“Дерева без плодів”: соціальний конструкт безпліддя, соціальна стигма та дії, скеровані на відновлення фертильності в сільських регіонах Бангладеш
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Крім того, що безпліддя є медичною проблемою, воно також має значні соціально-культурні наслідки. У пропонованій статті досліджуються соціальні страждання безплідних жінок, їхні дії, скеровані на відновлення фертильності, та стратегії подолання щоденної соціальної дискримінації і стигматизації, спричинених безпліддям. Це дослідження проводилося на основі етнографічних прикладів і якісних методів у трьох селах районів Джессор і Саткхіра на південному заході Бангладеш. Результати дослідження свідчать, що безплідні жінки потерпають від різноманітних соціальних страждань, поміж яких ізоляція, самотність, страх розлучення, стигма, домашнє насильство тощо. Багатьом безплідним жінкам доводиться жити разом з іншою дружиною (shotin) свого чоловіка, і цим іноді ще більше ускладнюється їхнє життя. Повсякденність стає нестерпною, коли родичі їхнього чоловіка та сусіди психологічно й фізично знущаються з них. У суспільстві безпліддя стає об’єктом пліток, і жінки без дітей стереотипно ідентифікуються як безплідні (bajha), “закайдовані” (haatkhuri) і зловісні. У контексті пояснення безпліддя соціальний конструкт “доля” (kopal) видається неминучим. Дії жінок, скеровані на відновлення фертильності, здебільшого продиктовані доступними їм варіантами, як-от вельми поширене звернення до аюрведичних засобів (kabiraji), гомеопатії і знахарок. Однак, користуючись своєю свободою волі, вони власними зусиллями, а також за підтримки членів батьківської сім’ї намагаються протидіяти стигматизації і навішуванню на них стереотипних ярликів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
безпліддя; дії задля відновлення фертильності; сільські регіони Бангладеш; страждання жінок у соціумі; стигма
Ahmed S. M., Adams A. M., Chowdhury M. and Bhuiya A. (2000), “Gender, socioeconomic development and health-seeking behaviour in Bangladesh”, Social Science & Medicine, Vol. 51, Issue 3, pp. 361–371. DOI: https://doi.org/10.1016/S0277-9536(99)00461-X
Ali T. S., Sami N. and Khuwaja A. K. (2007), “Are unhygienic practices during the menstrual, partum and postpartum periods risk factors for secondary infertility?”, Journal of Health, Population, and Nutrition, Vol. 25, No. 2, pp. 189–194.
Berger P. L. and Luckmann T. (1966), The Social Construction of Reality, Penguin Books, Harmondsworth.
Bosmans M., Nasser D., Khammash U., Claeys P. and Temmerman M. (2008), “Palestinian women’s sexual and reproductive health rights in a longstanding humanitarian crisis”, Reproductive Health Matters, Vol. 16, No. 31, pp. 103–111. DOI: https://doi.org/10.1016/S0968-8080(08)31343-3
Bourdieu P. (1984), Distinction: A Social Critique of the Judgment of Taste, Routledge and Kegan Paul, London.
Bourdieu P. (1990), The logic of practice, Stanford University Press, Stanford, CA.
Chrisman N. J. (1977), “The health seeking process”, Culture, Medicine and Psychiatry, Vol. 1, No. 4, pp. 1357–1368. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00116243
Feldman-Savelsberg P. (1999), Plundered kitchens, empty wombs: Threatened reproduction and identity in the Cameroon grassfields, University of Michigan Press, Ann Arbor. DOI: https://doi.org/10.3998/mpub.16324
Greil A., McQuillan J. and Slauson-Blevins K. (2011), “The social construction of infertility”, Sociology Compass, Vol. 5, No. 8, pp. 736–746. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1751-9020.2011.00397.x
Humm M. (1992), Modern feminisms: Political, literary, cultural, Columbia University Press, New York.
Inhorn M. C. and Balen F. V. (2002), Infertility around the globe: New thinking on childlessness, gender, and reproductive technologies, University of California Press, Berkeley. https://doi.org/10.1525/9780520927810
Janzen J. M. (1978), The quest for therapy: Medical pluralism in Lower Zaire, University of California Press, Berkeley. https://doi.org/10.1525/9780520340534
Jejeebhoy S. J. (1998), “Infertility in India: Levels, patterns, and consequences. Priorities for social science research”, Journal of family Welfare, Vol. 44, No. 2, pp. 15–24.
Kleinman A. (1978), “What kind of model for the anthropology of medical systems?”, American Anthropologist, Vol. 80, No. 3, pp. 661–665. DOI: https://doi.org/10.1525/aa.1978.80.3.02a00170
Kleinman A. (1980), Patients and Healers in the Context of Culture: An Exploration of the Borderland between Anthropology, Medicine and Psychiatry, University of California Press, Berkeley.
Kleinman A. (1984), “Indigenous systems of healing: questions for professional, popular and folk care”, in Alternative Medicines: Popular and Policy Perspectives, Routledge, London, 27 p. https://doi.org/10.1525/9780520340848
Kumar D. (2007), “Prevalence of female infertility and its socio-economic factors in Tribal communities of Central India”, Rural and Remote Health, Vol. 7, p. 456. DOI: https://doi.org/10.22605/RRH456
Nahar P. (2012), “Invisible women in Bangladesh: Stakeholders’ views on infertility services”, Facts, Views & Vision in ObGyn, Vol. 4, pp. 149–156.
Nahar P. (2021), Childlessness in Bangladesh: intersectionality, suffering and resilience, Routledge, Abingdon, Oxon. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003050285
Nahar P. and Richters A. (2011), “Suffering of childless women in Bangladesh: The intersection of social identities of gender and class”, Anthropology & Medicine, Vol. 18, Issue 3, pp. 327–338. DOI: https://doi.org/10.1080/13648470.2011.615911
Nahar P. and van der Geest S. (2014), “How women in Bangladesh confront the stigma of childlessness: Agency, resilience, and resistance”, Medical Anthropology Quarterly, Vol. 28, No. 3, pp. 381–398. DOI: https://doi.org/10.1111/maq.12094
Newell C. (1999), “The social nature of disability, disease and genetics: A response to Gillam, Persson, Holtug, Draper and Chadwick”, Journal of Medical Ethics, Vol. 25, No. 2, pp. 172–175. https://doi.org/10.1136/jme.25.2.172
Prasad J. H., George V., Lalitha M. K., John R., Jayapaul M. N., Shetty N., Joseph A., Abraham S. and Kurz K. M. (2005), “Reproductive tract infections among young married women in Tamil Nadu, India”, International Family Planning Perspectives, Vol. 31, No. 2, pp. 73–82. DOI: 10.1363/3107305
Reindal S. M. (2000), “Disability, gene therapy and eugenics – a challenge to John Harris”, Journal of Medical Ethics, Vol. 26, No. 2, pp. 89–94. DOI: https://doi.org/10.1136/jme.26.2.89
Schutz A. (1962), Collected Papers, Vol. 1: The problem of Social Reality, Martinus Nijhoff, Hague.
Schutz A. (1967), The Phenomenology of the Social World, Heineman Educational Books, London.
Scully J. L. (2008), Disability bioethics: Moral bodies, moral difference, Rowman and Littlefield, Lanham and Toronto.
Shah K. and Batzer F. (2010), “Infertility in the developing world: The combined role for feminists and disability rights proponents”, International Journal of Feminist Approaches to Bioethics, Vol. 3, No. 2, pp. 109–125. DOI: https://doi.org/10.2979/fab.2010.3.2.109
Stone L. (1976), “Concepts of Illness and Curing in a Central Nepal Village”, Contributions to Nepalese studies, Vol. 3, pp. 55–80.
Unisa S. (1999), “Childlessness in Andhra Pradesh, India: Treatment seeking and consequences”, Reproductive Health Matters, Vol. 7, No. 13, pp. 54–64. DOI: https://doi.org/10.1016/S0968-8080(99)90112-X
Unisa S. (2010), “Infertility and treatment seeking in India: Findings from district level household survey”, Social Aspects of Accessible Infertility Care in Developing Countries, Vol. 59, p. 65.
Unnithan M. (2019), Fertility, Health and Reproductive Politics: Re-imagining Rights in India, Routledge, London. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429465482
Ward H., Mertens T. E. and Thomas C. (1997), “Health seeking behaviour and the control of sexually transmitted disease”, Health Policy and Planning, Vol. 12, Issue 1, pp. 19–28. DOI: https://doi.org/10.1093/heapol/12.1.19
Whitehouse B. and Hollos M. (2014), “Definitions and the experience of fertility problems: Infertile and sub-fertile women, childless mothers, and honorary mothers in two Southern Nigerian communities”, Medical Anthropology Quarterly, Vol. 28, No. 1, pp. 122–139. DOI: 10.1111/maq.12075
Joseph J. E. (2020), “The agency of habitus: Bourdieu and language at the conjunction of Marxism, phenomenology and structuralism”, Language & Communication, Vol. 71, pp. 108–122. DOI: https://doi.org/10.1016/j.langcom.2020.01.004
Zvosec D. L. (1996), Perceptions and Experiences of Tuberculosis in Nepal: A Biobehavioural Perspective, Unpublished Doctoral Dissertation, University of Hawaii.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.