), “Islam and Muslims in Contemporary Ukraine: Common Backgrounds, Different Images”, Religion, State & Society, Vol. 38, No. 3, pp. 291–304. DOI: https://doi.org/10.1080/09637494.2010.499287
Yemelianova G. M. (2016), “Muslim-State Relations in Russia”, in Manson R. (ed.), Muslim Minority-State Relations: Violence, Integration, and Policy, Palgrave MacMillan, New York, pp. 107–132. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-137-52605-2_5
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.