Своєрідність сіоністських ідей у вченні хасидського рабина Іссахара Тейхтала
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Р. Іссахар Тейхтал був одним з нечисленних представників ортодоксальної спільноти першої половини XX ст., які стали прибічниками ідей масового повернення євреїв на Землю Ізраїлю та активної співпраці зі світськими угрупованнями задля реалізації цієї мети. Тема відповідності його поглядів концепціям релігійного сіонізму була ретельно досліджена у працях Х. Гершковича, Д. Рейзера, М. Інбарі та ін. Проте проблема розвитку революційних ідей р. Іссахара в контексті віровчення хасидизму, послідовником якого він був, безперечно, потребує подальших досліджень.
Згідно з поглядами р. Тейхтала, визволення єврейського народу має здійснитися природним шляхом. Себто не треба очікувати на появу месії, який буде з Божою допомогою творити всілякі дива. Люди мають самі зорганізуватися, забезпечити власний переїзд на історичну прабатьківщину, перетворити її з пустелі на квітучий сад, розбудувати житло та виробництво. Розробляючи деталі цього плану, р. Іссахар спирався на взірці відповідних дій сучасних йому світських політичних рухів. З іншого боку, він витлумачував такого роду активність як духовну практику, описану у творах провідних кабалістів та вчителів хасидизму. Наш автор стверджував, що розбудова Святої Землі приводить до поновлення гармонії в божественній плеромі.
Фундатори хасидизму, з працями яких р. Іссахар Тейхтал був добре знайомий, також проповідували ідею виняткової важливості служіння Господу під час звичайних побутових справ. Це було однією з найбільш значущих відмінностей їхнього вчення від поглядів традиційної рабинської еліти.
Особливої уваги заслуговує вчення р. Тейхтала про роль цадиків у вирішальні часи національно-визвольної боротьби. Воно фактично складається з трьох окремих концепцій: 1. Провідні цадики покоління не можуть очолювати розбудову Землі Ізраїлю, бо їхня участь викликала б непереборний спротив сил темряви; 2. Роль цадиків у справі повернення на історичну прабатьківщину реально виконують душі великих праведників минулих часів; 3. Роль цадиків у сучасних умовах виконують прості світські працівники, які розбудовують землю прабатьків. Остання теза, на думку автора статті, є не риторичним перебільшенням, а констатацією р. Іссахаром реального стану справ.
У висновках зазначається, що р. Тейхтала слід визнати одним із провідних ідеологів неохасидизму.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Закарпаття; кабала; містицизм; націоналізм; р. Іссахар Тейхтал; сіонізм; хасидизм; цадики; юдаїзм
Dov Ber Magid mi-Mezhirech (1976), Magid dvarav le-Ykov, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).
Dubnov S. (1960), Toldot ha-hasidut, Dvir, Tel Aviv. (In Hebrew).
Etkes I. (1998), Tnuat ha-Hasidut be-reshita, Misrad ha-betahon Hotsaa le-Or, Tel-Aviv. (In Hebrew).
Garb J. (2005), Hofaotav ha-koah be-mistika ha-ehudit, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).
Halamish M. (2021), “Tikun hatsot ve-gilgulav ad emtsa ha-mea ha-shva-esre”, in Dereh Sefer, Carmel, Jerusalem, pp. 107–152. (In Hebrew).
Halfon E. (1998), Milon Ivri-Kabali, Amutat Or Tsah, Nof Ilon. (In Hebrew).
Hershkowitz I. (2009), Hazon ha-geula shel ha-rav Yissachar Shlomo Teichtal: Tmurot be-tfisato ha-meshihit be-mahalah ha-Shoa, Avodat doctor, Universitat Bar-Ilan, Ramat-Gan. (In Hebrew).
Hertzberg A. (1997), The Zionist Idea: A Historical Analysis and Reader, The Jewish Publication society, Philadelphia.
Inbary M. (2013), “Aktivizm meshihy be-peulo u-ve-haguto shel ha-rav Haim Elazar Shapira mi-munkatch beyn shtey milhamot ha-olam”, Katedra, No. 149, pp. 77–104. (In Hebrew).
Inbary M. (2017), “Mshihiut, tsionut ve-hasidut”, Daat, No. 84, pp. 301–324. (In Hebrew).
Kook А. I. (1961), Igerot ha-reiyah: in 3 vols, Vol. 3, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Kook А. I. (1963), Orot ha-Kodesh: in 3 vols, Vol. 1, Mosad ha-rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).
Koyfman Ts. (2008), Be Kol darkeha dahu: Tfisat ha-elohut ve-ha-avoda be-geshmiut be-reiya ha-hasidut, Hotsaat Universita Bar Ilan, Ramat Gan. (In Hebrew).
Pachter M. (1992), “Le-Virur ha-musag ‘ktanut’ ve-‘gadlut’ be-kabalat ha-Ari ke-reka le-havanatam be-mahshava ha-hasidit”, Mehkarey Erushalaim be-Mahshevet Israel, Vol. 10, pp. 171–211. (In Hebrew).
Piekarz M. (1999), Hanhaga Hasidit.Samhut ve-emunat zadikim be-aspaklariyat sifruta shel ha-hasidut, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).
Ravitzky A. (1993), Messianism, Zionism, and Jewish religious Radicalism, The University of Chicago Press, Chicago & London.
Ravitzky A. (1998), “Munkacs and Jerusalem: Ultra-Orthodox opposition to Zionism and Agudaism”, in Zionism and Religion, Brandeis University Press, pp. 67–92.
Reiser D. (2016), “Hebetim be-haguto shel ha-rav Yissachar Shlomo Teichtal ve-iunim ba-mismahim hadasim”, in Yad Vashem-Kovets mehrarim, Yad Vashem, pp. 119–156. (In Hebrew).
Sack B. (1995), Be-Shaarey ha-qabbalah shel r. Moshe Qordovero, Hotsaat ha-sfarim shel universita Ben Gurion be-Negev, Jerusalem. (In Hebrew).
Scholem G. (1971), The Messianic Idea in Judaism, Schoken Books, New York.
Shapira H. E. (1962), Maamar zikaron tsadiqim, Ch. Mashkovich, Jerusalem. (In Hebrew).
Shapira H. E. (1991), Sefer mashmia yeshua, Hotsaat Emet Or Torah Munkatsh, New York. (In Hebrew).
Shohet A. (1979), “Ha-zadik be-torat ha-hasidut”, in Sefer Yaakov Gil, R’ MS, Jerusalem, pp. 299–306. (In Hebrew).
Teichtal Y. Sh. (2013), Im ha-Banim Simha, Mishpahat ha-mehaber be-siyua, Keren Ram, Jerusalem. (In Hebrew).
Tishby I. (1971), Mishnat ha-zohar, in 2 vols, Vol. 1, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).
Tishby I. (1984), Torat ha-ra ve-ha-klipa be-qabbalat ha-Ary, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).
Turov I. (2019), Uchenie osnovopolozhnikov khasidisma o vlasti tsadika: Mistika i realii mira sego, Drukarskiy dvor Olega Fedorova, Kyiv. (In Russian).
Turov I. (2021), “Vplyv khasydiv na vchennia ta hromadiansku pozytsiiu r. Avraama Kuka”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 65–84. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.01.065
Turov I. (2022), “Vzayemodiya hromady z tsadykom u vchenni r. Khayima Elazara Shapiry”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 114–133. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.114
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.