Стратегії називання осіб у японській бізнес-комунікації
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті на матеріалі двох діалогів з корпусу мови японського ділового спілкування 『合本 女性のことば・男性のことば (職場編)』 (Зведене видання. Мовлення жінок. Мовлення чоловіків (На роботі)) проаналізовано стратегії називання осіб у переговорах між представниками різних компаній.
Виявлено, що учасники обирають базову модель називання, яка може бути парною і позначати обидві сторони переговорів або ж містити лише самоназивання. У проаналізованому матеріалі виявлено дві парні та дві одночленні моделі.
Переважають засоби називання учасників діалогу як представників компанії. Мовні засоби називання позначають бізнес-структуру як місце чи внутрішній простір, а представник мислиться його частиною і зазвичай не виділяється. Коли виникає потреба виділити особу, мовець робить це за допомогою дієслова, яке позначає дії однієї особи, залишаючи незмінним базовий засіб номінації, або за допомогою іншого засобу особової номінації зі значенням однини.
Виявлено кількісну перевагу засобів на позначення себе та своєї сторони. На позначення сторони співрозмовника та третьої сторони накладаються обмеження, чим пояснюються їхній брак чи мінімальна наявність у мовленні окремих учасників переговорів. Особливо обмеження на позначення співрозмовника стосуються мовця, який перебуває в залежній позиції (є бенефіціаром замовлення).
Називання співрозмовника загалом є мінімальними, а їхня поява зумовлена синтаксичними та прагматичними чинниками. Роль власних назв у називанні співрозмовника полягає в індивідуалізації бізнес-комунікації та підкресленні уваги до співрозмовника.
Мовець не завжди уникає самоназивання: ним він підкреслює активну позицію своєї компанії.
Залежно від оцінки мовцем чинників вигоди та залежності у відносинах треті особи та компанії діляться на близькі до мовця, до яких не завжди застосовуються норми шанобливої мови, і далекі від мовця (близькі до співрозмовника), які потребують ввічливого позиціонування.
Констатовано тенденцію пом’якшувати агентивність особи, яку називають, і виявлено основні засоби, які мають на меті завуалювати агентивність у бізнес-комунікації.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
агентивність; антропоніми; бізнес-комунікація; займенники; називання осіб; японська мова
国広哲弥. 「呼称」の諸問題 // 日本語学. Vol. 9, No. 9. 1990.
合本 女性のことば・男性のことば (職場編). 自然談話テキストデータCD-ROMつき / 現代日本語研究会編. ひつじ書房, 2011.
鈴木孝夫. ことばと文化. 岩波書店, 1973.
デジタル大辞泉. / 松村明監修. 小学館. https://dictionary.goo.ne.jp/jn/ (2024年3月31日アクセス).
本田明子. 職場・会社のなかの呼称―自然談話データにみる事例― // 日本語学. Vol. 17, No 8. 1998.
渡辺友佐. 「呼称」という論点 // 日本語学. Vol. 17, No. 9. 1998.
REFERENCES
Kokuritsu kokugo kenkyūjo (ed.) (1982), Kigyō no naka no keigo, Kokuritsu kokugo kenkyūjo hōkoku 73, Sanseidō, Tōkyō. (In Japanese).
Kunihiro T. (1990), “ ‘Koshō’ no shomondai”, Nihongogaku, Vol. 9, No. 9, pp. 4–7. (In Japanese).
Gendai nihongo kenkyūkai (ed.) (2011), Gappon. Josei no kotoba, dansei no kotoba (Shokubahen). Shizen danwa tekisuto dēta CD-ROM tsuki, Hitsuji shobō, Tōkyō. (In Japanese).
Suzuki T. (1983), Kotoba to bunka, Iwanami Shoten, Tōkyō. (In Japanese).
Dejitaru Daijisen (no date), Shōgakukan, available at: https://dictionary.goo.ne.jp/jn/ (accessed March 31, 2024). (In Japanese).
Honda A. (1998), “Shokuba no naka no koshō: Shizen danwa dēta ni miru rei”, Nihongogaku, Vol. 17, No. 8, pp. 77–82. (In Japanese).
Watanabe T. (1998), “ ‘Koshō’ to iu ronten”, Nihongogaku, Vol. 17, No. 8, pp. 4–11. (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.